Варшава – Рішення польського Сейму про демонтаж пам’ятників і меморіальних таблиць, які прославляють комунізм, позитивно оцінили в різних регіонах країни. Парламент більшістю голосів ухвалив зміни в декомунізаційному законодавстві, які спрощують процедури усування з громадського простору пам’яток періоду тоталітаризму. За даними органів місцевої влади, таких об’єктів на території країни залишилося майже півтисячі. Дотепер у деяких польських містах стоять монументи, що уславлюють польсько-радянське «братерство» часів Другої світової. Місцева влада не могла їх демонтувати, бо в часи комунізму такі об’єкти внесли в реєстри пам’яток архітектури.
Польський Сейм проголосував за внесення змін до закону, який забороняє пропаганду комуністичного або іншого тоталітарного режиму в четвер. Ця новина негайно стала предметом жвавого обговорення в органах місцевої влади та в регіональних ЗМІ. Керівники польських міст, в яких збереглися комуністичні пам’ятники, не приховують свого задоволення. Вацлав Шетельницький, голова міськради міста Легниця написав про це в мережі Twitter. «Багато легничан зрадіють цій новині. Пам’ятник «вдячності» радянській армії зникне із Слов’янської площі», – зазначив він.
Аналогічні сподівання висловлюють у місті Ольштин, де в центрі міста стоїть встановлений у 1954 році «пам’ятник вдячності Червоній армії». Жителі Ольштина називають цей аркоподібний монумент «шибеницями», натякаючи тим самим, що на зміну німецькому тоталітаризмові на польську землю в 1944-1945 роках прийшов радянський.
Radio Olsztyn нагадує, що зовсім недавно з пропозицією про демонтаж цього пам’ятника до міської влади звернулося Міністерство культури, на що ольштинський мер дав негативну відповідь. Він пояснив міністерству, що місто не може розібрати монумент, оскільки його внесено в держреєстр пам’яток архітектури. Натомість тепер регіональне управління з охорони пам’яток зможе викреслити «шибениці» з цього реєстру, як такі, що суперечать законові про пропаганду тоталітаризму.
Згідно з цим законом, зникнути з польських міст та сіл повинні не лише комуністичні пам’ятники, але й назви вулиць, які вшановують «героїв» тоталітаризму. У багатьох польських містах розпочалися громадські слухання щодо нових назв вулиць.
Крім цього, Сейм розширив перелік установ, яким заборонено носити імена комуністичних діячів. До списку потрапили шпиталі, школи, дитсадки, установи культури та інші громадські заклади. Аби прискорити процес остаточної декомунізації, яка розпочалася ще на початку 1990-х, парламент надав додаткові повноваження воєводам, тобто представникам уряду в регіонах. Відтепер воєводи можуть видавати накази про усування заборонених пам’ятників з публічного простору. Сейм зобов’язав власників нерухомого майна, на території якого розташовані об’єкти періоду комунізму, провести їхній демонтаж протягом 12 місяців.
Рішення Сейму Польщі про знесення пам’ятників радянської епохи обурило Росію. Російське МЗС оприлюднило заяву, в якій внесення змін у закон про заборону пропаганди тоталітаризму названо «особливим блюзнірством» і «ганебною наругою над пам’яттю загиблих». Найбільше Москву обурила та обставина, що польський закон ухвалили 22 червня, тобто у день, який в Росії вважають «днем початку «Великої вітчизняної війни». Натомість у Польщі початок Другої світової відзначають 1 вересня, коли внаслідок пакту Молотова-Ріббентропа Німеччина, а згодом СРСР напали на польську державу.
