Канадські науковці повністю оцифрували архіви конференції (22 розділи), яка працювала 25–26 березня 1983 року у Монреалі (Університет Квебеку) за участю провідних науковців і на якій звучали англійська, французька, українська мови. Фактично науковці відновили і зробили доступним для всіх унікальний матеріал із архівів першого міжнародної конференції (симпозіуму), присвяченої Голодомору 1932–1933 років. Серед іншого, там можна побачити і молодих Романа Сербіна та Джеймса Мейса.
Your browser doesn’t support HTML5
Запали свічку пам'яті (відео)
Виступи, дискусії, документи першої міжнародної наукової конференції (симпозіуму), присвяченої Голодомору 1932–1933 років, відтепер можна бачити і чути online.
Оцифрувала архіви конференції команда науковців із Монреаля під керівництвом Юрія Лугового і Зорянни Гриценко-Лугової. Завданням проекту вони називають відкриття доступу до матеріалів «про ранні роботи над Голодомором», які здійснили науковці з української діаспори – і це у той час, коли керівники СРСР заперечували Голодомор 1932–1933 років, а радянські архіви були недоступні для наукових досліджень, зазначає команда проекту.
Документи, що стосуються Голодомору на Донбасі, які зберігають у Національному меморіалі пам’яті жертв Голодоморів у Києві
Як згадував Луговий, тодішні засоби запису відеофільмів не були досконалими, тож існував ризик загубити історичні відеоархіви з конференції про проблематику Голодомору в Україні. Загальна тривалість документального фільму про конференцію 1983 року становить 14 годин, при цьому під час оцифрування науковцям доводилося вкрай обережно працювати з магнітної плівкою, яка була дуже крихка.
«Проект реставрації Першого міжнародного симпозіуму, який відбувся 1983 року у Монреалі, надає сучасним дослідникам про Голодомор, унікальний запис ранніх досліджень, проведених науковцями в українській діаспорі. Це був час, коли Радянський Союз заперечував факт Голодомору, архіви були закриті, а ті, хто пережив Великий Голод, боялись про це згадувати», – роз’яснив Радіо Свобода важливість проекту Юрій Луговий.
Якби не було далекоглядного рішення зробити зйомки цього симпозіуму в 1980-х роках, то за більш як тридцять років по тому «у нас би не лишилось його задокументованої справи», – додає Луговий.
Online-архіви симпозіуму 1983 року мають посилання на інші сайти, в яких ідеться про історію і вивчення Голодомору.
Директор Гарвардського інституту українських студій наукового інституту Сергій Плохій у коментарі для Радіо Свобода зазначив: «Відновлення архівів міжнародного симпозіуму 1983 року дозволяє зберегти важливу частину української політичної та інтелектуальної історії».
Симпозіум-1983: як це відбувалося
Дводенну конференцію в Університеті Квебеку організували професор Роман Сербин і доктор Богдан Кравченко за підтримки монреальського Міжуніверситетського центру європейських досліджень (ICES/CIEE). Відеозйомки на конференції здійснювала команда з Університету Конкордія, до складу якої тоді входив Юрій Луговий.
Відкриваючи конференцію (симпозіум), професор із Університету Конкордія Рассел Брін відзначив, що про Великий голод в Україні відомо небагато, тож вивчати його треба «у найвищому дусі наукового дослідження, з усією необхідною чутливістю й інтелектуальною суворістю». За словами професора Бріна, Голодомор «спричинений людиною, але є ще одним прикладом нелюдяності людини».
Керівник ICES, професор Мішель Ґренон у виступі на конференції риторично запитав, як можна було «так заплутати історичний факт такого великого масштабу», як Голодомор, який охопив у 1930-і роки терени України.
Симпозіум 1983 року про Голодомор 1932–1933 років у радянській Україні
Дивитися відновлені записи симпозіуму
На симпозіумі з ґрунтовною розвідкою причин і наслідків Голодомору виступив і дослідник Гарвардського інституту українських студій (США) Джеймс Мейс: він навів факти, що свідчили про штучність голоду, який влаштував комуністичний режим у 1932–1933 роках.
Відео виступу Джеймса Мейса:
У період 1986–1990 років Мейс координував комісію Конгресу США із вивчення голоду 1932–1933 років в Україні. Результат роботи – видання тритомника на основі близько 200 усних свідчень очевидців про штучний голод, влаштований комуністичним режимом у 1930-і роки.
Уперше говорили про виживання української національної еліти
Співорганізатор конференції професор Роман Сербин, згадуючи ті події 1983 року, визначає їх як унікальні. Чи не вперше на такому рівні, науковці, зосередившись на темі Голодомору, у своїх виступах говорили і про проблеми виживання української нації та її еліти.
Історик Роман Сербин, Канада
«Унікальність конференції полягала в тому, що на ній не лише розглянуто, яким чином Сталін знищував голодом українських селян, але й те, як відбулось нищення українських національних еліт, української церкви, мови, культури – всіх якостей, які зробили українців нацією», – зазначив Сербин.
Почути голоси тих, хто пережив Великий голод
Після оцифрування матеріалів самої конференції (симпозіуму) 1983 року, експерти тепер опрацьовують і записи громадських презентацій, що відбулися тоді.
Також команда працює над відновленням ранніх інтерв’ю, які записали науковці з тими, хто пережив Великий голод та емігрував до Канади. Свідчення фільмував Юрій Луговий за сприяння Володимира Гайдука, координатором виступила Зорянна Гриценко-Лугова.
Колективізація. Село Удачне на Донеччині, 1930-і роки
Професор з Едмонтону (Канада) Роман Петришин у коментарі для Радіо Свобода наголошує, що проект «допоможе з’ясувати, як історія Голодомору стала важливою темою як для України, так і для діаспори».
Як зазначають фахівці, такі історії свідків дозволяють «реконструювати минуле», «збагачують історичні знання» і пам’ять для майбутніх поколінь, відновлюючи й поширюючи знання і досвід тих, хто пережив Голодомор.
Читайте ще: Зона голоду на заході закінчувалася на кордоні УСРР: подільські хроніки