Що чекає з 1 квітня на «спрощенців»?

Від 1 квітня набули чинності норми Податкового кодексу, які забороняють включати до складу валових витрат витрати на товари і послуги, придбані у фізичних осіб – платників єдиного податку. Своїми оцінками щодо цього нововведення в ефірі Радіо Свобода поділилися народний депутат від Партії регіонів Владислав Лук’янов і колишній парламентарій Людмила Супрун.

Your browser doesn’t support HTML5

Що чекає з 1 квітня на «спрощенців»? (I)


Частина перша

Your browser doesn’t support HTML5

Що чекає з 1 квітня на «спрощенців»? (II)


Частина друга


– Відсьогодні набувають чинності норми Податкового кодексу, які забороняють юридичним особам відносити закупівлі товарів і послуг у «спрощенців»-фізосіб на валові витрати при зазначені об’єкта складення податку на прибуток. Тобто, фактично обкладати їх заставкою податку на прибуток.

Кажуть у Податковій адміністрації, що «спрощенці», які працюють у законодавчому полі, не постраждають від нововведень Податкового кодексу...

До речі, кажуть, що «спрощенці» - це здебільшого були люди, які були найманими працівниками, і підприємства таким чином ухилялися від сплати додаткових податків.


Пані Супрун, як Ви оцінюєте введення в дію нових норм Податкового кодексу, які стосуються «спрощенців»?

Людмила Супрун
Людмила Супрун:
Я з задоволенням сьогодні знаходжуся у студії «Радіо Свобода», тому що є можливість вільно висловити свою думку з цього приводу, з приводу Податкового кодексу, спрощеної системи оподаткування, не вдаючись у деталі, аналіз норм Податкового кодексу.

Хочу відмітити, що ключова мета кодексу – примусити людей перейти в розряд найманих робітників за
Ключова мета кодексу – примусити людей перейти в розряд найманих робітників за мінімальну оплату праці, зробити їх залежними
мінімальну оплату праці, щоби потім при підвищені зарплати чи пенсії на 6 гривень чи 2,5, як зараз відбулося після так званого розрекламованого підвищення доходів громадян, примусити людей аплодувати владі, тобто зробити їх залежними.

– За що аплодувати владі? Якщо зарплата буде менша на 6 гривень?

Людмила Супрун:
Якщо буде більша на 6 гривень.

Чому саме така позиція? Тому що ліквідація спрощеної системи в умовах, коли держава як роботодавець, один з найбільших роботодавців, більше мільйона людей знаходиться в трудових відносинах з державою – це і державні службовці, люди, які працюють на державних підприємствах, вони фактично отримують чи не найменшу зарплату в країні. І ось як роботодавець вони для себе визначили ці параметри і хочуть, щоби така мінімальна оплата, напевне, були і в бізнесі. Тому що «спрощенці» - це самозайняті люди, вони самі собі здобувають кошти на проживання, вони не наймаються до держави на роботу, вони не стають державними службовцями, вони себе самі займають.

Якщо ми проголошуємо про те, що нам потрібне створення потужного середнього класу, самодостатніх людей, які зможуть самі себе забезпечити, то потрібно, щоби і правова система, і система податків в першу чергу сприяла створенню саме такого рівня забезпеченості людей.

– З Вашої точки зору, нововведення не сприяють цьому. Так?

Людмила Супрун:
Нововведення цьому не сприяє. Я вважаю, що навіть навпаки.

– Пане Лук’янов, наскільки можете заперечити пані Супрун?


Владислав Лук’янов
Владислав Лук’янов:
По-перше, ми бачимо, що перший квартал ми відпрацювали за новим Податковим кодексом. Всі ті перестороги, всі ті намагання налякати бізнес відпали самі по собі. Ми побачили, що насправді за цей час кількість підприємців, які працюють у малому і середньому бізнесі, збільшилася. Збільшилася з 2650 тисяч осіб, які працювали в малому і середньому бізнесі, до 2700 тисяч осіб. Це статистика за один місяць – за січень.

