У День пам’яті Героїв Крут, 29 січня, у Празі у Посольстві України в Чехії пройшов показ українського фільму «Крути 1918» режисера Олексія Шапарєва. Прем’єра фільму в Україні відбулася 7 лютого 2019 року, але тоді відгуки на фільм були переважно несхвальними. Комусь він здавався погано оснащеним технічно, таким, що не відповідає історичній дійсності, або ж просто слабким. Проте празькі глядачів оцінили фільм інакше. Після перегляду фільму було чути тихе схлипування від сліз, за деякий час запала тиша, після неї – аплодисменти.
Організатори показу сумнівалися, чи варто після хвилі негативних відгуків в Україні показувати фільм у Чехії. Та все ж наважилися на цей крок, тому що насамперед головню метою заходу було вшанувати подвиг крутян разом з українцями, які проживають в Чехії, а також познайомити з історією тих, хто мало знайомий з історією Крут. У своєму виборі вони не помилися – реакція глядачів говорила сама за себе.
Мене так вразило! А особливо останні хвилини фільмуОлена
«Мене так вразило! А особливо останні хвилини фільму, – поділилася своїми першими враженнями глядачка Олена, – Дуже сподобалося. Я в кінці розчулилася, тому мені складно зараз підібрати слова».
Інша глядачка Алла розповіла, що найбільше її вразила гра молодих акторів, і зокрема фінал фільму.
«Молодь, знаючи, що вони приречені, все одно відчайдушно відстояли свою честь та гідність перед Україною», – додала вона.
У розмові з Радіо Свобода перший секретар посольства України з питань преси та культури Тетяна Окопна розповіла, що розуміла, що в Україні фільм не мав великого успіху через шквал критики. Але з огляду на те, що це єдиний сучасний фільм, який висвітлює події бою під Крутами, Окопна вважає, що його однозначно варто подивитися.
«І судячи з того, що багато людей виходило в сльозах, все ж не можна казати, що це був невдалий фільм», – сказала Окопна.
Перекладачка Валентина Штіпкова розповіла, що спеціально приїхала з міста Хомутов до Праги заради фільму «Крути 1918» та залишилися дуже задоволеною після перегляду.
«Звичайно, я була трохи знайома з історією, але раніше хто ж про це говорив? Раніше зовсім ніхто не знав ні про які Крути, – каже Штіпкова, – Ми лише зараз, у такому віці, вчимося, дізнаємося про історію України більше».
На думку перекладачки, фільм варто показати якнайширшому колу українських глядачів. На таких фільмах, каже Штіпкова, варто виховувати молоде покоління, яке часто не знає історію української державності.
Я впевнена, що велика кількість молодих людей, які тут живуть не знають про ці подіїАлла
Так, наприклад, учасниця заходу Алла також зауважила, що показ українських фільмів у Чехії дуже важливий, оскільки країна стала осередком еміграції, де працює, вчиться та проживає багато українців. Сучасна еміграція, на думку глядачки, свого часу не встигла докладно вивчити історію України, зокрема інформацію про події під Крутами.
«Я впевнена, що велика кількість молодих людей, які тут живуть не знають про ці події, – каже Алла, – Тому будь-які наші українські фільми, у яких правдиво висвітлюється історія, дуже важливі, не лише в Україні, але і закордоном».
Як зауважила Тетяна Окопна показ фільму у Празі планувався саме для української аудиторії, адже навіть допис про подію у Facebook був навмисно написаний лише українською мовою.
«Цього разу це був скоріше український проєкт», – каже Окопна. Зі свого досвіду вона розповіла, що історичні драми загалом не дуже популярні за кордоном, тим паче іноземна аудиторія погано знається на історичних подіях в Україні того періоду.
Без розуміння цього контексту іноземцю було б дуже складно зрозуміти цей фільмТетяна Окопна
«Треба було б дуже довго пояснювати, що таке УНР, хто ці люди, що виступають на сцені, чому вони це роблять, – сказала Окопна, – Без розуміння цього контексту іноземцю було б дуже складно зрозуміти цей фільм».
Проте серед глядачів вдалося знайти і чеха. Зденєк Жалский каже, що незважаючи на те, що історія крутян, на його думку, дуже трагічна, сам фільм йому сподобався.
«Кожна війна погана. Це страшне горе, всі ці програші – це трагедія, – сказав Жалский, – Та з кожної ситуації можна винести повчальний урок, щоб потім уникати помилок».
Варто зауважити, що у Празі переглянули режисерську версію фільму, яку надав посольству сам режисер Олексій Шапарєв. Секретар Окопна передала від нього вітання та процитувала його побажання усім глядачам: «Миру у вашій країні, миру у вашій домівці та миру у ваших головах».
Бій під Крутами більш схожий на події Майдану, коли теж був порив добровольцівТетяна Окопна
За словами Окопної, яка бачила стрічку вже тричі, прокатна версія відрізняється від режисерської тим, що у першому варіанті фільму додані кадри з українськими військовими, що зараз захищають Україну на сході, аби на екрані створити аналогію із сучасними подіями.
Проте на думку Окопної, такий елемент був не обов’язковим, тому що кожен глядач може самостійно створити власну аналогію із сучасністю.
«Мені, наприклад, бій під Крутами більш схожий на події Майдану, коли теж був порив добровольців, – поділилася враженнями з Радіо Свобода Тетяна Окопна, – І вшанування загиблих на Майдані, що мало драматичний і водночас героїчний наратив, мені набагато більше нагадує бій під Крутами та поховання на Аскольдовій могилі».
Посол України в Чехії Євген Перебийніс також поділився власною історією знайомства з історією бою під Крутами у студентські часи. Під час роботи над дипломною роботою, він знайшов у Центральному Державному архіві України матеріали, які були привезені з Чехословаччини.
«Одна з книжечок, яку я там побачив – це була тонесенька брошура «Крути. Народини нового українця», написана Євгеном Маланюком у 1941 році», – розповів Перебийніс, додавши, що після прочитання книги, для себе він чітко зрозумів значення подій 29 січня 1918.
Посилаючись на Маланюка, Перебийніс каже, що технічно бій під Крутами був поразкою, але насправді це була велика перемога.
Саме тоді її керівництво зрозуміло, що іншого шляху, ніж створення сильної незалежної України немаЄвген Перебийніс
«По-перше, це була перемога бойового духу молодої УНР, а по-друге, саме тоді її керівництво зрозуміло, що іншого шляху, ніж створення сильної незалежної України нема, – сказав Перебийніс, – Вони зрозуміли, хто є нашим справжнім ворогом».
У своїй промові посол також процитував уривок з книги Маланюка:
«Кривавий підпис під цим формальним зобов’язанням з дня 22 січня (проголошення Четвертого Універсалу незалежності Української держави, – ред.) поставили діти, запасний первоцвіт нації, юнаки і студенти крутянські».
Наприкінці показу Тетяна Окопна повідомила, що посольство і надалі планує знайомити чеську українську громадськість з українським кіно. Для тих, хто не зміг подивитися стрічку «Атлантида» в рамках тижня українського кіно у листопаді, – зал на 150 місць не зміг вмістити всіх бажаючих – другий показ відбудеться 26 лютого у празькому кінотеатрі «Атлас». Це буде ще одна нагода нагадати про те, що в Україні далі точиться війна. У рамках показу «Атлантиди» добровольці з фронту представлять свою виставку «Ми – мами» про матерів, які втратили своїх синів на війні.
