Нечувана мігрантська криза, загроза терористичних актів та націоналістичні тенденції всередині 26 держав Шенгенської зони – простору без кордонів – призвели до того, що контроль, і як наслідок, величезні черги людей та автомобілів знову повертаються, зводячи нанівець те, чим так пишалася об’єднана Європа впродовж майже трьох десятиліть. У ЄС усе частіше лунають пропозиції про тимчасове скасування дії «шенгену», щоб зберегти ЄС від подальшої навали мігрантів. Ба більше, окремі держави-члени ЄС від слів перейшли до дій: Австрія, Данія, Франція, Німеччина, Швеція та Бельгія тієї чи іншою мірою поновили тимчасовий контроль на своїх кордонах. Експерти передбачають, що збитки Європи в разі краху «шенгену» можуть сягнути 1,4 трильйона євро. У Києві за цими діями спостерігають із занепокоєнням, побоюючись, що ЄС відмовиться від ідеї формування безвізового простору з Україною. Радіо Свобода розмовляло на тему кризи «шенгену» з колишнім міністром закордонних справ України Володимиром Огризком.
Володимир Огризко
– На Вашу думку, чи встоїть «шенген», чи переживе нинішню кризу ідея вільного пересування всередині ЄС?
Я не виключаю, що на якісь короткотермінові періоди можуть бути введені певні обмеження, але – я дуже в це вірю! – ситуація з вільним пересуванням залишатиметься такою, якою вона була
– Мені здається, що мусить втриматися, тому що це одна із засад європейської єдності і сучасного європейського проекту. Якщо «шенген» завалиться, завалюється вся конструкція, на якій сьогодні стоїть ЄС. Тому я передбачаю, що будуть вжиті всі необхідні заходи для того, щоб цей ключовий елемент європейської єдності був збережений.
Я не виключаю, що на якісь короткотермінові періоди можуть бути введені певні обмеження, але, по суті, – я дуже в це вірю! – ситуація з вільним пересуванням залишатиметься такою, якою вона була.
– Тобто в принципі, ці труднощі Шенгенської зони зараз на тлі мігрантської кризи – це десь навіть удар по європейській ідеї?
Cпільними зусиллями, долаючи труднощі, які переживають окремі країни, Європа зможе вистояти
– Звичайно, і це провідні європейські лідери прекрасно розуміють. Тому я переконаний у тому, що спільними зусиллями, долаючи труднощі, які переживають окремі країни, Європа зможе вистояти, і ми знаємо з історії Євросоюзу, що попри різні і складні етапи в розвитку ЄЄ все ж таки він долав ці труднощі. Я думаю, що таким самим результатом буде і теперішня ситуація.
– Все ж таки наскільки глибока ця криза нині в Шенгенській зоні? Принаймні, вже шість країн «шенгену», так чи інакше, відновили прикордонний контроль на своїх кордонах?
З одного боку – це дуже серйозний чинник внутрішньої напруги і дестабілізації. З іншого боку – це серйозний удар по економічній ситуації, по бюджету, потрібне спільне європейське рішення
– Криза ця, насамперед, політико-економічна. Тобто, з одного боку, це дуже серйозний чинник внутрішньої напруги і дестабілізації, це очевидно. З іншого боку – це серйозний удар по економічній ситуації, по бюджету. Тому тут, безумовно, потрібне спільне європейське рішення, яке буде справедливим для всіх і яке всі мають підтримати. Якщо окремі країни вводять певні обмеження, це не означає, що такий крок робиться раз і назавжди. Я думаю, що спільна колективна думка в цьому плані візьме гору.
– Для України ця криза в Шенгенській зоні матимете якісь наслідки? Оскільки Україна прагне безвізового режиму з ЄС цього року і тут раптом така криза в Шенгенській зоні! Чи це реальний вплив на Україну має?
Якби ми свої зобов’язання виконали на 100%, то питання про надання безвізового статусу, я думаю, не стояло б. Але я все ж таки впевнений, що цей статус цього року таки отримаємо
– Мені здається, нам насамперед потрібно виконати все те, що ми повинні були давно зробити. І це має бути ключовою темою для нашого українського політикуму. На превеликий жаль, досі повною мірою такого не сталося. Але я з Вами погоджуюся, все відбувається на доволі негативному політичному тлі і це може певною мірою дещо затьмарити цей процес. Хоча, скажу Вам відверто, якби ми свої зобов’язання виконали на 100%, то питання про надання безвізового статусу, я думаю, не стояло б. Але я все ж таки впевнений, що, зважаючи на ту велику роботу, яка вже проведена, у підсумку ми, я думаю, цей статус цього року таки отримаємо.
– Запитання такого практичного характеру. Наприклад, якщо все нормально і Україна отримає безвізовий режим, то як виглядатиме тоді подорож з українським паспортом Шенгенською зоною в практичному плані з тимчасовим контролем на кордонах у деяких країнах «шенгену»? Українці зможуть все-таки вільно пересуватися тими країнами, які відновили тимчасовий контроль? Чи як?
Контроль на кордоні – я не думаю, що це велика проблема для українських громадян
– Ізараз, коли європейці перетинають кордони, їм не потрібна віза. Їм потрібен офіційний документ, який засвідчує, що це саме вони. Тому, власне, не йдеться про введення віз всередині Шенгенської зони, а йдеться про прикордонний контроль. Тобто про контроль при перетині кордону. Але це контроль особи, а не на наявність візи. Тому я не думаю, що це якось може позначитися на можливостях для українців вільно пересуватися Шенгенською зоною. Але, так чи інакше, ми ж подорожуємо з паспортами. Тому мати при собі паспорт – це об’єктивна, як кажуть, необхідність. Без цього ми ж не можемо навіть залишити українську територію! Тому контроль на кордоні – я не думаю, що це велика проблема для українських громадян.
– Тобто показав паспорт – і поїхав безперешкодно далі?
– Так!
На цю ж тему:
Ніколи ми не були так близько до розпаду «шенгену» – Шиманський Паспортний та митний контроль у Шенгенській зоні повертають «за принципом доміно» далі Гош: безвізовий режим залежить не від мігрантів, а від реформ в Україні «Необхідно завершити формування керівного складу Нацагенції з питань протидії корупції та запустити роботу цієї інституції в І кварталі 2016 року» – експерти далі ЄС ніколи не скаже «ні», він скаже: відкладається – експерт про безвізовий режим «Ми довго їм розказували про технічні причини – тепер вони нам відповідають тим самим» – Бачо Корчилава далі Виклики для ЄС у 2016-му: мігранти, популісти і Росія Києву доведеться добряче попрацювати, щоб «українське питання» далі лишалося в перших рядках порядку денного ЄС далі |