Генеральний прокурор України Юрій Луценко, виступаючи 6 листопада цього року у Верховній Раді України, оголосив про свою відставку. Однак, одразу після цього спікер Андрій Парубій поставив питання про відставку Луценка на рейтингове (сигнальне) голосування. Воно здобуло підтримку лише 38 депутатів за необхідних 226. Водночас, перша заступниця голови Верховної Ради Ірина Геращенко заявила, що владна коаліція не підтримає відставку генерального прокурора України Юрія Луценка.
Генеральний прокурор України Юрій Луценко заявив, що подає на розгляд президента Петра Порошенка та парламенту заяву про свою відставку, оскільки «за владу ніхто не чіпляється».
«Я свою роботу робив і буду робити. Все, що я обіцяв Катерині Гандзюк у лікарні, робилося і буде робитися. Але двовладдя в країні, коли правоохоронну систему знищують бездоказово, навіть за розкриті злочини, я собі допустити не можу. Як глава правоохоронної системи сьогодні подам заяву, а вам вирішувати, чи Мустафа Найєм буде керувати слідством і встановлювати з екранів телевізора винних, чи правоохоронні органи, які несуть за це кримінальну відповідальність», – пояснив свій крок очільник ГПУ.
«Демонструє, що не тримається за посаду»
Під час сигнального (здійснюється підняттям руки без обговорення; проводять для визначення критеріїв організації і прогнозування ходу пленарного засідання – ред.) голосування відставку Луценка підтримали лише 38 депутатів за необхідних 226.
Серед тих, хто голосував за його звільнення – депутати від фракції «Блок Петра Порошенко» Мустафа Наєм, Світлана Заліщук і Наталія Новак, 13 депутатів з «Об’єднання «Самопоміч», 11 позафракційних депутатів, 2 з «Народного фронту», 9 з «ВО «Батьківщина» та жодного з «Опозиційного блоку», «Волі народу», партії «Відродження» і «Радикальної партії Олега Ляшка».
Перша заступниця голови Верховної Ради Ірина Геращенко заявляє, що владна коаліція не підтримає відставку генерального прокурора України Юрія Луценка.
«Юрій Віталійович поставив це питання. Я звертаюся зараз до голови парламенту поставити на голосування, і ми побачимо, що коаліція не дає на це голоси», – сказала перший віце-спікер Верховної Ради України на засіданні парламенту 6 листопада.
Політичний експерт Олександр Палій у коментарі для Радіо Свобода розповів, що парламент не підтримає заяву Юрія Луценка.
Олександр Палій
«Луценко намагається привернути увагу суспільства до того, що політики намагаються втручатися в слідство. Він демонструє, що не тримається за посаду, що відрізняє його від інших прокурорів, які намагалися будь-що триматися за посаду. В нього такої проблеми немає. Не впевнений, що парламент проголосує. Головне, що Луценко заявив, що продовжує працювати доки парламент не розглянув це питання по суті і, власне, по цих злочинах також. Тому будемо сподіватися, що якийсь результат буде», – каже Палій.
Оглядач Павло Нусс у мережі Фейсбук називає заяву Луценка сміливим і принциповим рішенням, яке характеризує Луценка як сумлінного керівника правоохоронної системи.
Водночас народний депутат Єгор Соболєв наголошує, що після заяви з парламентської трибуни Юрій Луценко не написав прохання звільнити його, відповідно до закону.
«Цирк і профанація»
Громадський сектор відреагував на заяву Юрія Луценка з недовірою.
Головний експерт антикорупційної групи «Реанімаційний пакет реформ» Олександр Лємєнов у коментарі Радіо Свобода сказав, що громадський сектор розуміє контекст заяви Луценка, але йому категорично не вірить.
«Ця заява – спроба уникнути політичної відповідності з боку Юрія Луценка. Більше того, існує варіант, що його просто «не відпустять». Важливо розуміти, що вони зараз всі дружно вляпались в цю історію і жоден (Порошенко, Луценко, Аваков) не зможе повністю сухим вийти з води», – сказав Лємєнов.
