Дніпро – У Дніпропетровському національному історичному музеї відкрили документальну міні-виставку, присвячену Несторові Махну. 7 листопада виповнилося 130 років з дня його народження. Цього дня в музеї також організували авторську екскурсію місцевих «махнознавців», які розповідали відомі й невідомі факти з біографії Махна, підтверджували та розвінчували міфи, переказували легенди. На захід прийшли десятки відвідувачів, зацікавлених темою. Організатори кажуть: «батько Махно» – одна зі значущих сторінок національно-визвольних змагань початку минулого століття, але на рівні держави його ювілей не відзначається, бо в офіційний літопис української історії він увійшов радше як негативний персонаж. А втім, безсумнівно, що Махно був однією з яскравих постатей свого часу, а очолюваний ним рух справив великий вплив на перебіг подій.
Нестор Махно (1888–1934), політичний та військовий діяч, командувач Революційної повстанської армії України, керівник селянського повстанського руху 1918–1921 років, відомий анархіст і тактик ведення партизанської війни. 1919 рік
Якою була справжня чисельність махновської армії? Чи справді махновці влаштовували німецькі та єврейські погроми в краї? Чи правда те, що «батько» був на зріст меншим від більшості своїх «синів», що виявляв нелюдську жорстокість і володів екстрасенсорними здібностями? Чи існувало та де було заховане «золото Махна»?.. На ці та інші питання знають відповіді дніпровські історики та краєзнавці – дослідники біографії Нестора Махна та махновщини в регіоні.
Справжнє прізвище і день народження
Історик Тетяна Цимлякова, завідувачка відділу історії України та краю 1917–1945 років Дніпровського історичного музею, зауважує: відділити правду від вигадки буває досить важко. Тим більше, що й сам Махно спотворював інформацію про себе. Певний час в істориків не було певності ані щодо точної дати його народження, ані щодо справжнього прізвища.
Історик Тетяна Цимлякова
Із приводу прізвища: відповідь несподівана – МіхненкоТетяна Цимлякова
«У спогадах сам Нестор Махно пише, що народився 27 жовтня 1889 року. І нікому певний час не спадало на думку перевірити цю дату. Насправді він народився 26 жовтня 1888 року. В метричній книзі Хрестовоздвиженської церкви записана саме така дата. І ось така подвійність щодо Нестора Махна йде постійно. Із приводу прізвища: відповідь несподівана – Міхненко. Три брати були записані під прізвищем «Махно». Потім ми бачимо, в слідчій денікінській комісії фігурує: Махно, Міхненко, Михненко. І ви ж знаєте, що Махно проживав у Парижі разом із дочкою під прізвищем Міхненко. І таких моментів багато», – зазначає історик.
Суперечливими, за її словами, є і дані про риси його характеру. Жорстокий і милосердний, кмітливий, простий, дуже працездатний…
Тетяна Цимлякова переконана: він володів і неординарними здібностями. Спав чотири години на добу. Мав важкий, пронизливий погляд.
Дуже багато людей вказувало на його очі. Сталеві й пронизливі, що людині було аж моторошноТетяна Цимлякова
«Що це? Це інтуїція, передчуття і телепатія, які в нього були розвинуті. Психологи відносять його до екзальтовано-демонстративних особистостей з яскраво вираженою акцентуалізацією характеру. Що це означає? Бути на видноті, вдаватись інколи до імпульсивних, невиважених дій, підвищена емоційність, бажання відігравати провідну роль. І це ми також простежуємо… Відомо також, що у нього була феноменальна пам’ять. Коли він розпочав писати 1923 року свої «Записки», то можемо розуміти, що все він добре пам’ятав… Дуже багато людей вказувало на його очі. Вчителька і завідувачка дитбудинку вказувала, що у нього були карі очі, які не змінювали вираз. Сталеві й пронизливі, що людині було аж моторошно», – зауважує Тетяна Цимлякова.
Тачанка з кулеметом. Такі тачанки використовували махновці. Дніпровський історичний музей. Дніпро, 7 листопада 2018 року
Німецькі та єврейські погроми і порятунок історичного музею
Важке дитинство напівсироти (батько помер, коли Несторові не було й року) і робота підпаском у багатого німця-колоніста наклали відбиток на подальшу діяльність Махна і його світогляд. Німецькі та єврейські погроми махновців – не міф, кажуть історики.
