«Нептуном» по «Москві». Чи змінить втрата флагмана ЧФ тактику Кремля у війні проти України?

Ввечері 13 квітня радник голови Офісу президента Олексій Арестович повідомив, що на російському бойовому кораблі «Москва», який перебуває у Чорному морі, сильна пожежа. На борту – 510 членів екіпажу. Саме цей російський ракетний крейсер пропонував здатися українським захисникам острова Зміїний. Російське міністерство оборони заявило, що пошкоджений військовий корабель «залишається на плаву» після того, як внаслідок пожежі здетонували боєприпаси на борту. Натомість українські чиновники заявили, що «Москва» була вражена українськими протикорабельними ракетами «Нептун».

• Чому у РФ не визнають враження їхнього флагмана українськими ракетами?
• Чи придатний крейсер до бойових дій після такого пошкодження?
• Чи вплине цей інцидент на воєнну тактику Росії у війні проти України?

Відповісти на ці та інші питання проєкт Радіо Свобода «Новини Приазов’я» попросив керівника військових програм українського Центру глобалістики «Стратегія ХХI» Павла Лакійчука.

Павло Лакійчук

– Голова Одеської обласної військової адміністрації Максим Марченко написав наступне: «Підтвердили, що ракетний крейсер «Москва» сьогодні пішов саме туди, куди його послали наші прикордонники на острові Зміїний! Ракети «Нептун», які стоять на сторожі Чорного моря, завдали російському кораблю дуже серйозних пошкоджень».
Що зараз відбувається з ракетним крейсером «Москва», якщо у вас є дані?

– Інформації про те, чи залишається він ще на плаву, в мене немає, але я можу провести таку невеличку історичну паралель.

Єдиний ефективно потоплений протикорабельною ракетою великий корабель – це британський есмінець «Шеффілд», який був знищений аргентинцями в 1982 році під час англо-аргентинського конфлікту. Так от тоді аргентинці поцілили в нього однією ракетою. Есмінець це трохи менше, ніж крейсер, у 2-3 рази, але теж дуже великий корабель. Пожежа на кораблі тривала дві доби майже, потім ще 5 діб екіпаж і рятувальні служби намагалися його врятувати, а зрештою, він затонув.

Що буде з «Москвою» і що відбувається зараз, мені байдуже, – якщо вона за 3-4 доби не з'явиться в Килен-бухті, в акваторії 13-го судноремонтний заводу, то зрозуміло, що вона пішла годувати чорноморських бичків.

– Чи є інформація, що з екіпажем цього російського крейсера? І скільки там насправді було людей, бо є різна інформація, начебто там перебувало і понад екіпажу, були якісь люди, котрі були залучені російським агресором для інших бойових дій.

– «Москва» – це флагманський корабель Чорноморського флоту і виконує, як правило, функції морського пункту управління угрупованням кораблів. Тобто крім, безпосередньо екіпажу корабля, на ньому розташовується в цей час так званий похідний штаб. Якщо екіпаж це 480-490 матросів і офіцерів, якщо, зазвичай не повний комплект, там буде 450-470, то ще додайте до цього цей похідний штаб – це офіцери штабу, офіцери управління командного пункту, вище може бути керівництво Чорноморського флоту. Десь людей від 40 до 50. Десь 520-540 людей на цьому кораблі було точно.

– На вашу думку, чому російське керівництво не визнає пошкодження корабля внаслідок влучення української ракети? Кажуть, що причини встановлюються?

– Якщо вони визнають, що Україна стріляє ракетами по «Москві», то в Росії буде паніка. Мало хто в Росії може знати, по якій Москві українці можуть стріляти.

– Якщо взагалі говорити про цей крейсер «Москва», чого тепер позбавлений російський флот, якщо цей корабель не придатний до ведення бойових дій?

– В якому він стані сказати складно, як в тому анекдоті «дід казав, жити може і буде, але здоров’я того вже нема».

Ситуація така, що це корабель, який у Радянському Союзі та пострадянській Росії називали «вбивцями авіаносців», хоча ці кораблі жодного авіаносця ніколи не знищили.

Їхнє основне озброєння – це протикорабельний ракетний комплекс «Базальт». Така велика штука, 16 пускових там з великими дуже ракетами. Вони були спочатку дальністю до 500 кілометрів, потім поставили твердопаливний прискорювач – до 1000 км.