– Це йдеться не лише про «спрощенців»?

Владислав Лук’янов:
Це люди, які працюють на спрощеній системі і є найманими працівниками. Тобто, це саме малий і середній бізнес.

– Якраз на прес-конференції минулого тижня Податкова адміністрація заявила про те, що з 1100 тисяч підприємців, які працюють за спрощеною системою, 400 тисяч відійде.

Владислав Лук’янов:
Це перекручена інформація.

– Ні! Це інформація ДПА.

Владислав Лук’янов:
Я знаю цю інформацію, я маю. 1100 тисяч осіб – це підприємці, які працюють на спрощеній системі. Але в них є наймані працівники. І кожен підприємець, який працює на спрощеній системі, більшість підприємців, які працюють, мають від 1 до 50 найманих працівників. Тобто, якщо порахувати усіх зайнятих в малому і середньому бізнесі осіб, то ця сума буде 2650 тисяч осіб.

За січень місяць цього року, коли стояли черги, і досить багато підприємців відмовлялися від продовження роботи по спрощеній системі, саме за цей час ми мали і зворотній процес – створення малих і середніх підприємств і на 50 тисяч осіб кількість людей, які працюють у малому і середньому бізнесі, збільшилася.

Людмила Супрун: Це не підприємці, це наймані працівники. І вони збільшилися за рахунок іншого фактору

Владислав Лук’янов: Це каже про що? Що економіка розвивається, ми усуваємо і зменшуємо тіньовий сектор, ми робимо прозору, зрозумілу як для підприємців, які працюють, так і для інвесторів, які приходять працювати в Україну, прозору, однакову для всіх систему оподаткування і систему роботи.

Людмила Супрун:
Фонд зайнятості протягом трьох місяців проводить активну роботу над тією програмою підприємці, які беруть на роботу людей, не сплачують їм зарплату, а сплачує Фонд. За часів Ющенка нею користалися теж для того, щоби покращити статистику
Насправді пояснити, звідки взялися ці 50 тисяч, я думаю, що можна навіть більше людей. Звідки вони взялися? Зрозуміло. У нас є Фонд зайнятості. І Фонд зайнятості протягом цих трьох місяців проводить надзвичайно активну роботу над тією програмою, за якою підприємці, які беруть на роботу людей, не сплачують їм зарплату, а сплачує замість підприємця, як він наймає працівника, безпосередньо Фонд зайнятості.

Ця програма існувала давно. Вона завжди існувала. До речі, за часів Ющенка нею користалися теж для того, щоби покращити статистику, що, начебто, в нас збільшилася кількість зайнятих людей.

Насправді ситуація не така райдужна. Я вірю даним офіційним Податкової адміністрації, яка визначила, що в нас 40% буде знижена кількість малих і середніх підприємців, в тому числі «спрощенців», які займалися як самозайняті особи, підприємницькою діяльністю.

Владислав Лук’янов: Пані Інно, насправді це теж не так.

Людмила Супрун: Це інформація не моя, а офіційних органів.

Владислав Лук’янов: Із-за 1100 тисяч підприємців, які працюють на спрощеній системі оподаткування, близько 400 тисяч є підприємцями, які мають економічні відносини з малим і середнім бізнесом, який працює на загальній системі оподаткування, які є постачальниками товарів, які є постачальниками послуг і мають економічні відносини.

Серед цих підприємців близько 160 тисяч підприємців мають відносини, які м’яко кажучи, непрозорі або, якщо казати прямою мовою, мають підозри у відмиванні доходів і зменшенні оподаткування. 240 тисяч підприємців – це підприємці, які дійсно постачальники реальних послуг, реальних товарів по забезпеченню роботи підприємств. Для цих 240 тисяч підприємців зараз в робочих групах відбувається погодження спеціального порядку обліку постачання цих товарів і послуг, які конче необхідні для підприємців.

