Одні йдуть добровольцями, інші тікають від мобілізації за кордон

Ірина Вівчар

Генеральний штаб Збройних сил України просить уряд обмежити можливість виїзду військовозобов’язаних українців за кордон. Представник Штабу Олег Бойко повідомив, що у ході четвертої хвилі мобілізації почастішали випадки, коли чоловіки призовного віку їдуть у світи, лиш би ухилитись від служби. У кількох регіонах України мобілізація наразилася на протести. На Волині та Рівненщині люди змусили чиновників рвати повістки, на Івано-Франківщині – влаштували мітинг. Протестувальники, серед яких більшість – жінки, не хочуть відпускати рідних на фронт.

На Прикарпатті у село Черемхів з півторатисячним населенням прийшла 31 повістка. У перший день мобілізації жінки села зібралися на протест: вимагали, щоб їх чоловіків не забирали у зону АТО. Сільський голова Черемхова Михайло Паньків каже: за таку ситуацію йому соромно, а мобілізацію провести необхідно.

«Коли приходить 5 чи 10 жінок, їм ще можна пояснити, аргументувати, коли приходить 50 – їх переконати неможливо. Приходили і наступного дня. Те, що відбулося, на мою думку, ганьба на всю Україну. Кожна жінка не хоче відпускати свого сина, чоловіка чи брата. Я казав їм: списки формує не сільська рада, але простіше прийти і накричати, аніж їхати до комісаріату».

На Волині мешканці сіл Їжа, Мельники, Затишшя заблокували автомобілі працівників військкомату і змусили чиновників розірвати повістки. Як повідомляє волинська міліція, відкрито кримінальне провадження, нікого з громадян не затримали.

Військовозобов’язані тікають від повісток

Деякі чоловіки від мобілізації ховаються за кордоном або переїжджають в інші населені пункти в межах України. 23-річний буковинець Володимир теж планує переїхати. Вдома повістку не отримував, на роботі його не знайдуть: працює неофіційно. Хлопець служив у армії та складав присягу, однак каже: сенсу воювати нема.

«Хай вони спершу розберуться, що у нас: антитерористична операція чи війна. Якщо війна – хай Захід залучається. Я розумію, що більшість зараз помирає ні за що. Дивився відео, як наших військових взяли у полон. Люди, які там живуть, кричать: «Ви нам непотрібні!». Ми йдемо захищати людей, які не хочуть, щоб їх захищали. Я не кажу, що це всі, але багато таких».

За даними радника президента Юрія Бірюкова, в Івано-Франківській області 37% сповіщених військовозобов’язаних покинули межі України, на Буковині – 19% від загального числа військовозобов’язаних.

Виїхали з області близько 75% закарпатців, які мали бути мобілізовані. Військовий комісар області Іван Васильцюн вважає: механізм обмеження виїзду чоловіків призовного віку треба було запровадити щонайменше місяць тому.

«15 834 повісток були виписані, у військові комісаріати прибуло 515 чоловік. Велика кількість людей виїхала на заробітки як до Європи, так і до Росії, особливо з гірських районів. Сьогодні ми не маємо права людей зупиняти і не випускати за межі області. У міліції та органів місцевого самоврядування теж немає такого права. Людина може у будь-який день покинути місце проживання, поїхати на заробітки, не змінюючи адреси».

Росія хоче добитися саботажу мобілізації – експерт

У Росії тим часом змінили міграційне законодавство для українських чоловіків призовного віку: їм дозволили перебувати на території країни більше 90 діб. На заробітки до Російської Федерації, за інформацією Бірюкова, виїхали два автобуси з військовозобов’язаними із села Конюхи на Тернопільщині.

Росія веде гібридну війну і намагається добитися саботажу мобілізації, вважає директор Центру суспільних відносин Євген Магда. За словами політичного експерта, держава недопрацювала у сфері інформаційної політики.

«Протягом всього періоду незалежності українська армія поступово скорочувалась, а кілька років тому було оголошено про початок переходу до професійної армії, тобто скасування призову, є такий психологічний момент. По-друге, відчувається брак агітаційно-інформаційної кампанії. Не вистачає не кадрів, де гинуть наші військові чи як вони опиняються у полоні, а надихаючих прикладів героїзму. По-третє, Україна зараз переживає перший момент мобілізації в умовах демократичного суспільства. Раніше упродовж тривалого періоду вона проходила в умовах або імперських, або тоталітарної держави, там людей не питали, хочуть вони служити в армії чи не хочуть. Не треба забувати, що Росія веде гібридну війну, йде процес розхитування суспільства і намагання добитися саботажу мобілізації», – каже Євген Магда.

Якщо чоловік не може захистити свою Батьківщину, він не чоловік – доброволець

Не всі люди готові і повинні воювати, дехто навіть може зашкодити на передовій, вважає Олександр Чуб. Чоловік вирішив піти до війська добровольцем, адже війна – у його країні.

«Якщо людина слабка, їй нічого робити на війні. Є люди, які не здатні воювати і не повинні воювати. Навіщо там ті, хто будуть у полон здаватися і на колінах випрошувати пощади? І цим ганьбити саму ідею?»

Коли 26-річному Назарові Вовку з Львівщини прийшла повістка, хлопець був уже на сході – пішов добровольцем. Назар вважає, звинувачувати тих, хто ухиляється від мобілізації, але не від війни (займається волонтерством, йде добровольцем), не варто. А ось тих, хто через страх відмовляється допомагати країні, не вважає співвітчизниками.

«Це має бути в крові у кожного чоловіка. Якщо він не може захистити свою родину, свою Батьківщину – це не чоловік. Тому що завдання кожного чоловіка – це захист. Якщо для нього причина – страх, я їх зрадниками не можу назвати, не можу назвати співвітчизниками. Я впевнений, що більшість із них, коли йшли мирні акції, їх підтримували. Коли загрози немає – кричать, підтримують гучно, а коли до діла – дають задню. Спротив мобілізації йде і через недостатню укомплектованість по обладнанню, по формі, людей постійно мобілізовують, а немає для них спорядження. Постійно купують волонтери. Людина ще нічого немає, а її вже відправляють на війну, це неправильно. Тому багато людей йдуть у добровольчі батальйони, у яких спонсорування значно краще, ніж в армії».

Четверта хвиля мобілізації в Україні стартувала 20 січня, у її ході планують призвати на службу близько 50 тисяч осіб.