Київ – З України у різний час, за різних обставин були вивезені приватні і державні архіви, історичні реліквії, пам’ятки мистецтва і книжкові зібрання, які нині перебувають у різних куточках світу. І якщо завдяки переговорам з державами Заходу Україна поступово повертає історико-культурні цінності, наприклад, із держав Заходу, то повернення українських старожитностей з Росії – досі під питанням. До того ж, після анексії росіянами Криму виникла ще і проблема, пов’язана з поверненням колекції скіфського золота з кримських музеїв, яка більш як рік «гостює» у Нідерландах.
Історія зі скіфським золотом почалась у лютому 2014 року, тоді колекція була вивезена до Амстердама для участі у виставці «Крим: золото і таємниці Чорного моря». Виставка працювала у Музеї Алларда Пірсона. Експозицію виставки склали колекції п’ятьох музеїв: Музею історичних коштовностей з Києва і чотирьох кримських. Серед більш як 500 експонатів виставки – артефакти зі скіфського золота, дорогоцінне каміння і мечі стародавніх греків і скіфів.
Після анексії Криму Росією, голландці відмовились повертати експонати до кримських музеїв. Свою відмову Нідерланди мотивували тим, що приймали колекцію від України. Міністерство культури Росії заявило, що, оскільки кримські музеї, їхні фонди і колекції перейшли в її підпорядкування, то скіфське золото має бути передане у власність Росії, а не України.
12 травня Верховна Рада звернулась до парламенту Нідерландів з проханням – посприяти у поверненні до України колекції скіфського золота. Народні депутати зазначили, що «існує реальна загроза втрати, знищення, пошкодження чи руйнування українських культурних цінностей. Активні протиправні дії кримських музеїв за підтримки Російської Федерації в напрямі судового повернення музейних предметів державної частини Музейного фонду України на територію окупованого Криму є доказом такої загрози», – написали українські парламентарі у своєму зверненні.
Депутати вважають, що питання повернення виставки на територію України «вийшло з площини договірних відносин окремих музеїв і набуло політичного значення». З ними згодні багато працівників музеїв і незалежні експерти.
«Чи повертати експонати на територію окупованого Криму – прерогатива України»
Директор Музею історичних коштовностей Людмила Сторокова упевнена, що скіфська колекція у повному обсязі повинна повернутися в Україну. Адже Крим наразі – окупований Росією і росіяни можуть вивезти скіфське золото до Москви. «Витягти» унікальні старожитності звідти буде надзвичайно складно. Але в цілому розв’язати проблему щодо місця перебування колекції повинна саме Україна, зауважила Строкова.
Це прерогатива України – вирішити питання, чи залишити експонати на зберігання на території України, чи все-таки передати їх на територію КримуЛюдмила Сторокова
«На час окупації Криму колекція має зберігатись на території України. І це прерогатива України – вирішити питання, чи залишити експонати на зберігання на території України, чи все-таки передати їх на територію Криму. І це питання вирішувати повинна була Україна», – пояснила Строкова.
Понад 20 експонатів з цього музею Нідерланди повернули і вироби скіфських ювелірів вже – на своїх місцях, повідомила Строкова.
Наразі, окружний суд Амстердама розпочав розгляд справи щодо майбутнього тієї частини колекції, яка має кримське походження. За повідомленням посольства України в Нідерландах, сторонами суперечки визначені держава Україна, музей Алларда Пірсона і кримські музеї.
Росія, у свою чергу, подала до суду на Амстердамський університет (тут розміщено музей Пірсона), який відмовився повертати експонати до анексованого Криму і визнав їх приналежність Україні.
«Мозаїчний «Дмитро Солунський» має шанс повернутись до Києва»
Нинішня спроба привласнити українські старожитності – не перша з боку Росії, нагадують експерти. Ще за часів Російської імперії, а потім у період Радянського Союзу з музеїв, храмів, бібліотек України до Росії вивезені тисячі унікальних предметів і колекцій. Науковці або вже встановили, або дотепер встановлюють, куди саме вивезені і де знаходяться унікальні раритети українського походження.
Так, у період так званої «Безбожної п’ятирічки» (1932-1937 рр.) з одного лише Михайлівського Золотоверхого собору Києва були вивезені фрески і мозаїки, які науковці кваліфікують як пам’ятки мозаїчного мистецтва12-го століття. Їх створили візантійські майстри для оздоби храму. Серед раритетів – мозаїка із зображенням Дмитра Солунського, вивезена 1938 року на тимчасове експонування. Але і досі мозаїчний Дмитро Солунський зустрічає відвідувачів Третьяковської галереї.
