Війна Росії проти України. Переговори. Усі новини на цей час

На Одещині через удар РФ пошкоджені об’єкти цивільного і транспортного призначення – ОВА

Російські військові вдень 16 грудня атакували південь Одещини ударними безпілотниками, внаслідок чого пошкоджені цивільні об’єкти, повідомив голова Одеської обласної військової адміністрації Олег Кіпер.

«На щастя, минулося без постраждалих. Пошкоджено об’єкти цивільного і транспортного призначення. Всі уповноважені служби працюють над усуненням наслідків атаки. Правоохоронці документують чергові воєнні злочини росіян проти цивільного населення Одещини», – написав Кіпер у телеграмі.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.

У Кремлі заявили, що не знають про підсумки переговорів у Берліні, й розкритикували участь Європи

У Кремлі заявили, що на даний час не отримували сигналів щодо підсумків переговорів США й України за участі європейських лідерів у Берліні.

Як заявив речник президента Росії Дмитро Пєсков, якого цитують російські ЗМІ, Кремлю треба спершу з’ясувати деталі зустрічі, перш ніж він зможе взяти участь у нових переговорах.

Пєсков також розкритикував участь Європи в мирних переговорах, заявивши, що це «у плані прийнятності нічого хорошого не віщує».

Останніми тижнями США знову намагаються досягти укладення мирної угоди між Москвою й Києвом. У результаті переговорів було підготовлено документ, який є більш прийнятним для Києва. Текст його не публікували, але відомо про кілька суперечливих питань, зокрема щодо території і гарантій безпеки.

Президент України заявляв, що учасники переговорів, які обговорюють мирну ініціативу за посередництва США, зберігають розбіжності щодо територій. Згодом Володимир Зеленський заявив про те, що питання можливих компромісів щодо територіальних питань у мирному плані має вирішувати український народ «у форматі виборів чи референдуму». На це у Кремлі заявили, що «весь Донбас – російський».

Переговори у Берліні між українськими, американськими й європейськими посадовцями відбувалися 14-15 грудня. США запропонували Україні безпекові гарантії, наближені до статті 5 НАТО, що підтримали європейські лідери. Президент США Дональд Трамп 15 грудня заявив, що угода про припинення війни Росії в Україні «ближча, ніж будь-коли».

Європейські лідери у спільній заяві 15 грудня наголосили, що будь-які рішення щодо потенційних територіальних поступок України можуть бути ухвалені лише після того, як будуть забезпечені надійні гарантії безпеки, до яких входитимуть багатонаціональні сили під керівництвом Європи.

Переговори мають продовжитися в Маямі.

Нові люди президента: Зеленський повністю змінює оточення?

Народна депутатка Мар’яна Безугла (позафракційна) заблокувала парламентську трибуну: засідання ВР було недовгим, але напруженим – з криками і сутичками. Серед вимог Безуглої - відставка головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського.

• Це реалістична вимога?
• Відставка Сирського можлива зараз?
• Що думають про це військовослужбовці?
• А про військову реформу?

Також у ВР продовжують обговорювати ймовірність президентських виборів: вони можливі?

Перед тим президент США Дональд Трамп знову наголосив на цій необхідності, а президент України Володимир Зеленський підтвердив, що готовий до виборів.

• Які передумови?
• Як вплинула відставка Андрія Єрмака з посади очільника Офісу президента на Зеленського?
• Вони спілкуються?
• Які ще кадрові рішення готуються?
• Як це пов’язано з можливими виборами?

Про це дивіться у програмі «Свобода Live» на @Радіо Свобода:

«Не сховалися в Криму – і в Новоросійську не сховаються». Як удар підводним дроном по субмарині ЧФ міняє сучасну морську війну

Удар підводним морським дроном по російській субмарині на військово-морській базі в Новоросійську може позначати новий етап морських конфліктів, і Україна тут знову є новатором, кажуть фахівці. І хоча ще достеменно невідомо до кінця, чи підводний дрон Sub Sea Baby вразив один із підводних човнів Чорноморського флоту Росії типу «Варшавянка», чи влучив у пірс поруч, в результаті чого був значний вибух, але факт залишається фактом – військові аналітики говорять і про новаторство у використанні підводних дронів, і про вдалу асиметричну боротьбу України з флотом Росії. А також про те, що Росія та її флот, навіть передислокувавши значну частину кораблів і субмарин із Севастополя до Новоросійська, все одно не є у безпеці.

Читати далі

Свириденко: зі списків критичної інфраструктури прибрали дві категорії, це вплине на графіки відключень

Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко провела нараду з головами обласних військових адміністрацій щодо виконання рішення уряду про перегляд фактичних списків обʼєктів критичної інфраструктури – про це вона повідомила 16 грудня.

