Київ – В Євросоюзі усе частіше лунають пропозиції про тимчасове скасування єдиного простору та призупинення дій консульських шенгенських домовленостей, щоб зберегти ЄС від подальшої навали мігрантів. Ба більше, окремі держави-члени ЄС від слів перейшли до дій: німці поновили практику паспортного контролю на так званому внутрішньому кордоні, а угорці встановили захисний паркан на кордоні з Хорватією. У Києві за цими діями спостерігають із занепокоєнням, побоюючись, що ЄС відмовиться від ідеї формування безвізового простору з Україною.
У січні 2016 року фактично всі українські ЗМІ цитували виступ президента Європейської ради Дональда Туска перед європарламентарями щодо поглиблення мігрантської кризи. За словами Туска, Євросоюз має не більш ніж два місяці, щоб «побороти» кризу мігрантів і зберегти Шенгенську зону. Він також заявив, що ЄС «провалиться як політичний проект», якщо країни не зможуть забезпечити відповідний контроль на кордонах.
Тоді ж президент Європейської комісії Жан-Клод Юнкер повідомив журналістам, що якщо під тиском кризи з біженцями розвалиться Шенгенська зона, громадянам ЄС буде важче знайти роботу, а економіка зазнає труднощів. За даними Єврокомісії, внутрішні кордони ЄС щодня перетинають понад півтора мільйона працівників, при тому що кожна година чекання на кордонах (якщо їх поновлять) коштуватиме бюджету Євросоюзу кілька мільйонів євро щомісяця.
А німецький Фонд Бертельсмана підрахував, що розвал єдиної консульської зони (Шенгену) може коштувати ЄС майже півтора мільярда євро протягом наступного десятиліття. Ці дані оприлюднило інформаційне агентство Reuters.
Не можна виключати, що держави ЄС, в тому числі країни Шенгенської зони, справді суттєво змінять свою міграційну політику, наголосив редактор видання «Європейська правда» Сергій Сидоренко.
Експерт зазначив, що в Євросоюзі «мігрантську кризу ніхто не «вимикав», оскільки влітку цього року європейці чекають на новий пік напливу біженців з регіону Середземномор’я. І хоча Україна формально тут ні до чого, суспільні настрої відіграють свою роль, вважає Сидоренко.
Раніше у Брюсселі запевняли, що плани щодо України не змінюються.
«Рішення про запровадження прикордонного контролю, ухвалене деякими країнами Шенгенської зони, не повинно впливати на питання надання безвізового режиму для України», – цитує «Європейська правда» співголову парламентського комітету асоціації Україна-ЄС, євродепутата Андрея Пленковича.
Координатор програм «Східно-Європейського інституту розвитку» Мрідула Гош у розмові з Радіо Свобода припустила, що мігрантська криза в Європі, з одного боку, та «провисання» процесу реформ в Україні, з іншого боку, можуть стати причиною для скасування віз українцям. Адже не тільки ЄС, але й Україна взяла на себе певні зобов’язання, які має виконати для лібералізації візового режиму.
Якою б не була мігрантська криза, про безвізовий режим для українців ідеться у контексті проведення реформМрідула Гош
«Передусім безвізовий режим пов’язаний не стільки з мігрантськими проблемами, а з проведенням реформ в Україні. Тож, якою б не була мігрантська криза, про безвізовий режим для українців ідеться у контексті проведення реформ. І нинішнє тло, турбулентність буде впливати на будь-яке рішення європейців стосовно України», – зазначила Гош.
Скасування віз для українців: «м’яч» на боці Києва
Тож не лише навала мігрантів та референдум в Нідерландах змушують Євросоюз поставитись більш ніж обережно до можливого відкриття безвізового простору з Україною: на сьогодні Київ виявився неготовим до повного виконання необхідних для цього дій. Точніше українська влада досі не виконала реформ, які дозволять ЄС скасувати шенгенські візи для українців і поглибити співпрацю з Україною у різних сферах.
Так, міністр закордонних справ Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр під час візиту до Києва минулого тижня заявив, що введення безвізового режиму в Україні, як і підтримка Києва західними партнерами у цілому, залежить від успіхів проведеної українським урядом боротьби з корупцією.
«Сподіваюся, що український парламент ухвалить відповідні рішення, що будуть передумовою для руху на шляху реформ. Я з нетерпінням чекаю на обмін думками щодо прихильності української влади до проведення реформ… Ми знаємо про заяви Міжнародного валютного фонду, в яких говорилось про те, що у принципі ми можемо надавати підтримку, але якщо є політична стабільність і стабільність у цілому в Україні», – зазначив Штайнмаєр під час зустрічі з керівниками українського уряду.
18 лютого цього року народні депутати України ухвалили так звані «безвізові» закони, 26 лютого президент Петро Порошенко їх підписав. Але цього замало для запровадження безвізового режиму з Євросоюзом. Посол ЄС в Україні Ян Томбінський, коментуючи ухвалення «безвізових» законів, наголосив: аби здобути безвізовий режим із країнами ЄС (Шенгенською зоною), необхідно створити електронну систему декларування доходів (осіб, уповноважених виконувати функції держави або місцевого самоврядування), запустити роботу Національного агентства з виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, і роботу Національного агентства з питань запобігання корупції.
Відтак термін запровадження безвізового режиму для громадян України залежить якраз від української сторони, про що Радіо Свобода повідомила координатор проекту (ініціативи) «Європа без бар’єрів» Ірина Сушко. Йдеться про завершення формування керівного складу Національного агентства із запобігання корупції та приведення у відповідність до критеріїв ЄС закону про електронне декларування, повідомила експерт.
Наразі ж маємо ситуацію, коли реформи декларують, але не виконуютьІрина Сушко
«Все, що ухвалив наш парламент, а я маю на увазі саме відповідне законодавство, воно має абсолютно в усьому відповідати стандартам Європейського союзу. І зараз вже ми повинні показати, як ми його виконуємо. Наразі ж маємо ситуацію, коли реформи декларують, але не виконують», – каже Сушко.
Представники ініціативи «Європа без бар’єрів» звернулись до президента та парламенту України з вимогою завершити виконання положень дорожньої карти про лібералізацію візового режиму між Україною та ЄС.
«Незадовго до «українського тижня» у Європейському парламенті та обговорення у Раді ЄС прогресу Грузії та України у виконанні «безвізових завдань», ми мали б можливість говорити про безвізовий режим для українців як реальність. Однак від такої реальності нас віддаляють всього, здавалося б, два прості кроки, які дозволили б Євросоюзові офіційно зафіксувати повне виконання Україною безвізових критеріїв та надати достатні аргументи Європейській комісії подати Раді ЄС законодавчу ініціативу щодо скасування віз українцям. Отже, необхідно завершити формування керівного складу Національної агенції з питань протидії корупції та запустити роботу цієї інституції в першому кварталі 2016 року», – пропонують експерти.
Вони також вважають за необхідне забезпечити повернення в українське законодавство стандартів ЄС щодо електронного декларування статків посадових осіб, які ще нещодавно були частиною вітчизняного права, але на минулому тижні були у скандальний спосіб спотворені парламентарями, ідеться у зверненні.
На цю ж тему:
29.02.2016
ЄС ніколи не скаже «ні», він скаже: відкладається – експерт про безвізовий режим
«Ми довго їм розказували про технічні причини – тепер вони нам відповідають тим самим» – Бачо Корчилава далі
