2017 рік був найбільш вдалим у відносинах України з Євросоюзом, вважає радник міністра закордонних справ України Тарас Качка. На його думку, навіть «глухий кут» в перемовах щодо миротворчої місії на Донбасі свідчить про подальшу солідарність Заходу з Україною у відновленні її територіальної цілісності. Про це, а також про кризу зростання України та перспективи євроінтеграції в 2018 році Качка розповів у студії «Ранкової Свободи».
– Посол України в ООН Володимир Єльченко в інтерв’ю зазначив, що тема миротворчої місії на Донбасі у Раді безпеки ООН зайшла в глухий кут. Якщо справи в глухому куті, що може бути далі?
– Насправді це не є щось надзвичайно нове в міжнародних відносинах, особливо для Організації Об’єднаних Націй. Якраз тут, мабуть, глухих кутів більше, ніж не глухих, тому що світ розмаїтий.
Те, що ситуація з миротворцями, зайшла в глухий кут – це один з найбільш відомих сценаріїв від самого початку
Те, що ситуація з миротворцями, як сказав пан посол, зайшла в глухий кут – це був один з, мабуть, найбільш відомих сценаріїв від самого початку. Тому що очевидно, що Росія намагалась в цій грі нав’язати абсолютно своєрідне специфічне бачення того, яку роль мають виконувати миротворці – тобто працювати на лінії розмежування між неконтрольованими та контрольованими територіями України. Але, власне кажучи, нам ішлося про інше: про врегулювання конфлікту, а не позначення якогось шраму на території України.
Те, що всі міжнародні сили говорили нашою мовою з Росією – це позитивний результат
З цієї перспективи сама розмова і те, що всі міжнародні сили, наші партнери, Євросоюз, США говорили нашою мовою з Росією, і те, що не вдалося знайти спільної мови – це, в принципі, позитивний результат з точки зору міжнародних відносин. Це означає, що наше взаєморозуміння з нашими партнерами та союзниками є, воно нікуди не поділося.
– Йдеться про те, що досягнення України зводяться до резолюцій. Але це все, що може ООН? Які висновки щодо спроможності цієї організації можна зробити за результатами двох років роботи в Раді безпеки?
Всім нам потрібна ефективніша Організація Об’єднаних Націй. Але це місце довгої дипломатії, наповненої нюансами
– Є такий погляд прагматичний і філософський. Прагматичний погляд – всім нам потрібна ефективніша Організація Об’єднаних Націй, дієвіша. Всі ми хочемо, щоб ООН була місцем, де можна було б розв’язати ті чи інші проблеми, не вдаючись до зброї. Але очевидно, що світ міжнародних відносин далеко не є досконалим. Немає якоїсь бюрократичної процедури: пішов, заповнив анкету, тобі дали відповідь. Тут навпаки, це місце довгої дипломатії, наповненої нюансами.
Ми дедалі ефективніше вибудовуємо стратегічні переваги, чіткіше позначаємо, які цінності ми відстоюємо
З цієї перспективи ООН виконує свою роль такої інституції, де можна вибудовувати свої стратегічні лінії. Те, що ми два роки робили в Раді безпеки ООН, те, що ми постійно робимо в ООН, – ми вчимося і дедалі ефективніше вибудовуємо ці стратегічні переваги, чіткіше позначаємо, з ким ми, які цінності ми відстоюємо, яких цілей намагаємось досягти. З цієї перспективи ООН, у всій своїй неефективності, є достатньо зрозумілим для нас інструментом.
Так, це звучить досить нудно: резолюція одна, друга, багато позицій ми висловлювали в Раді безпеки ООН. Але це повільний, цеглинка за цеглинкою, навіть піщинка за піщинкою, процес вибудовування своєї позиції.
– Що стосується миротворчої місії на Донбасі – за ким тут останнє слово: за Мінськом, за «нормандським форматом», за ООН, за Росією?
– Я думаю, що останнє слово зрештою за нами. В міжнародних відносинах завжди треба розуміти, що якими б не були інституції наднаціональні, міжнародні і так далі, завжди є інтерес держав.
Якби все залежало від Путіна, ми б мали здатися. Все залежить від нас
Я, наприклад, не дуже згоден із тим, що все залежить від (президента Росії Володимира) Путіна. Нічого такого. Якби все залежало від Путіна, ми б мали здатися, капітулювати і погодитись. Все залежить від нас, від того, наскільки ми зможемо тримати оборону і відстоювати свої позиції. На сьогодні очевидно, що швидкого відновлення контролю суто з власної волі ми забезпечити не можемо в силу навіть гуманітарних речей, тому що це стосується великих міських агломерацій на непідконтрольних Україні територіях. І плюс до того всього, ми намагаємось цивілізовано все це робити, тобто робити це відповідно до міжнародного права таким чином, щоб зберегти повагу й підтримку наших союзників. Відповідно, наше завдання – триматися власного національного інтересу і чекати моменту, коли зможемо його повною мірою реалізувати.
