«Херсон – в облозі». Як живе місто, окуповане російськими військами

Мітинг в Херсоні, 20 березня 2022 року

Російські війська почали штурм Херсону 1 березня. З того часу місто – в облозі. Окупаційні сили готувалися провести у Херсоні псевдореферендум зі створення так званої «ХНР» і телефонували депутатам Херсонської обласної ради із запитанням, чи готові ті співпрацювати. На тлі цих повідомлень облрада провела екстрене онлайн-засідання і схвалила звернення про те, що Херсонщина – це Україна. Не підтримує ідеї створення «ХНР» і місцеве населення, активно протестуючи проти дій російських військових. Майже щодня містяни виходять на мітинги з українською символікою. Під час однієї з таких акцій загарбники відкрили вогонь. Поранили одного з жителів.

Ті ж активісти, які давно працюють у регіоні і висвітлюють діяльність окремих проросійських політиків, зараз намагаються не з’являтися на публічних заходах – через все частіші повідомлення про викрадення проактивно налаштованих херсонців. Тож частина активістів намагається залишатися «непомітною», щоб мати можливість й надалі спостерігати за подіями у місті і фіксувати злочини окупантів. З однією з таких активісток на умовах анонімності поговорили журналісти Радіо Свобода.

– Я народилась в Криму, але живу в Херсоні з п’яти років. Ми не поїхали з родиною звідси у перші два дні. Тож, думаю, ми й надалі залишатимемось тут, в українському місті.

Вважається, що Херсон – в облозі з 1 березня. Але фактично місто стало заблокованим трохи раніше. Спочатку вони прорвалися крізь Антонівський міст (інша назва – Херсонський автомобільний міст – міст через Дніпро, що з'єднує Херсон із Лівобережжям, зокрема із Олешками та Голою Пристанню – ред.). Це було 26 лютого. А днем раніше, 25 лютого, в місті з’явились перші росіяни, з білими стрічками. Дуже зухвало себе поводили.

Фото, надане активісткою. Херсон, 28 лютого 2022 року

Фото, надане активісткою. Херсон, 28 лютого 2022 року

Всі ці три тижні ми не можемо отримувати гуманітарну допомогу: ані міжнародну, ані українську

Якщо рахувати всі виїзди, то, дійсно, з 1 березня перекрили виїзд на Миколаїв, район Чорнобаївки. І майже три тижні ми заблоковані. Виїхати безпечно за територію міста ми не можемо. У нас дійсно є випадки, але поодинокі, коли люди «проскакують», виїжджають в напрямку районних центрів області. Але це дуже ризиковано. Перші дні взагалі були дуже важкими, тому що у нас обстрілювали цивільних людей. Уявіть собі, розстрілювали машини цивільних людей! Це було страшно.

Відповідно, всі ці три тижні ми не можемо отримувати гуманітарну допомогу: ані міжнародну, ані українську. Не доставляють ніякі товари, ніхто не може виїхати. Перші дні було дуже важко, тому що росіяни мародерили в магазинах. Це було щось страшне.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Російські сили не знають, що робити із захопленою Херсонщиною – Данилов

Весь цей час ми живемо за рахунок внутрішнього ресурсу. У нас поки працюють ринки. Враховуючи те, що ми – на березі Дніпра, є свіжа риба. Є городина – її також вирощують в місті. Є молоко. Так, шалені черги. З чим проблема – так це з ліками. Особливо у тих, хто має залежність від препаратів. Ось це велика проблема, тому що на складах запаси закінчуються.

Росіяни пересуваються містом, постійно змінюють локації. Вони – в різних районах. Їхня поведінка може бути дуже агресивною

Росіяни пересуваються містом, постійно змінюють локації. Вони – в різних районах. Їхня поведінка може бути дуже агресивною. Наприклад, під час патріотичної ходи, на яку майже щодня виходять проукраїнські активісти, вони могли відкривати стрільбу в повітря, кидати в натовп світлошумову гранату. Тепер вже вони стріляють в людей.

(Від редакції: 21 березня, коли жителі Херсону вийшли на традиційну патріотичну ходу, російські військові застосували зброю. За повідомленням заступника голови облради, одного чоловіка важко поранили в ногу, йому викликали швидку. Ще одного чоловіка викрали. Наступного дня його відпустили.)

Російські військові поранили чоловіка під час мирного протесту за Україну у Херсоні, 21 березня 2022 року

Я давно веду активну діяльність з висвітлення подій в регіоні, тому поки стараюсь не з’являтись на публічних заходах. Не пересуватись наодинці.

У нас всі кажуть про «розстрільні списки», я не знаю, наскільки це правда. Але впевнена, що такі списки є

У нас всі кажуть про «розстрільні списки», я не знаю, наскільки це правда. Але впевнена, що такі списки є. Але говорити, що у ньому – лише активісти чи журналісти, я не можу. Весь цей час, поки ми заблоковані, окупанти ходять по певних адресах. Зламують квартири і проводять обшуки. Іноді викрадають людей. Те, що ми бачимо, в логіку єдину не вкладається. Це можуть бути активісти, це можуть бути воїни АТО. До когось приходять, перевертають все – і йдуть. А до когось приходять – і викрадають.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Військові РФ викрали директора драмтеатру у Херсоні – Мінкульт

У нас днями зник доволі відомий в місті громадський діяч, офіцер, воїн АТО Максим Негров. Так само, як і каховський журналіст Олег Батурін, і активний громадський діяч з Каховки Сергій Цигіпа.