Історик Сергій Кот представляв Україну на переговорах з Росією щодо повернення вивезених до російських музеїв і спецфондів українських раритетів. У розмові з Радіо Свобода він розповів про складнощі, пов’язані з поверненням цих цінностей «додому».
У нас є шанс повернути «Солунського», тому що маємо документи з мокрими печатками Третьяковської галереї. І там чітко написано, що ця мозаїка береться на тимчасове експонування із зобов’язаннями зворотного поверненняСергій Кот
«Наприклад, у 1938 році взяли на тимчасове експонування на виставку мозаїку «Дмитро Солунський». Галерея зобов’язалась через три місяці власним коштом її повернути. Повертає досі і з усіх сил намагається знайти докази, що нібито мозаїка була обміняна українськими музейниками. Але у нас є шанс повернути «Солунського», тому що маємо документи з мокрими печатками Третьяковської галереї. І там чітко написано, що ця мозаїка береться на тимчасове експонування із зобов’язаннями зворотного повернення», – повідомив Кот.
Росія «викрадає» українські історичні раритети – фахівці
За його словами, головними передумовами повернення історико-культурних раритетів є воля обох сторін, правове підґрунтя і чітка інформація щодо кожного з об’єктів, які підлягають поверненню. Наразі ж російська сторона не має намірів повертати вивезені у різний час українські старожитності, зазначив Кот. Серед інших, це стосується українських раритетів, вивезених з території країни у роки Другої світової війни.
Культурні цінності, вивезені з території України у роки Другої світової війни, при поверненні з-за кордону назад у різний спосіб не доїхали до України, а були різними шляхами переправлені, скажімо, на територію Росії і досі там перебуваютьСергій Кот
«Культурні цінності, вивезені з території України у роки Другої світової війни, при поверненні з-за кордону назад у різний спосіб не доїхали до України, а були різними шляхами переправлені, скажімо, на територію Росії і досі там перебувають. Серед них – ще частина фресок Михайлівського Золотоверхого собору, вивезених нацистами з уже окупованого Києва. При поверненні з Німеччини ці речі, знайдені в американській зоні, були передані до радянської зони окупації. Фрески знаходились на складах у Берліні, потім частину їх відправили до Києва, а частину – у Росію, під Ленінград. Таким чином ці унікальні речі там опинились і перебувають досі. Ми повернули лише частину з них, одинадцять фресок», – повідомив експерт.
Враховуючи спроби росіян привласнити музейні колекції та історико-культурні пам’ятки, які опинились на окупованих Росією територіях України, питання їх збереження і повернення раритетів, вивезених раніше, переходить з наукової площини у політичну. Як пояснив у розмові з Радіо Свобода історик, викладач Києво-Могилянської академії Ігор Лосєв, за останні більш як двісті років ці питання носять політичний характер.
Питання української історії, української культури, української мови є питаннями гостро політичними. І ми бачимо це нині на Донбасі і у КримуІгор Лосєв
«Питання української історії, української культури, української мови є питаннями гостро політичними. І ми бачимо це нині на Донбасі і у Криму. І вся ідейна війна Росії проти України обертається насамперед навколо цих питань. Звісно, питання про цінності з українських музеїв (у тому числі на окупованих територіях) також є питанням політичним. Бо від цього залежить, чи визнає Європа окуповані території України також територіями України, чи не визнає. А чи ми самі визнаємо, що це наші території, а не чиїсь інші», – каже Лосєв.
За його словами, Україна може втратити свої старожитності, які опинились на окупованих територіях. Звідти їх можна вивезти «до метрополії» так само, як це зробили раніше із фресками і мозаїками Михайлівського Золотоверхого собору, книгозбірнями та іконописом з різних музейних фондів тощо.
«Оформлюють вивезення на тимчасове експонування і вивозять. І «забувають» повернути, не зважаючи на вимоги української сторони і всі наявні документи. Це вже траплялось і не одноразово. То де гарантія, що росіяни тепер не повторять свій «історичний» досвід?» – запитує фахівець.
Сергій Кот попереджає про іншу небезпеку: наразі у Криму працюють російські археологічні експедиції, нині – непідконтрольні українським науковим установам. Не виключено, що знахідки археологічного сезону-2015, каже історик, будуть вивезені з АРК до Росії, без можливості повернути їх на українську територію.
Також на цю тему:
20.04.2015Із окупованого Криму не евакуювали жодного музею – Мінкульт
Україна судиться за експонати кримських музеїв вартістю 1,5 мільйони євро далі
