Росія використовує скандали довкола ТЦК в Україні, проводячи свою ІПСО

ЛЬВІВ ‒ Майже місяць як проводять мобілізацію у Збройні сили України згідно з новим законом, який набув чинності 18 травня. Влада заявляла, що цей документ мав би вирішити проблеми з поповненням українського війська. Однак нерозв’язаних проблем залишається чимало, що утворює певну прірву між територіальними центрами комплектування (ТЦК) і суспільством загалом.

Чому так? Чи може ТЦК працювати, не спричиняючи скандали? Що говорять бійці про ситуацію з мобілізацією і конфлікти, які виникають? Що має робити влада, щоб не було незаконних дій з боку працівників ТЦК? Як російська інформаційно-психологічна операція (ІПСО) працює над тим, щоб зірвати мобілізацію в Україні і розколоти суспільство?

Український інформаційних простір наповнений повідомленнями про скандали між працівниками ТЦК і громадянами на вулицях міст і сіл. Так, з акціями протесту вийшли люди під ТЦК у Баранівці на Житомирщині, щоб отримати відповідь, що стало причиною смерті 32-річнго Сергія Ковальчука, якого 28 травня доправили до ТЦК і звідти він потрапив до лікарні з травмами. А через кілька днів помер. У ТЦК заявили, що чоловік зловживав алкоголем і це спричинило епілептичний напад.

11 червня конфлікт в Одесі працівники ТЦК перевіряли облікові документи і один з громадян відмовився їх надати. Його затримали і доставили в ТЦК. Чоловік викликав швидку допомогу. Стався інцидент між працівниками швидкої медичної допомоги і ТЦК. За цим фактом триває розслідування за статтею «хуліганство» Кримінального кодексу України.

Але це лише дві гучні історії. А їх десятки.

Заголовками на кшталт ‒ сталася бійка, сутичка, конфлікт між працівниками ТЦК і цивільними, затримано чоловіка запакували в машину, рясніють українські медіа.

А ще відколи діє новий закон про мобілізацію утворюються великі черги під ТЦК, тому що не вистачає працівників, не працює взагалі або погано електронна черга, про що говорять чоловіки, які приходять оновити свої облікові дані.

Негативна інформація про мобілізацію швидко поширюється соціальними мережами, з’являються сотні дописів і домислів, включається велика кількість ботів (нереальних людей), які підливають «масло у вогонь» і виступають проти мобілізації. Доволі часто поширюють лише частину відео, на якому зафіксовано конфлікт, маніпулюючи інформацією. Все це хвилею несеться, сіється страх і роздратування в суспільстві, неприязнь до людей у військовій формі, дедалі більшою стає прірва між ТЦК і цивільним населенням.

Через страх бути мобілізованим чоловіки звільняються з роботи і сидять вдома. «Не зможу прийти до вас, тому що не виходжу з помешкання» ‒ таку відповідь чула вже не від одного майстра. Яка кількість чоловіків призовного віку сидить удома, невідомо. Ці люди не працюють, тобто не сплачують податки, живуть за ощаджені гроші або ж на утриманні батьків чи дружини.

Прикордонники відділу «Тячів» затримали ухилянта, який, за їхніми словами на цій камері збирався переплисти річку Тиса і потрапити до Румунії. 20 травня 2024 року

Бійці про мобілізацію

Військовослужбовець Євген Роман проходить військово-лікарську комісію у Львові після поранення. Він добровольцем прийшов захищати країну

1 квітня 2022 року. Пройшов важкі бої у складі 5-ї штурмової бригади і побував, каже, «у пеклі». Отримав поранення в ніч з 14 на 15 березня 2023 року в Іванівському під Бахмутом. Тоді побував у російському полоні кілька хвилин. Він зі ще чотирма побратимами мусів відступати, але російські військові їх заскочили і наказали зняти бронежилети, покласти зброю. Українські бійці опинились у російському полоні. Російські військові їх розстріляли.

Євген Роман залишився живий завдяки своєму бронежилету, який не зняв і якого не помітили росіяни. Але руки були прострелені. Він лежав без свідомості серед мертвих тіл своїх побратимів. Йому вдалося доповзти до української позиції. Він пройшов лікування і реабілітацію. Покидати службу не має наміру, хоче підтвердити статус обмежено придатний. Адже у війську не вистачає військовослужбовців, говорить він Радіо Свобода. У нього бойовий досвід. А ось йти працювати в ТЦК категорично не хоче.