«За результатами перегляду знайшли можливість вивільнити не менше ніж 800 МВт електричної потужності. Це вплине на скорочення тривалості графіків відключення світла для людей і промисловості», – заявила вона.

Голова уряду зазначила, що зі списків прибирали дві категорії: споживачів потужністю менше 100 кіловат, та обʼєкти, до яких була підключена низка інших споживачів, які для забезпечення справедливості розподілу електричної енергії підпадають під загальні обмеження.

«Визначені під час перегляду переліків критичних важливих об’єктів споживачі супутнього навантаження, яке не є критичними, будуть переведені на графіки відключень за загальним порядком. Нагадуємо, що цей перегляд не стосується опорних лікарень, обʼєктів життєзабезпечення та підприємств оборонно-промислового комплексу», – уточнила Свириденко.

Від початку повномасштабного вторгнення з лютого 2022 року Росія завдає ударів по енергетичній інфраструктурі України. З початком осені 2025 року війська РФ посилили обстріли української енергетики і газової інфраструктури, яка забезпечує людей газом під час опалювального сезону.

В Україні через пошкодження енергооб’єктів внаслідок російських обстрілів застосовуються графіки погодинних відключень і графіки обмеження потужності для промислових споживачів і бізнесу.

30 жовтня у Моніторинговій місії ООН з прав людини в Україні заявили, що через атаки РФ існує серйозний ризик небезпечних наслідків для цивільних осіб цієї зими, включно з тривалими перебоями в опаленні, електро- і водопостачанні. За даними ООН, такі перебої особливо болісно позначаться на вразливих групах населення, наприклад, людях старшого віку, особах з інвалідністю та сім’ях із малими дітьми.

«Рамштайн»: у Міноборони повідомили про зобов’язання щодо підтримки України від 15 країн

Міністр оборони Денис Шмигаль заявив про «важливі зобов’язання» щодо довгострокової підтримки України від її партнерів за підсумками 32-го засідання Контактної групи з оборони України («Рамштайн») 16 грудня.

За словами міністра, в 2025 році партнери взяли на себе зобов’язання спрямувати майже п’ять мільярдів доларів на українське оборонне виробництво і ще близько п’яти мільярдів – на закупівлю американського озброєння для України.

«Обидва показники стали рекордними, і ми прагнемо підтримувати таку динаміку у 2026 році», – написав Шмигаль у телеграмі, повідомивши про обіцяну підтримку від 15 країн. За його словами:

• Німеччина зобов’язалася виділити 11,5 мільярда євро у 2026 році на підтримку оборони України, фокус буде на ППО, БпЛА, артилерійських пострілах. Україні вже передали нові системи Patriot й IRIS-T.
• Велика Британія планує посилення спроможностей ППО України на суму 600 мільйонів фунтів за рахунок заморожених активів РФ, коштів партнерів і власного бюджету загалом у 2025 році.
• Канада надає додаткові 30 мільйонів канадських доларів на українські дрони, надасть ракети AIM-9 і поставить електрооптичні сенсори й іншу військову допомогу.
• Нідерланди виділять 700 мільйонів євро на БпЛА, зокрема 400 млн євро на вироби українського виробництва.
• Чорногорія готує внесок у PURL і фонд NSATU на підтримку України (розмір внеску міністр не уточнив).
• Данія зробить новий внесок у PURL з фокусом на авіаційні спроможності України і передасть 29-й пакет підтримки на 250 млн євро – дрони, ППО і підтримка української авіації.
• Естонія продовжить підтримку на рівні не менш ніж 0,25% ВВП (142 млн євро) і планує внесок в IT-коаліцію розміром в 9 млн євро.
• Латвія продовжить підтримку на рівні не менш ніж 0,25% ВВП (110 млн євро) – із фокусом на БпЛА, РЕБ, PURL.
• Литва надасть понад 220 мільйонів євро у 2026 році на військову підтримку України на рівні не менш ніж 0,25% ВВП, зокрема внески на PURL, програму Patriot для України, «чеську ініціативу» і коаліцію розмінування.
• Люксембург планує 100 млн євро у 2026 році на підтримку України і другий внесок розміром у 15 млн євро на PURL.
• Нова Зеландія планує надати 15 млн доларів на PURL.
• Норвегія виділить близько семи мільярдів доларів загальної військової допомоги у 2026 році, а також зробить внески на підтримку американських систем ППО і в «чеську ініціативу».
• Польща планує поставки 155-мм снарядів і реалізацію спільних з Україною проєктів у межах SAFE.
• Португалія зробить внесок у «чеську ініціативу»і дасть 10 млн євро на БпЛА.
• Чехія: у межах «чеської ініціативи» на 2026 рік вже профінансовано постачання 760 тисяч артилерійських снарядів.

