Леся Бакалець Київ, 22 листопада 2007 (RadioSvoboda.Ua) – Три роки тому ніхто не очікував, що таке може статися. Ані влада, яка була переконана, що оберуть того, кого скажуть; ані опозиція, яка хотіла стати владою; ані самі громадяни, яким уривався терпець; ані світ, який досі плутав Україну з Росією. Але люди взяли і вийшли на Майдан Незалежності. Вже першого дня правоохоронці нарахували 700 тисяч. Цифри коливалися. Але Майдан стояв 17 днів – аж поки Віктор Ющенко не був обраний Президентом. А світова історія збагатилася терміном «Помаранчева революція». А що зараз означає Майдан для його колишніх прихильників і противників?
| Помаранчева революція, 2004 р. (архів) |
| (RadioSvoboda.Ua) |
«Вона зробила з мене громадянина...»
Однією з мешканок тодішнього наметового містечка була Надія. Вона каже, що навіть у хвилини найвищої ейфорії цілком усвідомлювала – всі свої обіцянки політики не виконають. Однак, вона не відчуває розчарування. Навіть більше, переконує, у її житті Помаранчева революція зіграла визначну роль.
Надія: «Вона зробила з мене громадянина. Україні потрібно було щось таке, що ознаменувало початок її історії. Саме її, а не пострадянської країни».
Надія пригадує, як прийшла на виступ Юрія Луценка. Але повернулась до нього спиною, бо на людські очі дивитись було значно цікавіше – вони світилися надією і гордістю.
Сам Юрій Луценко оцінює свій внесок у ті революційні події так: «Ми не вважаємо себе героями тих незабутніх, кращих у нашому життя помаранчевих днів. Але ми вважаємо, що маємо певний обов’язок: продовжувати ті стандарти, ідеали, які проводжували мільйони борців у ті холодні дні 2004 року».
Що змінилося чи не змінилося?
Регіонал Тарас Чорновіл скептично ставиться до Помаранчевої революції. Політичний опонент помаранчевих каже, що нічого не змінилося, всі обіцянки були просто словами, а Україна зараз прямує знову до принципів «кучмізму».
Тарас Чорновіл: «Та й самі ті, хто стояв тоді на сцені під час тих подій, і сам Ющенко, і все його оточення на сьогоднішній день досить добре продемонстрували, що їх не цікавить це явище. Ніяка революція чи пам’ять про неї для них значення не мають. Навіть на святкування не збираються виходити».
Єдиним здобутком за три роки після Майдану для політолога Костя Бондаренка стала свобода слова. Але він побоюється, щоб це не була лише постреволюційна інерція, яка дуже скоро може пройти. Жодної обіцянки помаранчеві політики не виконали тому, що, насправді, жодної конкретної обіцянки і не було, пояснює Кость Бондаренко. Гасла «Бандитам – тюрми», «демократизація» він називає занадто абстрактними. Тому, за його словами, революція не закінчилась.
Кость Бондаренко: «Багато хто розцінив, що революція закінчилась з моменту інавгурації Ющенка. Але в багатьох країнах буржуазно-демократичні революції проходили в два етапи. Тому в Україні революція 2004 року закінчиться революцією 2010 або 2015 року».
Більшість експертів головним здобутком Помаранчевої революції називають народження справжнього громадянського суспільства. Але заслуги помаранчевих політиків тут немає.
Матеріали до теми:
День Свободи: Є у революції початок, нема у революції кінця? (Прес-клуб Радіо Свобода) Завдяки революції... Як події 2004 року вплинули на життя України і українців? Трояндова та Помаранчева революції: великі надії та невиконані обіцянки Ющенко Саакашвілі – порівняльний політичний портрет