Але я радив би підприємцям, враховуючи п’ятирічні податкові канікули, які надаються новоствореним підприємствам на 5 років, 100% пільга по податку на прибуток на 5 років, яка дозволяє збільшити свої оборотні активи, наростити свій бізнес, скористатися цим для того, щоби розвинутися і за 5 років перейти на загальну, нормальну систему оподаткування.

– Для нових підприємств, які створюються, добре, є податкові пільги. А ті, які хочуть працювати, Ви впевнені, що не підуть «в тінь»?

Владислав Лук’янов:
Зараз ведеться дуже щільна робота по тому, щоби підприємці, які працюють, сплачували реальні податки, тому що впродовж останніх 5 років за часів керування вже згадуваного пана Ющенка, і пані Тимошенко, саме за часів цієї команди українське бізнес-середовище було розбещене тим, що воно не сплачувало податки, воно не утримувало лікарні, воно не утримувало школи, не сплачувалися внески до Пенсійного фонду.

– Добре. Але тепер воно хоче закрите це своє підприємство і не може цього зробити. Чому? Тому що є надто багато перепон.

Я вчора розмовляла з однією пані, яка працює в маленькому ательє. Коли вона звернулася з тим, що вона не має прибутків, вона хоче закрити це ательє, то Податкова адміністрація знайшла при перевірці, при аудиті якусь там дрібну помилку і сказала: якщо ти хочеш закрити це підприємство, ти мусиш сплатити штраф. Для того, щоби сплатити кількість цього штрафу, їй треба сісти у в’язницю.

Людмила Супрун:
Їй не вистачить коштів навіть від продажу її майна.

– А якщо не будеш закривати, то будеш працювати. І вона вирішила не закриватися.

Я просила її записатися. Вона каже: я страшенно боюся, і в нас вся область страшенно налякана!

Владислав Лук’янов:
Я вважаю, що якщо якась дрібна помилка, то за неї немає кримінальної відповідальності. Є, максимум, адміністративна відповідальність. Якщо ця жінка налякана, то нехай звертається до юристів - немає такої проблеми.

Але безумно є зараз якийсь штучно створений ажіотаж навколо цих питань, і дехто закриває свій бізнес, дехто продовжує роботу, але спрощена система залишається. Вона ж нікуди не зникає. І можна працювати так, як і раніше.

Більше того, податок на прибуток з 1 квітня (і це не жарт) зменшується з 25% до 23%. І якщо подивитися на постачальника товарів по спрощеній системі оподаткування, то різниця між ціною, яка буде, 23%. Тут або треба домовлятися з підприємством, або воно дійсно потребує ці послуги і постачання товарів, матеріалів, або потрібно ці 20% ділити між цими двома суб’єктами господарювання.

Людмила Супрун: Владиславе, насправді мова не йде, що хтось буде ділити витрати і так далі.

Владислав Лук’янов: Ні, це комерційні відносини.

Людмила Супрун: Це все комерційні відносини.

Мова йде про інше. Мова йде про те, що перехід зі спрощеної системи оподаткування на звичайну систему оподаткування, навіть коли є пільга по податку на прибуток, вимагає прийняття на роботу бухгалтерів, які будуть вести окремий вид обліку.

Владислав Лук’янов:
Безумовно.

Людмила Супрун: І облік податковий, який пов'язаний з ПДВ, дуже складний облік.

– Це зайві витрати для підприємств.

Людмила Супрун:
Так. І вони навіть просто не окупляться.

Що треба було би зробити? Мова йде не про те, що хтось розраховує…

Владислав Лук’янов: Пані Людмило, вже з 1 січня скасовано більше 20 податків!

Людмила Супрун: Не повторюйте помилку Тігіпка. У нас всього було 14 видів податків, записаних в законі. Тепер у нас 17. Хто сказав, що у нас податків було 140 чи 180? Той, хто не володіє питаннями податкової системи. У нас 14 видів податків.

Владислав Лук’янов: Пані Людмило, насправді я зараз почну сумніватися у Вашій фаховості. Хоча я знаю Вас як професіонала. Подивіться місцеві податки, подивіться відрахування до соціальних фондів!

