Окупаційні сили Росії не знають, що робити з Херсонщиною: ні проголошення так званої «народної республіки» – «ХНР», ні приєднання до Росії не підтримує місцеве населення. Про це проєкту Радіо Свобода «Новини Приазов’я» розповів український політолог, експерт Центру близькосхідних досліджень Сергій Данилов.
– Розкажіть, будь ласка, які зараз найімовірніші варіанти розвитку подій на Херсонщині. Чи буде створена окупаційними російськими військами так звана «Херсонська народна республіка», чи буде готуватися приєднання Херсонщини до Росії.
– Хороше питання. Я не бачу ознак того, що буде якась «Херсонська народна республіка». Як я і повторюю весь цей час, я бачу дуже хаотичні, неузгоджені, нелогічні рухи окупанта на Херсонщині. Вони не знають, що робити, у них немає ресурсів для того, щоб повноцінно окупувати (територію – ред.): вони шарахаються і намагаються хоч якось забезпечити у своєму «найпершому тилі» (хоч Херсонщина і в тилу, але прямо на лінії фронту) безпеку та стабільність. Вони всього бояться. Вони відчувають дуже сильний спротив.
Немає колабораціоністів, немає з кого дібрати дуту, фейкову «республіку», доводиться вигадувати, доводиться встановлювати просто окупаційний режимСергій Данилов
Найголовніше, що вони відчувають спротив, тобто немає колабораціоністів, немає з кого дібрати дуту, фейкову «республіку», доводиться вигадувати, доводиться встановлювати просто окупаційний режим. І не приєднання, і не «ХНР», і нічого, а якась військова адміністрація із залученням якихось місцевих, яка буде здійснювати хоча б базові функції. Базові функції – це хоч якесь підтримання життєдіяльності з одного боку, і друге – безпека і стягнення якогось фактичного податку на утримання військ агресора.
Зараз вони стоять у декількох селах на Херсонщині, ну і просто вимагають: «Дайте цю свиню, дайте те їсти, дайте се», – у них немає на наближених територіях, які вони контролюють, тобто окупованого Криму, з малим логістичним плечем, у них навіть там немає нормальної логістики. Вони зараз що роблять? Приїжджають залякують село за селом. Приїжджають, починають там викликати сільського, селищного, міського голову, вимагати якоїсь покори, якихось списків – імітують діяльність.
То копають окопи, то тікають, то кажуть, що щось захоплять. Я думаю, що вони не знають, що робитиСергій Данилов
От ця їхня Росгвардія, чи військові, чи феесбешники, – вони всі імітують діяльність, намагаються знайти хоч когось, хто погодиться з ними співпрацювати і бути колаборантом. Їм це дуже-дуже важко вдається. Фактично ніхто ніде нічого їм не зміг дати.
Натомість на кожну таку акцію жителі Херсонщини, наші співгромадяни, які опинилися в цій ситуації захоплення, виходять на протести. У цій ситуації вони вдаються до хаотичних акцій: залякування, підкупу і нелогічних кроків, які логічно не призводять до жодного результату. Вони (російській окупаційні сили – ред.) дуже невпевнені: то копають окопи, то тікають, то кажуть, що щось захоплять. Я думаю, що вони не знають, що робити, і план змінюється щогодини.
– Що відбувається, коли так звані окупаційні російські сили заходять на територію виноробні, приміром, випивають звідти все вино, потім спалюють виноробню («Курінь» на Херсонщині). Потім вони розстрілюють, як нам розповідали, сільгосптехніку, яка продавалася на Херсонщині, вартість якої триста тисяч євро. Що відбувається?
Днями в Херсоні побили жінку з вимогою, щоб вона сказала, що Херсон – це Росія, а вона повторювала: «Херсон – це Україна»Сергій Данилов
– Я думаю, що відбувається геноцид. Вони зрозуміли, що це чужа країна, чужа земля, чужі люди. І в них злоба. От як днями в Херсоні побили жінку. Побили жінку з вимогою, щоб вона сказала, що Херсон – це Росія, а вона повторювала: «Херсон – це Україна». До того ж, це не якась політична активістка, яка була помічена в якійсь соціальній діяльності раніше, просто звичайна мешканка Херсона.
