8 змін у медичній освіті: щорічне підвищення кваліфікації, рейтингова інтернатура та американські іспити

Повернути довіру українців до лікарів, побудувати умови для тих спеціалістів, які вирішили, що вони хочуть бути справжніми професіоналами, створити той медичний світ, коли не потрібно буде шукати кращого лікаря, бо всі медпрацівники працюватимуть на високому рівні. Це не фантастика, на думку представників МОЗ, а реальність, якщо вже зараз змінювати медичну освіту, яка вже давно довела, що не конкурентоспроможна на світовому рівні. Міністерство охорони здоров'я України презентувало стратегію розвитку медичної освіти в Україні, яка розрахована на 10 років. А Радіо Свобода розібралося, що має змінитися вже найближчим часом, якщо все станеться, як обіцяно.

Вступ: 150 балів залишаються прохідними, а предмети можуть змінитися

• Як було?

Минулого року вперше підвищили прохідний бал із ЗНО на спеціальності «медицина», «стоматологія» та «педіатрія». Кожен, хто хоче стати лікарем, мав показати результат не гірший за 150 балів саме з профільних предметів. Як результат, кількість тих, хто вступив, зменшилась: на спеціальність «медицина» – на 28%, «педіатрія» – на 37%, «стоматологія» – на 45%.

• Що пропонують?

Крім того, у МОЗ пропонують додати до переліку профільних предметів ще фізику. Студент має обрати хімію чи біологію або фізику чи математику. А також хочуть ввести прохідний бал для вступу на спеціальність «фармація».

• Реакція:

Олександра Ізмайлова – першокурсниця. У майбутньому збирається стати стоматологом. Стала однією з тих абітурієнтів, на кому і перевірили «прохідний бал». Каже, що насправді іспит ЗНО – це лише «тренування» перед справжнім навчанням.

«Вважаю, що в будь-якому предметі треба орієнтуватися на 200 балів, не менше. Тоді поріг у 150 балів не буде проблемою. Просто абітурієнтам потрібно зрозуміти, що підготовка до ЗНО – це реально набагато легше, аніж навчання в медичному ВНЗ. Якщо ти не можеш скласти ЗНО, навіть на найменший бал із дозволених, може, поки потрібно почекати з пов'язанням життя та медицини», – каже Олександра.

Іспити: осучаснюють тести, додають практику та впроваджують американський досвід

• Як було?

Студенти за 6 курсів навчання складали три іспити «Крок». На третьому курсі складають іспит із загальнонаукових дисциплін – «Крок 1». Другий етап – іспит із професійно-орієнтованих дисциплін. Майбутні стоматологи його складають на 5-му курсі, інші спеціалісти – в кінці шостого. А вже «Крок 3» – це іспит в інтернатурі. Важливо, що «Крок» можна було перескладати кілька разів.

• Що планують?

Єдиний державний кваліфікаційний іспит, який складатиметься з 4-х дисциплін – тестова теорія «Крок», знання англійської мови, міжнародний іспит з основ медицини та об’єктивний структурований практичний (клінічний) іспит, під час якого перевірятимуться практичні навички випускника.

• Реакція:

Анастасія Федоренко навчається на четвертому курсі медичного університету. Її групі пощастило вже на собі перевірити і теоретичний «Крок» і практичний ОСКІ. Каже: до останнього іспиту готувались із задоволенням.

«По-перше, протягом року ми відпрацьовували навички на парах і викладачі вказували нам на найбільш важливі моменти. Тому під час підготовки ми вже розуміли основні check-points. По-друге, це практичний іспит, куди входять навички, які дійсно необхідні майбутньому лікарю (огляд, опитування хворого, ін'єкції, обробка та накладання швів на рану), тому навіть не треба себе змушувати готуватись – самій хотілося швидше все це опанувати. По-третє, ОСКІ виявився дійсно корисним у подальшому житті. Справа в тому, що підготовка до іспиту передбачає вивчення алгоритмів маніпуляцій. І вони настільки міцно засіли в пам'яті, що після того, як ми по кілька разів відтворили їх під час підготовки, коли я влаштувалась працювати медичною сестрою, то мені було морально набагато легше – не так страшно, що зробиш щось не так. Бо знаєш, що ти все знаєш, і це надає впевненості», – розповідає Анастасія.

