Близько 30 опозиційних депутатів у Грузії заявили 22 липня, що вони підписали позов про оскарження у Конституційному суді закону про «іноземних агентів», який поставив під загрозу євроатлантичні перспективи країни.
Єдина опозиційна партія, представлена в парламенті, «Гірчі» відмовилася приєднатися до інших опозиційних депутатів, заявивши, що Конституційний суд не є незалежним і немає сенсу оскаржувати в ньому цей закон, пише Радіо Свобода.
Раніше президентка Грузії Саломе Зурабішвілі, оскаржила закон про іноземний вплив у Конституційному суді.
У травні кілька неурядових організацій Грузії також заявили, що оскаржать цей закон у Конституційному суді і подадуть скаргу до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).
Закон «Про прозорість іноземного впливу» (відомий як закон про «іноземних агентів») 14 травня був схвалений парламентом Грузії у третьому, остаточному читанні. Президентка Грузії Саломе Зурабішвілі ветувала закон, вона відмовилася його підписати. Владній партії «Грузинська мрія» вдалося подолати вето. 3 червня голова парламенту Грузії підписав закон.
Обговорення й ухвалення закону супроводжувалося багатотисячними вуличними протестами у Тбілісі. Поліція нерідко застосовувала силу до демонстрантів, які збиралися біля будівлі парламенту.
Багатотисячна «Хода за Європу» у Тбілісі проти «закону про іноагентів у путінському стилі» (фотогалеря)
Згідно з новим законом, уже від серпня засоби інформації та неурядові організації, які за даними 2023 року отримували понад 20% доходу з-за кордону, мають розпочати реєстрацію як організації, які реалізують інтереси іноземної сили. Під цю вимогу підпадає більшість грузинських онлайн-ресурсів та неурядових організацій, які працюють переважно із західними фондами, зазначав проєкт Радіо Свобода «Ехо Кавказу».
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Колишні грузинські посадовці нарікають на скорочення згадок про Грузію з декларації саміту НАТО