Для розміщення на Донбасі знадобилося б мінімум 60 тисяч миротворців – Потєхін

Розміщення мироворчого контингенту ООН на Донбасі малоймовірне, впевнений експерт з міжнародних відносин Олександр Потєхін, адже вимагає великої кількості людей. Крім того, на його думку, воно й невиправдане, адже військовий конфлікт фактично ще триває. Натомість науковий співробітник Національного інституту стратегічних досліджень Валерій Кравченко пропонує варіант не просто миротворчої місії, а міжнародної перехідної адміністрації для виходу з кризи політичним шляхом. А експерт фонду «Майдан закордонних справ» Олександр Хара переконаний: чекати допомоги від Організації Об’єднаних Націй на сході України не варто.

Донбас в центрі уваги ООН. Які важелі впливу на Путіна? | Ранкова Свобода на Крим.Реалії

Експерт з міжнародних відносин Олександр Потєхін не очікує, що заяви генерального секретаря ООН Антоніу Гутерреша про пріоритетність для організації у 2018 році вирішення конфлікту на Донбасі, стануть передвісниками реальних змін ситуації на Донбасі.

«Переклад на мову конкретних практичних дій далеко не завжди, на жаль, слідує за визначенням пріоритетів. Увага ООН буде, і це непогано, тому що це загрожує подальшими репутаційними ризиками для країни-агресора, для Росії, але, знаючи практики ООН і ступінь її ефективності, в мене великого оптимізму немає», – визнав Потєхін в ефірі «Ранкової Свободи».

Науковий співробітник Національного інституту стратегічних досліджень Валерій Кравченко впевнений: після закінчення терміну членства України в Раді безпеки ООН головним адвокатом Києва в цьому органі буде Польща.

«Я впевнений, що Польща хоче і буде лобіювати інтереси України в цій організації. Які ці інтереси? Ми безпосередньо хотіли б повернутися до теми миротворчої місії на Донбасі або навіть розглядати цю тематику ширше: не просто миротворча місія військових, а міжнародна перехідна адміністрація», – стверджує Кравченко.

Олександр Потєхін натомість висловлюється достатньо критично щодо перспективи розміщення миротворців ООН.

«Я б сказав, що це дуже небезпечна ідея, якщо ми подивимося, як насправді діє ця організація. По-перше, миротворці не можуть зупинити війну. Миротворці можуть, коли треба, сторони розвести, допомогти їм досягнути компромісу», – пояснює він.

Олександр Потєхін

При цьому, зазначає Потєхін, не на всіх офіційних рівнях визнають, що Росія – учасниця конфлікту. Більш того, експерт нагадує, що миротворці не втручаються в активні бойові дії, які зараз фактично тривають на сході України.

«Ви уявляєте собі, що таке має бути миротворчий контингент сьогодні на окупованому Донбасі? Це мінімум 60 тисяч з важким озброєнням. Вже не кажучи про те, що це шалені гроші утримання такого контингенту, що надзвичайно важко його сформувати, бо ясно, що Росія ніколи не підпишеться, щоб до нього входили країни-члени НАТО», – міркує він.

Валерій Кравченко наполягає на тому, що силами власної армії Україна не відновить контроль над окупованими територіями. Саме тому міжнародна політична місія, на його думку, є необхідною.

«Це фактично буде передтеча Третьої світової війни, якщо буде військова ескалація та повномасштабні дії ЗСУ на цьому напрямку. Як політично повернути – я згоден, що така місія буде дуже складною, і взагалі, за всю історію існування ООН подібної місії не було. Але була подібна місія, напевно, в тієї організації, яка була до ООН (Ліга націй – ред)», – нагадує експерт.

Мова йде про землю Саар, або Саарланд, що зараз входить до складу Німеччини, а після Першої світової війни була предметом територіальних претензій між Францією та Німеччиною.

«Вона (Саарланд – ред.) 15 років управлялася міжнародною адміністрацією, до якої входили і канадці, і США, і британці, і, звичайно, французи з німцями. В принципі, приклад був. Закінчився цей приклад не дуже вдало: в 1935 році був референдум, і Саар увійшов до тоді вже нацистської Німеччини. Проте сам механізм може бути використаний. І він кращий, ніж те, що пропонує Росія. Росія хоче, аби ми використали для політичного врегулювання прецедент Південного Тіроля, а це – мовно-економічна автономія», – порівнює Кравченко.

Не варто очікувати, що ООН допоможе розв’язати конфлікт на Донбасі, впевнений експерт фонду «Майдан закордонних справ» Олександр Хара. В першу чергу через право вето Росії.

Олександр Хара

«Росія є постійним членом Ради безпеки ООН. Враховуючи, що вона є частиною конфлікту, вона є агресором по відношенню до України, то, звичайно, будь-які рішення, що не задовольнять Москву, не можуть бути там прийняті. Якщо є країна-агресор членом Ради безпеки ООН, то без неї, без її доброї волі вирішити будь-які питання неможливо. Покладатися на те, що чи миротворці ООН чи посередництво ООН може зупинити війну на Донбасі – це марна справа», – переконаний Хара.

Натомість Валерій Кравченко вказує на відповідальність українських дипломатів за те, щоб розробити варіанти виходу з ситуації, на які пристане навіть Кремль.

«Має бути така дуже розумна гра на те, аби нарешті наша дипломатія проявила себе і показала, що вона може бути хитрою і вмілою одночасно, а не лише фактично бути реакційною, реактивною і йти в фарватері тих подій, які вже сталися», – стверджує експерт. Цього він радить вчитися в країни-агресора.

«Росія – дивіться, як вона зробила всі свої акції, як анексувала Крим, як представляє це у Європі. Україна має чомусь вчитися в тому числі в росіян, як представляти свою ситуацію і доводити свою думку».

Олександр Потєхін натомість зауважує: ресурси, які має українська дипломатія, не дорівняється до фінансування російських представників, тож завойовувати союзників їй складніше.

«Для цього треба просто мати шалені гроші, тут немає чому вчитися», – констатує він.

Ранковий ефір Радіо Свобода слухайте і дивіться на YouTube-каналі

​