Україна поки планує перебувати в позиції спостерігача щодо арешту Павла Дурова і регуляції соцмережі Telegram в Україні. Рішення про закриття соцмережі для використання в Україні РНБО (Рада нацбезпеки і оборони – ред.) поки не готує. Про це в коментарі Радіо Свобода (проєкт Свобода.Ранок) розповів Ярослав Юрчишин – голова Комітету ВР з питань свободи слова, народний депутат партії «Голос»:
«Наскільки мені відомо, поки що на РНБО такого рішення не готується. Хоча і Служба безпеки України, і Головне управління розвідки і Міністерство цифрової трансформації – всі схиляються до того, що якщо Павло Дуров і адміністрація Telegram і надалі буде повністю ігнорувати запити української сторони, бо він ігнорував французьку сторону, і в результаті опинився під арештом, то можливі такі дії з боку України, можливе блокування… На цей час, оскільки немає якихось позицій, власне, перших осіб держави чи уряду, Україна таки планує перебувати в позиції спостерігача».
Юрчишин сподівається, що українські спецслужби вже ведуть переговори з французькою владою, щоб хоча б частково отримати доступ до результатів слідства щодо Дурова.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Замість СБУ пишеш у ФСБ: спецслужби Росії підміняють українські чат-боти в телеграмі. Як не потрапити на гачок?«Ми розуміємо, що французи розглядають звинувачення щодо сприяння тероризму. І це дуже занепокоїло представників російської влади, оскільки комунікація не лише щодо військових дій в Україні, але й, наприклад, спеціальні операції «Вагнера» в Центральній Африканській Республіці, які колись перебували під впливом Франції, координація цих операцій відбувалася через Телеграм. Найімовірніше, французькі спеціальні служби отримують додаткову інформацію, яка може бути цікава нашим спецслужбам. Я дуже сподіваюся, що наші спеціальні служби вже вступили в комунікацію з Францією», – зазначив нардеп.
Голова комітету ВР з питань свободи слова додає, що «на розгляді в Комітеті ВР з питань гуманітарної політики є законопроєкт, який пропонує удосконалити регулювання соціальних мереж, зокрема Telegram, і пропонує заборону всім представникам влади мати акаунти в соцмережах, які визнають непрозорими. Проте цей законопроєкт ще не дійшов до першого читання».
Раніше, 25 cерпня, стало відомо, що в аеропорту Парижа заарештували Павла Дурова. Телеканал TF1/LCI стверджує, що Дурова затримали через те, що «він не співпрацював з правоохоронними органами, а платформа, що належить йому, не модерувала контент, що робить його співучасником злочинів (оборот наркотиків, шахрайство та злочини проти дітей)». Його помістили під варту.
Дуров у 2021 році отримав громадянство Франції. Останніми роками він жив у ОАЕ. До Парижа він прилетів, як повідомляється, з Азербайджану, де 18-19 серпня з візитом перебував президент Росії Володимир Путін. Невідомо, чи зустрічався Дуров із Путіним у Баку.
Телеграм-канал Baza стверджує, що президент РФ начебто відмовився від зустрічі з ним.
На початку березня газета Financial Times опублікувала інтервʼю Дурова, яке він дав уперше за сім років. У ньому Дуров розповів, що Telegram збирається на IPO (первинне розміщення акцій на біржі) і оцінив компанію в 30 мільярдів доларів.
Через місяць вийшло ще одне інтервʼю Дурова, яке він дав американському блогеру Такеру Карлсону. У ньому засновник Telegram розповів про тиск із боку російської влади, який змусив його виїхати з країни, про створення месенджера та пошуки місця для штаб-квартири, а також відкинув звинувачення у співпраці з російськими силовиками.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: У роботі соцмережі Telegram стався збій