Київ – 11 листопада Польща святкувала день Незалежності, який у Варшаві близько 60 тисяч осіб відзначили маршем правих сил. В Україні з сумом відзначили, що центром Варшави маршували не лише поляки, а й представники націоналістичних партій з Угорщини і Словаччини. Польські медіа помітили на марші банер з гаслом «Пам’ятаємо про Львів та Вільнюс». На тлі нових заяв польських політиків щодо України, у Києві визнають наявність кризи у стосунках із Варшавою та закликають очільників Польщі спільно шукати шляхи її подолання. Так, під час телефонної розмови президенти України і Польщі домовились про зустріч цього тижня польських та українських дипломатів для «належного реагування» на кризову ситуацію.
Польські політики та польське МЗС мають намір заборонити в’їзд до Польщі громадянам України, що мають «антипольські погляди». У цьому питанні міністра закордонних справ Вітольда Ващиковського підтримав і президент країни Анджей Дуда, який в телевізійному інтерв’ю заявив: це неприйнятно, що на важливих посадах в Україні перебувають люди, котрі мають «відверто антипольські погляди».
Оглядачі дійшли висновку, що президент Польщі мав на увазі керівника Українського інституту національної пам’яті (УІНП) Володимира В’ятровича. Сам керівник УІНП вважає заборону на в’їзд для себе та інших українців тиском і шантажем, щоб змусити українців інтерпретувати свою історію на догоду нинішній польській владі. На своїй сторінці в мережі Facebook В’ятрович привітав поляків з Днем незалежності та нагадав слова першого голови відродженої польської держави Маршала Йозефа Пілсудського про нерозривний зв’язок між двома країнами.
«Без незалежної України не може бути незалежної Польщі і без незалежної Польщі не може бути незалежної України». Юзеф Пілсудський. З святом, сусіди!» – привітав поляків Володимира В’ятрович.
Росія нав’язувала нам спільних героїв. Зараз тією технологією користується наш західний сусід. Найбільше їх турбує, що в Україні все більш популярними стають сторінки історії, які пов’язані з боротьбою українців за незалежністьВолодимир В’ятрович
Антиукраїнські заяви та недружні виступи офіційних представників Варшави грають на руку Росії, вважає він. В’ятрович висловлює жаль, що нині Польща використовує «московську технологію» щодо України. Спочатку російські, а тепер і польські політики вирішили, що мають право визначати, кого з історичних персон українці мають вважати своїми героями тощо.
«Росія починала з того, що вперто нав’язувала нам загальну історію, спільних героїв, Росія починала з масованого тиску на українську владу щодо неможливості так званого перегляду історії. Зараз тією самою технологією користується наш західний сусід. А що найцікавіше, так це те, що вони рухаються по тих самих темах: найбільше, що їх турбує – те, що в Україні все більш популярними стають ті сторінки історії, які пов’язані з боротьбою українців за незалежність», – зазначив В’ятрович у виступі на телеканалі ZiK.
Антиукраїнська риторика польських політиків – «звична справа» – Кралюк
Як зазначив в ефірі Радіо Свобода експерт фонду «Майдан закордонних справ» Олександр Хара, українофобські, націоналістичні заяви офіційної Варшави, використання карти «старшого брата» розраховані насамперед на поляків, оскільки у Польщі наближаються місцеві вибори.
«Це питання непорозуміння є власністю політичної сили, яка зараз знаходиться при владі у Польщі. Тому абсолютно природно, що таке питання виникає. Але давайте подивимось, що відбувається у західному світі в цілому, це – архаїзація політики, відхід від ліберальних демократій в європейських країнах до націоналістичних, відцентрових тенденцій, що є мейнстрімом. Лише, напевне, Німеччина зупинила це так серйозно. Націоналісти завжди дивляться у минуле», – наголошує Олександр Хара.
Проректор Острозької академії, професор Петро Кралюк, аналізуючи нинішню польсько-українську кризу, нагадує: антиукраїнська риторика – «звична справа у ставленні поляків до українців протягом останніх кількох століть», принаймні на рівні еліти.
Найкращою відповіддю полякам була би сильна Україна, яка може змагатися з Польщею в плані економічному, соціальному, політичномуПетро Кралюк
«Звісно, найкращою відповіддю полякам на цьому «фронті» була би сильна Україна, яка може змагатися з Польщею в плані економічному, соціальному, політичному… Але для нас це поки що надзавдання», – зазначив експерт у статті для Радіо Свобода.
Очільники МЗС Польщі та України мають зустрінутися цього тижня
Після багаторічного підйому в стосунках Польщі та України, особливо після Революції гідності та підтримки, яку Польща надала Україні, у відносинах між двома державами почався спад. Відносини двох держав погіршились після повернення до влади у Польщі право-популістської партії «Право і справедливість» у 2015 році через розбіжності у ставленні Києва і Варшави до історичного польсько-українського протистояння. У результаті на території Польщі були знищені кілька українських пам’ятників, звучали критичні заяви з боку МЗС Польщі. У цей період відбулося знищення чи паплюження кількох пам’ятників полякам в Україні, здійснене невідомими особами, що було розцінено оглядачами, як можливі провокації, організовані третьою стороною.
Резонансні заяви з боку офіційних осіб Польщі, адресовані очільникам України, змусили українську сторону шукати шляхи до порозуміння. Так, 11 листопада Петро Порошенко та Анджей Дуда узгодили проведення надзвичайного засідання Консультаційного комітету президентів України та Польщі на рівні зовнішньополітичних радників наступного тижня у Кракові. Президенти доручили також розпочати підготовку до робочого візиту Анджея Дуди до Харкова в грудні цього року.
У Міністерстві закордонних справ України заявляють про готовність продовжити з Польщею «конструктивний діалог», оскільки Київ не має наміру застосовувати політичну логіку до історичних подій. Про це в ефірі Радіо Свобода заявила речниця МЗС України Мар’яна Беца.
В українській владі немає політиків з антипольськими настроями. Ми налаштовані на конструктивний діалогМар’яна Беца
«В українській владі немає політиків з антипольськими настроями. Ми налаштовані на конструктивний діалог і не маємо наміру застосовувати політичну логіку до історичних подій між двома країнами. Наша позиція залишається незмінною: не варто політизувати відносини між нашими країнами», – наголосила Беца.
Незалежні експерти зазначають: наразі конфлікти в гуманітарній сфері (історія, освіта тощо) між Україною і Польщею, Україною та Угорщиною – це одні з «політичних козирів», які використовує Росія для роз’єднання Європи. Тож на порядку денному для українського і польського суспільства – вшанувати жертв попередніх конфліктів та більш глибоко пізнавати одне одного, зазначив в інтерв’ю Радіо Свобода київський політолог, дослідник українсько-польських стосунків Богдан Олексюк.
«Ліками від таких ситуацій є одне: прагнення зрозуміти іншу сторону. Я бачу, що українці досить таки погано розуміють поляків, а поляки досить погано розуміють українців. Але фактично причиною таких речей, які ми бачимо тепер, є саме брак такого розуміння через брак бажання зрозуміти», – зауважив Олексюк.
