Польща максимально історизує політику й політизує історію. Це підхід із ХІХ сторіччя, переконує в тижневику «Країна» історик Володимир В'ятрович.Тоді погляди на минуле визначали, якими будуть відносини в майбутньому. При цьому соціологічні опитування засвідчують: поляки лідирують серед сусідніх народів, до яких українці ставляться з повагою. Ще один важливий аспект, на який свідомо не звертають увагу польські експерти й політики: в регіонах, де шанують Українську повстанську армію, Бандеру й Шухевича, найбільше поважають і Польщу. Теза про те, що популяризація УПА шкодить польсько-українським відносинам, нічим не підтверджується, наголошує історик. Стаття називається «Поляків готують до зближення з Росією».
Головний кошторис країни цьогоріч знову навряд чи ухвалять вчасно, прогнозує газета «День». Видання пише, що під час підготовки проекту держбюджету до другого читання депутати запропонували збільшити витрати цілої низки бюджетних програм приблизно на два мільярди гривень. Парламентарі вважають за можливе збільшити витратну частину бюджету за рахунок зростання податків і зборів на доходи фізичних осіб, рентної плати за використання надр для видобутку газу. Загалом же, на думку експерта видання, цей бюджет нарощує боргові зобов’язання країни. Причому вони направлені на силові структури й органи держуправління. Докладніше йдеться в статті «Скільки заважить бюджетний пакет».
Газета «День» пише, що створені після Євромайдану антикорупційні органи за час свого існування не можуть похвалитися реальними результатами роботи, натомість вони продовжують протиборство один з одним. Наявність такого конфлікту можна було передбачити від самого початку, бо враховуючи особливості стосунків у владі за принципом клановості, немає нічого дивного, що створені структури неминуче стають інструментарієм внутрішньовидової боротьби. На цьому наголошується в публікації «Антикорупційний» батл».
Із проблемами, що існують сьогодні на Чорнобильській АЕС, знайомить газета «Голос України». У статті «Міфи і реальність Чорнобиля» видання пише, що допоки у зоні відчуження є можливості для заготовки і вивезення металобрухту, лісу та браконьєрства, жодного проекту щодо перетворення об'єктів зони в екологічно-безпечні не буде виконано. Побудовані в 1986 році сховища високо та середньоактивних радіоактивних відходів, що перебувають в аварійному стані, як і висихаючий став-охолоджувач ЧАЕС, несуть невідворотну загрозу радіаційного забруднення півночі України. Докладніше про ситуацію на ЧАЕС розповідає парламентська газета.
«У Тирасполя два сценарії: або стати частиною України, або Молдови». Що означає ця заява президента Молдови Ігоря Додона – дізнавалась газета «День». Видання пише, що саме по собі Придністров’я, а також Гагаузія навряд чи можуть бути загрозою для України або самої Молдови, але за активної участі Росії, яка впливає на ці регіони, ситуація може мати зовсім інший характер. Приклад тому – Крим і Донбас. На цьому газета наголошує в матеріалі «Стратегія на Дністрі».