9 порад від провідних лікарів світу: яким має стати український «Охматдит»?

Уляна Верстюк

Неймовірна віддача лікарів, щире ставлення до пацієнтів та бажання розвиватися й будувати нову медицину…Так про своїх колег в «Охматдиті» відгукуються представники однієї з найкращих дитячих лікарень світу SickKids (Торонто, Канада). Протягом тижня канадські експерти аналізували роботу, технічну й інфраструктурну бази української лікарні, спілкувалися з медичним персоналом та пацієнтами, а після цього запропонували свої варіанти, як «Охматдиту» стати не лише першою лікарнею в Україні, але й розвиватися та вийти на конкурентоспроможний рівень в Європі. Радіо Свобода дізналося, як досвід SickKids може допомогти українцям.

Реструктуризація, пацієнтоорінтування та інформатизація – три кроки, які найближчим часом бажано зробити українській дитячій лікарні «Охматдит». Такі рекомендації українські медики отримали від досвідчених фахівців із канадської клініки SickKids. Дитяча лікарня в Торонто є однією з найкращих у світі. Тут щороку отримують послуги понад 400 тисяч дітей. Для порівняння: в «Охматдиті» – 25 тисяч.

Віце-президент SickKids Джефф Майнленд

За словами віце-президента SickKids Джеффа Майнленда, їхня організація консультує всіх, хто хоче покращити життя дітей. Головне завдання в усіх державах у дитячих лікарнях однакове – надати маленьким пацієнтам необхідні послуги високого рівня. У кожного свій шлях до цієї мети, а ось чому може повчитися «Охматдит»?

Замість записів на аркушах –електронна система

Якщо в Україні лікарні лише починають переходити на зберігання інформації в електронному виді, то SickKids має свою унікальну систему. У ній можна знайти детальну інформацію про пацієнтів, яка посортована за десятками показників, а головне, вона захищена.

«У нас дуже спеціалізована й надзвичайно розумна система кібер-безпеки. Вона дозволяє складати та зберігати інформацію, захищати від хакерів, ідентифікувати потенційних «кібер-злочинців» та блокувати їх», – коментує для Радіо Свобода Джефф Майнленд.

Крім того, канадська лікарня славиться тим, що в цій системі можна знайти відомості про тих пацієнтів, які лікувалися 10-15 років тому – усі аналізи, огляди, записи – жодна інформація не видаляється.

Директор НДСД «Охматдит» Ірина Садов'як та віце-президент SickKids Джефф Майнленд

Перехід на пацієнтоорієнтування

Дитина має продовжувати залишатися дитиною, навіть у лікарні. Про це неодноразово наголошували представники SickKids адміністрації «Охматдиту». Наприклад, у канадській лікарні існує спеціальний підрозділ, який відповідає за те, щоб дитині було комфортно в медичних стінах. Тут лікарняні клоуни, викладачі, ігрові кімнати – усе, щоб малюк не відчував, що потрапив в інше середовище.

За словами керівника директорату стратегічного планування та євроінтеграції МОЗ Ірини Литовченко, також канадські лікарі зазначали про важливість бесід із батьками пацієнтів.​

​«Важливо просто розповідати батькам, що відбуватиметься з їхньою дитиною під час тривалого лікування. Що ось ці проблеми із травленням – це наслідок прийому такого-то препарату. А ніжки починають боліти, бо це тимчасове ускладнення від іншого препарату. У SickKids вони наперед розповідають батькам та самій дитині, наскільки дозволяє її вік, що саме буде чекати на них у процесі лікування. Це дозволяє родині довіряти лікареві та забирає зі стосунків елемент невизначеності, страху та ніби залежності від лікаря. Вони стають рівноправними партнерами – батьки і лікарі – у боротьбі за життя дитини», – каже Радіо Свобода Ірина Литовченко.

Ірина Литовченко, керівник директорату стратегічного планування та євроінтеграції МОЗ

Один в полі не воїн – вводимо мультидисциплінарний підхід

Стабільна та тісна взаємодія лікарів різних галузей – ось головний принцип роботи SickKids, розповідає дитячий нейрохірург «Охматдиту» та Інституту нейрохірургії імені А.П.Ромоданова​ Павло Плавський. ​

Саме такий підхід дозволяє найбільш точно поставити діагноз пацієнтові та обрати лікувальну тактику.

«В Україні, зазвичай, лікарі «розкидані» по відділеннях. І співпраця тримається на якихось особистих домовленостях – зателефонували і порадилися. У Канаді обрали мультидисциплінарний підхід. Наприклад, у нейрохірургічному відділенні знаходиться пацієнт, якому проводять променеву терапію або «хімію». Отже, потрібна думка нейрохірурга, онколога та педіатра. Чи інший варіант – дитина з епілепсією. Тут допоможуть, крім наших фахівців, ще неврологи, дієтологи, психологи. І ось раз на тиждень усі ці спеціалісти зустрічаються та обговорюють стан пацієнтів, радяться і спільно обирають найефективніше лікування», – пояснює для Радіо Свобода Павло Плавський.

