Київ – Закони, які зменшують кількість перевірок бізнесу, спрощують бюрократичні перепони для експорту українських послуг та для розв’язання бізнес-спорів ухвалила 3 листопада Верховна Рада України. Позитивними для інвестиційного клімату та для розвитку економіки вважають ці новації як у коаліції, так і в демократичній опозиції. Водночас деякі депутати, в тому числі з провладних фракцій, побачили у нових законах норми, які створюють неприпустимі переваги представникам певних видів бізнесу в порівнянні з пересічними громадянами. Економісти ж – вбачають в оновленому законодавстві «для розвитку бізнесу» як позитиви, так і негативи.
Проект закону про лібералізацію державного нагляду у сфері господарської діяльності Верховна Рада ухвалила після кількох спроб. За це проголосували 232 народних депутати за мінімально необхідних 226.
Співавтори законопроекту наголошують, що цей документ жорстко обмежує кількість перевірок бізнесу. Зокрема, контролюючі органи мають планувати всі перевірки на початку звітного періоду і не змінювати цього плану, крім деяких винятків, і проводити перевірки прозоро, з дотриманням прав бізнесу, який вони перевіряють. Таку думку висловив з трибуни парламенту голова комітету з промислової політики Віктор Галасюк.
Цей законопроект – про захист малого бізнесу, щоб перевірки були прозорими, під контролем суспільства, щоб зменшилася їх частотаВіктор Галасюк
«Цей законопроект – про захист малого бізнесу, щоб перевірки були прозорими, під контролем суспільства, щоб зменшилася їх частота. Це єдина рамка для перевірок, яка їх не забороняє, а робить прозорими, і зменшує корупційний тиск на малий та середній бізнес», – пояснює співавтор законопроекту.
Зі свого боку, декілька депутатів, серед яких позафракційний Юрій Левченко, побачили небезпечні «підводні камені» у цьому законопроекті.
Може комусь занесли чемоданчик з грошима, щоб МАФи і далі могли розбудовуватися і знищувати наші міста?Юрій Левченко
«Тут відбувається відверта маніпуляція: з цього закону, мовляв, не можна виключити містобудівну діяльність. Хоча питання телебачення та ще низку питань з законопроекту винесли без проблем. Може комусь занесли чемоданчик з грошима, щоб МАФи і далі могли розбудовуватися і знищувати наші міста?» – обурюється Левченко. Він вважає, що в разі ухвалення законопроекту, він нівелюватиме профільні закони щодо регулювання окремих галузей, зокрема – будівельної.
Депутат від «Блоку Петра Порошенка» Іван Рибак також обурився деякими нормами законопроекту. Зокрема, тим, що документ дає право проводити перевірки бізнесу за скаргою громадян лише тоді, коли вони постраждали від діяльності цього бізнесу.
«Якщо людина вже постраждала, до прикладу, вже отруїлася неякісними продуктами, які їй продали, перевіряти вже запізно», – пояснює свою позицію депутат.
Між тим, прихильники законопроекту з «Народного фронту», «Самопомочі» та Радикальної партії наголосили, що в сесійній залі триває «боротьба за права бізнесу, за середній клас, який є основою будь-якої держави».
Зрештою законопроект ухвалили після тривалого обговорення і врахування частини правок.
Того ж дня Верховна Рада України ухвалила в цілому законопроект номер 4496 щодо усунення адміністративних бар’єрів для експорту послуг. Депутат від Радикальної партії Віктор Галасюк, який є також і його співавтором, заявив, що нові правові норми сприятимуть поверненню до України валютної виручки у сфері ІТ і «креативних послуг», і загалом поліпшать показники українського експорту.
Подібні позиції висловили й ті депутати, які прийшли до парламенту зі сфери малого та середнього бізнесу.
Обговорюючи цей документ, депутат від «Батьківщини» Олександра Кужель закликала не поширювати збільшення періоду повернення валютної виручки із 6 до 8 місяців (яке передбачає цей законопроект) на деякі види експорту послуг, які, за словами Кужель, сприяють відтоку валюти з України.
