Генеральний прокурор України Юрій Луценко, виступаючи 6 листопада у Верховній Раді України, оголосив про свою відставку. Із чим пов'язана ця його заява та чи справді його можуть усунути з посади?
Генеральний прокурор України Юрій Луценко заявив, що подає на розгляд президента Петра Порошенка та парламенту заяву про свою відставку, бо «за владу ніхто не чіпляється». При цьому він попросив їх розглянути питання вже цього тижня.
«Я свою роботу робив і буду робити. Все, що я обіцяв Катерині Гандзюк у лікарні, робилося і буде робитися. Але двовладдя в країні, коли правоохоронну систему знищують бездоказово, навіть за розкриті злочини, я собі допустити не можу. Як глава правоохоронної системи сьогодні подам заяву, а вам вирішувати, чи Мустафа Найєм буде керувати слідством і встановлювати з екранів телевізора винних, чи правоохоронні органи, які несуть за це кримінальну відповідальність», – пояснив свій крок очільник ГПУ.
Його заява одразу ж викликала цілий шквал реакцій. Дехто хоч і вітає таке рішення генпрокурора, але відверто дивується причинам його ухвалення.
«Зверніть увагу… Він йде у відставку … тому, що створено ТСК і це, начебто, просто піар… Мотив – це те, що відрізняє політичну відповідальність, честь та совість від «обідєлся»... Гидко....», – пише представник партії «Сила людей» Петро Андрющенко.
Чи справді генерального прокурора нині можуть зняти з посади за його заявою? Чимало хто сумнівається, зауважуючи, що цей хід Луценка не матиме конкретний наслідків.
«Починаємо нову гру: «вотум довіри» до генерального прокурора, – пише народний депутат Віктор Чумак. – Юрій Віталійович грає із суспільством у цілком зрозумілу інформаційну гру: парламент не надасть необхідної кількості голосів, навпаки я отримую вотум довіри, і всі ви закриєте рота».
«Це з опери: він пообіцяв повернутися», – зазначає професор Михайло Савчин, який так само, як і Чумак, вважає, що Луценку вдасться втриматись на своєму посту.
Окрім того, його дивує манера, у якій генпрокурор заявив про свій намір залишити пост.
«Взагалі-то, прийнято просто подавати у відставку, а не робити погрози», – пояснює він.
Саме через це дехто пов’язує заяву чинного генпрокурора з прийдешніми виборами.
«Його мотиви зрозумілі, – пише народний депутат Сергій Лещенко, –хоче втекти з корабля, який тоне. Бачить, що Порошенко буде використовувати силовиків для переобрання. Хоче перелаштуватись в новий проект під вибори. Але ні, нехай працює до кінця і несе відповідальність за владу, однією з колон якої він був протягом двох з половиною років як генпрокурор, тобто як головний законник країни».
Іронічних думок з приводу подання очільника ГПУ теж вистачає.
«Луценко казав, що піде у відставку після завершення реформи прокуратури. Ну, себто, все те, що ви бачите – ВЖЕ завершена реформа», – пише політолог Петро Олещук.
«Відставки Генпрокурора мало, слід повернути в закон обов‘язкову юридичну освіту!», – іронізує експерт Інституту політичної освіти Олександр Солонтай.
Тим часом є і ті, хто вважають заяву Луценка помилкою і припускають, що вона піде Україні лише на шкоду. Наприклад колишній український політв’язень Кремля Геннадій Афанасьєв.
«Це нормальний, цивілізований крок. Та, як на мене, несвоєчасний, – зауважує волонтер Мирослав Гай. – Зараз таке рішення призведе до кардинальних змін у керівництві прокуратури і це саме тоді, коли країна увійшла у дуже складний період. І аж ніяк ця відставка не допоможе у розслідуванні вбивства Каті Гандзюк, вже не кажучи про інші розслідування та справи, які зависнуть у повітрі».
Хто може замінити Луценка на посаді генпрокурора, пояснює журналіст Євген Будерацький.
Окремою темою в обговоренні заяви генпрокурора про відставку йде розчарування тим, що на подібний крок не наважився дехто з інших очільників силових відомств.
Наприклад, рішення про відставку дехто чекав і від міністра внутрішніх справ Арсена Авакова, якого останнім часом часто звинувачують у бездіяльності як керівника МВС.
Утім на думку журналіста Ростислава Демчука, Аваков «триматиметься за своє крісло до сотаннього подиху».
6 листопада цього року очільники силових відомств виступили у Верховній Раді України у зв'язку нападами на Катерину Гандзюк та інших активістів.