«Простіше на передовій, ніж в ТЦК. ТЦК кидають на людей. Простого солдата можна запхати кудись у ТЦК до тих, хто там давно і всі там дуже розумні. Після скандалів і порушень якимось чином виганяють з ТЦК, але вони собі вміють знайти місце не на нулі, а в тиловому підрозділі і там сидять. Ми на війні (українські воїни – ред.) в замкненому колі, нам немає куди подітись. Отримав поранення ‒ маєш можливість ‒ далі служиш, а ні ‒ то спишуть. Вирвати людину з тилу, то нелегко. Якщо людина не хоче воювати, як його змусити? На передовій, якщо ти комусь не довіряєш чи тобі не довіряють, коли відправили непідготовлену людину, то вона може наробити біди, дезертирувати, втекти», ‒ каже Євген Роман.

Військовослужбовець Максим Н., який теж проходить ВЛК після поранення, воює з 5 червня 2022 року. Був мобілізований, дослужився до командира взводу. За його словами, Україна спізнилась з ухваленням закону про мобілізацію на рік. Тому нині і є проблеми, як із мобілізацією, так і з роботою ТЦК, і браком військовослужбовців.

«Всі строки пропустили з цим законом. Потім треба було потурбуватися про тих хлопців, які на початках пішли, відповідно, тоді б ті, кого призивають, бачили, що держава піклується про них і що відслужить півтори, два роки і його замінять. А виходить, що ти впрягся ‒ і все. Це шлях в один кінець: або «200-й», або «300-й».

Є багато хлопців, з якими я служив, і після важкого поранення вони перейшли в ТЦК. Ці люди просто не можуть пакувати, тому що вони були на війні і бачили все. Не може так бути, що ти на фронті ‒ герой, а тут ‒ «злочинець». Можуть бути люди після війни з психічними певними розладами. Це нормально. Тому, якщо хтось з цивільних «бикує» до них, вони, звісно, можуть зірватися. Але це поодинокі випадки. Всі забили на оновлення своїх даних в ТЦК. Покарання не було. Проблема сьогодні в тому, що не презентує себе ТЦК і не комунікує з суспільством, народили «недоношений» закон і тому й зробили прірву між захисниками і ухилянтами», ‒ каже командир взводу Максим Н.

Петро Кузик, командир батальйону «Свобода» бригади наступу «Рубіж» Нацгвардії, у коментарі Радіо Свобода наголосив, що неприпустимо бити людей, полювати за ними, знущатися. Тому що головне завдання людини у військовій формі ‒ це захист українського народу.

«Я просто деколи дивлюсь на непрофесійні дії працівників ТЦК. Це непрофесійно вчиняти полювання, силою пакувати в машину. Адже коли у людини ще були залишки бажання захищати країну, то через таких діячів ТЦК втрачається мотивація, а мені, командиру, потрібні дуже мотивовані бійці, які готові захищати країну. А захист країни ‒ це священний обов’язок, а коли цей священний обов’язок трамбують ногами, бо план роблять, це неприпустимо. Робота ТЦК ‒ повідомляти, відновлювати базу даних тих, хто може захищати державу. Ніхто не має права перевищувати свої обов’язки, розпускати руки. Замість того, щоб допомагати державі вести інформаційну роботу, що захищати країну це важка і ризикована праця, деякі працівники ТЦК докладають все більше зусиль, щоб розділити населення: на тих, хто захищає, і мирне населення, яке вже боїться людей у військовій формі», ‒ каже Петро Кузик.

Генерал ЗСУ Олександр Голоднюк вважає, що з новим законом про мобілізацію спізнились на 2 роки, але це питання до парламентарів, чому стільки зволікали з ухваленням важливо документу у час війни.

«Ми бачимо чомусь відповідальність ТЦК , а не бачимо відповідальність суспільства, самих членів суспільства, що це громадянський обов’язок захищати країну. Якщо ми будемо постійно показувати і робити все для підтримки захисників і захисниць, це зменшить отой бар’єр. Не у всіх тих людей, які сьогодні приходять на службу, є мотивація. У значної частини її немає. А те, що в ТЦК приходять люди з бойовим досвідом, це позитивно», ‒ каже генерал Олександр Голоднюк.

Тренування бійців 35-ї окремої бригади морської піхоти, Херсонщина, квітень, 2024 року

Після фронту ‒ в ТЦК

Тарас Горбачевський є тим військовослужбовцем із бойовим досвідом, який працює в районному ТЦК. Добровольцем захищав країну у 2014 року. Покинув роботу у логістичній компанії. Розумів, що треба комусь захищати Україну. Він воював на важких напрямках у Луганській області. А вже з 24 лютого 2022 року був під Попасною, де йшли дуже важкі бої і бракувало озброєння.

Тарас Горбачевський отримав вогнепальне кульове поранення у квітні 2022 року. За висновками ВЛК, визнаний обмежено придатним до служби. Після тривалої реабілітації продовжив службу у ТЦК. Однак почувається не дуже комфортно, про що розповів Радіо Свобода. Бо нині цивільне населення і працівників ТЦК кинули один на одного, створюючи між ними прірву недовіри, розділяючи суспільство.