Але в Чорному морі в принципі такій штукенції робити нічого.

– Тобто він завеликий для Чорного моря?

– Для застосування його ракетного комплексу.

І от те, що він обстрілював з гармати острів «Зміїний» на початку війни, – це таке свідчення «ефективності» застосування цього здоровенного корабля.

Але в нього ще є функції, про які ми забуваємо. По-перше, це флагманський корабель, обладнаний відповідними системами управління, і може виконувати функцію управління групою кораблів.

В принципі, що він і робить, і робив точніше, коли десантні загони, загони ударних кораблів для нанесення ударів по Україні виходили в акваторію Чорного моря.

От з нього і здійснювались і координація, управління цими одиницями. По-друге, серед його озброєння є зенітно-ракетне, це С-300, якого в принципі на кораблях Чорноморського флоту Росії немає, це комплекс середнього радіуса дії. І в принципі, він здійснює, може здійснювати протиповітряне прикриття цього угруповання, цих кораблів, які разом з ним ходили під Україну.

Це щонайменше дві основні функції, які росіяни втрачають – порушується система управління кораблями і десантного загону, і загону ударних кораблів. Доведеться якимось шляхом росіянам змінювати управління.

На певний час у них якщо не втрачається, то ускладнюється організація управління угруповань кораблів, які вони постійно висувають у Чорне море до наших берегів. А по-друге, вони в принципі втрачають, втратили протиповітряну оборону загону бойових кораблів. Тобто у них залишаються «Оси», максимум, або інші тактичні ракетні комплекси, комплекси самооборони. Тобто таку безкарність дій в Чорному морі вони вже проявляти не можуть, бо можуть получити і під дих, як кажуть, ще одним «Нептуном», щонайменше.

– Як ви оцінюєте з воєнної точки зору ефективність російського флоту під час цієї війни, під час нападу Росії на Україну? Зокрема застосування ось цих кораблів під час нападу на Україну?

– В такого формату конфліктах, роль військово-морських сил, військово-морського флоту зводиться до підтримки сухопутних військ на морських напрямках, до блокадних дій, мінних операцій. В принципі, якщо погортати історію, то ефективність флоту була завжди не дуже високою.

Втім російська армада в порівнянні з українським флотом, вона свою роль виконала. По-перше, блокада Чорного й Азовського морів здійснюється і триває. Незалежно від того, що росіяни будуть після цього удару, після обіцянок наших союзників надати ще протикорабельних ракет, будуть поводитися значно обережніше, але в цілому блокадні дії залишаться.

– Цей корабель, крейсер «Москва» обстрілював українські землі? А чи є насправді на цьому крейсері, ті ракети крилаті які можуть вражати чи могли вражати українські об'єкти на суходолі?

– Ну варіантів застосування «Базальтів» чи «Вулканів» по наземним цілям ще не відзначалось. В принципі, він навряд чи міг, хоча теоретично, можливо було застосування і «Базальтів» по українській території. Ракетні стрільби здійснювали кораблі меншого класу – це фрегати, корвети, малі ракетні кораблі, які мають на своєму озброєнні шахтні пускові установки «Калібрів». От щодо ефективності цієї ракетної зброї, навіть по берегових цілях, вже можна говорити, що ефективність потрапляння в ціль в них десь 40% від загального пуску і влучення безпосереднє ще третина від цих 40%. Ну от і порахуйте, це десь там 15%. Неефективні ракети з Сирії, але нам від цього ні жарко, ні холодно тому, що їх у них багато – разом з оперативними й оперативно-тактичними ракетами, балістичними – півтори тисячі по нас запущено ракет, за підрахунками американців. І ще цих речей у них достатньо.

– Якщо говорити про кількість ракет, їх більше за півтори тисячі чи менше?

– Однозначно менше. «Калібрів» у них взагалі небагато має залишитися. В принципі нескладно зробити розрахунки з часу прийняття їх на озброєння, зовсім це недавно було, і до нинішнього часу.

Вираховуючи приблизну продуктивність їхніх підприємств, то «Калібрів» у Росії залишилось небагато.

В принципі як і «Іскандерів» цих хвалених зовсім мало. Ми можемо спостерігати, що вони застосовують зняті зі зберігання більш старі ракети, як корабельні, так і берегового базування, так і повітряного базування. Тобто високоточної зброї, якщо це можна назвати високоточною зброєю, в них залишається значно менше, але вони будуть використовувати більш потужну, менш ефективну, але зброю зняту зі складів зберігання. Будуть пулять, пулять, пулять.