Села палали, німців знищували… Чи були єврейські погроми? Так, були два погроми. Це Гірка, така була колонія, і в Умані у вересні 1919 рокуТетяна Цимлякова
«Тоді в його характері з’являється така жорстокість, мстивість. До кого? До німців-колоністів, які давали гроші, продовольство іноземним військам, на які спиралась Центральна рада. Плюс важке дитинство, робота на німця-колоніста. Знищувались німецькі колонії. Пік припав на 1919 рік, коли махновці повернулись з-під Умані. Села палали, німців знищували, в деяких випадках жінок і дітей милували, в деяких – ні. Це дуже важка тема. Чи були єврейські погроми? Так, були два погроми. Це Гірка, така була колонія, і в Умані у вересні 1919 року. Махновці розправились із багатьма євреями», – розповідає історик.
А втім, у самому Катеринославі (теперішньому Дніпрі), попри значну частку єврейського населення, погромів не було. У дніпровському музеї не приховують: заклад завдячує Махнові своїм порятунком. У період, коли махновці «гуляли» в місті, «батько» захистив музей від пограбувань, видавши охоронну записку. Він також виділив 10 тисяч карбованців «на усиление развития» музею та ордер на дрова для опалення.
У період національно-визвольних змагань влада в Катеринославі змінювалась 22 рази, найбільше з-поміж міст України, але жодна, окрім Махна, не переймалась проблемами музею, визнають дослідники.
Родинні перекази про Махна і махновщину
Особистість Нестора Махна і сам махновський рух у краї оповитий легендами й переказами. Махнознавець Борис Ковтонюк, дніпровський письменник та журналіст, не тільки досліджує історичні факти, а й збирає розповіді земляків. Одна з таких зберігається і в його родині.
Борис Ковтонюк, махнознавець
Мій прадід Панас Квітка двічі лікував Нестора. Перший раз – після Дібрівського боюБорис Ковтонюк
«Мій прадід Панас Квітка двічі лікував Нестора. Перший раз десь через два місяці після першого відомого Дібрівського бою, коли Махно отримав невеличку рану і вона довго не заживала. І другий раз, коли 19-го року махновська армія тримала натиск від білогвардійців, і раптом – тиф. Захворів і «батько». Його вивезли за 5 верст від того місця, де жив мій прадід. Це біля села Великомихайлівка нинішнього Покровського району, на хутірець. Махна вилікували менш ніж за два місяці. Ми знайшли це місце з дружиною. Онуків туди я водив», – розповідає Борис Ковтонюк.
Книжка Бориса і Людмили Ковтонюків
За словами Ковтонюка, історії про досі не знайдені скарби махновців у краї підтверджень поки не отримали.
«Про махновські скарби я вперше почув десь у сьомому класі, коли подейкували, нібито італійці запропонували радянській владі прочистити дно річки Вовчої і знайдене поділити навпіл… Але це все на рівні розмов, на межі домислів», – додає краєзнавець.
«Велика людина невисокого зросту»
На авторську екскурсію дніпровських «махнознавців» до музею прийшли десятки відвідувачів, зацікавлених темою. Однією з родзинок зустрічі була міні-вікторина про справжній зріст Махна. Ті, чиї відповіді були найближчими до істини, отримали призи.
Насправді Махно був геть невисокого зросту, каже історик Тетяна Цимлякова – приблизно 159–160 сантиметрів. За це й отримав одне зі своїх прізвиськ – «Малий» (ще два відомі прізвиська – «Скромний» та «Кривавий упир»).
«В документах зазначалось 4,4 аршина. Але розмір аршина в різні періоди коливався, тому і зріст у Махна був «різний», – зауважила в розмові з Радіо Свобода історик.
До 130-річчя Нестора Махна у Дніпрі також відкрили виставку документів, присвячених його особистості. Це й книжки, написані його сучасниками та дослідниками, унікальні світлини махновців, прапор одного з їхніх підрозділів, а також листи третьої дружини Нестора Махна Галини Кузьменко, передані музейникам онуком брата Нестора Махна Карпа. В одному з її листів із Джамбула, де вона жила після відбуття покарання в Дубровлазі, йдеться про те, що в біографіях Махна багато неточностей і перекручень.
Лист Галини Кузьменко, третьої дружини Махна, Дніпровський історичний музей
«Із Джамбула вона писала про те, скільки було наклепів на Махна, неточностей, які допускали біографи, бо тоді не було достатньої кількості архівних матеріалів. Зараз матеріалів щодо Махна є багато, але з’являються і нові документи», – сказала Радіо Свобода Тетяна Цимлякова.
Дослідники особистості Махна дають іронічну пораду: не вірити нічому, що дотепер написано про легендарного «батька». За їхніми словами, дві третини архівних документів щодо нього досі не досліджені, й попереду ще чимало несподіваного.
НА ЦЮ Ж ТЕМУ:
Нестор Махно: самородок, військові таланти якого годі пояснити
Більше цікавих новин, які не потрапили на сайт – у Telegram-каналі Радіо Свобода. Долучайтеся!