Київ – Кабінет міністрів проголосив курс на спрощення ведення бізнесу в Україні. Урядовці скасували більше трьох з половиною сотень підзаконних актів, які регулювали підприємницьку діяльність. Окрім того, в Мінекономіки заявили про розробку дерегулятивного законопроекту. Експерти в цілому схвалюють спрощення умов для підприємців, однак виступають за комплексну зміну системи.
Всього йдеться про 367 підзаконних актів, які наразі є застарілими та неактуальними, розповів на засіданні уряду заступник міністра економіки Максим Нефьодов.
«Серед них є такі, що можуть просто здаватися жартом, такі як регулювання умов реалізації сіна і так далі. Найстаріший акт взагалі датується 1923-м роком, і ми навіть жартували, що, може, не слід його скасовувати, а слід зберегти як історичну пам’ятку, – каже він. – Але якщо справді казати без жартів, то це величезна кількість норм, які бізнес має виконувати, і виконання кожної з них додає копієчку до копієчки до ведення бізнесу в Україні».
Окрім того, за словами чиновника, уряд знизив ставки оренди для вишок мобільного зв’язку на дахах будівель у державній власності і спростив прийняття в експлуатацію таких вишок, ухвалив нові правила розробки нафтових і газових родовищ, затвердив автоматичний розрахунок вартості земельних ділянок, який комп’ютер робитиме за один день, а також дозволив змішувати зерно різних типів, що робить дешевшою логістику для агрокомпаній.
За кожним зі скасованих актів стоять певні корупційні потоки, певні вимоги для бізнесу, хабарі, візити чиновниківПавло Кухта
На думку заступника голови стратегічної групи радників при Кабміні Павла Кухти, дерегуляція потенційно має значний антикорупційний потенціал.
«За кожним зі скасованих актів, за кожним із прийнятих рішень стоять певні корупційні потоки, певні вимоги для бізнесу, хабарі, візити чиновників – все це було знято. Щоб ми розуміли масштаб ухвалених рішень, лише одне рішення щодо зерна, яке назвав зараз Максим (Нефьодов – ред.), додасть додаткового економічного ефекту до 2020-го року у розмірі приблизно 10 мільярдів гривень – це піввідсотка від ВВП», – переконаний він.
Прем’єр Володимир Гройсман, у свою чергу, заявив про наміри щодо подальшого спрощення ведення бізнесу в Україні.
Багато безглуздих речей записано у наших нормативно-правових актахВолодимир Гройсман
«Я сказав, коли ми формували цей підхід, що ми будемо все пачками скасовувати, а якщо хтось, якесь міністерство хоче якусь регуляцію залишити, то може з цієї трибуни сказати, що така регуляція потрібна, бо вона буде щось врегульовувати і так далі. Але я думаю, це буде дуже важко врегульовувати, бо багато безглуздих речей записано у наших нормативно-правових актах», – сказав голова уряду.
Загалом, як розповідає Максим Нефьодов, зараз напрацьовується законопроект щодо дерегуляції, його планують обговорити разом із представниками бізнес-асоціацій і внести до парламенту найближчим часом.
За словами заступника голови парламентського комітету з питань підприємництва Борислава Розенблата, в парламенті нововведення вітають.
Як і президент, так і уряд, і парламент налаштовані на те, щоб зробити дерегуляцію, перетворити Україну на вільну країну, де дійсно бізнесу будуть створені всі можливості для розвиткуБорислав Розенблат
«Ви знаєте, що Україна піднялася на 80-те місце у рейтингу «Doing business», тобто як і президент, так і уряд, і парламент налаштовані на те, щоб зробити дерегуляцію, перетворити Україну на вільну країну, де дійсно бізнесу будуть створені всі можливості для розвитку. І наше завдання – щоб Україна увійшла у 50-ку найпривабливіших країн для розвитку бізнесу», – говорить він.
Чиновники часто «не встигають» за реформами – Новак
Більшість зі скасованих Кабміном актів і так реально не працювали, хоча і були чинними де-юре, зауважує президент «Українського аналітичного центру» Олександр Охріменко. Він підтверджує важливість дерегуляції бізнесу в Україні, але вважає, що зміни повинні бути комплексними.
Навіть якщо приймається дуже добрий закон, його просто не виконуютьОлександр Охріменко
«На мою думку, ці зміни у законодавстві суттєво ситуацію для бізнесу не покращать, тому що залишаються ті самі держслужбовці, ті самі «відкати» і хабарі. І навіть якщо приймається дуже добрий закон, його просто не виконують, і немає ніяких важелів, якими можна змусити держслужбовців, міністрів і заступників міністрів їх виконувати», – зауважує економіст.
Скорочення будь-яких регуляторних актів – дуже добре для підприємців, вважає голова «Комітету економістів України» Андрій Новак. Водночас, за його словами, чиновники на місцях часто просто «не встигають» за нововведеннями, тому підприємцям потрібно самим їх відслідковувати.
Загалом же, на думку економіста, майже всі заходи контролю після реєстрації бізнесу можна замінити впровадженням страхування.
«Страхова компанія має відносини із підприємцем на зовсім інших принципах, аніж чиновник. Страхова компанія ніколи зайвий раз не прийде і не буде морочити голову підприємцю, вона розуміє, що це – її клієнт, а з іншого боку – вона також не хоче здійснювати зайві виплати, тож вона буде працювати зі своїм клієнтом лише стільки, скільки потрібно: один раз на рік перевірить, чи у того все гаразд, і все», – зазначає Новак.
Що заважає українським підприємцям?
Радіо Свобода опитало кількох представників малого і середнього бізнесу, що, на їхню думку, заважає розвитку їхньої справи. Опитування не можна вважати репрезентативним, однак воно дозволяє побачити приклади регуляторних актів і процедур, які не влаштовують підприємців.
Зокрема, бізнесмен із Закарпаття Томаш, який створив мережу копірайтерів, скаржиться, що не може зареєструватись офіційно, бо не зможе сплатити всіх податків.
«Якщо я зареєструю всіх людей офіційно на нормальну зарплату, якщо це буде підприємством, то всього його доходу просто не вистачить, щоб заплатити податки у певний момент, якщо все робити відповідно до закону», – каже він.
Віталій із Бердянська Запорізької області розповідає, що півтора року тому на міському базарі, де він має торгові точки, підвищили орендну плату із 40 до 113 гривень за квадратний метр.
«Я одразу був вимушений звільнити своїх працівників – бо це разом із податками виявилось непідйомним. А нещодавно я був у Маріуполі, так там у розкішному торговому центрі, де влітку працюють кондиціонери, а взимку – опалення, 25 гривень платять за квадратний метр. І там все процвітає. Один зі способів знищення підприємництва – підвищення орендної плати», – каже він.
А Олександр із Одеси, який додзвонився в ефір Радіо Свобода, у свою чергу невдоволений податковим тиском і пропонує, аби єдиний соціальний внесок платили не бізнесмени, а самі співробітники – тоді, за його словами, їх би більш охоче офіційно працевлаштовували. Зменшення єдиного соціального внеску цього року і те, як це вплинуло на кількість найнятих ним людей, підприємець, проте, ніяк не прокоментував.
Тим часом, ще один підприємець – Михайло – із Дніпропетровщини, який займається міжміськими пасажирськими перевезеннями, нарікає на неможливу до виконання, на його думку, процедуру оформлення кожного рейсу і постійні зміни вимог до документів, які потрібно мати з собою. Наприклад, за словами Михайла, щоразу, виходячи у рейс, йому потрібно надіслати угоду зі списком пасажирів на узгодження в обласний центр, Дніпро.
«І от вони мені з цього приводу «намалювали» три протоколи, – говорить чоловік. – Чому я його не узгоджую? Не через те, що мені не хотілось. Просто я не уявляв, як я, перебуваючи, скажімо, у Києві, можу все узгодити, якщо я список отримую безпосередньо перед виїздом. Якийсь маразм виходить».
А лікар-рентгенолог із Сум Ярослав, який також зателефонував в ефір Радіо Свобода, розповідає, що у своїй роботі також стикається із ліцензуванням – йдеться про документи від Державної інспекції ядерного регулювання.
«Наша асоціація вже близько 5 років б’ється за скасування цієї ліцензії, тому що практичного сенсу в ній – нуль. Щорічно близько 50 мільйонів гривень з державних лікарень йде на цей вид ліцензування, а їх можна було б спрямувати на нове обладнання», – каже він.
Українська економіка з початку року відновила зростання після тривалого падіння упродовж останніх двох років, пов’язаного з економічною кризою, російською анексією Криму та збройною агресією Росії на Донбасі. Утім, 3 листопада Європейський банк реконструкції і розвитку погіршив прогноз зростання валового внутрішнього продукту України за поточний рік із 2% до 1,5%.
Міжнародний валютний фонд зберіг прогноз зростання економіки України на 2017 рік на рівні 2,5% за інфляції 8,5%. Урядовий проект бюджету на 2017 рік передбачає зростання ВВП на 3%. Інфляція очікується на рівні трохи більше за 8%. Український експорт має зрости на 8% (до 47,2 мільярда доларів), а імпорт – майже на 9,7% (до 49,9 мільярда доларів.
