Безвізовий режим для України можуть не розглянути одночасно з питанням щодо Грузії, яке Єврокомісія, ймовірно, внесе на розгляд Ради ЄС вже цього тижня. Про це кажуть джерела Радіо Свобода у дипломатичних колах ЄС. Чи є ще в України шанси потрапити на розгляд візового питання у пакеті з Грузією, і скільки ще може зайняти у Києва просування цим шляхом?
«У Грузії пакет ухвалених законів і виконаних рекомендацій був набагато ширший, ніж те, що вимагалось від України», – говорить Радіо Свобода колишній прес-аташе посольства Грузії в Україні Бачо Корчилава.
Різниця між поведінкою двох держав така, що у випадку Грузії можна дати чітку відповідь: вимоги виконані. У випадку з Україною питання «безвізового пакету» весь час повертається на коло. То закон надходив у Раду з пропозиціями президента в такому вигляді, що не мав нічого спільного з рекомендаціями Єврокомісії. То електронне декларування спочатку переносилось на рік, а потім, коли його переголосовували, доповнилось іншою правкою з голосу – про відтермінування кримінальної відповідальності за недостовірну інформацію в деклараціях. І знову Євросоюз констатує: це не відповідає його вимогам.
Також не запущене Національне агентство з протидії корупції: «Не знаю, як ще можна обґрунтувати, чому не можна було створити за 8 місяців. Це питання політичної волі, бо не було жодних технічних умов, які б перешкоджали його створенню», – одна з останніх заяв посла Євросоюзу Яна Томбінського.
Коментуючи виконання плану візової лібералізації в Грузії, Бачо Корчилава зауважує: «Там не було якихось великих суперечок. Єдине тертя, яке було – це щодо знаменитої поправки, яка гарантує права і свободи усім, незалежно від сексуальної орієнтації. Та й то, в Грузії це пройшли дуже швидко, тому що в Грузії процес євроінтеграції іде понад 15 років, і опозиція, в даному разі партія Саакашвілі, і проурядові сили – у них ніколи не було у розбіжностей у зовнішньополітичному курсі».
Встигнути на один поїзд з грузинами
Після того, як Єврокомісія сформулює законодавчу ініціативу скасувати візи для українців, це питання мають розглянути ще дві інституції – Рада ЄС і Європейський парламент.
Рада ЄС може приступити до грузинського питання ближче до літа або на початку літа, повідомляє кореспондент Радіо Свобода у Брюсселі Григорій Жигалов.
«Теоретично в України є шанс наздогнати Грузію на наступному етапі, на етапі розгляду в Раді ЄС, – говорить він. – Але за даними, які є у нас з джерел – це дані неофіційні, вони можуть змінитися, якщо українські дипломати десь когось переконають – але станом на зараз щодо Грузії Єврокомісія готує цю законодавчу ініціативу. Щодо України цієї законодавчої ініціативи поки що немає».
В ЄС розуміють: безвізовий режим – це жест поваги українському суспільству – експерт
Після Майдану з боку Європейського союзу існував консенсус, що Україна заслужила безвізовий режимВасиль Філіпчук
Керівник Міжнародного центру перспективних досліджень Василь Філіпчук вважає, що вирішальною для Європи є саме налаштованість української влади не реформи – її там не бачать. «Після Майдану з боку Європейського союзу існував консенсус, що Україна героїзмом громадян, які захищали європейські цінності на Майдані, заслужила безвізовий режим, – каже він. – І той факт, що за 2 роки парламент, уряд, президент не можуть закінчити достатньо нескладні технічні вимоги щодо безвізового режиму, – це дуже негативна оцінка. Але я залишаюсь оптимістом: попри всі ці складнощі, усе-таки всередині європейських інституцій існує розуміння, що безвізовий режим – це жест поваги, жест підтримки українському суспільству. Тому я думаю, що все ж таки його дадуть».
