Як реагувати жертвам домашнього насильства на недостатню увагу з боку поліції?

Марія Матяж

За перше півріччя 2019 року понад 23 тисячі людей звернулися на національні «гарячі» лінії щодо домашнього насильства. Про це Радіо Свобода повідомила Альона Кривуляк, директор департаменту національних «гарячих» ліній ГО «Ла Страда-Україна». За її словами, бувають випадки, коли люди розповідають про бездіяльність поліції або ж коли правоохоронці не сприймають всерйоз звернення дітей. Кривуляк розповіла, що робити в таких випадках і як отримати допомогу. До того ж, із січня 2019 року в Україні запроваджена кримінальна відповідальність за домашнє насильство, а також передбачена можливість відокремити жертву від кривдника.

– Як працюють національні «гарячі» лінії та яку допомогу можуть надати оператори?

– Наші лінії працюють анонімно, аби кожен мав можливість вільно розповісти про свої проблеми. В переважній більшості ми отримуємо дзвінки, які стосуються комплексного насильства, тобто поєднання кількох видів насильства. У нас майже немає чистих дзвінків, які стосуються лише одного виду насильства. Зазвичай це – фізичне і економічне, фізичне і моральне, сексуальне насильство.

За перше півріччя 2019 року (з січня по червень) ми отримали 17341 звернення на цілодобову «гарячу» лінію і 6157 звернень на дитячу лінію. Окрім того, до нас звертаються в соціальних мережах. Наприклад, у Facebook, там також оператори відповідають цілодобово.

Коли людина звертається за допомогою, ми надаємо їй всі контакти, куди вона може звернутись у своєму регіоні. Серед них – і правоохоронні органи, центри соціальних служб для сім’ї і молоді, центри надання безоплатної правової допомоги, притулки для постраждалих від домашнього насильства, мобільні бригади тощо.

Звісно, це залежить від того, наскільки критичною є ситуація. Якщо людина розуміє, що не може проживати в одній квартирі разом з тим, хто вчиняє щодо неї насильницькі дії, ми допомагаємо знайти притулок. Але також говоримо з абонентами про всі новели законодавства, про терміновий і обмежувальний припис, криміналізацію домашнього насильства в цілому.

– Чи бували звернення зі скаргами на бездіяльність поліції?

– Ми маємо дзвінки, коли поліція виконує свої обов’язки та виносить терміновий припис, але кривдник його порушує. Бувають же випадки, коли люди звертаються зі скаргами. Говорять: «Ми до вас дзвонили, ми у вас проконсультувались… Ви сказали, що поліція має винести терміновий заборонний припис. Проте патрульні приїхали, ніхто нічого не виніс».

У таких випадках може бути реагування з приводу скарги на бездіяльність правоохоронних органів. Бувають у нас такі ситуації, оскільки лінія працює цілодобово, ми говоримо: «Давайте до вас приїде поліція – і ви зателефонуєте до нас. Якщо раптом патрульна поліція не знає своїх функціональних обов’язків, ми, відповідно до законодавства, їм про них розкажемо».

Читайте також: Домашнє насильство: кого і за що карає закон?

І, дійсно, є ситуації, коли ми виконуємо просвітницьку функцію для правоохоронних органів. Розказуємо, що, згідно з законодавством, вони мають виносити термінові заборонні приписи на основі оцінки ризику.

Але потрібно враховувати оцінку ризику, яку мають провести поліцейські. Якщо дійсно великий ризик того, що домашнє насильство повториться, терміновий заборонний припис має бути винесений! Тоді кривдник зобов’язаний терміново покинути приміщення, навіть якщо він там прописаний. А також проінформувати поліцію про місце свого перебування на час дії припису.

Якщо поліцейські бачать, що ситуація більш-менш стабільна і насильство не повториться в найближчий час, вони можуть не виносити цей припис. Але обов’язково мають проінформувати постраждалу особу про її права, підказати, куди вона може звернутись за допомогою в разі необхідності.

– А коли звертаються діти?

– Дзвінки від дітей приймаємо на дитячу лінію, яка працює з 12:00 до 16:00. Проте в інший час діти можуть звертатись на цілодобову «гарячу» лінію, їм допоможуть. Отримуючи скарги від дітей, ми безпосередньо звертаємось до правоохоронних органів. Згідно із законодавством, вони мають відреагувати і допомогти.

Інколи зіштовхуємось з такими випадками, коли поліція адекватно не сприймає запити, які надходять від дітей. Вони можуть не реагувати на виклики, думати, що діти дзвонять «по приколу», говорять неправдиву інформацію або просто хочуть познущатись над своїми батьками.

Зараз ми проводимо навчання серед операторів «102» щодо реагування на домашнє насильство. Неважливо, від кого надходять запити, від дорослих чи від дітей, оператори зобов’язані відреагувати і направити патруль.

Ми як дитяча «гаряча» лінія завжди реагуємо на звернення від дітей. Навіть якщо це був придуманий випадок і потім дитина може зателефонувати і сказати, що це була неправдива інформація, ми все одно завжди віримо дитині. Ми зобов’язані в будь-якому випадку повідомити всі відповідні державні структури, аби вони відреагували на ситуацію. Підключаються правоохоронні органи, відділ ювенальної превенції і служби у справах дітей на місцях, щоб зрозуміти, яка ситуація відбувається у сім’ї. Якщо ситуація нестабільна, вони ставлять сім’ю на облік.

В будь-якому випадку наше законодавство в першу чергу враховує найкращі інтереси дитини. Якщо мати не хоче звертатись до правоохоронних органів, а дитина скаржиться на домашнє насилля з боку батька, запрошуємо ювенальну превенцію і службу у справах дітей, які працюють з дитиною. Потім вже буде підніматись питання доцільності проживання дитини в цій сім’ї і, можливо, позбавлення матері батьківських прав, якщо вона закриває очі, коли над дитиною вчиняються насильницькі дії.

Діти мають право на безоплатну правову допомогу і безкоштовного адвоката в суді. Якщо виникає подібна ситуація або обоє з батьків вчиняють до дитини насильницькі дії, відділ опіки і піклування виступає як третя сторона в суді і представляє інтереси дитини.

– Розкажіть про звернення, які вас найбільше занепокоїли.

– Наразі насильство в сім’ях демобілізованих військових – одна з найважчих категорій, з якими ми зустрічаємось в роботі. Оскільки в таких ситуаціях поліція не сприймає постраждалих жінок і часто стає на бік демобілізованих.

Ось одна з історій. Жінка подзвонила і розповіла, що її чоловік повернувся з АТО, демобілізувався. Перший час ніби все було нормально, вона намагалась підтримувати з ним зв'язок, дуже хвилювалась, аби в нього не було посттравматичного синдрому, намагалась адаптувати його до життя без війни. Але чоловік почав дуже сильно пиячити і в стані алкогольного сп’яніння піднімав руку на жінку.

​Коли ця жінка звернулась до правоохоронних органів, їй сказали, що вона взагалі неадекватна, пишучи заяву на Героя України, який захищав всіх на війні, захищав всю країну, і в цьому не має нічого такого, якщо він кілька разів її лупнув.

Зрештою вона зневірилась, що їй допоможуть правоохоронні органи. Для себе знайшла вихід розлучитись з чоловіком. Наразі не підтримує з ним жодних стосунків, він не спілкується з дітьми і продовжує пиячити.

Довідка: Міжнародна правозахисна організація «Ла Страда» займається проблемою домашнього насильства в Україні з 1997 року. На базі центру «Ла Страда-Україна» працює національна «гаряча» лінія з попередження домашнього насильства та національна дитяча лінія.