24 березня стартує 14-й Міжнародний фестиваль документального кіно про права людини Docudays UA. Цього року на фестивалі організатори покажуть понад 100 фільмів, серед них близько 40-ка кінострічок візьмуть участь у конкурсній програмі в чотирьох номінаціях: «Життя», «Права», «Коротко» та «Україна».
Тему цьогорічного фестивалю організатори сформулювали як «4 градуси». Саме на стільки, за даними екологів, підвищиться середня температура повітря на Землі до кінця сторіччя. Організатори Docudays вважають, що це загрожує катастрофою усьому людству. Тому, для відкриття фестивалю обрали – «The Yes Men Are Revolting» («Згодні бунтують») – саркастичну кінострічку американського об’єднання еко-активістів. Стрічка показує, як вони своїми, подекуди кумедними способами, борються із суспільством, організаціями та потужними компаніями за навколишнє середовище.
Водночас на фестивалі презентують фільми не лише за основною тематикою, глядачам пропонують також документальні стрічки на інші актуальні для сучасної України теми.
Я думаю, що завдання фільму, як і завдання документального кіно в цілому, розповісти не тільки про те, що відбулося, але й про те, як це відбулосяАскольд Куров
Спеціальна подія чотирнадцятого Docudays – прем’єра кінострічки режисера Аскольда Курова «Процес. Російська держава проти Олега Сенцова». У фільмі йдеться про українського кінорежисера, засудженого російським судом до 20-ти років ув’язнення, через нібито підозру у плануванні терактів. На початку квітня автори планують випустити цю стрічку у прокат для української аудиторії. Автор та режисер фільму зазначає, що українська прем’єра для нього є дуже важливою.
«Я думаю, що завдання фільму, як і завдання документального кіно в цілому, розповісти не тільки про те, що відбулося, але й про те, як це відбулося. У мене є відгуки від людей, які слідкували за справою із самого початку і чудово знають про всі його перипетії, коли дивилися цей фільм – зовсім по-іншому сприйняли цю справу», – так прокоментував Радіо Свобода завдання документальної картини режисер Аскольд Куров.
Тему російсько-українського конфлікту в рамках фестивалю розгортає і документальна картина «Війна химер», режисерів Анастасії та Марії Старожицьких. Це – історія війни, любові і смерті очима учасників подій: «іловайський котел», втрата побратимів-солдатів, вихід із котла і сповіді кохання. Тут також в основі лежить розповідь про шлях солдата-добровольця та його коханої від фронту до розміреного мирного життя.
Бійці, добровольці і, власне, ті, хто був на «передку» – це лейкоцити української державиМарія Старожицька
«Ми не знімали його довго. Ми його проживали. Всі ці три роки ми проживали все те життя, що є навколо. Окрім цього, його особливість в тому, що жоден кадр, що буде на екрані, не знімався спеціально для якоїсь стрічки. Бійці, добровольці і, власне, ті, хто був на «передку» – це лейкоцити української держави. Коли якийсь біль чи поранення – збіжаться і вилікують», – каже про власну роботу режисер Марія Старожицька.
Хотіли показати, що декомунізація – це вміти прийняти іншу точку зоруДарина Гірна
Ще однієї складної для України теми – декомунізації – торкається представлений на цьогорічному фестивалі фільм «Живі і нескорені». Це кінострічка студентів Українського католицького університету, які вперше спробували себе в ролі документалістів. Кінокартина розповідає, як в умовах декомунізації, в Чевонограді, що на Львівщині, в одному приміщенні співіснують люди з ідеологічно протилежними поглядами: співоча чота ОУН-УПА та хор російської общини «Жива пам’ять», розповідає режисер фільму Дарина Гірна. Вона розповідає, що насправді історію знайшли випадково: дізналися від директора того ж народного дому, коли приїхали виконувати університетське завдання. А тему декомунізації хотіли розкрити через іншу історію. Однак, все вийшло навпаки.
«Нам було цікаво показати, як можуть мирно співіснувати два абсолютно різні колективи, при цьому ще щось створювати. Хотіли показати, що декомунізація – це вміти прийняти іншу точку зору», – так охарактеризувала свою роботу авторка.
Окрім кіно
Не забули організатори цьогорічного фестивалю й про свою традиційну правозахисну програму «Жива Бібліотека». Вона дає відвідувачам фестивалю можливість поспілкуватися із людьми, які представляють специфічні професії чи мають особливі життєві обставини, або незвичні уподобання. За словами організаторів, проект спрямований на розвінчування стереотипів та подолання упереджень в українському суспільстві.
Міжнародний фестиваль Docudays UA триватиме до кінця березня. Покази відбуватимуться у «Будинку кіно», кінотеатрах «Київ» та «Панорама».