Після смерті Катерини Гандзюк, її друзі та однодумці почали поширювати інформацію про причетність до нападу на неї помічника народного депутата. Сам він це спростовував, але все ж таки опинився під арештом 12 листопада, за повідомленням Генпрокуратури. Радіо Свобода публікує хронологію розвитку подій у справі Катерини Гандзюк.
Катерина Гандзюк пройшла шлях від громадської активістки: брала участь в Помаранчевій революції, в херсонському Євромайдані, боролась із проросійськими рухами в Херсоні, як стверджують її друзі, та із корупцією в підрозділах місцевої поліції.
У 2014 році працювала із кандидатом на посаду міського голови Херсона Володимиром Ніколаєнком, який і виграв вибори.
До нападу працювала виконувачкою обов'язків керуючого справами Херсонського міськвиконкому та радником міського голови.
Хронологія подій у справі Гандзюк демонструє ключові моменти слідства, реакції та заяви правоохоронців, представників влади та громадськості.
31 липня. Напад
Вранці на Катерину Гандзюк молодик у чорному одязі виливає літр концентрованої сірчаної кислоти. Вона щойно вийшла з під’їзду і прямувала на роботу, але потрапила до реанімації у важкому стані із обпеченим на 40% тілом .
Поліція спочатку кваліфікує справу як «хуліганство», що обурює громадськість. Незабаром речниця генерального прокурора Лариса Сарган повідомляє, що напад перекваліфіковано на «умисні тяжкі тілесні ушкодження з метою залякування» та пише, що Юрій Луценко взяв під особистий контроль це кримінальне провадження.
1 серпня. Версії, протести і знову перекваліфікація
МВС називає три версії нападу на Гандзюк – службова діяльність, активна громадська позиція і побутові конфлікти.
Активісти, представники громадських об’єднань пікетували та закидали димовими шашками будівлю прокуратури Херсонської області. Вимагають справедливого розслідування нападів на громадських діячів.
У Києві під будівлею МВС кілька десятків людей вийшли на акцію «Покарати зло». Вимагали ефективного розслідування нападів на журналістів та активістів.
Прокуратура знову змінює кваліфікацію справи Гандзюк. Тепер на «замах на умисне вбивство, вчинене з особливою жорстокістю».
Катерину Гандзюк літаком перевозять з Херсона до Опікового центру Києва і надають охорону.
3 серпня. Реакція генпрокурора, повідомлення про затримання від міністра МВС
Генпрокурор Юрій Луценко повідомляє, що відвідав Катерину в лікарні і ухвалив рішення передати розслідування її справи до СБУ. Додав, що «в зв’язку з серією нападів на громадських активістів... запланував проведення координаційної наради правоохоронних структур».
Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков повідомляє про затримання підозрюваного у нападі на чиновницю та громадську активістку.
6 серпня. Визначення винного
Підозрюваного у нападі на Гандзюк Миколу Новікова херсонський міський суд заарештував на 60 діб (як запобіжний захід).
Слідчий суддя Ярослав Мусулевський ухвалив таке рішення, незважаючи на те, що адвокат підозрюваного і його сестра казали, що з 28 липня по 1 серпня Микола Новіков не був у Херсоні, а відпочивав на морі.
Радник міністра МВС, народний депутат Антон Геращенко в ефірі каналу «112 Україна» стверджує, що шансів довести свою невинуватість у затриманого немає, що відомо, як він купував кислоту, до якого злочинного угрупування входив і що діяв на замовлення, й навіть є розуміння, хто замовник. До того ж, стверджував Геращенко, цей замовник не пов’язаний із поліцією, тож всі, хто заявляє про подібне, мають вибачитися, на переконання депутата.
12 серпня. Журналісти доводять невинуватість підозрюваного
Журналісти Мар’яна П'єцух та Денис Казанський встановлюють, що арештований підозрюваний був у момент нападу в іншому місті, знаходять свідків і доводять неможливість його участі у злочині.
«Адвокат підозрюваного сказав, що свідчення про відпочинок на морі можуть підтвердити 7-8 людей. Проте поліція чомусь їх не опитала», – пише журналістка і наводить відео розмови зі свідками, які теж не розуміють, чому їх не опитали.
Реакції від правоохоронців на ці публікації протягом тривалого часу не було.
17 серпня. Ще затримані: по справі і за малювання графіті
Нацполіція і СБУ повідомляють про затримання ще двох підозрюваних у скоєнні замаху на вбивство громадської активістки Катерини Гандзюк.
Після нападу на Гандзюк почалася публічна кампанія на її підтримку, зокрема на вулицях почали з'являтися графіті з гаслами «Хто замовив Катю Гандзюк?»
Поліція повідомила про затримання у Львові групи молодиків, що наносили трафаретне графіті. За даними силовиків, трапилась сутичка, під час якої поліцейського поранили ножем. Пізніше, 20 серпня, Нацполіція заявила про нагородження цього поліцейського іменною зброєю та виділення йому службової квартири.