Однак варто визнати, що, попри реформи «з-під палиці», все ж за останні два роки Україна перейшла до другого етапу візової лібералізації – до етапу його імплементації. До цього 4 роки країна провела у першій – законодавчій – фазі Плану візової лібералізації, так і не ухваливши весь потрібний законодавчих пакет.
Крім рамкових кроків – написання законів – Київ у другій фазі мав зробити і чимало технічних речей, від виготовлення біометричних паспортів і синхронізації баз даних на прикордонних пунктах – до нових посвідчень льотчиків і моряків та облаштування притулків для біженців. У грудневому звіті Єврокомісія констатувала, що Україна виконала всі етапи візового плану.
Щоб відповідати вимогам ЄС, Україні потрібно підключити до бази Інтерполу ще більше ста пунктів пропуску на державному кордоні, зазначає політолог-міжнародник Антон Кучухідзе. Зараз приєднані тільки 39.
«Питання з ID-картками також залишається невизначеним, тому що була інформація, що в 2015 році почали видавати ID-картки замість диппаспортів і службових паспортів, і були сподівання в європейської сторони, що з 1 січня будуть масово видавати картки, однак наразі вони видаються лише особам, яким виповнилося 16 років. Це технічне питання, але одне з принципових», – каже Антон Кучухідзе.
Чи цікавий Європі референдум у Нідерландах?
Міжнародник Олександр Палій вважає, що різниця в наданні безвізового режиму між Україною і Грузією може становити «пару місяців». Цей час потрібен на доопрацювання Україною двох пунктів: електронного декларування і Нацагенції з протидії корупції, а також референдуму в Нідерландах.
Етика Євросоюзу вимагає, щоб вони все-таки подивились на результати цього референдумуОлександр Палій
«Він нібито не визначальний, нібито не зобов’язує, нібито має лише дорадчу функцію, але етика Євросоюзу вимагає, щоб вони все-таки подивились на результати цього референдуму. Якщо там буде порівну, чи приблизно порівну, «за» і «проти», то не буде великих проблем. Чесно кажучи, я думаю, що нам пообіцяли безвізовий режим з таких високих трибун… У Європі серйозне ставлення до слів, і я думаю, їм не вдасться зістрибнути з цієї теми», – вважає Палій.
«ЄС ніколи не скаже «ні» – Корчилава
Однак Бачо Корчилава вважає, що аргументи на зразок нідерландського референдуму – це формальні приводи для відмов. Таке відбувається, коли підхід країни до реформ не влаштовує Європу.
Вони ніколи вам не скажуть «ні». Вони скажуть так: безвізовий режим у вас є, але він відкладаєтьсяБачо Корчилава
«Вони ніколи вам не скажуть «ні». Вони скажуть так: безвізовий режим у вас є, але він відкладається на якийсь час. Тут технічно неможливо, тут Рада не може зібратися, тут відповіді немає, а тут Голландія не проголосувала… Ми довго їм розказували технічні причини – тепер вони нам відповідають тим самим. Україні просто потрібно почати робити і показувати результат. На жаль, нам в Україна в цю секунду особливо немає що показати – це якісь дуже точкові моменти».
Україна підписала План дій щодо візової лібералізації у 2010 році – таким чином, шлях до Європи без віз триває вже шість років. Для Грузії він тривав 15 – але ж і список вимог був більшим; держави ж Центральної і Східної Європи та Балкан проходили цей план в середньому за два роки.
За останнім опитуванням фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва та Центру Разумкова, безвізовий режим важливий для 57% українців. Якщо у травні 2013 року європейцями себе вважали 34% громадян, тепер таких – 47%.
(Опитування проводилось з 14 до 22 листопада в усіх регіонах, крім окупованої частини Донецької і Луганської областей та Криму, опитано 2009 респондентів, похибка вимірювання становить 2,3%)
Про перспективи візової лібералізації йшлося в ефірі «Ранкової Свободи». Фрагменти ефіру можна послухати нижче:
