Лібералізація ринку землі може забезпечити за 10 років 100 мільярдів приросту до ВВП – експерт

Україна найдинамічніше з усіх країн колишнього СРСР зростала в рейтингу Doing Business, зазначає у своїй публікації Financial Times. Але могла б робити це ще швидше, зауважують українські експерти. За їхніми оцінками, в цьому має допомогти дерегуляція ринку землі, захист бізнесу від силових структур та завершення структурних реформ.

Чи знають підприємці, що вести бізнес в України стало легше? | Ранкова Свобода. Частина 2

Коментуючи публікацію Financial Times, радник міністра економічного розвитку та торгівлі Максим Нефьодов підкреслив, що за останні шість років Україна досягла найбільшого прогресу в рейтингу легкості ведення бізнесу Doing Business серед усіх країн пост-радянського блоку.

«Якась зрада, наче вони не знають, що «нічого не змінюється» і «всепропало»?!?» – зіронізував він.

Втім, економічні експерти в ефірі Радіо Свобода наголошували, що попереду ще багато змін, перш ніж Київ дорівняється до своїх географічних сусідів. Так, фахівець компанії Dragon Capital Сергій Фурса звертає увагу на те, що Україна досі набагато нижче за рівнем інвестиційної привабливості, ніж більшість із них.

«Якщо ви важите 150 кілограмів, а скинули за останні пару років 30 – це, безумовно, успіх, але чи стали ви струнким і гарним? Ні! – порівнює банкір. – Це все ще не той успіх, на який ми розраховували».

Рейтинг Doing Business включає в себе легкість процедур зі створення підприємства, отримання дозволу на будівництво, підключення до електромереж, реєстрації прав власності, отримання кредитів, захисту міноритарних інвесторів, оподаткування, міжнародної торгівлі, забезпечення виконання умов контрактів та констатації банкрутства тощо. Директор «Інституту соціально-економічної трансформації» Ілля Несходовський пояснює, що з цих критеріїв Україна найбільше програє за легкістю отримання дозволу на будівництво, захисту кредиторів та підключення до електричних мереж.

«Якщо інвестор бачить, що дозвіл на будівництво треба отримувати більше 300 днів, вартість – 40% від вартості будівництва, а для того, щоб підключитись до електромереж, треба пройти десять кіл пекла, він задається питанням: чи потрібно йому це? – аргументує експерт. – Якщо він бачить, що в Україні з долара повертається сім центів і держава нічого не робить, аби захистити кредиторів, він ставить питання: чи потрібно йому вкладати ці кошти?».

Адвокат, який консультує українських бізнесменів, Дмитро Йовдій, не вважає показовою нинішню позицію України у міжнародних рейтингах бізнес-клімату. За словами правника, більшість його клієнтів змін на краще не помітили.

«Залишаються основні проблеми, з якими бізнесу доводиться стикатися. А ось, наприклад, нововведення – автоматичне блокування податкових накладних… Стало трохи простіше з реєстрацією бізнесу, завдяки принципу «єдиного вікна». Але в цілому ніякого полегшення не відчувається».

Дмитро Ливч, партнер аналітичного центру EasyBusiness, наголошує на тому, що Doing Business – не єдиний міжнародний рейтинг, який відображає інвестиційну привабливість, а в деяких інших успіхи України виглядають ще скромнішими.

«За індексом економічної свободи Україна займає жахливе 166 місце, – каже він і пояснює, що для поліпшення ситуації Україна потребує структурних реформ. – Поки в Україні не буде вирішене питання судової системи, проведено земельну реформу, реформу приватизації, державного управління, антикорупційну реформу, ми не можемо говорити про більш тактичні рухи».

Зі свого боку, виконавчий директор центру соціально-економічних досліджень «CASE Україна» Дмитро Боярчук говорить як про певні успіхи України, так і про відсутність прогресу за деякими важливими для інвесторів напрямками.

«Ключові недоліки – це судова система та силовики. Коли спілкуєшся з інвесторами – для них це ключове питання. Тому що відкрити і розкрутити бізнес – це одне, але як вберегти його, щоб його не віджали або не «наїхали» іншим чином – це зовсім інше питання», – аргументує експерт.

Із тим, що до найбільших проблем українського бізнесу можна віднести тиск силових структур, погоджується й Сергій Фурса. Водночас він зазначає – це один із тих чинників, зміна яких вплине на реальну ситуацію, але навряд чи знайде відображення в рейтингах.

«Якщо створимо службу фінансових розслідувань і приберемо економічні підрозділи в Службі безпеки України та міліції, щоб ні прокуратура, ні міліція, ні СБУ не приходили й не «кошмарили» бізнес – буде суттєвий прорив у веденні бізнесу, але не в рейтингу. Тому зациклюватись на ньому не треба», – радить він.

Фахівці визнають, що позитивні зрушення в українському бізнесі є, зокрема в тому, що стосується електронних сервісів. Крім того, зазначає Ілля Несходовський, люди «швидко звикають до хорошого».

«Здача звітів в електронному вигляді вже сприймається як нормальна практика, і всі забули, як по шість-вісім годин стояли в чергах, аби здати звітність», – припускає він.

Говорячи про подальшу дерегуляцію бізнесу, Дмитро Ливч висловлює впевненість, що реформа регуляторної системи – яка й стала, на думку експертів, причиною динамічного росту України в рейтингу Doing Business – ще не завершена. Однією з її складових він вважає земельну реформу і переконаний, що земельна реформа могла б стати потужним джерелом внутрішніх інвестицій та імпульсом для розвитку української економіки.

«Сім мільйонів українців не можуть розпоряджатися своїми ресурсами – 28 мільйонів гектарів землі, яка, за найконсервативнішими оцінками, коштує 1500 доларів за гектар. Це близько 45 мільярдів доларів якісної застави для банків, – рахує він – Лібералізація ринку землі в наступні 10 років може забезпечити 100 мільярдів додаткового приросту до ВВП».

Ранковий ефір Радіо Свобода слухайте і дивіться на YouTube-каналі