Із нагоди Дня Конституції президент України Петро Порошенко заявив, що слід внести зміни до Основного закону, аби прибрати депутатську недоторканність. Окрім цієї ініціативи, Конституцію прагнуть змінювати і стосовно децентралізації, назв областей України та у царині судочинства. Як видозмінюється Основний закон України та чи всі запропоновані перетворення – корисні?
Інколи реформи потребують змін до Конституції, заявив президент України Петро Порошенко. Тож час «позбавитись від анахронізму» – депутатської недоторканності, який заважає працювати антикорупційним відомствам, додав він.
«Мій проект змін до Конституції готовий. Вимагає він політичної волі від народних депутатів: раз і назавжди урівняти себе з громадянами України. Так, як ми зняли недоторканність із суддів», – сказав Порошенко.
Із боку президента це нагадує, швидше, загравання з виборцями, аніж реальну пропозицію, вважає директор Центру демократії та верховенства права Тарас Шевченко. Мовляв, подібні ініціативи ухвалюються «на ура» в першому читанні, а потім до них ніколи не повертаються, додає експерт.
Своє бачення того, що необхідно змінити в Конституції, висловив на своїй сторінці у Facebook і екс-прем’єр Арсеній Яценюк: потрібна нова управлінська модель із чітким розподілом відповідальності та системою стримувань і противаг.
А спікер Андрій Парубій напередодні заявив, що у Раді готуються змінювати Конституцію, аби перейменувати Дніпропетровську і Кіровоградську області. Це необхідно виправити в рамках декомунізації, пояснив він: перелік назв областей зазначений у 133-й статті.
«Уже зініційовані ці зміни, наскільки мені відомо, вже є законопроект», – сказав Парубій під час прес-конференції.
Поки що «завис» процес внесення змін до Конституції у питанні децентралізації влади. Влітку 2015 року, коли законопроект схвалили у першому читанні, найбільше резонансу викликали норми перехідних положень, що передбачають особливий порядок місцевого самоврядування неконтрольованих Києвом районів Донецької та Луганської областей. Розгляд питань закінчився сутичками під стінами парламенту, де загинуло четверо військових Національної гвардії і понад 120 людей були травмовані. Конституційний суд запропоновані зміни погодив. Проте у другому читанні їх ще не розглядали.
Зміни до Конституції потребують складного процесу обговорення та, зрештою, двох третин голосів парламенту. І саме ці ініціативи до Основного закону щодо децентралізації «практично застрягли», адже до них доточили контраверсійні норми щодо регіонів Донбасу, каже експерт Тарас Шевченко.
«Через що голосів за ці зміни до Конституції фактично у парламенті нема», – вважає експерт.
А от ініційована Порошенком реформа правосуддя, що мала на меті перезапуск судової системи та очищення суддівського корпусу від корупціонерів, успішно пройшла в парламенті. Улітку 2016 року Верховна Рада внесла необхідні зміни до Конституції: Україна повернулась до трирівневої судової системи, започаткувала Вищу раду правосуддя, обов’язкову переатестацію всіх суддів України, подвійну декларацію (свою і членів родини), а також позбавлення недоторканності суддів.
Що відбувається з конституційним процесом?
Конституційний процес в Україні за останні два десятиліття більшою мірою був пов’язаний із бажаннями тих чи інших політичних партій та гравців зробити модель держави, яка була би вигідна їхнім політичним інтересам, переконаний експерт Тарас Шевченко.
«Дуже мало можна побачити серед українських політиків тих, хто дійсно прагне зробити таку Конституцію, яка була би вигідна громадянам і вела до успіху», – додає Тарас Шевченко.
Безумовна, кожна політична сила, навіть та, що ще не прийшла до влади, напрацьовує власну концепцію змін до Конституції, коментує експерт-юрист Українського інституту майбутнього Денис Монастирський. Проте навіть якщо певна ініціатива зручна впливовим політичним силам – її ще потрібно «протягнути» через парламент, додає він.
Запобіжником того, щоби Основним законом крутили на зручний лад, і є складний механізм ухвалення змін, що потребує двох третин голосів – солідарності, яку не завжди демонструє український парламент, каже експерт.
А от що дійсно варто було би допрацювати в Конституції – баланс сил між трьома гілками влади та роль президента в управлінні, продовжує Монастирський.
Зараз в Україні Петро Порошенко як президент має досить великі повноваження, говорить експерт Монастирський.
«Навіть подивившись зміни до останніх законів. Ну, наприклад, закон «Про державне бюро розслідувань», «Про Національне антикорупційне бюро» – призначає усіх очільників цих відомств саме президент. Хоча, згідно з Конституцією, він не наділений таким правом, і це суперечить Конституції. Але відображає сьогоднішню дійсність», – каже експерт.
Водночас і парламент намагається «перетягувати ковдру» та контролювати ключові призначення. І такий дисбаланс шкодить, у першу чергу, проведенню реформ, каже Денис Монастирський.
А періодичні зміни форми правління із президентсько-парламентської до парламентсько-президентської форми і назад – зміщують відповідальність, і часто шкодять послідовному керівництву державою.
Верховна Рада України ухвалила Конституцію 21 рік тому, 28 червня 1996 року, хоча на той час вона вважалась компромісною. Документ із роками постійно змінювали.
