Як коронавірус вплинув на плани Китаю щодо побудови нового «шовкового шляху»

Після проголошення перемог над крайньою бідністю та коронавірусом китайський лідер Сі Цзіньпін окреслив новий шлях економічного підйому Китаю, завдяки якому Пекін адаптується до нових труднощів, викликаних пандемією.

Майбутній напрям розвитку виник, коли законодавчий орган Комуністичної партії Китаю, Всекитайські збори народних представників, зібрався в Пекіні 5 березня на більш ніж тижневий з’їзд для оприлюднення нового економічного плану, відомого як 14-й п’ятирічний план країни, і визначення курсу Китаю з метою претендування на місце сучасної нації та справжньої глобальної сили.

Щорічний з’їзд китайських депутатів сформував широкі настанови, які формуватимуть модель зростання країни протягом наступних 15 років.

Зосереджуючись на зростаючій технологічній галузі Китаю на тлі поглибленого суперництва зі США, з’їзд також забезпечив платформу для Сі, завдяки якій він зможе пропагувати переваги свого самодержавного стилю та посилити владу вдома.

Хоча сценографія з’їзду була зосереджена на внутрішніх цілях Китаю, вони залишаються глибоко переплетеними з глобальними амбіціями Пекіна, зокрема з ініціативою «Пояс і шлях» (BRI) – багатомільярдного центрального елементу зовнішньої політики Сі, який набуває впливу через інфраструктуру, інвестиції та тісніші політичні зв'язки.

«Цей меседж є продовженням і подвоєнням того, що ми спостерігаємо роками. Він означає, що Китай стає все сильнішим і впевненішим, що зможе пробитися ще далі у всьому світі», – каже в інтерв’ю Радіо Свобода Раффаело Пантуччі, старший науковий співробітник Лондонського Королівського інституту об'єднаних служб.

Це можна відчути у промові, яку виголосив міністр закордонних справ Китаю Ван І під час широкої пресконференції 8 березня в кулуарах з’їзду в Пекіні. На ній він сказав, що BRI не буде зупинено, а вона розвиватиметься і буде продовжуватись на тлі обмежень та можливостей, викликаних пандемією.

«[BRI] – це не стільки конкретний проєкт, скільки широка візія, – сказав Пантуччі, – і її можна змінювати при потребі. Саме це ми бачимо зараз».

Візія, що розвивається

Незважаючи на демонстрацію Пекіном сили та єдності щодо успіху країни у стримуванні поширення COVID-19 та підтримці зростання китайської економіки в умовах тиску пандемії, Китай опиняється перед новим глобальним викликом.

BRI нещодавно зазнала невдач через занепокоєння в країнах, де її впроваджують, з приводу збільшення боргів, при цьому багато урядів, від Африки до Центральної Азії, просять, щоб Китай пробачив або реструктуризував борги.

Пекін також прагне відновити свій авторитет, який постраждав через ранні дії щодо поширення з COVID-19 у місті Ухань, та зробити дедалі більший тиск із боку західних країн, які почали протистояти китайській технологічній та політичній політиці, керованим.

Перед цим Пекін шукав нових можливостей продемонструвати глобальне лідерство, надаючи вакцини та медичне обладнання для країн на всій Земній кулі та викликаючи занепокоєння щодо зміни клімату.

Це також стосується BRI.

Під час своєї пресконференції Ван традиційно наголосив на інфраструктурній ініціативі, але також вказав на нові горизонти політики, такі, як медична дипломатія, а також зміщення фокусу в бік технічної допомоги іноземним країнам. Китай є найбільшим донором у світі, і у новій «білій книзі», опублікованій у січні, уряд окреслив свої амбітні плани зіграти провідну роль у системі міжнародної допомоги.

Багато експертів також заявляють, що Пекін буде прагнути нарощувати свою дедалі актиивнішу «дипломатію вакцин» і використовувати нещодавні успіхи Китаю у боротьбі з бідністю, щоб знайти нові підходи до налагодження зв’язків та поглиблення співпраці у всьому світі.

«Боротьба з бідністю та медична координація, пов'язані з пандемією та її наслідками, будуть основним напрямком діяльності китайської дипломатії, – розповів Радіо Свободі Чжан Сінь, науковий співробітник Шанхайського східнокитайського університету. – [BRI] – це парасолькова ініціатива, яка може включати все, і це буде один із нових фронтів під цією парасолькою».

Приземлена реальність

Попри дедалі більші можливості, флагманський проєкт Китаю також стикається з великою кількістю викликів в інших країнах, спричинених пандемією COVID-19.

