Степан Хмара: децентралізація з особливим самоврядуванням Донбасу – це мирна капітуляція України

Київ – На свій законопроект щодо децентралізації і особливого самоврядування Донбасу Петро Порошенко повинен ввести мораторій. Завадити внесенню цього документу у порядок денний сесії у вересні мають і депутати, кажуть відомі інтелектуали та експерти, які написали з цього приводу відкритого листа до вищого керівництва держави. Пропоновані зміни щодо Донбасу – це загроза для суверенітету і національної безпеки України, заявляють вони і закликають усіх небайдужих завадити «мирній капітуляції» перед Росією.

Степан Хмара: децентралізація з особливим самоврядуванням Донбасу – це мирна капітуляція України

Степан Хмара

Серед більш ніж 30 діячів, які підписали звернення до президента та депутатів, – Юрій Щербак, Мирослав Попович, В’ячеслав Брюховецький, Віктор Шишкін, Левко Лук’яненко та інші. Усі вони категорично проти голосування за 18 пункт перехідних положень Конституції України, який передбачає, що «особливості місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей визначаються окремим законом».

«Це план Путіна – зафіксувати і легітимізувати російський анклав на українській території, що став би джерелом дестабілізації і поступового руйнування української держави. А наші західні партнери хочуть позбутися конфлікту на Сході Європи за рахунок наших національних інтересів. Для нас завдання поламати цей план і не дати змінити Конституцію за жодних обставин», – заявив Герой України, колишній політв’язень Степан Хмара.

Прес-конференція з вимогою ввести мораторій на зміни до Конституції в частині децентралізації, Київ, 13 серпня 2015 року

Володимир Василенко

Відтак діячі наполягають на введенні мораторію на президентський законопроект або хоча б виключення спірного пункту з його тексту.

«Україна має оголосити мораторій на запровадження змін до Конституції до того моменту, поки не будуть виведені всі війська окупанта з території України і не буде відновлено контроль над всією лінією українсько-російського кордону», – конкретизує суддя Міжнародного кримінального трибуналу, член Конституційної комісії Володимир Василенко.

Підставою для запровадження мораторію є вимога, що міститься в пункті 2 статті 157 Конституції, в якій вказано, що Конституція не може бути змінена в умовах воєнного або надзвичайного стану. І хоч де-факто воєнний стан президентом не введений, але де-юре він вже давно існує.

«В суспільстві є дискусія: чи є в нас умови воєнного стану. Я вважаю, що є, і я це відобразив у своїй окремій думці від 16 червня до висновку №1. І ці умови не лише фактичні, але й юридичні. Я вказав понад 70 нормативних актів, з яких 15 постанов, 15 указів президента та інші нормативні акти найвищих органів державної влади. Якщо врахувати ще й підзаконні акти, то їх більше сотні. Всі вони вказують на юридичні підстави наявності у нас умов воєнного стану. А те, що президент не ввів його своїм указом, свідчить про те, що він неналежним чином виконує свої обов’язки як президент і як головнокомандувач», – каже суддя Конституційного суду у відставці Віктор Шишкін.

Семен Семенченко

За таку позицію суддя Шишкін нещодавно і поплатився своєю посадою, вважає депутат від «Самопомочі» Семен Семенченко, в той час як інші «кишенькові» судді погодились на заклики гаранта і дали позитивний висновок щодо законопроекту. У цьому контексті він також згадує ДТП 26 липня за участю головуючого судді Юрія Бауліна.

«Аварія, у яку потрапив голова Конституційного суду, може бути випадковістю і збігом, але змушує насторожитись. Так само, як і ще один чудовий збіг: той суддя (Віктор Шишкін – ред.), що хотів голосувати проти, не отримав «аплодисментів і квітів» за свою позицію», – сказав Семенченко.

Альтернатива: автономія чи окупація

Богдан Яременко

Намагання президента пришвидшити ухвалення змін до Конституції пояснюється тим, що в іншому випадку це, нібито, ставить під загрозу виконання мінських домовленостей. Та ці зміни ухвалюються під диктовку міжнародних гравців та ворогів України, каже ще один підписант звернення, дипломат, голова правління «Майдану міжнародних справ» Богдан Яременко.

Зокрема, йдеться про пункт №11 підписаної 12 лютого другої мінської угоди, який передбачає «проведення конституційної реформи в Україні з набранням чинності до кінця 2015 року нової Конституції, яка передбачає в якості ключового елемента децентралізацію з урахуванням особливостей окремих районів Донецької та Луганської областей (узгоджених з представниками цих районів), а також ухвалення постійного законодавства про особливий статус окремих районів Донецької та Луганської областей…»

«Я закликаю не допустити наруги над Конституцією, законом і порушення елементарної логіки, оскільки ухвалення змін до Конституції під диктовку іноземних партнерів а також ворогів є розтратою тієї суб’єктності, яку Україна отримала і завоювала в міжнародних відносинах ціною життів, відданих на Майдані і відданих під час цієї війни», – резюмує він.

Порошенко: жодного особливого статусу Донбасу в Конституції не буде

Разом з тим заміною особливому самоврядуванню Донбасу може бути тимчасова автономія чи навіть оголошення окупації, вважає філософ Сергій Дацюк.

Голосувати ж за децентралізацію, як це пропонує президент, вже відмовились фракції «Самопоміч» та Радикальна партія. Для ухвалення конституційних змін їх повинні підтримати не менше 300 депутатів.

Натомість президент та його соратники неодноразово категорично стверджували і наголошували, що жодного особливого статусу Донбасу законопроект не передбачає. А розмови про те, що закріпити цей особливий статус в Основному законі нібито вимагають західні партнери, Петро Порошенко назвав спекуляціями.

Визначення у Конституції України особливого порядку самоврядування в окупованих районах Донбасу – шлях до повернення цих територій під контроль Києва, чи узаконення російського анклаву, який дестабілізуватиме ситуацію в державі?

На цю ж тему:

31.07.2015
Децентралізація по-українськи: «гра в наперстки» чи модель самоврядування європейського зразка?
КСУ визнав законопроект про децентралізацію таким, що відповідає основному закону і викликав критику окремих депутатів далі