Зондування НАТО щодо України

(Рубрика «Точка зору»)

Військовий комітет НАТО збирався у Празі на свою щорічну конференцію на вихідних (13-14 вересня), підводячи підсумки двох речей: подальшої військової підтримки Заходом України та готовності Альянсу у разі військової загрози.

Комітет об’єднує керівників оборонних відомств (зазвичай вищого військового офіцера країни) з 32 членів альянсу і є найвищим військовим органом НАТО, якому доручено давати поради стратегічним командувачам НАТО та цивільній структурі організації на чолі з генеральним секретарем.

Після празької зустрічі я розмовляв із головою Військового комітету, адміралом ВМС Нідерландів Робом Бауером, який обіймає цю посаду з 2021 року в період, коли Росія веде повномасштабну війну проти України.

Наша розмова була зосереджена на Україні, особливо на тлі ознак того, що ключові союзники готові дозволити Україні завдавати ударів по цілях у глибині Росії зброєю західного виробництва.

Адмірал Бауер хотів підкреслити, що дискусія про те, щоб дозволити Україні завдати глибокого удару по Росії, не відбулася під час зустрічі в Празі, і що він не брав участі в цих переговорах, зрештою, тому що це політична дискусія, яка відбувається в різних країнах, в національних столицях, зокрема Вашингтоні.

Зустріч адмірала Роба Бауера з президентом України Володимиром Зеленським. Київ, 21 березня 2024 року

Але він швидко додав, що запит Києва має переваги зі стратегічної точки зору: «Якщо ви запитуєте мене як військового, чи це логічно дати дозвіл українцям, то відповідь буде «так», тому що в основному, відповідно до принципів ООН і, отже, й до закону про збройний конфлікт, якщо на вас нападе інша країна, то вам дозволено захищатися, і цей захист не обмежується вашими власними кордонами».

Він порівняв цю ситуацію з ситуацією, коли хтось стає мішенню лучника, коли Україна має протиповітряну оборону, щоб захиститися від стріл, але також потребує можливості влучити в лучника.

«Це, по суті, те, що ви робите, якщо атакуєте їх, атакуєте їхні пускові установки, атакуєте їхні місця зберігання боєприпасів. Якщо ви атакуєте їхні місця зберігання пального, ви обмежуєте їхню здатність завдавати вам шкоди та атакувати вас у майбутньому. Отже, у військовому плані це логічно», – сказав він.

Президент Росії Володимир Путін заявив, що рішення дозволити зброї західного виробництва вражати глибше Росію призведе до прямої війни між Москвою та НАТО. Колишній президент Росії Дмитро Медведєв був ще більш відвертим, заявивши, що українська столиця Київ може стати ціллю ядерного удару.

Бауер, однак, відкинув це як бряцання зброєю з боку Кремля: «Я думаю, що це перш за все доказ того, наскільки вони розчаровані тим, що Росія не досягла жодної зі своїх стратегічних цілей в Україні, і це триває вже два з половиною роки».

Він додав, що «кожну загрозу потрібно сприймати серйозно. Але я не думаю, що ця дискусія обов’язково змінить цю загрозу негайно».

Отож, ближче до осені та зими, який вигляд має ситуація на українському фронті?

Адмірал зазначив, що і Росія, і Україна, по суті, стикаються зі схожими проблемами: «Обидві сторони шукають більше особового складу, більше систем озброєння, більше боєприпасів. І обидві сторони мають непросте завдання знайти ці три елементи. Люди – вам потрібно навчити їх. Коли у вас є боєприпаси – ви повинні вміти їх правильно використовувати».

Бауер високо оцінив літню операцію України в російській Курській області, назвавши це «стратегічною дилемою для Путіна», який пообіцяв «захищати батьківщину, але не може цього зробити».

Український військовий патрулює вулицю в Суджі, в російській Курській області. 16 серпня 2024 року (ілюстраційне фото)

Водночас він попередив, що ще невідомо, як довго Україна зможе протриматися на окупованій території.

У схожому ключі нідерландський адмірал також застеріг від надмірного негативу щодо недавнього просування Росії навколо східноукраїнського міста Покровська, яке може відкрити фронт у небезпечній близькості до одного з найбільших міст України, Дніпра.

«Він повільно просувається вперед», – сказав Бауер мені. «Але це просування вперед дається ціною великої кількості жертв. Але вони не взяли все, що хотіли. Тому їм теж важко. Українці захищаються дуже мужньо і професійно».

Ми також торкнулися власної готовності НАТО. У той час як офіційні особи Альянсу заявляли, що вони все ще планують захищати «кожний дюйм території союзників», дипломати НАТО в останні місяці розповідали мені, що бракує оснащення, зокрема, коли йдеться про достатню протиповітряну оборону, боєприпаси та попередньо розміщене обладнання у східній частині альянсу.

Це будуть деякі з питань, які обговорюватимуть міністри оборони НАТО під час зустрічі в Брюсселі 17-18 вересня.

Бауер сказав, що НАТО зараз має 500 000 військових у стані високої готовності в порівнянні з лише 300 000 два роки тому.

«Є низка речей, які ми ще повинні вдосконалити, які [були] обговорені. Звичайно, я не збираюся говорити про всі деталі, як ви розумієте, але я думаю, що ми можемо пишатися тим, що ми досягли і... ми готові краще, ніж будь-коли раніше», – підсумував він.

Рікард Юзвяк ​– редактор Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода з питань Європи

Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода