Меценати-філософи: хто викупив і дарує NAMU колекцію ескізів Федора Кричевського

Викупити у власника і передати музеєві – таку «​традицію Терещенків-Ханенків»​ відновили випускники Києво-Могилянської бізнес-школи. Вони об’єдналися і викупили із приватної збірки колекцію ескізів і рисунків одного із найбільших українських художників XX століття – Федора Кричевського. 1 лютого цю колекцію передають Національному художньому музеєві України (NAMU). Наскільки це важливо для української мистецької спадщини? Як виникла така ідея? І чи може бути меценатство системним? Про це у розмові Радіо Свобода із представником групи меценатів Андрієм Мельником, директором NAMU Юлією Литвинець і завідувачем відділу графіки Данилом Нікітіним.

Федір Кричевський. Довбуш, ескіз

Національний художній музей України (NAMU) володіє 35 графічними і 55 живописними роботами майстра кольору і лінії, потужного і яскравого ​Федора Кричевського.

Він був першим ректором Української академії мистецтв, прожив творче, динамічне і драматичне життя. Масштаб його особистості і таланту ніяк не вписувався у рамки радянського соцреалізму. Кричевського переслідували, але він так і не намалював портрет Сталіна, хоч Микита Хрущов обіцяв, що після цього «органи» дадуть художникові спокій.

«Малювати всяких в«ременщиків»-фаворитів, пройдисвітів і мерзотників мені мій сан не дозволяє», – переказують учні Кричевського слова свого Учителя.

У 1947 році Федір Кричевський помер за мольбертом в Ірпені від голоду…

Але ні війни, ні репресії, ні лихоліття не забрали барв із того українського світу, який витворював художник на своїх полотнах.

Федір Кричевський. Наречена

Кричевський і Гершуні

Наталія Кричевська, вдова художника, близько спілкувалася із Аріадною Гершуні і останні роки дожила під її опікою. Кричевська передала Гершуні архів свого чоловіка. Потім його отримала у спадок від матері Ольга Гершуні.

У 2017 році Національний художній музей України влаштував ретроспективну виставку – «Федір Кричевський. Майстер і Час». Там, разом із відомим полотнами митця, була представлена і графіка.

Переважну частину цієї графіки Кричевського надала для виставки Ольга Гершуні. Наступного, 2018 року вона подарувала Художньому музеєві документальну частину архіву родини Кричевських.

Меценати зі спільноти Alumni kmbs

1 лютого 2020 року збірку NAMU поповнюють 222 графічні роботи Федора Кричевського.

Ці ескізи й рисунки викупили для Музею у Ольги Гершуні випускники Києво-Могилянської Бізнес-Школи (kmbs) – 22 члени спільноти Alumni kmbs (групи РМВА-14, ЕМВА-27) та їхні друзі.

Неординарність цієї події посилює ще той факт, що меценати не лише поповнюють мистецьку скарбницю України, а й оголошують разом із NAMU відкритий конкурс для дослідників колекції графіки Федора Кричевського.

Чому вони це роблять – Радіо Свобода запитало Андрія Мельника, учасника спільноти Alumni kmbs і засновника Cowo.guru.

Андрій Мельник, учасник спільноти Alumni kmbs і засновник Cowo.guru

– Я не є глибоким знавцем українського мистецтва й мистецтва загалом, тому мушу пояснити, як я бачу картину світу загалом і як туди потрапив Федір Кричевський.

На моє переконання, світ опирається на культуру і людина виростає із культури. Культура – це набір певних матриць, концепцій, правил, традицій поведінки людей у суспільстві, у спільноті, в якій вона народжується. Ми народжуємося в певній культурі, і ця культура закладає в нашу свідомість певний фундамент.

Якщо культура більш осмислена, то вона формує суспільство й окремих особистостей такими, що вони здатні між собою взаємодіяти.

Така культура продукує не інфантильних особистостей, а дорослих у широкому розумінні слова, тобто таких, які здатні брати на себе відповідальність і творити.

Мені здається, що завданням культури якраз і є передавати певні якісні культурні концепції-матриці наступним поколінням. Для нормального поступу вперед потрібно, щоб кожне наступне покоління було дорослішим за попереднє. Це перша теза.

Друга теза – у нашому колективному емоційному просторі є така думка, що українське суспільство є інфантильним. Тобто досі ми є суспільством, більшість людей якого є інфантильними особистостями.

– Що ж означає для суспільства – «подорослішати»?

– Це означає навчитися брати відповідальність за своє майбутнє і формувати це майбутнє. Тримати його у своєму полі зору, якою б справою хто б не займався.

Іншими словами, те, як ти дієш сьогодні, має визначатися тим, якою ти хочеш бачити свою країну і світ навколо тебе завтра.

Федір Кричевський, автопортрет у білому кожусі

– А як дорослішати, як цього можна досягти?

– От, відповідь на це питання якраз і пояснює, чому ми цим займаємося. Мені здається, що якщо ми будемо переосмислювати нашу культуру і в нашу ж культуру інвестувати нашу енергію у вигляді часу, грошей, уваги, то тоді наше суспільство почне дорослішати.

Це буде колективне переосмислення наших фундаментальних цінностей.

Тому для мене меценатство – це певна форма відповідальності за те, що є зараз, і за те, що буде в майбутньому.

Інвестування грошей у культуру – це інвестування грошей у ті форми, які у майбутньому даватимуть більш якісне та більш зріле суспільство.

– Скільки вас – однодумців, які вирішили інвестувати у краще українське суспільство, передаючи графіку Федора Кричевського?

– Список людей, які долучилися до проєкту, буде оприлюднений на презентації 1 лютого.

У нас є ядро. Це наша група, яка випустилася з Києво-Могилянської бізнес-школи. Нас 22 людини. Ця група людей має назву president MBА14. Паралельно з нашою групою ще навчалася група ecdetitive MBA 27. І ми активно спілкуємося між собою.

Всі ці люди – це власники, засновники бізнесів, або це топменеджери, які керують бізнесами власників або напрямками в цих бізнесах. Це люди, які керують системами, бачать системи на різному рівні і розуміють, як відбувається взаємодія елементів системи і самих систем між собою.

Це люди різної освіти, люди з різних компаній. У кожного з нас є своя компанія, в якій ми працюємо. Тобто у нас немає спільних компаній. Можливо, десь перетинаються сфери нашої діяльності, але мені здається, що на 29 людей ми маємо десь 25 різних компаній. Це люди, які є управлінцями в бізнесі.

– У вас філософська освіта?

– ​Ні. Я трішки гуманітарій. Я маю технічну освіту, маю трохи юридичної освіти, маю економічну (бізнес-освіту MBA). Але зараз сфера моєї зацікавленості – мислення і його розвиток. Тому останні півтора-два роки я таки дотичний до філософії…

– Які умови необхідні для розвитку меценатства?

– Знаєте, мені здається, що бути меценатом простіше з великою кількістю грошей. Чому це так? Розповім дві важливі надбудови цієї історії.

Перша дуже важлива надбудова – це спільне меценатство. Я бачу, що в Україні є доволі різні цінності. Щоб ці цінності проявити й систематизувати, щоб зробити їх максимально ефективними і продуктивними, потрібно реалізовувати їх спільною працею.

У процесі спільного творення формуються спільні цінності. Спільні цінності – це запорука руху вперед.

Якщо, наприклад, ми говоримо, що нашою спільною цінністю є свобода, – то ми цю цінність формуємо як певний ідеал під час нашого спільного відстоювання принципів свободи.

Друга надважлива надбудова – рішення має бути системним. Це має бути не одиничний елемент, а щось, що вбудовується у більшу систему. Це дуже важливо, бо так ми дорослішаємо і, завдяки співпраці, формуємо спільні цінності.

Меценатство – спільна системна дія, якою, на мою думку, ми робимо внесок у розвиток культури.

– Ви відкриті? До вас може хтось долучитися?

– Долучитися до наших ініціатив дуже просто. Потрібно знайти мене, або зв’язатися зі спільнотою випускників Києво-Могилянської бізнес-школи.

Нашою групою ми намагаємося робити системні проєкти. Передача музеєві колекції Кричевського – це один із кроків, тобто це не фінальна крапка, це початок.

– Що буде далі?

– Шлях цього проєкту складається із п’яти етапів:

• передача колекції Кричевського музеєві;
• створення стипендії на залучення мистецтвознавця, який протягом року буде досліджувати цю колекцію;
• оформлення результатів цього дослідження у вигляді книжки. Можливо, це буде у форматі каталогу, який розповідає про творчість Кричевського, а потім переклад цієї книжки-каталогу англійською мовою і друк;
• популяризація.

Щодо суми… Будемо вважати, що це є певною таємницею. Але, можливо, через деякий час я зможу сказати, за яку суму ми викупили ескізи і рисунки Федора Кричевського.

Юлія Литвинець, директор Національного художнього музею України

Юлія Литвинець, директор Національного художнього музею України:

– Ця колекція була відомою ще у 60-х роках минулого століття. Тоді проходила виставка Кричевського, і частина творів з цієї колекції була встановлена в нашому музеї. Але потім, на дуже довгий час, роботи зникли з поля зору. Минуло фактично ціле покоління, але зацікавленість до цих творів не зникла.

У позаминулому році ми робили виставку Федора Кричевського, і до нас доєдналася власниця колекції, таким чином ми дізналися, де ці твори.

Після перемов із власницею і з її доброї волі було вирішено, що музею конче необхідно ці твори мати у збірці свого основного фонду.

Спершу ми сподівалися, що держава виділить кошти на придбання цих творів, але, на жаль, не отримали ні копійки.

– Це така велика сума, що «не до кишені» Міністерству культури?

– Скажімо так, в бюджет вона б вписалася. Проте, з незалежних від музею обставин, кошти так і не були виділені. Але непереборне бажання володіти цією колекцією у нас так і не зникло.

Томи зараз ми дуже раді і дуже вдячні нашим партнерам-меценатам, які погодилися допомогти, які зібрали кошти і зробили нас власниками цієї насправді непересічної збірки.

Федір Кричевський. Запорожець. Із ескізів декорацій і костюмів до опери Миколи Лисенка «Тарас Бульба» у постановці Харківського театру опери та балету. 1933 рік. Папір, графітовий олівець, акварель, гуаш

– Яке значення це має для Національного художнього музею України?

– У збірці нашого музею зібраний основний масив творів Кричевсього – твори відомі, закінчені. Великі майстри, такі, як Кричевський, Богомазов, працюючи над твором, робили багато начерків, ескізів, що розкривають не тільки творчий потенціал художника, але й процес роботи над великим монументальним твором.

Федір Кричевський. Три покоління, 1913 рік

Так от, у музею не було саме цієї – підготовчої графічної ланки. Направду, ескізи бувають не тільки графічні, але й живописні, словом, у нас їх не було. І ми не могли показати весь потенціал і масштаб фігури Кричевського.

Без ескізів ми не могли розкрити таємницю, як художник творив кожну деталь, а потім ці деталі складав в одну велику композицію. Це зачаровує, знаєте! Композиція не розлітається на частини, а раптом гармонійно починає жити. Це передає не тільки майстерність, а й емоційний заряд, який Кричевський вкладав у свої твори.

– Кажуть, що зараз потяг до мистецтва постійно росте. Музей це відчуває?

– До прикладу, в неділю нас відвідало понад 2000 людей. Черга стояла. Важко, але справилися.

Звісно, у такі моменти хочеться, щоб музей був більш пристосованим, щоб краще приймати наших відвідувачів. Улітку душно, взимку свої проблеми...

Але є такі важливі складові, які залежать не тільки від нашого музею чи музеїв загалом. Люди хочуть їздити країною і відвідувати музеї. Туристи хочуть приїжджати до України і відвідувати музеї. Потрібні добрі дороги, готелі, ресторани.

Ми стараємося робити все, що від нас залежить. Ми працюємо над тим, щоб українське мистецтво було впізнаваним не тільки всередині держави, а й за кордоном.

До прикладу, 6 лютого у нас відкривається чудовий проєкт у Стамбулі, присвячений Олексієві Грищенку. Ще, до прикладу, наша експозиція, присвячена модернізму, яка вибудувана в європейському контексті.

NAMU має що показати, попри усю його важку історію… Це і Друга світова війна, і радянський час, який був дуже неоднозначним для музею…

Але, попри все, збірка мистецьких робіт Національного художнього музею України має світовий масштаб. А тепер колекція усього, пов’язаного із Федором Кричевським, стала повною, і безперечно, найкращою у світі.

Першого лютого о 16-й годині відбудеться урочиста передача графічних творів Кричевського меценатами. Ми дуже раді!

Данило Нікітін, завідувач відділу графіки NAMU

Данило Нікітін, завідувач відділу графіки NAMU:

– У власність музею переходить не повна колекція графіки, бо родина Гіршуні побажала залишити деякі рисунки у себе. Це нормально, це цілком їхнє право. Але велика кількість, а саме 222 рисунки Федора Кричевського, передаються до збірки Національного художнього музею.

Це ескізи до багатьох написаних і ненаписаних творів, тобто задуманих. але із різних причин не реалізованих.

Фактично ці ескізи охоплюють усі періоди творчості Кричевського – від ранніх академічних композицій, які він створював ще на початку ХХ століття, до останніх повоєнних робіт автора.

Федір Кричевський. Ескіз композиції до картини «Пастушка». 1918–1920 роки

Як відомо, Федір Кричевський помер у 1947 році, але встиг «накидати» ще декілька задумок в олівці і ще дещо написати.

Ця колекція унікальна тим, що вона показує у розвитку усю творчість Федора Кричевського.

Це був унікальний митець. Він поєднував здібності колориста, який бачить колір дуже специфічно й може відобразити це в полотнах, із дивовижною майстерністю рисувальника.

Федір Кричевський. Ескіз композиції «Кохання» до триптиху «Життя». Середина 1920-х років

Таке поєднання в історії мистецтв трапляється дуже рідко… Зазвичай або колорист, або майстер рисунку.

Федір Кричевський виробив свій синтетичний рисувальний стиль, в якому є дуже точна лінія, що характеризує предмети. Ця лінія поєднувалася зі світло-тіньовим моделюванням, щоб передати пластику форм.

Поєднанням тонкої лінії і м’яких плям художник досягнув дивовижних висот.

Багато рисунків Федора Кричевського вже давно вписані в історію українського мистецтва.

Зокрема, образи його великої картини «Довбуш» є шедеврами української графіки.

А тепер, завдяки меценатам, до тих шедеврів, які є в нашій збірці, ми отримали надважливе доповнення, із точки зору як історичного, так і естетичного аспектів. Тобто, за цією збіркою можна досліджувати творчість автора.

Ця збірка рисунків і ескізів, яку викупили для музею, має дуже високу мистецьку цінність.

Ми робимо таку собі презентацію збірки рисунків, які нам передають, а саме 50 одиниць із колекції будуть представлені в залі музею.

Федір Кричевський. Архітектурний ескіз, начерки орнаментів. 1920–1930-і роки

Там не буде живопису, але малярські твори Кричевського експонуються окремо в постійній експозиції…

Тому можна зробити порівняння ескізів, начерків до картини і результату – завершеної картини Федора Кричевського.

Читайте ще:

В Україні стартував дворічний мистецький проєкт «Століття української абстракції»

Мистецькі події 2019 року в Україні та нові тренди у сприйнятті культури​

Богдан Бенюк, Анатолій Хостікоєв і Михайло Захаревич про 100-ліття театру Франка​