Україна розпочала масштабну декомунізацію, яку слід було робити ще в 1991 році, кажуть історики. Чотири відповідних закони ухвалила у четвер Верховна Рада: парламентарі заборонили пропаганду комунізму й нацизму в Україні, визнали УПА борцями за незалежність України, встановили 8 травня Днем пам’яті та примирення і ухвалили закон про доступ до архівів репресивних органів комуністичного режиму 1917-1991 років. Лідер Комуністичної партії Петро Симоненко каже, що таким чином влада хоче позбавити можливості комуністів брати участь у місцевих виборах і розпалює ворожнечу.
Верховна Рада заборонила пропаганду і всю символіку комунізму й нацизму в Україні, ухвалила закон про доступ до архівів репресивних органів комуністичного режиму, визнала УПА борцями за незалежність України, а також встановила 8 травня в Україні Днем пам’яті та примирення, а от 9 травня, як і раніше, залишається Днем перемоги над нацизмом у Другій світовій війні.
За усі ці чотири закони щодо так званої «декомунізації» голосував народний депутат від «Блоку Петра Порошенка» Дмитро Добродомов. Він каже, що його картка і ще мінімум п’ятох депутатів не спрацювала, але – їх голоси вже врахували. Він називає ухвалені закони щодо «декомунізації» – в першу чергу, величезною цінністю для істориків та одним із засобів очищення влади.
В принципі, це – один із елементів люстрації, насправдіДмитро Добродомов
«Цей шлях пройшла Польща на початку 90-х. Ми, на жаль, тільки зараз маємо проукраїнську більшість у парламенті і змогли це зробити. Нарешті! В принципі, це – один із елементів люстрації, насправді. Є ж пункт у законі про очищення влади, який забороняє обіймати посади людям, які перебували на керівних посадах в Комуністичній партії, КДБ, але далеко не всі прізвища ми знаємо, хто там працював. Тому я думаю, це буде цікаво. Ми мусимо знати факти. Ми мусимо знати імена», – наголосив Добродомов.
Заборона комуністичної ідеології призведе до ескалації напруги – Симоненко
Натомість лідер Комуністичної партії України Петро Симоненко заявив в інтерв’ю Радіо Свобода, що усі, ухвалені в четвер Верховною Радою закони щодо «декомунізації», принесуть лише шкоду Україні. За його словами, рішення про засудження комуністичного режиму і заборону пропаганди комуністичної символіки напередодні святкування 70-річчя Перемоги в Другій світовій війні призведе до загострення напруги в суспільстві. А також він висловив упевненість, що Україна намагається заборонити діяльність Комуністичної партії і не допустити комуністів до участі в місцевих виборах, які мають відбутися в жовтні цього року.
«Вони забороняють нашим ветеранам, їхнім дітям і онукам, шануючи велику перемогу, шанувати живих і полеглих, виходячи з того, що заборонено використовувати і прапор перемоги. Забороняється використовувати цитати Леніна, щоб навіть пояснити свою позицію. У бібліотеках заборонити використовувати радянську літературу, яка є класикою. І використовувати для того, щоб з нею знайомилися. Сьогодні відбулася акція розправи партії війни зразка 2014-2015 років над героями і переможцями Великої вітчизняної війни і Другої світової війни. Заборонити комуністичну ідеологію – це заборонити принципи соціальної справедливості, піти проти людської гідності, справедливості, проти тих демократичних засад, які в Європі і світі взагалі не передбачають подібних дій», – сказав Симоненко в коментарі Радіо Свобода.
«Закони відкривають шлях свавіллю та політичному переслідуванню»
Дослідник європейських крайньоправих рухів Антон Шеховцов теж вважає, що два ухвалені закони Верховною Радою про заборону пропаганди комунізму і про правовий статус та вшанування пам’яті борців за незалежність України у ХХ столітті «були ухвалені непрофесійно, без належних наукових, громадських і правових дискусій». За його словами, «зміст цих законів пропонує широкі тлумачення комунізму, нацизму та національно-визвольної боротьби, і відкриває шлях для свавілля та недемократичності політичного переслідування та репресій». Про це він написав на своїй сторінці у Facebook.
«Сьогодні український парламент ухвалив два спірні закони. Один «засуджує комуністичний і націонал-соціалістичний (нацистський) тоталітарний режим, і забороняє пропаганду їхніх символів». Інший – спрямований на «правовий статус і честь пам’яті борців за незалежність України в ХХ столітті». Жоден з цих законів не вносить свій внесок у побудову сильної української цивільно-республіканська нації чи зміцнення ліберальної демократії в Україні, а також створює відчутні проблеми для України на міжнародному рівні», – написав Антон Шеховцов.
Історики – в захваті: закони щодо «декомунізації» – давно на часі
Українські ж історики гаряче вітають ухвалені закони щодо «декомунізації». Зокрема, історик Олександр Палій каже, що подібні закони потрібно було ухвалювати ще в 1991 році.
Аналогічні закони ухвалювалися і в інших східноєвропейських державах. Краще пізно, ніж ніколиОлександр Палій
«Аналогічні закони ухвалювалися і в інших східноєвропейських державах. Тобто ми з ними в цьому руслі, просто запізно в нас це виходить, але краще пізно, ніж ніколи», – каже Палій.
Палій додає, що рішення ставить на один рівень комунізм і нацизм, а це ще раз підкреслює, що ніякого нацизму в Україні немає. Крім того, за його словами, комуністична ідеологія невластива для України, на відміну від Росії.
Я це гаряче вітаю, і зокрема передачу архівно-слідчих справ і взагалі комплексу справ 17-91 років і з архіву СБУ до архіву Українського інституту національної пам’ятіЮрій Шаповал
А історик Юрій Шаповал наголошує: «Ухвалення законів про доступ до архівних документів – це теж річ, яка давно назріла. Для мене це страшенно важливо, бо історики які писали про радянський час, вони залежні були чи то від президента України, який приходив, міняв якісь орієнтири, цінності, чи то від директора такої інституції, як галузевий державний архів СБУ чи колись партійний архів. Який директор – така й архівна політика. Це не може бути в демократичній країні. Я це гаряче вітаю, і зокрема передачу архівно-слідчих справ і взагалі комплексу справ 17-91 років і з архіву СБУ до архіву Українського інституту національної пам’яті. Такий архів ще належить створити, це дуже позитивний акт, який дуже спростить роботу саме фахівців над цим комплексом документів. А ще йдеться про документи МВС і прокуратури. Це теж дуже важливі речі».
Історики кажуть, що зараз Комуністична партія, після ухвалення законів, може далі існувати, але рано чи пізно вона приречена на зникнення з політичної карти України. Про це, зокрема, свідчать останні вибори до парламенту в 2014 році, де КПУ набрало менше від 4% голосів.