А ось ідею іспиту з англійської підтримали не так жваво. За словами Анастасії, багато хто з викладачів – досвідчених лікарів – навпаки підштовхують молодь вивчати іноземні мови. Мовляв, мова спілкування конференцій, написання статей в журналах – англійська. Тому майбутньому лікарю для свого професійного та персонального розвитку важливо володіти нею. Але в групах не всі студенти володіють навіть базовою англійською, а отже, медична спеціалізація їм дається ще важче. Такі не кращі результати підтверджують і результати тестування від МОЗ.

Інтернатура на вибір

• Як було?

В МОЗ запевняють, що раніше в інтернатурі був неврегульований розподіл. Деякі інтерни, хто навчався на бюджетній основі, кажуть: з розподілом проблем не було. Але зізнаються: так щастить не всім – залежить від місця і року навчання.

• Що планують?

Запровадження справедливого розподілу на інтернатуру – національний рейтинг. Кращі студенти матимуть пріоритет у виборі інтернатури. Крім того, планують і створення національного реєстру інтернатури із кількістю місць за спеціальностями та базами проходження.

Не залишиться без змін і питання із запуском резидентури. Найближчим часом мають визначити вимоги щодо її проходження, у тому числі в зв'язку з ліцензуванням. Пріоритетом МОЗ також виділяє і взаємовизнання резидентури з країнами Європи.

• Реакція:

На думку лікаря-інтерна (дитячий ортопед-травматолог) НДСЛ «Охматдит» Вадима Дідичука, головне, щоб рейтинг був чесним і ніхто не мав впливу на його зміну поза тим оцінюванням, яке буде прописано в регламенті. Наприклад, серед його однокурсників-випускників свого часу очолювали рейтинги і ті, хто просто мав активну позицію в університеті, були головами студентських організацій, «любимчиками» ректорату та деканатів.

«Багато з них отримали гарний розподіл хірургами, анестезіологами та інші. А ті, хто вдома читав багато книжок, зараз їздять на «швидкій» лікарями. Звичайно, якби умови були б більш-менш рівними, то це було б ідеально. Ти навчаєшся і знаєш, що зможеш обрати ту лікарню й ту спеціалізацію, яку бажаєш. Це стимул. Але зараз в підготовку молодих лікарів вступили й приватні клініки. Вони розуміють, що гарно навчений інтерн – це їхні гроші через 2-3 роки. І вони вкладають в них, даючи можливість працювати, пропонуючи непогані умови. Чи будуть вони включені в цей список, щоб обирати?», – цікавиться Вадим Дідичук.

Викладачі матимуть змогу підвищити свою кваліфікацію

• Як було?

Жодної системи підтримки для професійного зростання викладачів.

• Що планують?

Розробити та запустити комплексну програму вдосконалення кваліфікації викладачів, підвищення рівня знання англійської мови, а також навчання або стажування у закордонних університетах і медичних закладах. Крім того, підтримка участі у міжнародних конференціях. А при конкурсі на заміщення вакантних посад враховувати не лише володіння іноземними мовами, але й наявність публікацій в наукових журналах світового рівня.

• Реакція:

Олена Кваченюк –​ клінічний ординатор кафедри педіатрії Національної медичної академії післядипломної освіти імені Шупика. Вона зізнається: в медичній освіті потрібно багато чого змінювати. Одна з проблем в її студентські роки – це відсутність консенсусу між викладачами.

«Різні викладачі сперечалися щодо тієї чи іншої теми. Особливо це яскраво виражено було на 4-6 курсах, коли ми знайомилися з клінічними предметами. І тут, звичайно, відіграє велику роль і особистий досвід викладачів. Студент, звичайно, має вміти вибірково ставитися до інформації, шукати найсучасніші джерела, постійно вдосконалюватися та оновлювати свої знання. Але має бути конкретна літературна база на кожен предмет, яка б відповідала сучасному рівню підготовки лікарів у всьому світі та яка була б доступна всім студентам. Медицина – наука дуже мінлива, завжди щось нове впроваджується, і ми маємо вчасно інтегрувати нові знання у медосвіту», – каже Олена Кваченюк.