І ось цей ступор від того, що вони – реально фашисти, окупанти, чужі люди, яких можуть зарізати кожної хвилини, призвів до того, що неспонтанно, здається, вже сплановано дано наказ про те, щоб просто залишати за собою пустелю: знищувати техніку, інфраструктуру (оскільки вони не збираються там залишатися, або розуміють, що вони залишаться ненадовго), плюндрувати, вбивати людей, ґвалтувати. Це просто знищення, більше нічого. Вони прийшли зі сподіванням, що їх зустрінуть, що вони там закріпляться – цього не вийшло. У результаті вони почали знищувати все, що вони бачать.
З огляду на бойові дії редакція не може отримати офіційного підтвердження про озвучені свідчення чи незалежно їх перевірити.
– Ви бачили повідомлення прокуратури про те, що вони розпочали кримінальне провадження щодо спроби захоплення влади на Херсонщині? Що це за кадри?
– Це видатні кадри. Володимир Сальдо – колишній мер (Херсона – ред.). І у херсонців, і у спостерігачів завжди було питання: «Хто буде зрадником? Хто буде колаборантом? ОПЗЖ чи блок Сальдо? (у Херсонських міській та обласній раді – ред.)». Але партія ОПЗЖ заявила, що вона підтримує цілісність України, буде боротися за Україну – херсонська обласна організація, а в місті Херсоні ОПЗЖ взагалі розпустилася як фракція.
Залишився Сальдо, який справді колаборант, але навіть він боявся однозначно висловлювати свою позицію. Він вийшов на мітинг, який був ініційований до дня звільнення Херсона від нацистських загарбників, з (Кирилом – ред.) Стремоусовим з подачі окупанта, з подачі московитів. Але потім виправдовувався, що він вийшов для того, щоб зірвати антидержавний (антиукраїнський – ред.) мітинг.
Як виявилося, колаборантів при всіх тих розмовах у Херсоні виявилося, по-перше, мало, по-друге, це люди доволі маргінальніСергій Данилов
Ну смішне виправдання, оскільки більшість учасників цього нечисленного мітингу були переодягнені в цивільне російські військові. І це була російська постановка під російські камери. Хоча на наступний день блогер Стремоусов, який єдиний не боїться, якого переслідувала, не до кінця дослідила СБУ, назвався представником якогось «комітету порятунку», і там якраз був сам Стремоусов – блогер, а також Сальдо і його найближчі люди.
Як виявилося, колаборантів при всіх тих розмовах у Херсоні виявилося, по-перше, мало, по-друге, це люди доволі маргінальні – люди, які не користуються авторитетом у місті й області. Вся їхня діяльність йде в «олешківські піски» (пробуксовує – ред.), в яких вони загрузають, тому що вони стикаються з чужою землею – з українською Херсонщиною.
– Чому в російських окупаційних сил не вийде зробити «сальдівських людей» «гауляйтерами» (своїми ставлениками) Херсонщини?
– Підтримка. Вони спробували зібрати мітинг у цей день «звільнення від нацистів» (Херсона – ред.) і не знайшли нічого кращого, ніж привести (там було пару десятків людей), не знайшли нічого кращого, ніж перевдягнути в цивільний одяг російських військових. Оскільки херсонці казали, що Херсон – це Україна і вийшли (на мітинг за цілісність своєї держави – ред.). І ще одна особливість поточних протестів, що в Генічеську, що в Скадовську, що в Херсоні, що в інших містах, – практично в усіх селах пройшли демонстрації, в яких люди чітко заявили свою позицію.
Коли в Скадовську чи в Херсоні починають стріляти вже в повітря, чи стріляти вже по людях, люди не розходяться, люди не боятьсяСергій Данилов
Специфіка – в тому, що поруч із тими, хто завжди висловлював свою позицію, вийшло дуже багато зовсім інших людей, які не проявляли своєї публічної позиції, ніколи не були залучені у політичній діяльності: це бізнесмени, лікарі, вчителі, які не виходили на мітинги й ніяк раніше не сприймалися як суспільно активна група, яка готова вийти (на вулиці – ред.).
І коли в Скадовську чи в Херсоні починають стріляти вже в повітря, чи стріляти вже по людях, чи кидати світло-шумові гранати, чи застосовувати перцевий газ, люди не розходяться, люди стоять, люди не бояться, і от з цієї причини, головне – люди не бояться. Або треба застосовувати надмірне насильство. А для надмірного насильства потрібні знову ж таки місцеві кадри.