До проблем із боргами додалися закриті або частково відкриті кордони з сусідами Китаю в Південній та Центральній Азії через суворі обмеження через COVID-19 у Китаї, що призвело до великих черг на кордонах, зменшення торгівлі та збільшення транспортних витрат.

Іноземне енергетичне кредитування Китаю також впало до найнижчого рівня з 2008 року після того, як пандемія сильно завадила укладенню угод у країнах, що розвиваються, згідно з даними Глобальної бази фінансів енергетичного фінансування Бостонського університету, який зазначив, що фінансування іноземних енергетичних проєктів скоротилося на 43 відсотки до 4,6 млрд доларів у 2020 році.

І хоча пандемія забезпечила рекордний рівень руху вантажних поїздів до Європи з Китаю, вона уповільнила торгівлю Центральної Азії з Китаєм.

Рух через прикордонний пункт Китаю з Киргизстаном обмежили, що новий уряд у Бішкеку намагається змінити, вирішуючи проблеми, які виникли з економічними ударами пандемії.

Прем’єр-міністр Киргизстану Улукбек Маріпов 3 березня зустрівся з послом Китаю в Бішкеку Ду Девенєм, щоб обговорити питання прискорення перетину кордонів та збільшення торгівлі, але воно залишається невизначеним до тих пір, поки Китай залишається обережним щодо поширення COVID-19 у Центральній Азії.

Подібним чином торговельні компанії в Таджикистані досі борються із закриттям кордонів, оскільки залишаються відрізаними від основного пункту експорту. Багато з них скаржаться, що їх витискають китайські конкуренти.

Попередні дані за 2020 рік демонструють, що експорт до Китаю з Киргизстану та Таджикистану впав більш ніж на 45 відсотків, порівняно з 2019 роком.

Напруга також продовжує загострюватися в Пакистані, де Китайсько-Пакистанський економічний коридор (CPEC), вартістю у 62 мільярди доларів США, провідний проєкт BRI для Китаю, повільно просувається на тлі багатьох невдач та затримок.

Хоча проблеми з ініціативою не є новими, Пекін висловив своє розчарування і підтримав пакистанських військових, які взяли на себе більший контроль над CPEC, яких він вважає надійнішим партнером, ніж політичний клас країни.

Світові бокові вітри

Однак торгівля та відносини з сусідньою Росією, схоже, все ще залишаються позитивними для Пекіна.

Дані російської митниці свідчать, що Китай продовжує збільшувати частку торгівлі з Росією, оскільки все відчутнішими стають санкції, що відрізають Москву від Заходу.

Поглиблюються і політичні зв’язки між Пекіном та Москвою.

Ван довго говорив на своїй пресконференції про те, як уряди двох країн тісніше співпрацюють у різних сферах, починаючи від планів побудови місячної космічної станції до спільних зусиль у виробництві вакцин.

Ван також зазначив, що дві країни працюють над боротьбою з «кольоровими революціями» та «політичним вірусом», натякаючи на їхнє спільне вороже ставлення до США.

«Загальний тон цілком зрозумілий, партнерство між Китаєм і Росією дуже цінується, – сказав Чжан. – Китайська держава наголошує на цих відносинах і на тому, як вони можуть діяти спільно [з Росією] для вирішення спільних проблем у всьому світі».

Головним серед цих викликів для Пекіна є продовження зростання економіки вдома та орієнтація на суперництво зі США.

Державний секретар США Ентоні Блінкен та радник з питань національної безпеки Джейк Салліван зустрінуться з китайськими колегами на Алясці 18 березня. Це буде перша зустріч між Пекіном та адміністрацією президента Джо Байдена.

Китай також прагне розвивати успішну внутрішню політику та за кордоном під знаком BRI. Китай був єдиною великою світовою економікою, яка зросла минулого року, і багато його сусідів по всій Євразії сподіваються, що економічне зростання Китаю може допомогти й їм у відновленні після пандемії.

Але відновлення, власне, самого Китаю залишається не надто успішним у деяких сферах, у тому числі щодо споживчих витрат, і регулятори дедалі більше стурбовані зростанням цін на нерухомість. Китайський фондовий ринок почав відновлюватися 11 березня після великої кризи, в якій чиновники заборонили використання слів «фондовий ринок» у пошуковиках у соцмережах в країні, демонструючи нетерпимість до всього, що може підірвати амбіції Пекіна вдома чи за кордоном.

«Попереду у керівництва Китаю багато завдань, з якими треба впоратися, і підтримка економічного зростання є найбільшим з них, – сказав в інтерв’ю Хо-фен Хун, професор політичної економії Університету Джонса Гопкінса. – Сі дбає про політичну владу, а стимулювання економічного зростання – найкращий спосіб утриматися за політичну владу».