– В Росії вже лунають заяви, що пошкоджений крейсер «Москва» було пошкоджено не українською ракетою, а британською, американською чи якоюсь іншою ракетою, яку начебто надали Україні країни НАТО. І водночас є багато повідомлень про ракету «Нептун» українського виробництва і так далі. Чи можна говорити, що Україна має свою протикорабельну зброю?

– Ну, про це можна було говорити вже майже два роки, коли відбулися державні випробування «Нептуна». Рік як вже дивізіон «Нептунів» став на озброєння. Тобто у нас ракетна протикорабельна зброя вже є, була до війни, зараз є і, сподіваюсь, буде.

Якщо росіянам так важко сприйняти, що «унтерменші»-українці знищують їхні найкращі флагманські, розпіарені кораблі своїми ракетами і вони вважають, що це британські, американські ракети – так, хай будуть американські, британські ракети.

Будуть у нас і «Екзосети», і «Гарпуни», і «Томагавки», будемо нищити росіян усім.

– Чи можна говорити, що існує така зброя у світі, яка може звести нанівець це блокування російським Чорноморським флотом акваторії Чорного моря, зокрема у берегів України?

– Ну, я так скажу, ми вже, здається, говорили про це до війни, коли до нас заходили в Чорне море американські есмінці типу «Арлі Бьорк». На цих кораблях «Гарпунів» 48 одиниць, знаходиться багатофункціональна РЛС, яка покриває разом з авіаційними командними пунктами всю акваторію Чорного моря. Власне кажучи, один есмінець такого типу, з такою кількістю ракет може вразити, знищити практично все бойове ядро Чорноморського флоту і цього росіяни бояться, безумовно.

І коли ми, українці, заговорили, що пару американських кораблів – в акваторії Чорного моря, це буде така гарантія Україні від нападу росіян з моря, росіяни зробили все, аби на той час наші американські партнери не вводили в Чорне море свої кораблі.

Фактично Путін, або хтось там від нього сказав «Пардон, ви що хочете знищити увесь наш Чорноморський флот? Не треба нам ваші два кораблі».

– Якщо говорити не винятково про цей випадок з цим крейсером «Москва» і влучання в нього ракети, і ми не знаємо от станом на цей час, що з ним далі, але чи можна говорити, що після цієї події за наявності ракетного озброєння, немає сенсу взагалі мати у Чорному морі жодних військових кораблів?

– Це надто радикальний підхід. Річ у тому, що турки так і вважають. Але вони мають свої кораблі у чорноморських протоках і в будь-який час можуть запустити їх і в Чорне море, і в Середземне море.

Ну, і ніколи не можна говорити, що от погляньте після цієї війни нам доведеться, і не тільки нам, довгий час розміновувати свою територію. Теж стосується і акваторії Чорного моря, спочатку якихось торговельних шляхів.

І це, я так розумію, будуть здійснювати українські, я так впевнений, що у нас на той час буде дивізіон щонайменше протимінних кораблів, і будуть здійснювати кораблі другого оперативного з'єднання НАТО протимінного. Тобто говорити з цієї точки зору, що нам не потрібно, неефективно, мати в Чорному морі кораблі... – ефективно. Все залежить від того, які задачі ставляться.

Патрульні кораблі будуть завжди потрібні.

– Тобто наявність ракетного озброєння не означає, що не потрібні кораблі власні?

– Безумовно. Нам потрібне і ракетне озброєння, і літаки, і кораблі.

В американському оборонному відомстві заявляють, що вибух на борту російського ракетного крейсера «Москва» завдав судну значної шкоди. Речник Пентагону Джон Кірбі 14 квітня сказав, що американські військові «не зовсім упевнені, що тут сталося» – нещасний випадок чи ураження українською ракетою.

Кірбі сказав, що корабель з кількома іншими російськими суднами перебував приблизно за 60 миль (близько 96 кілометрів) на південь від Одеси.

Тим часом радник президента США Джо Байдена з національної безпеки Джейк Салліван заявив 14 квітня, що судно було серйозно пошкоджене 13 квітня в результаті «некомпетентності» або успішної атаки українців.