У свою чергу, на сторінці ініціативи «Хто замовив Катю Гандзюк?» повідомили, що графіті, про яке йде мова, стосувалися саме цієї справи, а затриманий активіст, що застосував зброю, є представником організації С14.
20 серпня. Прорив у справі
Голова Нацполіції повідомляє про затримання п’ятьох підозрюваних в нападі осіб, більшість з яких брали участь у військових діях в зоні АТО.
Трьом з них згодом суд обирає запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без права застави.
22 серпня. День зізнань
Миколу Новікова, першого затриманого, відпустили, навіть не дочекавшись розгляду апеляції по його арешту. Минуло 10 днів з того часу, як журналісти оприлюднили свідчення непричетності цієї особи до злочину.
Депутат Антон Геращенко попросив вибачення у Миколи Новікова, якого безпідставно звинувачували у причетності до нападу на херсонську чиновницю Катерину Гандзюк та 19 діб тримали під вартою.
Вибачились перед Новіковим і в херсонській поліції, втім, запропонували йому підписати документ, що він був у день замаху поруч із будинком Гандзюк, повідомляє херсонський журналіст Іван Антипенко.
ГПУ підтвердили закриття справи проти Миколи Новікова. «У зв’язку з додатковими показами, отриманими від підозрюваного громадянина Новікова, які він раніше приховував від слідства, була встановлена його непричетність до скоєння злочину щодо Катерини Гандзюк», – повідомив речник ГПУ Андрій Лисенко.
Четверо з п’яти підозрюваних зізналися в нападі на херсонську активістку, в.о. керуючого обов’язками Херсонської міської ради Катерину Гандзюк, повідомив речник Національної поліції України Ярослав Тракало.
Один з підозрюваних міг отримати хімічний опік при скоєнні злочину.
«Про це свідчить відповідний слід на його тілі, походження якого тепер буде досліджуватися методом експертизи», – сказав Тракало.
26 серпня. Стан Катерини після нападу...
У Катерини Гандзюк погіршується стан через важкість отриманих хімічних опіків.
«Специфіка хімічних опіків такої площини і глибини ураження змушує лікарів винахідливо, а часом і експериментально, підходити до лікування. Досвіду лікування опіків такого масштабу немає не тільки в нашій країні, але і в будь-яких інших державах, тому доводиться вдаватися до новітніх препаратів, які не встигли пройти сертифікацію в нашій країні, а тому придбати їх можна тільки за кордоном», – заявили активісти спільноти «Хто замовив Катю Гандзюк?»
29 серпня. Протести тривають
Увечері в Дніпрі під стінами обласного управління поліції відбулася акція «Активісти – не мішень». Кілька десятків учасників, зокрема з організацій «С14», «Січ-Дніпро» та «Ліга Сходу» протестували «проти переслідувань націоналістів» з боку правоохоронних органів, а також вимагали об’єктивного розслідування нападу на Катерину Гандзюк.
13 вересня. Запобіжні заходи щодо підозрюваних
Апеляційний суд Херсонської області відпустив під домашній арешт Володимира Васяновича – одного з підозрюваних у нападі на в.о. керуючого справами Херсонської міської ради Катерину Гандзюк. Васянович заявив, що лише привіз інших спільників до Херсона.
Під домашнім арештом перебуває і В’ячеслав Вишневський
Трьом підозрюваним залишили без змін тримання під вартою без права завдатку – Микиті Грабчуку, Сергію Торбіну і Віктору Горбунову.
26 вересня. Звернення від Катерини
«Громадське» публікує відеозвернення Катерини Гандзюк, якій важко говорити, але вона промовляє важливі послання, які після її смерті стали цитатами та гаслами у боротьбі за правосуддя.
«Так, я знаю, що виглядаю зараз погано. Але принаймні мене лікують. Мене лікують добре українські лікарі. І я точно знаю, що я виглядаю зараз набагато краще, ніж виглядають в Україні справедливість і правосуддя. Тому що їх сьогодні не лікує ніхто», – заявила активістка.
27 вересня. «Мовчання вбиває» і перша реакція від Порошенка
Під будівлею Адміністрації президента розпочинається пікет під назвою «Мовчання вбиває».
Активісти пікетують будівлю через, за їхніми словами, «бездіяльність вищого керівництва держави» у зв’язку з нападами на українців з активною громадянською позицією, які значно почастішали останнім часом.
Аналогічні заходи відбулися у Львові, Харкові, Запоріжжі, Дніпрі, Тернополі, Чернігові, Вінниці, Ужгороді, Кропивницькому, Сєверодонецьку та Івано-Франківську.
Частина учасників акції «Ніч на Банковій» приїхала до об’єкту «Фортеця», де, як раніше з’ясувала програма розслідувань «Схеми», проживає міністр внутрішніх справ Арсен Аваков.
Протестувальники, серед яких активісти «Автомайдану» та члени організації «С14», нанесли на паркан навколо будівлі заклики розслідувати напади на активістів та облили його червоною речовиною, схожою на кров.