В «Опозиційному блоці», зі свого боку, звинуватили владу в тому, що її дії спричинили падіння експорту, і назвали цей законопроект спробою «виправити власні помилки».
У цьому пакеті законів Верховна Рада ухвалила (за основу) і законопроект «Про медіацію» №3665, який передбачає можливість для бізнесу та громадян вирішувати свої спори за допомогою «медіатора» – неупередженого фахівця, який виступає у спорі третьою стороною. За цей документ проголосували 238 депутатів. Альона Шкрум, депутат від «Батьківщини», як співавтор законопроекту про медіацію, пояснила, що такі зміни до законодавства допоможуть бізнесу вирішувати суперечки без суду, як це у більшості випадків відбувається у країнах ЄС.
«У разі виникнення спору люди йдуть лише до суду, часто не знаючи, що є інші форми розв’язання спорів. Ми виписали вимоги до медіатора (особи, яка є третьою стороною у розв’язанні спорів). Це не може бути держслужбовець. Вимоги – дуже жорсткі, жорсткіші, ніж у багатьох країнах ЄС. Люди зможуть іти не до судів, а до медіаторів, якщо ми матимемо законодавство про медіаторів та їхній реєстр», – зазначає депутат.
За словами Шкрум, довіра до судів в Україні вкрай низька, тому поява інститутів медіації не лише розвантажить суди, а й допоможе інвесторам і простим громадянам вирішувати свої проблеми, не звертаючись до суду. Вона припускає, що одне тільки позитивне рішення щодо медіації зможе поліпшити позиції України в рейтингу Doing Business.
Раніше цей законопроект підтримали профільні комітети парламенту та Міністерство юстиції.
Альтернативний законопроект про медіацію, який подав депутат від «Опоблоку» Сергій Ківалов, парламент відхилив.
Дерегуляція «розжене» зростання української економіки – експерти й підприємці
В українських соцмережах у групах, пов’язаних із малим та середнім бізнесом, вже з’явилися схвальні відгуки про пакет законів з дерегуляції українського бізнес-середовища.
Спікер українського парламенту Андрій Парубій напередодні заявляв, що Верховна Рада присвятить усе ранкове засідання 3 листопада пакетові законопроектів, які мають поліпшити роботу українського бізнесу і сприятимуть збільшенню обсягу закордонних інвестицій та українського експорту.
Економічний та фінансовий експерт Дмитро Власов у цілому схвально оцінив «дерегуляційний» пакет законів, однак знайшов у ньому і небезпечні моменти.
«Загалом я підтримую закони, які просував, зокрема, Віктор Галасюк. За винятком норм, які збільшують права забудовників. Я, як член територіальної громади, бачу, що забудовник відтепер зможе ще менше зважати на думку громад. Що ж до зменшення бюрократії для представників IT та сфери послуг – ідеться про можливість не заповнювати додаткові папірці, укладати угоди через е-мейл тощо, і це поза сумнівом, нарощуватиме експорт українських послуг», – сказав Власов у коментарі Радіо Свобода.
Дмитро Власов прогнозує, що за умови успішного спрощення бюрократичних процедур для експорту послуг та реального зменшення перевірок бізнесу, вже у найближчий рік це дасть додаткове зростання ВВП щонайменше на 1%
Українська економіка з початку року відновила зростання після тривалого падіння упродовж останніх двох років, пов’язаного з економічною кризою, російською анексією Криму та збройною агресією Росії на Донбасі. Утім, 3 листопада Європейський банк реконструкції і розвитку погіршив прогноз зростання валового внутрішнього продукту України за поточний рік із 2% до 1,5%.
«Економіка України відновила зростання в першій половині 2016 року, після сукупного падіння ВВП на 16% протягом 2 попередніх років. Проте, темпи відновлення йшли повільніше, ніж очікувалося на тлі слабких реформ, урядових перестановок і відсутності іноземних інвестицій», – відзначає ЄБРР.
Подібні прогнози зростання економіки України, які корелюються з якістю українських реформ, робить і Міжнародний валютний фонд.