Павло Плавський, дитячий нейрохірург «Охматдиту» та Інституту нейрохірургії ім. А.П.Ромоданова

В «Охматдиті» вже працює мультидисциплінарний підхід. Проте до цього року дитина з нейроонкологією не мала змоги тут проходити весь курс лікування. Раніше операції по видаленню пухлин виконувалися в «Охматдиті» та Інституті нейрохірургії імені А.П.Ромоданова, а подальше лікування – променева та хіміотерапія – за місцем проживання.

Читати також: Не втратити остаточно зір: нейрохірурги-чарівники і сильна Єва

У головній дитячій лікарні країни мають бути всі відділення

Уперше в історії «Охматдиту» нарешті відкривають нейрохірургічне відділення. Причому за рекомендаціями представників SickKids, саме тут пропонують упроваджувати нові підходи роботи з пацієнтами, інформацією тощо. У відділенні запевняють: готові до викликів, тим більше, що самі зацікавлені в канадському досвіді. А повчитися є чого – наприклад, у канадців є банк пухлин!

Уже зараз спільні проекти з канадськими колегами заплановані, відзначив Павло Плавський. Щороку 2-3 українських нейрохірурги проходять стажування в SickKids, а в планах – навчання там лікарів й інших спеціалізацій з «Охматдиту».

​У цьому році до Києва приїжджав ділитися досвідом Джеймс Рутка – голова кафедри хірургії Торонтського університету та практикуючий лікар SickKids. Хоча він і постійний гість в Україні, але в головній дитячій лікарні країни був вперше.

«Коли приїжджав Джеймс Рутка, то він консультував багато пацієнтів в «Охматдиті». І в тактиці лікування, яку ми планували, він майже нічого не змінював, швидше навпаки – підтримував наші ідеї. SickKids – потужна клініка в лікуванні епілепсії, чого в Україні взагалі дуже мало. Я впевнений, що в майбутньому в «Охматдиті» зможемо спільно з Джеймсом Руткою упроваджувати канадську методику та використовувати їхні сучасні технології! Крім того, потрібно враховувати, що міжнародний протокол лікування нейрохірургічних діагнозів змінюється кожні 4-5 років, а саме SickKids є лідером запровадження багатьох нових протоколів», – коментує Плавський.

Читайте також: Допомагати українцям – мій обов’язок – канадський нейрохірург Джеймс Рутка

Крім нейрохірургічного відділення, в «Охматдиті» вже відкрили радіологію, до цього часу променеву терапію в цій лікарні не проводили. Крім того, створене відділення психологічної допомоги.

Кожен знає, що він має робити

У SickKids чіткий розподіл на адміністративну роботу та клінічну. Останні функції виконує медперсонал, а ось відповіді на листи, дзвінки, організація зустрічей, узгодження подорожей на різні конференції – це все завдання адміністраторів. До речі, цієї категорії спеціалістів більше, ніж лікарів у канадській клініці.

«В Україні нейрохірург займається всім. Він відповідає на дзвінки від пацієнтів, іноді їх 100 на день, записує на різні консультації, пише статті, оперує, веде пацієнта після операції, шукає собі семінари. Розподіл роботи й навантаження мають бути адекватні. Нейрохірург міг би більше часу приділити написанню наукових робіт чи більше прооперувати пацієнтів, але замість цього робить адміністративну роботу, яку в Канаді виконують конкретні спеціалісти», – каже Павло Плавський.

В.о. міністра охорони здоров'я України Уляна Супрун та адміністрація НДСЛ «Охматдит»

Поліклініка має бути поруч

Звернули увагу канадські спеціалісти й на поліклініку «Охматдит». За словами Ірини Литовченко, перше, що було запропоновано, це перенести заклад ближче до лікарні. Тим більше, що після переїзду відділень до нового корпусу, вільного місця в будівлях «Охматдиту» стане більше.

«Вивільнені приміщення можна буде вигідно здавати в оренду, а на отримані кошти переобладнати один із старих корпусів, який буде непотрібним після запуску добудованого новітнього корпусу лікарні, у таку ж саму сучасну поліклініку», – пояснює Ірина Литовченко.

Читайте також: «Ніхто «Охматдит» приватизувати чи продавати не збирається» – головний лікар

Швидке транспортування

SickKids стала першою лікарнею у своїй провінції, яка отримала власний вертолітний майданчик. А ось в Україні такими досягненнями похизуватися не може жодна дитяча лікарня. Одне із завдань, яке називають українські експерти, – вирішення питання з повітряним простором. У Канаді цю проблему врегулювали на урядовому рівні.

«Уряд Канади визначив необхідність використовування повітряного простору для допомоги пацієнтам. Особливо для тих, хто потребує негайної допомоги. І є департамент, який називається «Транспорт Канади», який співпрацює з лікарнями та займається тим, що знаходить безпечний «шлях» для транспортування пацієнта гелікоптерами», – каже віце-президент SickKids Джефф Майнленд.