Учасники акції вимагають від Авакова звіту щодо того, як рухаються справи щодо замахів на громадських активістів.
Пролунала перша реакція Адміністрації президента щодо нападу на Катерину Гандзюк та інших активістів.
Президент Петро Порошенко заявив, що поділяє стурбованість учасників акції «Мовчання вбиває» щодо численних нападів на активістів.
«Він вимагає, щоб на координаційній нараді з питань боротьби зі злочинністю було розглянуте це питання і чекає відповідного звіту», – повідомили у відомстві.
28 вересня. Реакція посольства США
Посольство США в Україні підтримує стурбованість учасників акції «Ніч на Банковій» та президента Петра Порошенка щодо безкарності нападів на громадських діячів в Україні. Про це дипломатичне представництво написало у Twitter, закликавши українську владу ефективно розслідувати нещодавні атаки.
«Українці заслуговують на активне громадянське суспільство, яке може виступати за реформи, не боячись відплати», – зазначено у повідомленні.
Жовтень
Увага суспільства до справи Катерини Гандзюк почала згасати. Сама активістка в цей час переносила важкі операції. За повідомленнями друзів, навіть перев’язки їй робили під наркозом.
4 листопада. Її не стало...
Шокуюча новина про смерть Катерина Гандзюк. Не витримала важких операцій, яких потребувало обпечене тіло.
Президент Петро Порошенко відразу ж закликав правоохоронців «знайти вбивць» і покарати за законом.
Громадськість уважно стежила за тим, яку кваліфікацію смерті активістки нададуть правоохоронці. Нацполіція повідомила, що це «умисне вбивство». Тож затриманим тепер загрожує до 15 років позбавлення волі або довічне ув’язнення. Щодо замовника – він досі не встановлений
У Генеральній прокуратурі України, після смерті Катерини, навели великий перелік заходів, здійснених у перебігу розслідування нападу.
«Слідство Нацполіції, яке ні на день не зупинялося, в якому проведено 367 допитів, 21 експертизу, перевірки на детекторі брехні та інші процесуальні дії, скоро буде завершене. Встановлені виконавці та організатор постануть перед судом. Із метою встановлення замовника підозрюваний в організації вбивства у кінці жовтня переведений в ізолятор СБУ Києва», – зазначає Юрій Луценко.
Наразі під вартою перебувають двоє з них, імена яких наведено як С. Торбін та М. Грабчук; іншим, у зв’язку зі співпрацею зі слідством, суд обрав запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Встановлює замовника злочину Служба безпеки України, нагадують в ГПУ та Нацполіції.
У багатьох містах країни під будівлями МВС відбулися акції-реквієми за загиблою Катериною Гадзюк.
5 листопада. Поліція повідомила про завершення слідства
Поліція завершила слідчі дії у справі Гандзюк і передала її до СБУ, яка має встановити замовника.
73 громадські організації підписали заяву, згідно з якою вимагають відставки генпрокурора Юрія Луценка та міністра МВС Арсена Авакова через неспроможність реформувати правоохоронну систему.
На сторінці спільноти «Хто замовив Катю Гандзюк?» публікують інформацію про те, що до вбивства Катерини Гандзюк може бути причетний Ігор Павловський, помічник депутата від Блоку Петра Порошенка Миколи Паламарчука.
Після появи цієї інформації він стає колишнім помічником, народний депутат його звільняє.
За твердженням деяких херсонських активістів, Павловський нібито передав гроші виконавцям нападу. Зі свого боку, сам Ігор Павловський у коментарі Радіо Свобода звинувачення відкинув і стверджував, що з Катериною Гандзюк навіть не був знайомий.
6 листопада. «Відставка» генпрокурора
У Верховній Раді виступають керівники силових відомств із доповіддю щодо нападу на Катерину Гандзюк та інших активістів.
Генпрокурор Юрій Луценко розповідає, що є підозри щодо 12 осіб, які могли б бути замовниками нападу на Гандзюк, а ще він оголошує про свою відставку, яка виявилася лише оголошенням.
8 листопада. Активність депутатів
Відбувається перше засідання тимчасової слідчої комісії парламенту. Серед її функцій – перевірка перебігу розслідування правоохоронними органами нападів на громадських активістів.
Очолює комісію позафракційний народний депутат Борислав Береза, а його заступник – депутат від Блоку Петра Порошенка Сергій Алєксєєв. Загалом до складу комісії входять 18 членів парламенту від різних фракцій та позафракційні депутати.
12 листопада. Арешт Павловського
Речниця генерального прокурора України Лариса Сарган повідомляє про арешт Ігоря Павловського без альтернативи застави.
За її даними, затримали Павловського 10 листопада, а нинішній арешт здійснений на підставі статей Кримінального кодексу України, в яких ідеться про організатора умисного вбивства, вчиненого з особливою жорстокістю, з корисливих мотивів, на замовлення, за попередньою змовою групою осіб.
