У листопаді 1920 року почалася Перекопсько-Чонгарська операція, під час якої загони Нестора Махна спільно з частинами Червоної армії почали форсування озера Сиваш. Махновці тоді уклали тимчасовий союз із «червоними» заради розгрому монархічних сил Петра Врангеля. За допомогу в успішному захопленні Криму Нестору Махнові пообіцяли обговорити «автономію вільного району» Гуляйполе. Насправді ж більшовики відразу після перемоги над «білими» почали переслідувати махновців і знищувати військові загони свого нещодавнього союзника. Сам Нестор Махно опинився в оточенні в Гуляйполі, але зміг вирватися з полону. Помер і похований у Парижі.
Український історик, співробітник науково-дослідної частини історичного факультету Київського національного університету Василь Павлов наполягає, що військо Нестора Махна було єдиною серйозною силою в конфлікті між УНР і Радянською Росією.
Під командуванням Махна воювали 100 тисяч осіб. Саме вони першими поставили кулемети на вози ‒ знамениті тачанкиВасиль Павлов
«По-перше, потрібно остаточно відмовитися від терміна «громадянська війна» щодо подій початку 1920-х років в Україні. Це була агресія радянської Росії проти Української Народної Республіки. По-друге, українська повстанська армія Нестора Махна та Робітничо-селянська червона армія не тільки воювали між собою, але вже не раз до цього об’єднувалися проти спільного ворога, яким були залишки Збройних сил Півдня Росії під командуванням Петра Врангеля. Взагалі, радянська історіографія пізніше викреслила з підручників імена всіх ситуативних союзників більшовиків на кшталт есерів, а Нестор Махно залишився там як представник маргінальної й третьорядної сили. Насправді під його командуванням воювали 100 тисяч осіб із серйозним бойовим досвідом. Саме вони першими поставили кулемети на вози ‒ знамениті тачанки», – розповідає історик.
Василь Павлов зазначає, що загони Нестора Махна в листопаді 1920 року легко зайшли до Криму й опинилися в тилу сил Петра Врангеля.
«Все було закінчене упродовж двох тижнів. І «червоні», й махновці були сильно перемішані ‒ можна з великою часткою ймовірності стверджувати, що загони української армії заходили тоді в Ялту і в Керч, – однак махновці в Криму не діяли як окрема сила. Звичайно, їхній конфлікт із «червоними» був вирішений наперед. 1920 рік ‒ це пік військового комунізму, пік продрозкладки, більшовики зовсім скоро зрозуміють, що не зможуть контролювати країну колишніми методами, й введуть НЕП. Махновці ж використовували гасло «За Ради без комуністів», яке було близьким багатьом бійцям Червоної армії, що складалася з робітників і селян. Згодом це допомогло українцям вийти з оточення: «червоні» чинили їм не такий спротив, як могли б. Як ми знаємо, анархістів потім оголосили ворогами радянської влади, і до 1921 року їх вже скрізь знищили.
Василь Павлов робить висновок, що зрада більшовиків була передбачуваною для махновців, оскільки серйозно уявити, що «червоні» ділитимуться владою з Нестором Махном, було неможливо.
Кримчанин, активіст громадського руху «Автономний спротив» Сергій Марко встановлює зв’язок між українськими анархістами початку 20-го та початку 21-го століття.
Якщо ти виступаєш за Україну під час анексії, то ти ‒ ворог Росії, як і сто років томуСергій Марко
‒ Нестор Махно ‒ це дуже важлива історична фігура для України та всього світу. До слова, він один з найвідоміших українців. Його ідеї не загинули: в Криму під час Євромайдану були анархічні сили, які підтримали українську Революцію гідності. Спочатку євроінтеграція не була близька анархістам, однак після силового розгону мирних студентів стало зрозуміло, що Віктор Янукович намагається збудувати в Україні Білорусь. Ці події підштовхнули до об’єднання багатьох сил різного спрямування. Зрештою, до Криму прийшла Росія й кинула за ґрати анархіста Олександра Кольченка ‒ мого хорошого друга ‒ нібито за підготовку терактів, хоча діяли активісти виключно мирно. Однак якщо ти виступаєш за Україну під час анексії, то ти ‒ ворог Росії, як і сто років тому.
Оригінал публікації – на сайті Крим.Реалії