– У Раді ЄС найближчі півроку головує Болгарія. На вашу думку, чого слід очікувати чи остерігатися Україні?
– Головне – нічого не чекати. Думаю, що це головний принцип, тому що зміни відбуваються в кожному з нас.
Минулий рік був одним із найвдаліших років з точки зору наближення до ЄС
Минулий рік був, можливо, одним із найвдаліших років з точки зору власне інтеграції та наближення до ЄС. Завершено ратифікацію Угоди про асоціацію, вона набрала чинності. Це важлива, тектонічна зміна в наших відносинах з Європейським союзом. Так, це розтяглося на три роки, з 2014 року вона мала тимчасове застосування, і лише зараз була ратифікована.
Євросоюз пройшов певну кризу. Зараз суспільна підтримка всередині ЄС вища
Євросоюз за цей період пройшов певну кризу. Зараз ми бачимо, що суспільна підтримка Євросоюзу всередині ЄС вища, і розмови про наступні бюджети досить оптимістичні тривають. Економіка Євросоюзу досить добре розвивається і підтягує нашу економіку, тому що зріст української економіки залежить від зростання на тих ринках, куди ми експортуємо свою продукцію. Тому ми зараз в позитивній фазі.
В нас ніколи такої інтенсивності співпраці з ЄС не було
В нас ніколи такої інтенсивності співпраці з ЄС не було, коли така увага до деталей того, що відбувається в Україні, розуміння українських реалій в Брюсселі, розуміння Україною Брюсселя та національних столиць.
Скасування віз – це був проект великої кількості реформ. Наступні етапи будуть ще складніші
Інша справа, що завдання, які є на порядку денному, – набагато глибші, серйозніші та набагато амбітніші. Наше прагнення стосовно ЄС – це подальша інтеграція. Навіть проект «безвізу», скасування віз – це був величезний проект великої кількості реформ: антикорупційна реформа як така в принципі була зашита в плани візової лібералізації. І ми це зробили. Наступні етапи будуть ще складніші, і тому треба зробити ще більше зусиль.
Це не криза в плані «стало гірше», це криза зростання. Це криза зростання, того, що ми дійшли до якихось нових амбітних завдань, їх не можна розуміти так просто, як це декларує президент. Він дещо спрощує меседжі як політик.
– Протидія російській агресії, санкції проти Росії – у цих питаннях можливе послаблення з боку ЄС?
Деякі компанії говорять про те, що санкції завдають більше шкоди європейським компаніям
– Є площина досить часто економічна, коли європейський бізнес, деякі компанії намагаються обходити санкції або говорять про те, що санкції завдають більше шкоди європейським компаніям. Ця комерціалізація міжнародних відносин дається взнаки, і голос бізнесу достатньо гучний і в Україні, зрештою, теж.
Євросоюз дедалі чіткіше говорить, що питання безпеки є надважливим
Але при цьому треба розуміти, що, коли йде мова про якісь базові речі, базові питання безпеки, Євросоюз дедалі чіткіше говорить про те, що так, звичайно, економічні санкції даються взнаки і для європейських компаній, але питання безпеки, питання непорушності кордонів є настільки базовим та надважливим для всієї архітектури Європейського союзу, що ці санкції є найменшим злом.
Ця дискусія буде тривати, але, знову ж таки, треба розуміти, де наріжний елемент. Він полягає в тому, що Росія порушила всі базові принципи відносин в Європі, взагалі в світі.
Доки Росія не змінить свою поведінку, санкції не будуть переглянуті. Навіть з Болгарією
Очевидно, що доки Росія не змінить свою поведінку, санкції не будуть переглянуті. Навіть з Болгарією – болгарські політики говорили про те, що будуть виступати проти санкцій ЄС. Тепер, коли вони головують в Євросоюзі, вони, очевидно, відштовхуються від спільного інтересу Євросоюзу і говорять вже спільним голосом з ЄС про те, що санкції будуть подовжені.
– Які основні завдання, пріоритети для зовнішньої політики України, для українських дипломатів на 2018 рік?
Нам треба семимильними кроками наближатись до Європейського союзу
– Моя сфера компетенцій говорить про те, що нам треба такими семимильними кроками наближатись до Європейського союзу, тому що ми повинні, по-перше, не втратити динаміку відносин з Європейським союзом. З іншого боку, ми бачимо, що з 1 січня 2018 року запрацював Митний кодекс Євразійського економічного союзу Росії, Білорусі та Казахстану, там же Вірменія, Киргизстан.
Ми затиснуті між великими інтеграційними проектами. Очевидно, що наш вибір досить чітко зроблений в бік інтеграції з Європейським союзом, і, якщо ми не пришвидшимо цю інтеграцію, то і економічно і безпеково будемо втрачати, якщо в нас і далі будуть залишатися кордони і на Заході, і на Сході.
Ранковий ефір Радіо Свобода слухайте і дивіться на YouTube-каналі