Людмила Супрун:
Щоб ці люди залишалися як самозайняті особи, треба визначити для них той рівень доходів. Це не може бути 3 тисячі гривень на місяць. В Європі це 150 тисяч доларів. В Америці – 250 тисяч. Треба запровадити податок з обігу. Він просто обліковується, не вимагає окремого бухгалтера, але легалізує діяльність малого і середнього бізнесу
Я хочу звернути Вашу увагу на інше. На те, що якби ми хотіли, щоби ці люди залишалися як самозайняті особи, працювали у легальному бізнесі, треба визначити для них той рівень доходів, який, як держава вважає, повинен бути у середнього, малого бізнесу. Це не може бути 3 тисячі гривень на місяць, як у найманого працівника.

В Європі це 150 тисяч доларів. Особа вважається представником малого і середнього бізнесу і людиною середнього достатку, якщо її доход 150 тисяч доларів. В Америці – 250 тисяч.

Як зробити так, щоби та людина, яка сама працює, могла отримувати цей доход, легалізувала свій бізнес, не спричиняла збитків для держави і платила податки? Давайте на це подивимося об’єктивно. Треба запровадити податок з обігу. Він простий, дуже просто обліковується, не вимагає окремого бухгалтера, але легалізує безпосередньо діяльність малого і середнього бізнесу. Тоді би малі підприємці, середній бізнес приходили сюди на площі і носили би на руках увесь уряд разом з депутатським корпусом.

А про «спрощенців»? Їх сьогодні просто загубили. Вони не знають, чим завтра жити і що їм робити. Вийти на роботу не можуть, податкову накладну надати не можуть.

– Ми перед ефіром поспілкувалися з деякими людьми. Послухаймо точку зору таксиста зі Львова Андрія, який є «спрощенцем» на сьогодні.

Андрій: Довелося буквально два дні відстояти в чергах і загубити мій час.

По діяльності таксі, то ті люди, які працювали платниками єдиного податку, просто вже пішли зараз «у тінь». Тобто, вони зараз не є «спрощенцями», вони якби на загальній системі, вони просто нічого не оплачують і ставлять питання взагалі про закриття підприємницької діяльності.

Єдине – це те, що складно це зробити, тому що придумали таку систему, як те, що потрібно зробити, щоби був обов’язково проведений аудит, за який треба заплатити, а це, як мінімум, 1,5-2 тисячі гривень, довідка. Одна процедура. Якщо би її спростили, я можу сказати з великою впевненістю, що на сьогоднішній день частина приватних підприємців скоротилася би, напевне, у двічі.


– І дуже схожий лист від Андрія з Києва.


«Я приватний підприємець з 2004 року. Зараз закриваю своє підприємство і зіткнувся з проблемою: для закриття необхідно брати довідки з п’яти інстанцій, відстоявши при цьому купу черг. При цьому процедура відкриття відбувається через систему єдиного вікна, а на закриття така довга і важка процедура».

Владислав Лук’янов:
Я почув цей емоційний виступ і хочу сказати, що насправді підприємці зараз, з одного боку, на підвищеному емоційному рівні виступають, але насправді треба дивитися на економічні реалії. І треба дивитися, що є можливість працювати далі на спрощеній системі оподаткування.

Зараз ведеться робота з представниками малого, середнього бізнесу по доопрацюванні цього 14 розділу Податкового кодексу, який регламентує саме спрощену систему оподаткування. Це питання поки що відкрите, робочі групи працюють, і остаточного рішення поки що немає. Треба трохи почекати. І тут є питання стосовно ефективності роботи по напрацюванню змін до законодавства і від підприємців, і від робочої групи.

– Стосовно закриття підприємства. Ми вчора спробували подзвонити на Call-центр Податкової адміністрації. Там нам розповіли, що все дуже просто і легко. Щоправда, хвилин 10 розповідали про всі процедури.

