Надання в Україні статусу воякам УПА поділило польських політиків

Варшава – Ухвалені Верховною Радою закони про декомунізацію спричинили політичну дискусію у Польщі. Політики лівих і крайніх правих поглядів зробили низку заяв, в яких твердять, що Україна героїзує УПА всупереч принципам історичної справедливості. Вони засудили надання ветеранам Української Повстанської Армії статусу учасників національно-визвольних змагань, звинувачуючи її у проведенні антипольских акцій 1943-1944 років на Волині та в Східній Галичині. Натомість політики правоцентристських польських партій говорять, що надання такого статусу воякам УПА не можна розглядати поза декомунізацією в Україні та у відриві від сучасної ситуації.

Надання в Україні статусу воякам УПА поділило польських політиків

Шквал критики на адресу президента Польщі Броніслава Коморовського пролунав з вуст політиків діаметрально протилежних поглядів. Ліві та крайні праві критикують Коморовського за те, що він виступив у Верховній Раді саме того дня, коли там ухвалювали закони, які, за їхніми словами, героїзують ОУН та УПА. Томаш Каліта, політик із партії Союз лівих демократів назвав рішення українського парламенту «ляпасом» для польської держави та її президента. На його думку, український закон, який зобов’язує переслідувати всіх, хто вважає УПА злочинною організацією – ганебний. Каліта закликав Коморовського «відмежуватися від українських націоналістів» та засудити ухвалений Верховною Радою законодавчий акт в якому йдеться про УПА.

Генеральний секретар Союзу лівих демократів Кшиштоф Ґавковський заявив, що Польща не може допомагати Україні без жодних умов. За його словами, Коморовський не повинен вдавати, наче він забув, що відбулося на Волині 1943 року. Союз Лівих демократів подав на розгляд Сейму проект заяви, яка засуджує героїзацію УПА в Україні.

Вшанування УПА – це частина процесу декомунізації – Коваль

Відповідаючи на закиди лівих політиків, Броніслав Коморовський сказав, що Польща послідовно підтримує Україну, бо це в її державних інтересах. Він зазначив, що не збирається вдавати, наче в польсько-українських стосунках панувала ідилія. Проте, наголосив президент Польщі, на кожному польсько-українському конфлікті завжди грів руки хтось третій. «Найчастіше це була Росія», – наголосив Коморовський.

Павел Коваль, лідер правоцентристської партії «Польща Разом» заперечує слова лівих про те, що ухвалені Верхвоною Радою закони – це ляпас для поляків.

«Я впевнений, що сучасне вшановування УПА в Україні не має на меті образити поляків. У найновішій історії Польща ніколи не мала настільки доброї репутації в Україні, це частина процесу декомунізації, це частина того самого процесу, який полягає в знищенні пам’ятників Леніну, відкриття архівів і серйозної люстрації». Для багатьох в Україні, наголошує Коваль, УПА – це організація, яка є найбільш яскравим виявом антибільшовицьких настроїв українського народу. За словами, Коваля в діалозі з українцями про складне минуле польська політична еліта повинна керуватися принципом покійного Леха Качинського – «стратегічною терплячістю».

Заяви лівих вписуються в стратегію російської інформаційної війни – Тима

Петро Тима, історик за фахом, голова Об’єднання українців Польщі пояснює, що серед польських політиків є два діаметрально різні підходи до питань складного польсько-українського минулого. Він говорить: «Тут маємо до діла з двома, так би мовити, полюсами – з одного боку спроба вписувати Україну в європейський контекст, розуміння того в якому моменті перебуває Україна, а з другого боку є, так би мовити, спроба продовжувати за допомогою чорної легенди ОУН і УПА проросійську, антиукраїнську і антиєвпропойську, по суті, кампанію».

Тима вважає, що польські ліві та крайні праві говорячи про пакет законів, ухвалених під час візиту в Україну Коморовського, маніпулюють фактами. За його словами, вони роблять наголос тільки на одному елементі українського процесу декомунізації – на правовому акті в якому йдеться про УПА. Тима вважає, що не можна легковажити заявами деяких польських політиків і діячів щодо нових українських законів. «Вони небезпечні, бо звучать під час польської президентської виборчої кампанії, яка саме триває. Такі заяви вписуються в стратегію російської інформаційної війни».

Категоричний в оцінці інціатвив і заяв польських лівих Гжегож Схетина, міністр закордонних справ Польщі. За його словами, це політичний екстремізм, який співзвучний з російською пропагандою.