«Ця прірва створена між Збройними силами, ТЦК і цивільним населення. І тут засоби масової інформації, особливо телеграм-канали, зробили свою роботу, тому що кожен день подають негатив про ТЦК. Подають вирвану з контексту інформацію. Ніхто не цікавиться, як все це було насправді, цікавить лиш скандал. Напевно, що це так вигідно, чи так потрібно, чи так ведеться інформаційна війна. Мені дуже тяжко зараз з побратимами зустрічатися, тому що розумію, що вони десь на війні, в частинах, а я тут, ніби, в цивільному житті, але мені важко. Зайдеш у супермаркет у формі і люди не знають, чи ти з фронту, чи ТЦК. Дивляться на тебе перестрашеним поглядом», ‒ каже Тарас Горбачевський.

Наскільки ефективний закон про мобілізацію, за словами Тараса Горбачевського, зарано говорити, але, однозначно, його ухвалили запізно і є чимало недопрацьованих моментів.

Щоденна робота Тараса Горбачевського ‒ спілкування з людьми, коли доводиться відповідати на їхні запитання.

«Чуєш від людей: «Чому не йдуть діти депутатів, прокурорів, суддів? Пояснюєш, що їх насправді не так багато і питання не буде вирішено, чи виграємо війну. Чому несправедливість? А це ще одна річ, яка не мотивує йти служити. На мою думку, відсутність соціального пакету для воїнів, а це ще чинник. Його дають, коли людина загинула на фронті. А чому ніякого соціального пакету нема для тих, хто мобілізовується? Коли я в 2015 році демобілізувався, мені телефонували, щоб я прийшов із такими то документами, писали повідомлення, мали мої номери телефону. Зараз, насправді, цього нема. Я вже не кажу про людей поранених, які не знають, які документи зібрати для того, щоб пройти ВЛК, оформити пенсію чи МСЕК.

Чи достатньо працівників у ТЦК? Тут не у кількості річ, а в тому, що все має бути оцифровано. Є система обліку військовослужбовця «Оберіг», але там дуже мало інформації, там її недостатньо. Вона неефективна. У цивільному житті я працював керівником відділу логістики. Тому можу порівнювати. Питання тільки в системі і все.

Зараз чоловіки думають, що достатньо, щоб подавити свої дані, звичайно, створити свою сторінку, електронний кабінет, зареєструватися в «Резерв+» і подати дані. Але кінцева мета – отримання військово-облікового документу. А його видають тільки в ТЦК. Цієї інформації зараз недостатньо. У ТЦК люди бояться з’являтися. Стільки бруду вилито, хоча я їх розумію в деякій мірі.

Порівнюю з 2015 роком. Тоді контракт у нас був три роки або до закінчення особливого періоду. І прийшло якесь розуміння до керівництва, що потрібно контракт дати вільний, щоб не була дорога в один кінець. І тоді мої побратими почали йти в армію. Підписувати контракт на пів року, на рік. Поверталися додому, були пів року, і назад поверталися до армії. Це був 2016-й, 2017 рік, десь в оцей період активно. Зараз знову повернулося до старої схеми, що три роки й до закінчення періоду», ‒ каже Тарас Горбачевський, працівник ТЦК.

Російська ІПСО і мобілізація

У Головному управлінні розвідки (ГУР) Міноборони України повідомили, що Росія проводить чергову інформаційну операцію проти України під назвою «Ухилянт», щоб зірвати мобілізацію чоловіки знімають себе на відео за кордоном на відпочинку та називають себе «ухилянтами».

Такий контент швидко набирає перегляди та коментарі аудиторії ‒ схвальні та критичні, але дискусії під цими відео тільки просувають їх у тренди. Для подібного контенту одночасно були створені «народні» пісні, у текстах яких завжди простежується основний меседж ‒ вихваляння «ухилянтів». Синхронність появи численних пісень і відео, що «героїзують» чоловіків, які відмовляються стати на захист України, анонімність їхніх авторів та просування цього контенту організованими групами ботів свідчить про цілеспрямовану ворожу пропагандистську кампанію, наголошують в ГУР.

Ця ІПСО ‒ класична технологія розколу суспільства, коли з одного боку є «оборонці», а з іншого ‒ «ухилянти». Мета таких дій ворога, як заявляє ГУР, зірвати мобілізацію, збільшити напругу в суспільстві через внутрішнє протистояння. Кремлівська пропаганда намагається дискредитувати образ українського захисника, застосовуючи різні методи. Про це інформує ГУР.

Кожен конфлікт між ТЦК і чоловіками призовного віку, факт про корупцію серед працівників ТЦК, їхнє збагачення ‒ це лиш додатковий привід для Росії грати на цій темі, щоб розколоти українське суспільство і зірвати мобілізацію.