Владислав Лукянов:
Для такої процедури це вже й не так й багато.

– Потім я пошукала в Інтернеті і знайшла процедуру ліквідації підприємства на чотирьох сторінках. І далі: середня вартість платежів, необхідних для ліквідації підприємства дорівнює 1,5 тисячі гривень. І займе це майже рік. Юридична компанія «Страчук, Плачинда та партнери». Будь ласка, звертайтеся.

Владислав Лук’янов:
Що я тут можу сказати? 1,5 тисячі гривень, безумовно, якщо ви ведете свій бізнес, якщо ви вирішили припинити економічну активність, ви повинні розрахуватися по податках з державою. Для цього проводиться перевірка відповідна, проводиться так званий аудит, матеріали, довідки збираються, передаються у Податкову інспекцію і закривається.

– Скільки часу проходить…?

Владислав Лук’янов:
Але ліпше було би взяти разом з кимось із підприємців. І я погоджуюся це зробити, будь-хто із підприємців може звернутися, і я разом з ним пройду цю процедуру, можемо залучити до цього питання представників «Радіо Свобода».

– Скільки часу потрібно, щоби прийшла на перевірку і аудит податкова?

Владислав Лук’янов:
Дуже багато розмов навколо цього, а насправді питань набагато менше.

Людмила Супрун:
Податкова адміністрація має чітку команду не допускати закриття для збереження статистики великого розміру підприємницької діяльності. Не приймають декларації по ПДВ, не повертають ПДВ, не приймають декларацій по закриттю
Закон почав діяти. І Податкова адміністрація має чітку команду не допускати закриття для збереження статистики великого розміру підприємницької діяльності цих підприємств.

Владислав Лук’янов: Пані Людмило, це не відповідає дійсності!

Людмила Супрун: Ну, не приймають декларації по ПДВ, не повертають ПДВ, не приймають декларацій по закриттю, заяви не приймають. І сьогодні це реальність...

Владислав Лук’янов: Пані Людмило, Ви стільки емоцій…!

– Це правда.

Людмила Супрун:
Владиславе, ну Ви не можете однією людиною перебити 400 тисяч населення, яке сьогодні не знає, що робити. І ці люди, які займалися самі цією діяльністю.

Владислав Лук’янов: Пані Людмило, Ви не можете 45 мільйонів перебити декількома випадками!

– По-перше, у нас «спрощенців» не 45 мільйонів.

Владислав Лук’янов:
Але в державі живе 45 мільйонів громадян.

Людмила Супрун: Мова йде про те, що сьогодні перш за все відбувається серед цих підприємців. Вони чекають від Вас як представника законодавчої влади дуже активного реагування на цю ситуацію. Вони ж не просять Вас якихось речей неземних зробити. Вони просять бути уважними до того, чим вони займаються.

І сьогодні, наприклад, коли заборонили включати до собівартості витрат ті товари, послуги, які надаються малим і середнім бізнесом, Ви повинні зрозуміти: ви силовим шляхом, законодавчим ліквідували для них повну діяльність і ринки.

Владислав Лук’янов: Це неправда!

Людмила Супрун:
Тому що насправді той, хто у них купує, однозначно купує зразу ж на 30% дорожче, бо він цю суму повинен відносити…

– Це правда.

Людмила Супрун:
На 23%, щоб бути точним.

Владислав Лук’янов:
Ви кажете, що зараз ускладнилася ситуація з ПДВ.

Людмила Супрун: 24 підприємства із 3 тисяч, яким повертається ПДВ.

Владислав Лук’янов: Є такий акумулюючий показник – це кількість ПДВ до відшкодування і кількість відшкодованого ПДВ.

Людмила Супрун:
Якщо не прийнята декларація, вона навіть не поставлена на облік, ця сума, Владиславе.

– Але ж «спрощенці» не платять ПДВ. А ми говорили про «спрощенців» сьогодні. І це було дуже складне питання. Ми не дали, на жаль, з вами відповіді людям, як їм бути?