Мобілізація по-новому: «Служи або плати»

Київ – Чи варто дозволяти українцям офіційно відкуповуватися від армії? Законопроект про легалізацію такого права, внесений до парламенту засновником батальйону «Донбас» Семеном Семенченком, критикують за невідповідність Конституції. Прихильники законопроекту наголошують, що він допоможе залучити додаткові кошти на армію та відсіє менш патріотичних призовників. Водночас, чимало бійців на передовій радять депутатам і посадовцям не вдосконалювати технологію призову, а дбати про створення потужної контрактної армії.

Українці, які не хочуть служити, зможуть заплатити за відстрочку від мобілізації на один рік, ідеться в законопроекті, який подав до парламенту заступник голови без пекового комітету, депутат від «Самопомочі» та засновник добровольчого батальйону «Донбас» Семен Семенченко.

За його словами, на четверту хвилю мобілізації до лав збройних сил є чимало нарікань. І можливість вибору між службою або грошовою компенсацією державі великою мірою зняла би цю напругу.

«Мобілізація створює напругу в суспільстві, на підприємствах – виникають проблеми з кадрами, а до Збройних сил часто призивають людей без належної підготовки… В деяких регіонах чоловіки намагаються уникнути мобілізації за кордоном, а нинішня система породжує корупцію», – такі аргументи для зміни чинного порядку мобілізації наводить Семенченко.

За його словами, люди, які не хочуть воювати, на передовій не потрібні. Водночас, бійці які тримають лінію фронту зараз, потребують достойної оплати, а в разі поранення – якісного лікування та допомоги родинам.

Семен Семенченко закликав до співпраці усіх, хто готовий взяти учать у доопрацюванні законопроекту про відкуп від мобілізації. Основні його положення він вже виклав у соцмережах.

«Досвід Грузії, ряду інших країн, які ввели відстрочку від мобілізації за плату показує, що люди несуть гроші у військкомат і за хабар звільняються від армії, з радістю перестануть підживлювати корупцію. Сума внеску варіюється залежно від віку, доходу і місця проживання. Бідні та багаті платять на порядок різні суми. Зібрані кошти цільовим чином будуть направлятися на лікування, реабілітацію вояків. Відстрочка діє один рік. У разі проведення загальної мобілізації або введення воєнного стану відстрочки не діють», написав автор законопроекту на своїй сторінці у Facebook.

В якості прикладів успішного запровадження такої реформи депутат згадує досвід Грузії й Туреччини.

За словами Семена Семенченка, на початку лютого текст законопроекту депутати доопрацювали спільно з Міноборони, їхні побажання там вже враховані, а з 27 лютого документ зареєстрований у парламенті. Відтак у законі з’явиться принцип соціальної справедливості: на передовій буде служити тільки той, хто захоче, менш мотивованих відправлять у допоміжні частини. Водночас такі законодавчі зміни дадуть змогу платити вищу зарплатню (понад 20 тисяч гривень) тим, хто ризикує найбільше, вважає автор законопроекту.

У попередній версії законопроекту плату за відстрочку призову пропонують розраховувати по формулі, куди входить місце проживання, професія, вік і доходи. Так, киянину з високооплачуваною роботою, трохи старшому за 30 років, треба буде заплатити близько 55 тисяч гривень, селянинові – набагато менше, наводить приклад Семенченко.

Схвально оцінив ініціативу Семенченка його колега, колишній командир батальйону «Айдар», позафракційний депутат Сергій Мельничук.

«Це чудова ідея, але треба визначитися в ціні. Тим добровольцям, які хочуть іти до армії – не завадять кошти, не від держави, а від тих, хто не хоче служити. Якщо він не хоче – користі від нього буде мало. Воювати якісно він не зможе, а в критичний момент може залишити поле бою й підставити товаришів», – пояснює Мельничук.

Потрібна армія професіоналів, а не вдосконалення мобілізації – комбат

Тим часом, не всі комбати добровольчих підрозділів поділяють цей оптимізм, з’ясувало Радіо Свобода. Так, командир спецбатальйону МВС «Київ-2» Богдан Войцеховський заявив, що офіційне відкуповування від призову, якщо таке запровадять, лише посилить корупцію у цьому секторі. Оскільки, на його думку, проблема в самому призові: людей «від верстата й від плуга» мали б замінити контрактники професіонали.

«Ця ініціатива виглядає дуже сумнівно. Це корупція, яка продукує сама себе. Ефективна армія має бути професійною, таких професіоналів призов не дасть. Я бачу, що в нас є дуже багато молоді, яка готова захищати Україну, служити на контрактній основі за гідну оплату. Готова навчатися, і потім діяти у бою професійно. В такому випадку призов у нинішньому вигляді не потрібний», – пояснює свою думку Богдан Войцеховський.

За словами Богдана Войцеховського, саме через відсутність професійної та достатньо чисельної армії Україна в умовах російської агресії змушена вдаватися до кількох хвиль мобілізації.

В експертному середовищі до депутатської ініціативи брати гроші з тих, хто не хоче служити, поставилися прохолодно.

Так, співдиректор програм з міжнародної безпеки Центру Разумкова Олексій Мельник визнає, що в розвинених державах така практика існує, однак в нинішніх українських умовах вона матиме як позитивні, так і негативні наслідки.

«На підтримку такої ініціативи можна навести той факт, що мобілізаційний резерв в рази перевищує потреби збройний сил. Тому людина, яка має стабільну високооплачувану роботу, рідкісну, але затребувану спеціальність, принесе більше користі на своєму місці. І водночас (завдяки одноразовому внеску) профінансує того, хто добровільно хоче служити. З негативів – великі політичні (іміджеві), корупційні та інші ризики в разі ухвалення такого законопроекту, які треба ретельно вивчити», – заявив Олексій Мельник.

Серед можливих ризиків експерт наводить загрозу проведення набагато більшого за масштабом призову, ніж потрібен для збройних сил. Щоб перевиконати план надходжень до бюджету, а також можливість легально відкупитися від фронту в членів родин бізнесменів та політиків. Однак в останньому випадку вони й нині відкуповуються, але неофіційно, підсумовує аналітик.

В експертів та загалом у противників відкупу від мобілізації є ще один аргумент: українська Конституція. У тексті якої захист держави визнано священним обов’язком кожного громадянина, а всіх громадян – рівними перед законом.

Водночас, за словами Олексія Мельника, цей законопроект вартий того, щоб його розглянути та доопрацювати на експертному рівні.