Керівник Центру інформації про права людини Тетяна Печончик назвала ранкову заяву Луценка «цирком та профанацією».
Тетяна Печончик
«Це була емоційна реакція, цирк, профанація. Зрозуміло, що ніхто не збирається йти у відставку і зрозуміло, що чинна влада і президент за те, щоб всі ці ситуації були законсервовані, щоб відбувалася стагнація, імітація боротьби з корупцією і ми це сьогодні бачимо у Верховній Раді», – розповіла Печончик.
За її словами, 90% нападів на громадських активістів в Україні – не розслідують.
«Особливо страшна ситуація в регіонах, де поліція та прокуратура або неспроможні провести розслідування, або, як ми підозрюємо, в деяких випадках саботують і покривають нападників і замовників. Мені здається, що така ситуація є фактично актом залякування всього громадянського суспільства, активних громадян, які після Євромайдану намагаються побудувати іншу країні. Те, що ці розслідування в такому стані – це вирок правоохоронній системі», – каже Тетяна Печончик.
Напередодні понад 80 громадських організацій підписали заяву з вимогою відправити у відставку керівництво херсонської поліції, а також генерального прокурора України Юрія Луценка і міністра внутрішніх справ Арсена Авакова.
Як Юрій Луценко ходив у відставку раніше
Юрій Луценко за час своєї політичної кар’єри неодноразово заявляв, що йде у відставку.
Наприклад, після випадку в аеропорту Франкфурта-на-Майні.
4 травня 2009 року, коли Луценко очолював Міністерство внутрішніх справ, його разом з 19-річним сином Олександром затримали в аеропорту Франкфурта-на-Майні. Німецький таблоїд «Bild» написав, що Луценко був у стані алкогольного сп'яніння.
Юрій Луценко повідомив, що це «побутовий конфлікт» щодо його сина, який за рахунок батька летів до Кореї на медичне обстеження. Мовляв, в аеропорту до сина неправомірно застосували силу – схопили за прооперовану шию. Луценко, як батько, втрутився, тому їх затримали.
Тоді парламент рекомендував Кабінету міністрів тимчасово усунути Юрія Луценка від виконання обов’язків міністра внутрішніх справ до завершення службового розслідування обставин інциденту.
Луценко написав заяву про відставку, однак прем'єр-міністр Юлія Тимошенко відставку не прийняла.
У грудні того ж року Юрій Луценко вже не мав наміру йти у відставку в той час, коли президент Віктор Ющенко закликав прем’єра Юлію Тимошенко невідкладно звернутися з поданням у Верховну Раду про звільнення міністра внутрішніх справ.
Юрій Луценко на Майдані Незалежності, Київ, лютий 2014 року
У листі до Тимошенко Ющенко заявляв, що правоохоронні органи продовжують працювати неефективно.
«Свої непрофесійні дії і провальні результати роботи Луценко намагається перекласти на інших», – казав Ющенко.
За його словами, міністр ігнорував всі зауваження і спроби привернути його увагу до активізації роботи в системі правоохоронної діяльності.
Зі свого боку, Луценко називав звинувачення президента безпідставними і казав про свій намір не відвідувати наради в секретаріаті президента.
За кілька місяців Верховна Рада таки ухвалила постанову про відставку Юрія Луценка з посади міністра внутрішніх справ. Але без посади він залишився лише на кілька годин.
Того ж дня на позачерговому засіданні Кабінет міністрів призначив Луценка першим заступником, виконувачем обов'язків міністра внутрішніх справ.
Напередодні Луценко заявляв, що не вірить у здатність Верховної Ради звільнити його з посади міністра внутрішніх справ.
«Хто готується до поразки, той програв. Я ніколи не готую запасних аеродромів», – казав Луценко в Кабінеті міністрів.
Луценко тоді казав, що Партія регіонів ініціює його відставку у зв’язку з виборчою ситуацією та своїм можливим програшем.
«Справа у тому, що Партія регіонів вперше проводить вибори без кишенькового міністра внутрішніх справ. Звичайно, їх це дуже непокоїть, адже жодних видимих фальсифікацій у першому турі їм організувати не вдалось попри всі зусилля», – казав міністр.