«Кожного дня Росія викидає серію таких роликів, щоб створити такий образ, що Україна – це неправова держава. Контекст виривається і показують негатив. Росія працює, виключно, на емоційну складову. Оскільки на фронті ситуація важка, то таке ІПСО там сприймаєш легко. А якщо ти в тилу і ніколи не був на передовій, то на таке ІПСО лапаєшся. Це такий психологічний тиск, демотивація. І російській пропаганді це десь вдається. Там непогано працюють психологи і агітатори. Тому ми, насправді, маємо велику низку питань, які сьогодні нам можуть створити проблеми і, зокрема, диверсійної діяльності зсередини, наприклад, в ТЦК. Я б це не відкидав», ‒ говорить Олександр Антонюк, військовослужбовець, політичний оглядач.

За його словами, російське ІПСО, зволікання з ухваленням закону про мобілізацію, затримка зброї від Заходу ‒ це те негативне тло, що спричинило таку велику прірву між ТЦК і цивільним населенням.

«Це комплексна проблема, тому що в сьогоднішніх умовах вибудувати ідеальну систему не можна. Потрібно посилювати особовий склад війська, водночас потрібні люди в економіці. Тут питання не просто до ТЦК, це системне урядове питання. Тут влада має сказати, наскільки вона готова вилучати людей з економіки і мобілізувати. Ми чітко маємо усвідомлювати, що у нас можливості, наприклад, щодо людей, будуть менші, ніж у Росії. Але війна йде і, відповідно, хтось повинен тримати оборону. «Резерв+», рекрутинг ‒ це вже перші добрі кроки і один із ефективних виходів», ‒ наголошує Олександр Антонюк.

Щодо незаконних дій працівників ТЦК чоловіки звертаються до юристів. Десятками таких справ займається одеський юрист Олександр Жовтан. На сьогодні переважно допомагає вирішувати питання оформлення відтермінування, а саме – це недотримання тих умов, які прописані в постанові 560 «Про затвердження порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період». Наприклад, є нюанси, що особу не можуть мобілізувати до того, як не буде рішення про надання їй відстрочки, як і не може бути направлена на ВЛК.

«Недотримання цієї постанови, в тому числі вказано про те, який перелік документів повинен бути наданий для відстрочки, але в ТЦК трактують по-своєму і не дотримуються саме тих умов, які значені в постанові і придумують якісь неіснуючі документи. Також патрульні поліцейські не мають повноваження діяти самостійно, на свій лад. Вони можуть діяти згідно з постановою №560, виключно у складі групи оповіщення, виключно мають наказ керівника ТЦК на доставлення конкретної особи. Вони не можуть виконувати замовлення і просто хапати людину», ‒ зазначає Олександр Жовтан.

Тема не вщухає

Українське суспільство, загалом, із повагою ставиться до військовослужбовців, які воюють чи повертаються з фронту. Але ось до працівників ТЦК, серед яких є люди з бойовим досвідом, вже інше ставлення. Тобто, людина вчора воювала і її поважали, а нині прийшла в ТЦК ‒ і негативне ставлення через страх бути мобілізованим, чи можуть мобілізувати сина чи чоловіка.

Торік у серпні президент Володимир Зеленський зробив гучну заяву про звільнення всіх керівників обласних ТЦК. Адже тоді було понад 100 кримінальних проваджень щодо посадовців «військкоматів» і понад 30 підозр.

«Керувати цією системою мають люди, які точно знають, що таке війна та чому цинізм і хабарництво під час війни – це державна зрада», – наголосив президент. Хоча на той час у ТЦК служили люди, які пройшли війну. Однак обласних військових комісарів замінили, але не встановили жорсткого контролю за ТЦК, не були проведені розслідування по кожному випадку корупції і зловживанню повноваженнями. Про факти корупції серед військових комісарів з’являється час-від-часу інформація. У законодавстві є десятки різних шляхів, щоб, як кажуть, «відмазати» окремих людей від мобілізації.

Те, що частина населення негативно ставиться до працівників ТЦК, визнають і в Міноборони. На сьогодні понад 100 скарг надійшло до міністерства про конкретні випадки, коли працівники ТЦК перевищують повноваження, на кшталт, коли людей забирають у бус, про це зазначив речник Міноборони в одному з етерів.

Зараз дискують про те, наскільки ефективним було б передати деякі функції ТЦК цивільним органам, про такі плани заявили у Комітеті Верховної Ради з питань національної безпеки.

У соціальних мережах не стихає обговорення питання мобілізації, роботи ТЦК. І емоцій тут не бракує, як людських, так і політичних. Немає однієї відповіді, як змінити ситуацію і мотивувати чоловіків служити і захищати країну.

ТЦК і СП підпорядковуються певному оперативному командуванню, згідно з військово-адміністративним поділом території України. Затвердження штату, штатного розпису, структури ТЦК –повноваження Генерального штабу ЗСУ.