Засідання Контактної групи з оборони України відбулося на тлі переговорів української сторони з посланцями президента США і європейськими партнерами щодо потенційної мирної угоди про припинення війни РФ.

Останніми тижнями США знову намагаються досягти укладення мирної угоди між Москвою й Києвом. В результаті тижневих переговорів було підготовлено документ, який є більш прийнятним для Києва, але є кілька суперечливих питань, зокрема щодо території і гарантій безпеки.

Президент України раніше заявляв, що учасники переговорів, які обговорюють мирну ініціативу за посередництва США, зберігають розбіжності щодо територій. Згодом Володимир Зеленський заявив про те, що питання можливих компромісів щодо територіальних питань у мирному плані має вирішувати український народ «у форматі виборів чи референдуму».

На це у Кремлі заявили, що «весь Донбас – російський».

Угорщина підписала контракт зі США щодо постачання газу

Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто повідомив про підписання 5-річного контракту зі США про постачання зрідженого природного газу.

«Сьогодні ми досягли важливої віхи в американсько-угорській енергетичній співпраці, підписавши контракт про поставки 400 мільйонів кубічних метрів зрідженого природного газу на рік. Це означає, що протягом наступних п’яти років до Угорщини надійде два мільярди кубічних метрів американського ЗПГ. Ми зацікавлені в закупівлі енергії з якомога більшої кількості джерел і маршрутів, забезпечуючи найнижчі ціни», – написав Сійярто в соцмережі Х.

Угорщина зберігає свою залежність від російської енергетики, що викликало критику з боку союзників в Європейському Союзі й НАТО на тлі плану ЄС заборонити весь імпорт російського газу до кінця 2027 року. Угорщина пообіцяла оскаржити такі плани в суді.

Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан, давній союзник американського президента Дональда Трампа, після їхньої зустрічі в Білому домі 7 листопада заявив, що його країна отримала звільнення від санкцій США, пов’язаних із російськими енергоносіями. «Ми отримали повне звільнення від санкцій для трубопроводів «Турецький потік» і «Дружба», – сказав Орбан на пресконференції після зустрічі з Трампом у Білому домі.

Орбан, який зберігає тісні контакти з Кремлем і часто критикував Європу за те, що вона займає, як він сказав, «жорстку» позицію щодо Росії через її повномасштабне вторгнення в Україну, заявив, що російська енергетика є «життєво важливою» для Угорщини.

Він додав, що географічне положення Угорщини без виходу до моря обмежує її можливості й змушує купувати російську нафту, експортовану через трубопровід «Дружба», який проходить територією України. Обмеження доступу до російських енергоносіїв матиме глибокі наслідки для угорців, сказав Орбан, зазначивши, що питання не стосується політики.

Пізніше міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто заявив у фейсбуці, що йдеться про «безстрокове звільнення від санкцій».

У Білому домі таку заяву заперечили. Як заявив 8 листопада неназваний представник Білого дому в коментарі агентству Reuters, виняток діятиме лише протягом одного року.

Чиновник додав, що Угорщина також диверсифікує свої закупівлі енергоносіїв і зобов’язалася купувати американський зріджений природний газ за контрактами на суму близько 600 мільйонів доларів.

Президент США Дональд Трамп наполягає на тому, щоб європейські країни припинили купувати російські енергоносії, щоб зупинити доходи Москви, які вона використовує на війну проти України.

Європарламент підтримав прискорення розгляду репараційної позики для України

Депутати Європейського парламенту підтримали застосування так званої процедури терміновості щодо голосування за репараційну позику для України на пленарному засіданні у січні 2026 року. Про це пресслужба парламенту повідомила 16 грудня.

Голосування за прискорення законодавчих процесів щодо законопроєкту про позику Україні відбулося підняттям рук.

«Пропозиція передбачає надання репараційної позики ЄС для України, підкріпленої запозиченнями Європейської Комісії за рахунок прибутків та залишків коштів, отриманих від заморожених державних активів Росії. Цей новий інструмент, якщо його буде прийнято, підтримуватиме фінансові потреби та державний бюджет України, в тому числі військовий потенціал, а також оборонну промисловість країни та її інтеграцію в Європейську оборонно-промислову базу», – йдеться в повідомленні.

Пресслужба уточнює, що пропозиція позики пов’язує її з наявним механізмом Ukraine Facility та Механізмом співробітництва у сфері позик для України.

Відтак під час наступного пленарного засідання, яке відбудеться з 19 по 22 січня 2026 року, євродепутати ухвалять позицію щодо цієї ініціативи перед переговорами з урядами країн-членів.

У Європарламенті очікують, що очільники держав та урядів Євросоюзу «спробують досягти зобов’язань щодо подальших дій» під час саміту ЄС у Брюсселі 18 і 19 грудня.

Останніми тижнями в Європі обговорюється ідея «репараційного кредиту» Києву на 140 мільярдів євро під заставу російських активів. Проти цього категорично виступає Бельгія, в юрисдикції якої перебуває основна частина коштів, побоюючись можливих юридичних претензій із боку Росії.

Голова брюссельського клірингового дому Euroclear Валері Урбен заявила, що в нинішньому вигляді план Європейської комісії щодо примусового вилучення заморожених російських активів для допомоги Україні є нереалістичним, а депозитарій готовий оскаржувати його в суді, щоб захиститися від можливого банкрутства у разі заходів Москви у відповідь.

Заморожені російські активи доведеться використати для України «в певний момент», заявив 11 грудня віцепрем’єр Бельгії Вінсент Ван Петегем, додавши, що проте Бельгія «не піде на жодні необдумані компроміси», перш ніж погодиться на будь-яку угоду з цього питання, повідомляла агенція Reuters.

Європейський Центробанк також не готовий страхувати такий «репараційний кредит».

Росія категорично відкидає будь-які спроби конфіскації своїх коштів та називає можливе використання цих активів на користь України крадіжкою.

Шмигаль на «Рамштайні» запропонував партнерам спрямовувати 0,25% ВВП на оборонні потреби України

Міністр оборони Денис Шмигаль на 32-му засіданні Контактної групи з оборони України (формат «Рамштайн») звернувся до партнерів із пропозицією спрямовувати щонайменше 0,25% ВВП на оборонні потреби України. Про це Шмигаль написав у своєму телеграм-каналі 16 грудня.

Він також заявив, що 2025 рік став рекордним за обсягами допомоги Україні.

«Якщо усі зобов’язання буде виконано, нам вдасться залучити 45 мільярдів доларів – більше, ніж у будь-якому році від початку повномасштабної війни. Загальний обсяг оборонних потреб України у 2026 році становить 120 млрд доларів. Україна може покрити половину цієї суми власними ресурсами. Але 60 млрд доларів має надійти від партнерів», – заявив міністр.

За його словами, пріоритетним для України є стабільне і прогнозоване фінансування оборони, протиповітряна оборона, підтримка українського виробництва дронів й інших зразків озброєння, які довели ефективність на полі бою, постачання боєприпасів, зокрема далекобійних.

Крім того, Шмигаль наголосив, що механізм PURL, який передбачає надсилання американської зброї в Україну коштом європейських країн, має надалі отримувати фінансування. Загальна потреба України для отримання пакетів PURL у 2026 році становить 15 мільярдів доларів, зазначив він.

«Підкреслив, що Україна залишається відданою відновленню миру. Однак для його досягнення маємо посилювати тиск на агресора, обмежувати його ресурси й розширювати оборонні спроможності України», – написав Шмигаль, подякувавши Великій Британії, Німеччині й НАТО за лідерство в організації «продуктивного засідання» «Рамштайну».

Попередня зустріч у форматі «Рамштайн» відбулася в жовтні. Тоді міністри оборони країн-членів НАТО обговорювали підтримку України й порушували, зокрема, питання залучення до допомоги їй тих союзників, які беруть участь у цьому меншою мірою.

Лубінець: російській стороні передали списки незаконно затриманих цивільних українців

Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець провів зустріч із російською колегою Тетяною Москальковою, а також із керівниками місій Міжнародного комітету Червоного Хреста в Україні та Росії – про це він повідомив 16 грудня.

Він звітував про низку результатів за підсумками зустрічі:

• українська сторона передала 2 тисячі посилок із гуманітарною допомогою та листи від рідних для українських військовополонених
• досягнуто домовленостей щодо верифікації осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, передані списки
• до РФ передали списки з числа окремої категорії громадян: важкопоранені і важкохворі
• окремо «обговорили питання повернення незаконно затриманих цивільних українців та передали списки»
• сторони обговорили питання засуджених у РФ українських військовополонених та передали список
• обговорили «низку інших гуманітарних питань»

Крім того, за результатами попередньої системної роботи провели процедуру взаємного воззʼєднання сімей, повідомив омбудсман:

«На територію України з РФ та тимчасово окупованих територій повернулися 15 наших громадян, більшість з яких маломобільні. Наприклад, забезпечили повернення для 56-річної жінки, яка перенесла інсульт і є маломобільною особою. З 2022 року вона вимушено перебувала у Росії. Її донька звернулася до Офісу Омбудсмана з проханням допомогти у виїзді. Сьогодні мати та донька вперше за майже 4 роки побачать одна одну».

Також до України повернули 45 громадян, яких утримували в пунктах тимчасового тримання іноземців на території Росії.

Москалькова, зі свого боку, підтвердила передачу з України 15 російських громадян із 11 сімей.

«Зі свого боку повернули на батьківщину громадян України», – повідомила вона.

Російська посадовиця також підтвердила обмін листами для військовополонених і обговорення співпраці в гуманітарній сфері.

У листопаді секретар Ради національної безпеки і оборони України Рустем Умєров повідомив, що провів через посередників консультації в Туреччині та ОАЕ з приводу відновлення обміну військовополоненими з Росією.

За наведеними у жовтні даними Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, з моменту повномасштабного вторгнення Росії було проведено 69 обмінів, у результаті яких із полону повернули 6235 громадян України.

Зеленському в Берліні «викручували руки», але зробили привабливу пропозицію?

Після тривалих переговорів у Берліні американські, українські і європейські посадовці повертаються до своїх столиць із певним оптимізмом, зауважують аналітики.

Канцлер Фрідріх Мерц, що приймав високопоставлених гостей 14-15 грудня, заявив, що мир в Україні близький, як ніколи, попри відсутність компромісу щодо територій у результаті дводенних переговорів президента України Володимира Зеленського з посланцями Білого дому. Те ж саме пролунало від президента США Дональда Трампа, який очолює мирні зусилля.

З’явилася ясність щодо іншого чутливого для України питання: гарантій безпеки. Польський прем’єр заявив про готовність США дати агресору військову відсіч, якщо він знову атакує. Це означало би справжній прорив, та чи влаштує прогрес, досягнутий у Берліні, Москву?

Читати далі

Члени «Коаліції охочих» після припинення вогню «будуть готові» надати гарантії Україні – Зеленський

У «Коаліції охочих» зараз понад 30 країн, і їхні ролі в підтримці України зафіксовані в окремому документі, заявив президент Володимир Зеленський. Про це він сказав на пресконференції з прем’єр-міністром Нідерландів Діком Схоофом 16 грудня, передає кореспондент Радіо Свобода.

«Кожна країна уже здебільшого розуміє їхню роль чи їхній об’єм поставок. І хто готовий дати тільки розвіддані, хто готовий забезпечити війська чи boots on the ground (війська на землі – ред.). У нас є це в документі, ми між собою узгодили, що ми цей документ не поширюємо», – заявив він.

Президент зазначив, що коаліція вже вирішила, що готова забезпечити Україні гарантії безпеки лише після припинення вогню:

«Це було спільне рішення. Тобто після ceasefire вони будуть готові, і ви побачите, яка країна може що забезпечити. Є різні статуси відповідно до їхніх власних конституцій, я маю на увазі і різні статуси країн, тому вони можуть забезпечувати різні речі».

Зеленський уточнив, що коаліція діє під головуванням Франції та Великої Британії, але в її складі також є «багато країн які готові допомогти».

Європейські лідери 15 грудня заявили, що будь-які рішення щодо потенційних територіальних поступок України можуть бути ухвалені лише після того, як будуть забезпечені надійні гарантії безпеки, до яких входитимуть багатонаціональні сили під керівництвом Європи.

Як йдеться в заяві, серед гарантій мають бути «багатонаціональні сили під керівництвом Європи, що складатимуться з внесків країн, що бажають цього, в рамках Коаліції охочих, і підтримуватимуться США». Ці сили допомагатимуть у відновленні українських Збройних сил, гарантуванні безпеки неба України й підтримці безпечнішого моря, зокрема діючи всередині України.

На фронті відбулося 167 боїв з початку доби – Генштаб ЗСУ

На фронті з початку доби 16 грудня відбулося 167 боїв, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ.

«Сьогодні від вогню ворожої артилерії та мінометів постраждали громади населених пунктів Миколаївка Чернігівської області; Привілля, Рогізне Сумської області», – вказано у зведенні станом на 16:00.

Найактивнішими були три напрямки в Донецькій області і по одному – в Запорізькій та Харківській.

«На Куп’янському напрямку ворог 22 рази намагався витіснити наші підрозділи із займаних позицій в бік Куп’янська, Петропавлівки, Кучерівки, Піщаного, Новоплатонівки, Голубівки, десять боєзіткнень в даний час ще тривають.

На Лиманському напрямку загарбницька армія здійснила 22 атаки на позиції українців у районі Торського та у бік населених пунктів Степове, Коровин Яр, Зарічне, Дробишеве, Новоселівка наразі тривають 13 боєзіткнень.

На Покровському напрямку з початку доби російські окупанти здійснили 52 спроби потіснити наших воїнів із займаних позицій у районах населених пунктів Котлине, Удачне та у бік Рівного, Мирнограда, Родинського, Гришиного, Звірового, Сергіївки, Новопавлівки, Філії. Сили оборони стримують натиск та вже відбили 41 атаку.

На Олександрівському напрямку українські захисники відбивали 19 штурмових дій ворожих військ. Противник намагається просуватися в районах населених пунктів Зелений Гай, Січневе, Красногірське, Злагода та у бік Іванівки, Іскри, Олександрограду, Вербового, Привільного, одне боєзіткнення триває.

На Гуляйпільському напрямку відбулось 25 боєзіткнень в районі населеного пункту Солодке та в бік Варварівки, Гуляйполя. Три боєзіткнення на цей час тривають», – інформують українські військові.

Бої також тривали на Північно–Слобожанському і Курському, Південно–Слобожанському, Слов’янському, Краматорському, Костянтинівському та Оріхівському напрямках.

9 грудня головнокомандувач Збройних Сил України Олександр Сирський заявив, що оборона Покровська продовжується, українські війська контролюють на півночі міста майже 13 кв. кілометрів, а Мирноград – не в оточенні.

Покровськ – місто з населенням близько 1250 людей (оцінка місцевої влади на кінець жовтня, до початку повномасштабного вторгнення РФ – понад 60 тисяч) – є важливим дорожнім і залізничним вузлом й більшу частину року перебувало під загрозою оточення російськими військами.

Армія РФ зайшла у Гуляйполе: причини, загрози, сценарії

Російська армія зайшла і закріпилася на східних околицях Гуляйполя Запорізької області – про це в ніч проти 16 грудня повідомив DeepState.

Також у армії РФ є, згідно з даними проєкту, невелике просування на північ від міста – у бік села Варварівка, через яке проходить одна з доріг, що живить українське угруповання в місті.

Криза навколо міста розгоралася весь листопад – армія Росії стрімко наблизилася до його східних околиць. Буквально 4 грудня заступник командира полку «Скеля» Олег Адамов заявляв в ефірі Радіо Донбас Реалії, що його підрозділи виставили рубіж на східних околицях Гуляйполя, щоб противник не зміг туди зайти.

Генштаб ЗСУ повідомив вранці 16 грудня про 24 атаки на Олександрівському і 13 – на Гуляйпільському напрямках. Це все по суті – околиці Гуляйполя.

Водночас американський телеканал Sky News повідомив, що на переговорах між США, Європою та Україною в Берліні нібито вирішено 90% спірних питань – і підписання «мирного плану» від країн Заходу на фінішній прямій.

Про це та інше йтиметься в ефірі Радіо Донбас Реалії. Дивіться наживо – о 16:30 на @Радіо Свобода:

У Гаазі запустили Компенсаційну комісію, яка визначатиме розмір репарацій для українців

У Гаазі 16 грудня офіційно запустили Компенсаційну комісію, яка визначатиме розміри репарацій для українців, що постраждали внаслідок повномасштабної війни Росії проти України, передає кореспондент Радіо Свобода. У конференції взяли участь представники майже пів сотні держав, переважно міністри, а також президент України Володимир Зеленський та прем’єр-міністр Нідерландів Дік Схооф.

«Рада Європи не має дронів і ракет, але вона має силу права. Міжнародного права, яке застосовується до всіх. Без винятків. Без подвійних стандартів. І наше завдання чітке: зафіксувати правду, забезпечити відшкодування і притягнути всіх відповідальних до відповідальності», – заявив генеральний секретар Ради Європи Ален Берсе, виступаючи в Гаазі.

Схооф заявив, що питання джерел виплати репарацій вирішуватимуть на пізнішому етапі, і воно має стати частиною мирних домовленостей.

«Цілком нормально, що після війни ведуться переговори про репарації, але спочатку ми маємо переконатися, що досягнемо припинення вогню і тривалого миру. І тоді цілком нормально, що після агресії йдеться про репараційні кредити та про відновлення країни», – сказав він.

Головна дипломатка Європейського Союзу Кая Каллас наголосила, що одним із джерел наповнення компенсаційного фонду мають стати заморожені російські активи. За її словами, «немислимо, щоб ці кошти коли-небудь були повернуті» Росії.

Серед інших можливих варіантів також розглядають використання російських нафтових доходів – наприклад, у разі пом’якшення санкцій в обмін на спрямування частини виручки від експорту нафти до компенсаційного фонду.

Зеленський закликав міжнародну спільноту забезпечити реальну роботу механізмів компенсації.

«Ми очікуємо, що кожен механізм компенсації – від Реєстру збитків і Комісії з розгляду заяв до фактичних виплат – почне працювати і отримає сильну, сильну і достатню міжнародну підтримку, щоб люди справді відчули, що будь-яка шкода, завдана війною, може бути компенсована», – заявив він.

Президент України також наголосив, що «ця війна і відповідальність Росії за неї мають стати наочним прикладом, щоб інші більше не обирали агресію».

Запущена в Гаазі Компенсаційна комісія є другим етапом міжнародного механізму відшкодування збитків. Першим кроком став Реєстр збитків, який працює майже два роки і вже отримав близько 84 тисяч заяв від фізичних осіб та державних органів України. Третім етапом має стати створення компенсаційного фонду, з якого здійснюватимуться виплати. У Раді Європи прогнозують, що на його запуск знадобиться ще приблизно півтора року.

Дипломати Ради Європи, з якими спілкувалося Радіо Свобода також закликають українців активніше подавати заяви до Реєстру збитків. Вони визнають, що процес виплати репарацій може тривати роками, однак наголошують: фіксація шкоди вже зараз є ключовою умовою для майбутнього відшкодування.

Госпітальєрку Ірину Цибух проголосили «Праведницею Польського саду»

У Музеї історії польських євреїв POLIN у Варшаві 16 грудня відбулися урочистості з нагоди проголошення номінантів «Польського саду праведників». Праведниками 2025 року стали українка, госпітальєрка, Герой України Ірина Цибух («Чека»), учасники руху опору «Біла троянда», німці, брат і сестра Ганс і Софі Шолль, польський історик, публіцист єврейського походження Мар’ян Турський.

Обирає лауреатів премії Праведників Комітет Фонду Саду Праведників, який складається з видатних діячів культури, науки та освіти, представників неурядових організацій. І щороку, у Європейський день пам’яті праведників, заснований Європейським парламентом, Комітет фонду «Сад праведників» оголошує імена людей, які протягом свого життя вчинили благородні вчинки. Цих людей вшановують у Саду Праведників у Варшаві. На їхню честь посаджені дерева, що символізують урятовані ними життя.

Варшавський сад – це перший Сад Праведників у Польщі та один із десятків Садів Праведників у світі.

Представляючи лауреатку Ірину Цибух, колишній посол Польщі в Україні Марек Зюлковський наголосив: «Сьогоднішня Праведниця – Ірина Цибух – втілення культури свободи, що розвивалася в Україні протягом останньої чверті століття: на Майдані під час Помаранчевої революції 20 років тому та Революції Гідності 2013 року, в якій Ірина вже брала участь. Ці революції соціалізували та модернізували українську демократію, надавши українській політиці чітко проєвропейського характеру. Як студентка та журналістка, Ірина бачила необхідність долучитися до найскладніших викликів. Вона стверджувала, що національна пам'ять має бути відповідальністю не лише державних установ, а й громадян».

Зеленський: делегація України може знову вирушити на переговори до США найближчими днями

Після дводенних консультацій з делегацією Сполучених Штатів у Берліні є «відповідні напрацювання», підсумував президент Володимир Зеленський. Про це він сказав на пресконференції з прем’єр-міністром Нідерландів Діком Схоофом 16 грудня.

Він зазначив, що делегати США також отримали реакцію країн Європи щодо мирних пропозицій Вашингтона.

«Тепер з усіма цими реакціями я думаю, що американська сторона буде контактувати з російською стороною, і після цього буде вже зустріч з Україною в Сполучених Штатах Америки на рівні переговорних груп», – сказав він.

Читайте також: Зеленський: Україна не визнаватиме Донбас російським ні де-юре, ні де-факто

Зеленський вважає, що візит відбудеться «найближчими днями – може на вихідних, може, трішечки пізніше». Він висловив сподівання, що це станеться якомога раніше.

14 і 15 грудня Зеленський перебував у Німеччині, де в Берліні тривали перемовини української делегації на чолі з президентом України зі спецпредставником президента Сполучених Штатів Стівом Віткоффом і зятем президента США Джареда Кушнера.

Секретар РНБО Рустем Умєров, який також брав участь у переговорах, назвав їх конструктивними і такими, що привели до «реального прогресу».

Зустрічам у Берліні передувала кількаденна робота Умєрова та начальника Генерального штабу Андрія Гнатова з представниками президента Дональда Трампа в Сполучених Штатах на початку грудня.

Читайте також: Трамп: угода щодо припинення війни РФ в Україні «ближча, ніж будь-коли»

Останніми тижнями США знову намагаються досягти укладення мирної угоди між Москвою й Києвом. В результаті тижневих переговорів було підготовлено документ, який є більш прийнятним для Києва, але є кілька суперечливих питань, зокрема щодо території і гарантій безпеки.

Президент України раніше заявляв, що учасники переговорів, які обговорюють мирну ініціативу за посередництва США, зберігають розбіжності щодо територій. Згодом Володимир Зеленський заявив про те, що питання можливих компромісів щодо територіальних питань у мирному плані має вирішувати український народ «у форматі виборів чи референдуму».

На це у Кремлі заявили, що «весь Донбас – російський».

Різдв'яне перемир'я буде? Результати переговорів у Берліні. Зеленський відповів на запитання (повний текст)

Після завершення переговорів у Берліні, про які президент США Дональд Трамп сказав, що угода про припинення війни Росії в Україні «ближча, ніж будь-коли», президент України Володимир Зеленський провів чергову онлайн-пресконференцію і відповів на запитання журналістів. Зокрема про гарантії безпеки для України, пунктів мирного плану, територіальних питань, та інших компромісів, а також про можливість перемир'я на Різдво.

Радіо Свобода теж ставило свої запитання.

Пропонуємо вам повний текст того, які запитання ставили ЗМІ і що відповів на них президент Зеленський.

1. Чи можете пояснити, що мав на увазі президент, коли сказав, що деякі частини плану є деструктивними і не допоможуть Україні? Чи частини вилучені з плану чи що вони ще не узгоджені? Про які саме частини йдеться?

– Про які частини йдеться – немає сенсу. У 28 пунктах плану, у цій першій версії були відповідні пункти. Я, чесно кажучи, не хочу їх на сьогодні коментувати. Важливо, що їх сьогодні немає.

Це не значить, що у нас ідеальний зараз план, але це дуже робоча версія. Я дякую американцям за це партнерство.

Але тим не менш нам потрібно бути дуже уважними. Відповідні сигнали ми вже сказали партнерам, що ці пункти, в тому чи іншому формулюванні, які були вилучені, дуже не хочеться, щоб вони з'являлися в інших документах.

США намагаються досягти укладення мирної угоди між Росію і Україною. Після поїздки посланців президента США Трампа до Москви з'явився мирний план із 28 пунктів. Після обговорення цього плану 23 листопада в Женеві з Україною та європейськими союзниками, кількість пунктів скоротилася до 19-ти. Очільник Росії Путін прямо заявив, що бойові дії в Україні припиняться тоді, коли ЗСУ залишать контрольовані ними території на Донбасі. Президент України відповів, що це не є можливим. Обговорення плану продовжилося. В результаті тижневих переговорів підготували документ, який є більш прийнятним для Києва, але є кілька суперечливих питань, зокрема щодо території і гарантій безпеки. Тепер Зеленський каже про 20 пунктів рамкової угоди.

Повністю читайте тут

«Кошти з нафтових доходів РФ» – Каллас розповіла, яким чином Росія може компенсувати завдані українцям збитки

Прем’єр-міністр Нідерландів Дік Схооф заявив у розмові з журналістами 16 грудня перед початком конференції в Гаазі із запуску Компенсаційної комісії, що те, чим саме наповнити фонд для виплати компенсацій українцям, вирішуватиметься згодом. Натомість верховна представниця ЄС із закордонних справ Кая Каллас вважає, що основою такого фонду можуть статизаморожені російські активи та нафтові доходи РФ.

«Щодо способу відшкодування збитків та того, які активи будуть використані в який момент часу – це буде вирішено на пізнішому етапі, і це також має бути частиною будь-якої угоди, яка буде досягнута між сторонами», – заявив Дік Схооф.

На запитання, звідки у нього певність, що Росію вдасться змусити відшкодувати завдані українцям збитки, нідерландський премʼєр відповів, що про це має йтися в мирних домовленостях.

«Частиною кожного розв’язання конфлікту є також укладення угод про відшкодування збитків. Зараз ми реєструємо ці збитки, зараз ми перевіряємо ці заяви, щоб переконатися, що у нас є докази, що у нас є документи для відшкодування на пізнішому етапі», – наполіг нідерландський премʼєр.

Генеральний секретар Ради Європи Ален Берсе бачить підхід до компенсацій так: «Кошти можуть надходити з різних джерел: від держав, із заморожених активів – із заморожених російських активів – а також, можливо, з інших джерел. Це буде важлива дискусія, оскільки йдеться про значні суми, але, як я вже казав раніше, у довгостроковій перспективі це буде частиною всієї роботи з репарацій і відбудови».

МЗС назвало п’ять причин ухвалити «критично важливе» рішення щодо репараційної позики

Ухвалення країнами Європи рішення щодо репараційного кредиту цього тижня є «терміновим і критично важливим», заявив міністр закордонних справ Андрій Сибіга 16 грудня.

«Настав час дозволити повне використання заморожених активів Росії для підтримки України. Є щонайменше п’ять причин, чому цей крок необхідно здійснити саме зараз», – заявив він.

За словами міністра, Володимир Путін вважає Європу розділеною та слабкою і очікує, що її підтримка України поступово зменшиться. Натомість цей крок «зірве його плани та змусить його змінити розрахунки».

Сибіга апелював до того, що ухвалення позики зміцнить суверенітет, самостійність та єдність Європи як геополітичної сили і покаже, що загроза безпеці Європи через напад на суверенну європейську країну має ціну.

Також, вважає голова МЗС, цей крок дозволить Європі забезпечити довгострокову підтримку України, підвищити її самодостатність країни та підняти моральний дух українського народу.