Як Генічеськ протестував проти агресії Росії (фотогалерея)
Або тоді потрібні патрулі, повноцінне патрулювання міст, створення концентраційних таборів, причому в маленьких населених пунктах, в селах це легше, а от вже навіть у Скадовську вони на це неспроможні.
Стріляти на ураження без попередження бойовими (патронами – ред.), реалізувати концентраційні табори. Але для цього потрібні патрулі та для цього треба не боятися, що тебе вночі приріжуть. А так вони приганяють цирк цей на колесах – Росгвардію – які дуже сильні та дуже самовпевнені, коли тримаються разом, спиною до спини, але якщо один відійде, якщо подивитися на body language (мову тіла – ред.) відео, вони всі трусяться, вони всі бояться, тому примушують жінок силою говорити («Херсон – це Росія») і не добиваються свого.
Вони бояться! Або треба дуже багато, а багато їх немає. Бо і в Криму напружена ситуація, із Криму привозять. І в Криму зовсім не так просто. І вони ж звикли (діяти – ред.) за російськими стандартами: приїжджає один – від нього біжать. Навіть на затримання кримських татар чи на будь-яке затримання в Криму, вони ж приїжджають декількома машинами по 30-40 людей.
А коли вони побачать мітинг на 1000 людей у Херсоні, вони стоять купкою там, лівіше обладміністрації та всього бояться. Тому я вважаю, що в них (російських окупаційних сил – ред.) нічого не вдасться, і навіть старі списки активістів їм не допомагають. Я ж кажу, вийшли нові люди. І ще одне, до речі, вони не розуміють, що в нас (в Україні – ред.) реально виборна місцева влада, і рейтинг довіри до більшості міських, сільських, селищних голів доволі високий. І голови, і мери відчувають запит громади, по-перше. А громада відчуває, що «це наш, тому що ми його обрали, навіть якщо він кривий-косий, зараз ми не дамо комусь його знімати, бо це наш, наш мер».
– Росіяни не розуміють, що в Україні відбулася децентралізація…
– А вона реально спрацювала. Я брав участь у багатьох обговореннях щодо децентралізації останні пів року (практично весь минулий рік), зокрема наводячи приклади з Херсонщини. Усі дуже боялися феодалізації. А вийшло так, що є не феодалізація, а відчуття привласнення: «Мер наш!». Кричать: «Мера! Мера!» (приміром, на мітингу в Скадовську – ред.). Цього точно вони не зрозуміли. Стремоусов чи Сальдо можуть скільки завгодно себе називати (представниками місцевої громади – ред.). Їм (російським силам – ред.) тоді треба штики, а штиків нема. Патова ситуація.
– А як Херсонщина може бути деокупована? Які існують шляхи?
У Херсоні вони себе почувають дуже непевноСергій Данилов
– Військові, більше ніяких. Після того, як цього тижня було нанесено достатньо великих втрат в техніці, живій силі агресора у Херсоні, московити очікували, що їм доведеться тікати. У Херсоні вони себе почувають дуже непевно. Але так само – все (усюди – ред.), що південніше й західніше Мелітополя, так само себе почуває дуже непевно. Достатньо буде зараз утримати ті позиції, які є, з Гуляйполем, наприклад, на Запоріжжі – і дуже швидко переріжеться ця лінія.
Нова Каховка укріплена, а все інше полетить дуже швидкоСергій Данилов
З того, що довелося чути від друзів та партнерів там (на південному фронті – ред.), то Нова Каховка укріплена, а все інше полетить (звільниться від окупаційних російських військ – ред.) дуже швидко. Усі вони проїжджають через колонну спаленої техніки в Копанях (на Херсонщині – ред.). Вони бачили, скільки їх на Лівобережжі Дніпра було знищено. Вони бачать, як везуть повз них машини із вбитими московитами – і це все дуже сильно деморалізує ті війська, які там стоять. І вони побіжать, звичайно, дуже швидко.
– Вони бачать кількість поранених у Криму – у лікарнях, у шпиталях…
– Там не вистачає крові. Там же ж в дитячих лікарнях і в пологових будинках на півночі Криму (розміщують поранених – ред.), наскільки мені розповідають друзі-кримчани. Тобто ситуація там жахлива: вони ж польові шпиталі вже поробили, оскільки не справляється медична інфраструктура з тими проблемами. І плюс мобільний крематорій під Джанкоєм стоїть, теж дуже «надихає» всіх, хто їде до Херсонщини. А вони всі про нього знають, про мобільний крематорій. Вони бачать, що він не перестає працювати.
