Київ – Цього тижня мистецький світ сколихнуло повідомлення про картини класичних нідерландських майстрів, які були викрадені понад десять років тому з музею Західної Фрісландії (Нідерланди) і нібито знайдені в Україні. При цьому, за повідомленням нідерландських та міжнародних ЗМІ, викрадені картини потрапили в Україну нелегально, до їхнього перевезення в Україну нібито причетні представники українських уряду і спецслужб. Знайшли ж роботи нідерландських митців невідомі наразі «добровольці», які, як пишуть ЗМІ, вимагають від Нідерландів круглу суму в євро за повернення картин. Ця ситуація вкотре підняла проблему переміщення і повернення культурних цінностей, при цьому Україна у цьому контексті є державою, з території якої вивозили культурні об’єкти і на територію якої культурні цінності ввозили за різних обставин.
Фахівці зазначають, що культурні цінності та об’єкти переміщують, продають (легально і нелегально), крадуть буквально упродовж століть. За останні півтора століття, під час Першої і Другої світових воєн, унаслідок розвалу Австро-Угорської імперії, а потім і радянської імперії під назвою СРСР, тисячі об’єктів культури переміщались по всьому світу. Так, донині не знайдена нібито вивезена з Ленінграду нацистами Бурштинова кімната, єгипетська поліція і тамтешні науковці шукають вивезені сто років тому британцями старовинні артефакти, знайдені під час розкопок стародавніх пірамід.
Щодо України, то з її музеїв і музейних фондів вивезені тисячі матеріальних культурних цінностей. Найбільше старожитностей досі перебувають у музейних колекціях та в архівах Польщі і Росії, при цьому переговори з Москвою щодо повернення їх фактично зупинені, а з поляками, навпаки, переговори йдуть успішно, повідомляють експерти. Фактично на міждержавному рівні українсько-російська співпраця по проблемах реституції культурних цінностей була ліквідована за президентства Віктора Януковича. Тим часом міжурядові інституції щодо цієї проблеми між Україною та Польщею, Україною та Угорщиною, Україною і ФРН діють досі.
За умов військової агресії Росії проти України Москва не відповідає на запити Києва щодо повернення культурних цінностей, вивезених з українських архівів, музеїв і храмів у різні часи, зазначив Радіо Свобода історик Сергій Кот, представник України на переговорах з Росією щодо повернення вивезених до російських музеїв і спецфондів українських раритетів, автор закону України про ввезення, вивезення і повернення культурних цінностей, який ухвалено у 1999 році.
Мозаїка дванадцятого століття із зображенням Дмитра Солунського
Тож досі відвідувачів Третьяковської галереї у Москві на вході зустрічає унікальна мозаїка дванадцятого століття із зображенням святого Дмитра Солунського. Це – лише одна з мозаїк київського Михайлівського Золотоверхого монастиря, який був зруйнований у період так званої «безбожної п’ятирічки» (1932-1937 років).
Українська сторона має відповідні документи з мокрими печатками, згідно яких Третьяковська галерея мала би повернути мозаїки київського Михайлівського собору через три місяці від початку експонування, та ще і власним коштомСергій Кот
«Мозаїки створили візантійські майстри для оздоби храму на початку дванадцятого століття, а у 1938 році за рішенням радянського уряду їх вивезено … на тимчасове зберігання. Українська сторона має відповідні документи з мокрими печатками, згідно з якими Третьяковська галерея мала б повернути мозаїки київського Михайлівського собору через три місяці від початку експонування, та ще і власним коштом», – каже Кот.
Реституція 1945 року: чи поверне Москва культурній цінності українського походження?
Ще складніша ситуація з поверненням старожитностей, які вивезли з України нацисти у роки Другої світової війни, але які опинились у Радянському Союзі і донині зберігаються у Росії. За словами Кота, цінності культури, вивезені з території України у ті роки, при поверненні з-за кордону назад «не доїхали до України», а були різними шляхами переправлені до Росії.
При поверненні з Німеччини ці речі, знайдені в американській зоні, були передані до радянської зони окупаціїСергій Кот
«Серед них – ще частина фресок Михайлівського Золотоверхого собору, вивезених нацистами з уже окупованого Києва. При поверненні з Німеччини ці речі, знайдені в американській зоні, були передані до радянської зони окупації. Фрески були на складах у Берліні, потім частину їх відправили до Києва, а частину – до Росії, під Ленінград. Таким чином ці унікальні речі там опинились і знаходяться досі. Ми повернули лише частину з них, одинадцять фресок», – каже експерт Радіо Свобода.
