Дефіцит конституції в посткомуністичних країнах: уроки Польщі

Варшава – Конфлікт навколо польського Конституційного суду давно вийшов за межі Польщі і став предметом дискусій у Євросоюзі та Раді Європи. Польська влада свої дії з переформатуванням складу Конституційного суду країни пояснює прагненням позбавити його від впливу політиків та збільшити його ефективність. Натомість польська опозиція, об’єднання правників, а також різноманітні європейські структури і політики звинувачують офіційну Варшаву в згортанні демократії. Чому відомі польські юристи, а також громадські діячі говорять, що сьогодні у Польщі, яка була флагманом демократичних перетворень, потрібно захищати Конституцію?

Колишній голова Конституційного суду Польщі Єжи Стемпень ситуацію, що склалася в його країні, називає конституційною кризою. За словами досвідченого юриста, польські праві, які два роки тому взяли в державі усю повноту влади, зазіхають на незалежність судів, корпусу цивільної служби та органів місцевого самоврядування. У 2015-2016 роках польський Сейм ухвалив шість законів, підготовлених партією «Право і справедливість», які стосувалися Конституційного суду. На думку Стемпеня, нововведення порушили рівновагу між трьома гілками влади – обмежили незалежність судової і зміцнили законодавчу та виконавчу.

Єжи Стемпень

Єжи Стемпень вважає, що в Польщі завдано шкоди базовим цінностям європейського конституціоналізму, які дотепер залишаються надто далекою ідеєю для пересічних громадян.

«У нашому суспільстві поки що нема переконання, що конституція є цінністю, бо ми жили в різних політичних режимах, де було своєрідне розуміння законності. Чимало людей вважає, що за кожної системи можна було якось жити, навіть під німецькою окупацією чи за комуністичного режиму можна було вижити, тому, начебто неважливо, яка в країні конституція, натомість важливо, хто при владі. Тобто відбувається таке зосередження на особистості, на тому, хто керує. Інакше кажучи, конституціоналізм у Польщі ще не вкоренився», – розмірковує правник.

Без поваги до конституції, на думку Стемпеня, недалеко і до повернення до авторитаризму. Правник пояснює: «Оскільки на даний момент у Польщі, в Угорщині, а також в Україні хронічно нестабільна ситуація, більшою чи меншою мірою прогресуючий хаос, невпевненість у майбутньому цілих прошарків суспільства, то у людей з’являється прагнення сильної руки, тобто для багатьох неважливо, яка конституція і, чи вона взагалі є, для них важливо, щоб з’явився хтось, хто врятує нас від хаосу. Це таке дитяче очікування, що прийде якийсь дядечко і все полагодить».

Попри тривогу про долю демократії в своїй країні, Стемпень вбачає в сучасній ситуації підстави для оптимізму. Мовляв, кризова ситуація – це поштовх до формування громадянського суспільства.

«Парадоксально, та мені здається, що конституційна криза у Польщі відкриває людям очі, вони купують «Конституцію», починають читати її преамбулу. Дехто за захист Конституції вже несе певні жертви, є якісь люди, які беруть участь у вуличних акціях протесту, їх переслідують, притягають до відповідальності. Тобто забирання у людей Конституції народжує в них тугу за повним конституціоналізмом», – зазначив Єжи Стемпень.

Як використати час «конституційного дефіциту»?

Одним із найвідоміших польських громадських діячів, який організовує численні акції протесту на захист демократії, є колишній діяч антикомуністичної опозиції Павел Каспшак. Створена і керована ним ініціатива «Громадяни РП» не сходить зі шпальт польських ЗМІ. Учасники цього середовища організовують численні протестні акції в місцях, де бувають представники теперішньої влади. Причому приходять в такі місця попри заборони влади та поліції й нагадують про зміст польської Конституції.

Павел Каспшак (ліворуч)

​​

«Ми вважаємо, що тоді, коли громадян позбавляють прав, що належать їм, громадянин повинен не вимагати, щоб йому повернули відібране, а самостійно це брати. У цій конкретній ситуації, коли влада забороняє нам стати в конкретному місці, то перший обов’язок громадянина, який свідомо бореться за ці права – стати там, де йому щойно заборонили стояти, а не там, де йому ця влада поки що дозволяє», – зазначає Павел Каспшак.

Рафал Сушек, науковий працівник Варшавського університету – один із найактивніших учасників польських протестних акцій, організованих ініціативою «Громадяни РП». Він твердить, що захист прав і свобод громадян – це обов’язок передусім самих громадян.

Рафал Сушек

«Наприклад ми активно протестуємо проти нового регламенту Сейму, який вперше в історії забороняє громадянам заходити на територію подвір’я Cейму. Ми просто ламаємо це право, усвідомлюючи можливі наслідки. Ми неначе показуємо негарне обличчя сучасної правової дійсності в дзеркалі, тому іноді ми схожі на блазнів, форма наших протестів гротескна, але гротескною є дійсність, яка вдивляється в те дзеркало, яке ми перед нею тримаємо», – зазначив активіст.

Сушек каже, що порівняв тексти польської та української конституцій. За його словами, вони дуже схожі, особливо там, де йдеться про загальні принципи та права громадян. За його словами, українці у День Конституції мають що святкувати, та вони мусять читати свій Основний закон, аби в разі потреби вміти його вберегти від чиїхось зазіхань.

Громадський діяч наголошує: «Ви маєте що святкувати, захищайте цю Конституцію, та передусім читайте її. Ми почали інтенсивно читати Конституцію і трохи зрозуміли що ми втрачаємо, що у нас гине. Тож читайте Конституцію, знайте її і шануйте».

У свою чергу, колишній голова Конституційного суду Польщі Єжи Стемпень припускає, що час становлення конституціоналізму в посткомуністичних країнах може тривати ще багато років. Він нагадує, що в країнах Заходу, зокрема у США, цей процес розтягнувся на десятиліття. «Попереду довга дорога, не можна опускати рук, потрібно використати цей час конституційного дефіциту для того, щоб показати якою цінністю є конституція, мусимо покладатися на наступні покоління, які будуть краще освічені і вони цінуватимуть конституцію та конституціоналізм», – розмірковує правник.

За словами Єжи Стемпеня, конституція не дається раз і назавжди, вона вимагає постійної уваги та догляду. «Кожне покоління мусить зробити своє домашнє з Конституції», – сказав Радіо Свобода колишній голова Конституційного суду Польщі.