(Від редакції: Сергій Цигіпа – ветеран АТО, керівник ГО «Каховський плацдарм» розповідав проєкту Радіо Свобода «Новини Приазов'я» , як російська армія після вторгнення на Херсонщину зайняла одне з міст південного регіону – Нову Каховку.

Вторгнення російських військ на Херсонщину, як пояснюють українські військові, відбувається з боку анексованого Криму, ілюстраційне фото (2020 рік)

20 березня стало відомо, що відпустили викраденого каховського журналіста Олега Батуріна. Інформацію про це «Новини Приазов'я» підтвердила сестра журналіста Ольга. Вона також опублікувала деталі про його перебування у полоні, описані з його слів.

«12 березня о 17.00 на каховській автостанції мене схопили. Били. Принижували. Погрожували. Сказали, що вбʼють. Майже вісім днів. 187 годин полону. Практично без їжі. Кілька днів майже без води. Без мила, без змінного одягу. Не розуміючи, де я. Але вони чітко знали, за що. Вони хотіли зламати, розтоптати. Показати, що буде з кожним журналістом: тебе позбавлять. Тебе вбʼють», – йдеться у повідомленні Ольги.)

Зараз ми нічого не чуємо про так званий «Комитет спасения «За мир и порядок». Наскільки я розумію, цей «комітет», якщо зараз і діє, то поки, на мою думку, як джерело інформації для російських пабліків щодо Херсону і області. Все, що з’являється там, швидше за все, – саме від них, тому що риторика їхня.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Колаборанти на Херсонщині. Хто вони?

І така цікава штука. Після того, як стало відомо про роботу цього так званого «комітету», двоє учасників – ексмер Херсону Володимир Сальдо та колишній голова Антонівської селищної ради, нинішній депутат Херсонської міськради Ігор Семенчев-молодший – оголосили, що насправді вони не хотіли туди йти. Їх змусили. В них викрали мобільні, і їх там наче шантажували. Тобто, вони вже намагаються «відтанцювати» назад.

Ще одна учасниця того засідання – це Тетяна Кузміч, яку судять за держзраду з 2021 року. Це ще до війни було. До неї застосували тоді обмежувальний захід у вигляді тримання під вартою, але згодом внесли заставу. З того часу вона вільно гуляє містом.

(Від редакції: Офіс генпрокурора України повідомив, що 16 березня 2022 року було проведене незаконне зібрання створеного окупантами псевдооргану влади «Комитета спасения «За мир и порядок». Зібрання проводилося, наголосили в ОГП, для переконання жителів області у тому, що українська влада більше не керує регіоном, також на ньому лунали заклики до підтримки окупації РФ. За висновками відомства, ці дії завдали шкоди «суверенітету, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України». Відтак правоохоронці за керівництва Херсонської обласної прокуратури заочно повідомили одному з жителів Херсону про підозру в державній зраді, вчиненій за попередньою змовою групою осіб.

На сайті не вказане прізвище та ім’я підозрюваного, але на фото, яке виклала прокуратура, «легко впізнати місцевого блогера-колаборанта Кирила Стремоусова», пише «Детектор медіа».)

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Жителя Херсону підозрюють у держзраді через участь у зібранні органу окупаційної влади – ОГП

Ми боялись, що колаборанти будуть намагатись протягнути «референдум» або до 13 березня – це 78-а річниця звільнення міста від нацистів, або до 16 березня – це річниця псевдореферендуму в Криму. Або до 18 березня – коли Росія святкує річницю так званого «приєднання» Криму. Але ми бачимо, як у кримських та російських пабліках наводять слова ватажка Сергія Аксьонова про те, як вони будуть постачати продукцію на Херсонщину, як вони будуть пенсію виплачувати тощо.

Яким чином це все – створення так званого «комітету», розмови про так звану «ХНР» – стало можливим? Думаю, через тотальну безкарність. Всіх цих проросійських людей ми чудово знаємо і бачимо. Вони зробили тут в регіоні багато такого, що містить ознаки проросійськості, антиукраїнськості, колабораціонізму. Ми повідомляли про це певні служби. Але покарання вони поки не понесли. Тобто, це така системна штука, яка зіграла саме у нас.

Навіть ті, хто говорив виключно російською – вони теж зараз переходять на українську. Це вселяє надію на те, що все буде добре

Але, попри все те, що я вам розказала, я не хочу їхати з міста. Так, ми боїмося обстрілів, боїмося росіян і внутрішніх колаборантів, тому що ми не знаємо, чого від них чекати. Але єдність волонтерів, тотальний перехід на українську мову… Навіть ті, хто говорив виключно російською і казав, що це важко – вони теж зараз переходять на українську. Це вселяє надію на те, що все буде добре.

Ну, і ще місту дали звання міста-героя, а міському голові дали орден за мужність. Мені здається, що це як такий собі аванс від влади за те, щоб місто лишалось українським. І щоб його не здавали.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Зеленський нагородив керівників у регіонах за оборону та надав кільком містам статус «міст-героїв»

Російське військове вторгнення в Україну триває від ранку 24 лютого. Росія заперечує, що веде проти України загарбницьку війну на її території та називає це «спеціальною операцію», яка має на меті «демілітаризацію і денацифікацію». Кремль раніше заявляв, що в ході своєї так званої «операції» не чіпатиме цивільних в Україні, натомість обстрілює житлові будинки, лікарні, дитячі садки, школи і іншу цивільну інфраструктуру, чому є низка фото- і відеодоказів та свідчень очевидців.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Війна Росії проти України. Відсіч. Усі новини на цей час