Цього року Україна активізувала переговори з Польщею щодо обміну старожитностями, переміщеними у різний час. Насамперед обидві сторони вирішили провести реституцію цінностей, переміщених у роки Другої світової війни. Так, влітку відбулось засідання міжурядової комісії у справі охорони та повернення втрачених і незаконно переміщених під час Другої світової війни культурних цінностей. Як повідомив після закінчення засідання керівник української делегації, перший заступник міністра культури Ігор Ліховий, учасники зустрічі домовились здійснити низку обмінів архівними матеріалами: такими як Львівська міська книга 1687 року, що зберігається в Національному архіві у Кракові; документи центральних органів влади Другої Речі Посполитої, збережені у Центральному державному історичному архіві України у Львові.
«Україна і Польща планують здійснити обмін матеріалів архіву Наукового товариства імені Тараса Шевченка з Національної бібліотеки у Варшаві – на архів національного закладу імені Оссолінських, що зберігається у Львівській національній науковій бібліотеці України імені Василя Стефаника. Цей обмін має відбутись до кінця 2016 року», – повідомив журналістам Ліховий.
На наступному засідання українсько-польської комісії фахівці обговорять питання щодо походження окремих археологічних об’єктів, які зберігаються у Краківському археологічному музеї – не виключено, що вони знайдені в Україні, повідомив представник Мінкульту.
З українськими науковцями уже кілька років працюють фахівці з Німеччини – доведено, що у сховищах музеїв у різних містах України зберігаються вивезені по закінченні Другої світової війни «трофейні» вироби культури. Частину з них знайдено і повернуто до німецьких музеїв – так, 15 років тому Київ повернув до ФРН колекцію Берлінської академії співу, більше відому як «архів Баха».
Головними передумовами повернення історико-культурних раритетів є воля обох сторін, правове підґрунтя і чітка інформація щодо кожного з об’єктів, які підлягають поверненню, вважають експерти.
Чи відкриють приватні колекції українські олігархи?
Далеко не всі незаконно переміщені культурні цінності зберігають державні музеї та архіви. Чимало таких речей, на думку експертів, можна знайти у приватних колекціях «нових українців», але не всі з українських багатіїв готові відкрити колекції чи навіть інформацію про них.
При цьому, як зазначає мистецтвознавець і видавець Анна Шерман, справа повернення переміщених раніше культурних об’єктів додому створює позитивний імідж Україні у мистецькому і науковому середовищі Європи. Але відстежувати ті предмети старовини, які знаходяться у приватних колекціях і в Україні, і за кордоном, надзвичайно складно, каже фахівець.
Адже не секрет, що такий приватний капітал і куплені на нього старожитності не завжди мають легальне походження, і «засвітити» свої «родинні колекції» готові далеко не всі українські олігархи, визнають фахівці.
Викрадені нідерландські картини: версії
І насамкінець – повернімось до справи щодо нібито знайдених в Україні картин класичного нідерландського живопису з музею Західної Фрісландії. Так, на брифінгу 8 грудня міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков заявив, що картини знайдені на одній з дач під Донецьком і можуть бути виставлені на продаж на «чорному ринку» творів мистецтва. Кому належить дача, наразі невідомо.
Викрадені картини
Щоправда, пізніше цього ж дня в ефірі каналу «Громадське ТБ» за участю колишнього заступника командира батальйону «ОУН» Бориса Гуменюка і директора музею Західної Фрісландії Артура Брандта прозвучала вже інакша версія. Її «озвучив» на своїй сторінці у соцмережі Facebook Сергій Кот.
«На прямому зв'язку із студією був «винуватець» міжнародного скандалу – Артур Брандт. Якщо вірити тому, що відбулося у прямому ефірі, то пан Брандт повністю відмовився від звинувачень на адресу Бориса Гуменюка, заявив, що навпаки, вдячний йому за бажання допомогти музею! Також він заявив, що читав книжку з творами Гуменюка…Треба негайно додатково вивчити запис прямого ефіру, і якщо таке розуміння слів Бранда підтвердиться, то потрібна негайна скоординована акція усіх патріотичних медіа та МЗС України щодо спростування звинувачень на адресу України», – вважає Кот.
На цю ж тему:
Політична карикатура Олексія Кустовського
Нідерландцям розповіли про Україну, «причетну до крадіжки творів мистецтва»
Клімкін: цей інцидент важливий для тих, хто намагається зіпсувати імідж України перед референдумом у Нідерландах щодо Угоди про асоціацію далі
Поверненням культурних пам’яток не можуть займатися волонтери – експерт
«Це – не просто державна служба, це ведення спільних справ з іноземними державами, які жорстко відстоюють свої власні інтереси і які мають на це кошти» далі
Історичні скарби мають повернутися в Україну – експерти
Мозаїчний «Дмитро Солунський» має шанс повернутись в Україну далі