Від Джамали до «Мотанки»: як мовні квоти на радіо вплинули на українську музику

Київ – За період дії мовних квот Національна рада з питань телебачення та радіомовлення оштрафувала українські радіостанції на більш ніж півтора мільйони гривень. Водночас, проведений цього року моніторинг показав: нині більш ніж кожна друга пісня та майже всі програми на радіо звучать українською. Дослідження, про яке йдеться, охопило 15 загальнонаціональних та 198 регіональних і місцевих мовників – загалом 24 тисячі ефірних годин.

Частка пісень українською мовою на хвилях загальнонаціональних радіостанцій минулого року становила 56%, а українська у розмовних радіоефірах складала 90% від всього контенту.

Як розповідає заступниця голови Нацради Уляна Фещук, порівняно з 2018-м, ці цифри в середньому зросли на 4%, значно перевищуючи квоти, запроваджені чотири роки тому.

«Тільки українською мовою ефіри ведуть, зокрема, «Українське радіо», радіо «Промінь» і радіо «Культура», тобто суспільний мовник, і «Країна FM». За рік значно зросла кількість передач державною мовою на таких радіостанціях, як «Хіт FM – плюс 14%, «П’ятниця» – плюс 13%, «Люкс FM» – плюс 12%, «Мелодія» – плюс 8%, і «Kiss FM» – плюс 6%», – каже вона.

Уляна Фещук

Середній показник пісень українською в ефірі місцевих та регіональних радіостанцій – 52%, а серед радіопрограм – 93%.

При цьому, за словами представника Нацради Сергія Костинського, до десятки областей, які найбільше транслюють української музики, увійшла, зокрема, Донецька, а Луганська область демонструє зростання обсягу розмовних радіопрограм українською.

«Західна Україна зберігає абсолютне лідерство щодо поширення української мови у місцевому і регіональному радіоефірах. Але водночас, центр, схід і південь кожного року збільшують обсяг україномовного контенту. І я хочу ще раз наголосити: закон вимагає доволі ліберальний відсоток – 60% української у передачах і 35% пісень українською мовою. Саме місцеві мовники самі ініціюють збільшення і перевиконання цих норм», – наголошує він.

Сергій Костинський

Між тим, як порахували у Нацраді, за чотири роки дії квот радіостанції сплатили близько 1,8 мільйона гривень штрафів. При цьому з кожним роком кількість оштрафованих зменшується: за минулий рік оштрафували тільки 4 мовників на загальну суму трохи більше від семи тисяч гривень.

Як квоти на радіо вплинули на українську музику

Попри застороги, які висловлювалися на етапі запровадження квот, українських виконавців не бракує, зазначає, генеральний директор «Українського радіо» Дмитро Хоркін.

«Ми запустили цілі лінійки, присвячені молодим українським артистам-початківцям, яким, буває, дуже важко пробитися на загальнонаціональні радіостанції. Якщо брати статистику, то за минулий рік у нашому радіоефірі відбулося загалом 950 радіоінтерв’ю з молодими українськими артистами, які представили свої твори. Для нас це дуже важливо», – зауважує він.

Дмитро Хоркін

Музичний оглядач Old fashioned radio та «Української правди» Пилип Пухарєв каже, що був одним із тих, хто до запровадження квот на україномовні пісні ставився досить скептично.

«На той момент контенту якісного, хорошого на радіо не вистачало, і музичним редакторам доводилося або діставати із закамарків якісь релікти з 90-х, які невідомо звідки з’явилися, і ніхто про них не пам’ятає, і на той момент вони звучали неактуально і несучасно, або ж крутити по колу дискографію гурту «Океан Ельзи», умовно кажучи», – пригадує він.

Проте з часом, за словами журналіста, він почав розуміти, що квоти стали для українського музичного ринку певним поштовхом: стало з’являтися багато україномовної урбаністичної музики, зокрема, нового українського репу. Вже відомі виконавці, натомість, також почали змінюватися останніми роками.

«Бачимо, що багато артистів, які вже закріпилися на ринку, поступово почали переходити на українську мову, пробувати співати українською – тобто ті, хто раніше російською співав або англійською. Наприклад, на україномовний репертуар перейшов гурт Hardkiss, і це пішло їм тільки на користь. Мені здається, українською вони набагато автентичніше і краще звучать, аніж англійською. Той же Сергій Бабкін, який записав цілий україномовний альбом «Музасфера», і мені здається, далі буде у цьому напрямку рухатися, та ж Тіна Кароль, що почала більше співати українською, Pianoбой», – зауважує Пухарєв.

Що ж до припущення, що перехід на українську заважатиме українським музикантам експортувати свою творчість за кордон – зокрема, на захід, то, на думку оглядача, воно наразі застаріло.

«Найбільші і найкращі здобутки за кордоном мали якраз-таки важкі гурти, рок-гурти. Тут я говорю про Stoned Jesus, «1914», Jinjer, Space of variations (більшість пісень, які можна знайти у мережі, вони виконують англійською – ред.). От вже чотири гурти українські, які грають важку музику, за останні роки уклали угоди з австрійським лейблом Napalm Records – це відомий рок-лейбл, і вони там видаються. І ще гурт «Мотанка», до речі. І до чого я веду, що зараз оцей тренд на англійську як таку універсальну, глобальну мову в музиці відходить – слухачів цікавить екзотика», – зауважує журналіст.

За його словами, однак, ця музика не підпадає під формат більшості радіостанцій: ані українських, ані закордонних, а серед поп-виконавців таких успіхів не має майже ніхто. Як виняток він називає тільки Джамалу, яка після перемоги на «Євробаченні» видала англомовний альбом із великим американським музичним лейблом Universal Records.