Підвищення кваліфікацій: місце і час обирай самостійно

• Як було?

Формальне підвищення кваліфікації раз на 5 років. Деякі лікарі навіть не з'являлися на спеціальні курси, а потім все одно отримували потрібний документ. Це більше нагадувало «галочку», ніж дійсне підвищення кваліфікації. Крім того, в МОЗ визнають, що ступені кваліфікацій зазвичай видавалися, враховуючи те, скільки років людина вже відпрацювала, тобто за вислугу.

• Що планують?

Лікарі підвищуватимуть кваліфікації щороку. Для цього потрібно протягом року набирати конкретну кількість балів, а як саме та де це робити, обирає спеціаліст, як йому вигідно: конференції, семінари, стажування за кордоном чи звичайні післядипломні курси. Все зараховуватимуть. Головне, що тепер лікар сам може розрахувати, і скільки потрібно часу витратити на підвищення кваліфікації, і обрати те, що йому дійсно цікаво.

• Реакція:

Поки важко судити, адже ще незрозуміла система оцінювання, каже лікар-інтерн Вадим Дідичук. Проте зізнається: різниця між курсами європейськими та українськими відчутна.

«Курси в Відні в цьому році коштують близько 600-1000 євро. Це курси, які дійсно дають знання в цікавих для мене питаннях. В Україні теж проводяться конференції і коштують 200-1000 гривень. Але деякі з них проводять без майстер-класів. А ми, хірурги, любимо все перевірити на макетах. Крім того, ці лекції слухаєш вже третій-четвертий раз, бо з року в рік вони повторюються і не мають достатньої наукової бази. Тож не бачу сенсу платити гроші саме за такі лекції», – каже Вадим Дідичук.

А дозволити собі поїхати в провідні країни можуть не всі лікарі. Проте тут на допомогу можуть прийти програми різних лікарень, які готові приймати до себе спеціалістів на навчання, кажуть фахівці, головне – щоб між державами були підписані документи про медичну співпрацю.

Фінансування ВНЗ – привіт, автономія!

• Як було?

Бюджетного фінансування вистачало лише на зарплату викладачів. Більшість грошей університети отримували завдяки навчанню студентів з інших країн. Але на матеріально-технічне забезпечення зазвичай грошей не вистачало.

• Як буде?

Все вирішуватиме конкуренція. Університети, які підготують кращих студентів, отримають більше бюджетного фінансування. Крім того, медуніверситети стануть автономними, а це передбачає широкі можливості в організації навчального процесу, управління тощо.

Плагіату – зась!

• Як було?

Списана контрольна, «здерта» наукова – це не соромно.

• Як буде?

Наукові дослідження перевірятимуться на плагіат. Крім того, в університетах розроблятимуть внутрішні етичні кодекси, яких дотримуватимуться.

Наукові дослідження – починаємо розвиток

• Як було?

Відсутність достатньої технічної та матеріальної бази, а крім того, мотивації серед молодих медиків.

• Як буде?

Стимулювання українських науковців до проведення якісних досліджень, їхніх публікацій в міжнародних наукових журналах. Крім того, якість дисертацій збираються підвищити шляхом незалежного анонімного рецензування робіт.

​Скільки часу триватиме трансформація української медосвіти?

Стратегію збираються впроваджувати протягом 10 років. Проте вже перші кроки збираються зробити у 2018 році. Мова йде про 150 прохідних балів з нових предметів і для всіх спеціальностей в галузі охорони здоров'я.

А вже наступного року відбудеться перший етап Єдиного державного кваліфікаційного іспиту для третіх курсів. Також у 2019-му збираються розробити нормативну базу для змін в інтернатурі та резидентурі, а також постанову про безперервний професійний розвиток лікарів.

Обговорення стратегії триватиме місяць – до 12 жовтня. Тож свої пропозиції та зауваження всі охочі можуть надіслати в МОЗ – директорат науки, інновацій, освіти та кадрів.