Співпраця з фондами – звітування за кожну копійку та сотні волонтерів

У SickKids кожні 5 років адміністрація лікарні та фонду складають стратегічний план свого розвитку та визначаються з переліком закупівлі необхідного обладнання та ліків, і кожен цей пункт виконують. Такий план в українських реаліях здається фантастикою, каже для Радіо Свобода Андрій Пилипчук – менеджер проектів фонду «Свічадо»

Андрій Пилипчук, менеджер проектів фонду «Свічадо»

«У них фінансування госпіталю на рік – 1 мільярд доларів, тобто 500 мільйонів виділяє округ Онтаріо, плюс операційні гранти, плюс гранти на дослідження. Фонд за рік збирає ще приблизно 145 мільйонів, але вони йдуть, наприклад, на обладнання вузького призначення або якісь конкретні дослідження, тобто це вже як бонус. Лікарня в основному забезпечена за рахунок грантів і держави», – розповідає Андрій Пилипчук.

Проте щороку стратегія клініки може дещо змінюватися, через що розподіл фінансування переглядається і фонд забирає гроші тільки на ті потреби, які лікарня визначила пріоритетними. Крім того, клініка не отримує внесків від жодних маленьких фондів, бо всі кошти акумулюються у єдиному фонді SickKids і він використовує гроші на те, що дійсно потрібно лікарні.

Однак у Канаді принципово не беруть гроші від виробників зброї та тютюнових виробів.

«Вони можуть брати благочинні внески від політиків чи зірок, лише як від приватної особи. Також SickKids казали, що приймають допомогу в різних формах: грошові перекази, матеріальну допомогу: фарбу чи розхідні матеріали, а ще працею. У будь-якому випадку не відмовляються від допомоги», – пояснює Андрій Пилипчук.

Делегація SickKids розповідає представникам українських фондів про свій досвід

​Цікаво, що від зібраної суми фонд бере 10% на свою адміністративну роботу й стільки ж – на лікарні. Але в Канаді є комісія, яка наглядає, куди саме витрачаються ці 20%. Перевіряють фонд дуже ретельно, гроші не можуть бути використані не за цільовим призначенням. Крім того, у лікарні дуже велика служба волонтерів, які також допомагають збирають кошти для лікарні. Це 220 чоловік, з яких 180 – жінки.

«У лікарні, крім того, вони ще підмінюють батьків: якщо дитина в палаті перебуває певний час, а батьки не можуть бути з нею. За правилами лікарні повинна бути доросла людина, тому волонтери або ночують з дитиною, або займаються з малечею в ігрових кімнатах», – каже Андрій Пилипчук.

Соціальна реклама, яка чіпляє

У канадській клініці понад 80% пацієнтів долають рак. І це високий показник. Спеціально на підтримку своїх пацієнтів в SickKids зняли рекламу про героїв: малечу, яка щодня робить крок за кроком до головної своєї перемоги — одужання; матерів, які вимушені бути постійно поруч із дітьми, іноді відмовляючись від усього, що їх цікавило; татусів, які живуть на два фронти — роботу та лікарні. Кількість переглядів таких роликів іноді досягає півмільйона.

А іноді до соціальної реклами долучають і акторів, які мають велику «армію» фанатів. Така соціальна і пояснювальна реклама могла би змінити ставлення українських пацієнтів до вітчизняної медицини, кажуть експерти, більше вірити своїм лікарям та закрити болюче питання стосовно невеликої кількості донорів.

Читайте також: Як заохочують донорів здавати кров у різних країнах

А чим же вразили українські спеціалісти?

«Охматдит», звичайно, менший за своїми масштабами (кількість відділень, корпусів, медперсоналу), у порівнянні з SickKids. Проте, за словами канадських експертів, поява нового корпусу і того нового обладнання, яке там є та заплановане до встановлення, має підняти рівень української лікарні. А для себе представники SickKids відзначили людський фактор – лікарі «Охматдиту» хочуть навчатися та змінювати свій рівень медицини, щоб українські діти могли лікуватися вдома, а не за кордоном.

Делегація SickKids, представники МОЗ України та адміністрація НДСЛ «Охматдит», Київ, 27 липня 2018 року

​«Я був здивований відданістю медичного персоналу. І те, що ми бачили в більшості випадків, це щасливі родини. Вони дійсно отримують тут необхідну допомогу», – каже Радіо Свобода завідуючий відділенням педіатрії SickKids Джеремі Фрідман.

«Наші ключові підходи не в тому, щоб приїхати і сказати, що треба робити і що не так. Ми, навпаки, хочемо співпрацювати з людьми і бачити, що може спрацювати саме тут, а що потрібно доробити. І дати свої рекомендації, щоб вони мали змогу втілити найкращі міжнародні підходи. Вони дуже багато ведуть пошуків, щоб покращитися. Але повністю віддають собі звіт, що потрібно робити тут і зараз. Впевнена, що тут є вся база, щоб в майбутньому вони змогли ще більше покращити свою роботу», – пояснює Радіо Свобода директор міжнародних стратегічних проектів SickKids Сінді Брюс-Барретт.

Співпраця українських та канадських фахівців на такій зустрічі не завершується. Навпаки, зараз підписують меморандум про співпрацю між двома лікарнями і SickKids стане наставником «Охматдиту».