Москва – Сьогодні після 20 днів невідомості про місце перебування учасниці російського панк-гурту Pussy Riot Надії Толоконникової з’ясувалося, що вона вже доставлена до однієї з колоній у Красноярському краї в Сибіру, де її утримують у медичному відділенні. Сьогодні ж поїзд, в якому співробітники правоохоронних органів доправляли з Мурманська 30 заарештованих за хуліганство членів екіпажу судна Arctic Sunrise екологічної організації Greenpeace, прибув до Санкт-Петербурга. Ані журналістів, ані тих, хто приїхав зустріти арештантів, не підпустили до вагона. В яких умовах переправляють російських арештантів по етапу?
Коли інші пасажири залишили поїзд Мурманськ – Санкт-Петербург, спеціальний вагон з екологами «пересунули на 1 кілометр від станції», при цьому район був оточений співробітниками поліції. Етапування всіх, хто був на судні Arctic Sunrise, почалося напередодні рано вранці під покровом темряви. Адвокатам і родичам не сповістили час переміщення 30 затриманих з Мурманська до Петербурга, хоча інформація про можливість етапування усіх, хто був на судні Greenpeace, з’явилася 10 днів тому.
У Росії етапування з одного місця в інше може зайняти кілька днів, тижнів і навіть місяців. Це наочно демонструє і те, що зараз відбувається з учасницею гурту Pussy Riot Надією Толоконниковою.
Куди зникла Толоконникова?
Про місце перебування Толоконникової не було відомо з 21 жовтня, коли тюремна адміністрація оголосила про її переведення з мордовської колонії №14 до місця «у невідомому напрямку». Закон не зобов’язує службу виконання покарань надавати інформацію про місце перебування ув’язненого, поки він «на етапі». Використовуючи цю юридичну норму, служба виконання покарань не повідомляла до сьогодні про перебування учасниці панк-гурту Pussy Riot її родичам і адвокатам.
Заступник директора московського Центру сприяння реформі кримінального правосуддя Валерій Сергеєв описує похмуру картину того, в яких умовах зазвичай переміщують ув’язнених у Росії. Вагони, в яких етапують заарештованих, виготовлені в кінці 1960-х і в них є проблеми з вентиляцією. Ув’язнені перебувають в тісному просторі і змушені спати по черзі. Доступ до питної води і походи в туалет теж обмежені. Те, що родичі й адвокати не знають, де перебуває в’язень під час етапу, Сергєєв називає поверненням до практики часів ГУЛАГу.
«Сам факт того, що людина зникає з поля зору родичів, правозахисників – кричущий. Сьогодні вже не часи ГУЛАГу, а така практика – це якраз типовий рудимент ГУЛАГу», – каже він.
Помста за пошук правди
Петро Верзілов, чоловік Надії Толоконникової, провів останні три тижні, намагаючись дізнатися про місце перебування своєї дружини. Те, що досі не було відомо, куди етапують Толоконникову, Верзілов вважає актом помсти з боку Федеральної служби виконання покарань. Раніше сьогодні він повідомив Радіо Свобода, що ще не мав інформації, де вона.
«Але все може переграватися кожні 10 хвилин. Подивимося. Але не можна бути впевненим ні в чому», – каже він.
Під вечір вівторка з’явилась інформація, що Надія Толоконникова вже доставлена до однієї з колоній у Красноярському краї в Сибіру, де її утримують у медичному відділенні. Уповноважений із прав людини в Росії Володимир Лукін, який повідомив про це російському агентству «Інтерфакс», каже, що таку інформацію він отримав від Федеральної служби виконання покарань і Міністерства юстиції Росії.
За законом, родичі та адвокати повинні бути сповіщені про місце перебування ув’язненого в десятиденний термін після його прибуття до місця відбування покарання. У випадку з Толоконниковою така інформація була відсутня протягом 20 днів.
Коли інші пасажири залишили поїзд Мурманськ – Санкт-Петербург, спеціальний вагон з екологами «пересунули на 1 кілометр від станції», при цьому район був оточений співробітниками поліції. Етапування всіх, хто був на судні Arctic Sunrise, почалося напередодні рано вранці під покровом темряви. Адвокатам і родичам не сповістили час переміщення 30 затриманих з Мурманська до Петербурга, хоча інформація про можливість етапування усіх, хто був на судні Greenpeace, з’явилася 10 днів тому.
У Росії етапування з одного місця в інше може зайняти кілька днів, тижнів і навіть місяців. Це наочно демонструє і те, що зараз відбувається з учасницею гурту Pussy Riot Надією Толоконниковою.
Прихильник гурту Pussy Riot тримаэ плакат із зображенням Надії Толоконникової
Куди зникла Толоконникова?
Про місце перебування Толоконникової не було відомо з 21 жовтня, коли тюремна адміністрація оголосила про її переведення з мордовської колонії №14 до місця «у невідомому напрямку». Закон не зобов’язує службу виконання покарань надавати інформацію про місце перебування ув’язненого, поки він «на етапі». Використовуючи цю юридичну норму, служба виконання покарань не повідомляла до сьогодні про перебування учасниці панк-гурту Pussy Riot її родичам і адвокатам.
Заступник директора московського Центру сприяння реформі кримінального правосуддя Валерій Сергеєв описує похмуру картину того, в яких умовах зазвичай переміщують ув’язнених у Росії. Вагони, в яких етапують заарештованих, виготовлені в кінці 1960-х і в них є проблеми з вентиляцією. Ув’язнені перебувають в тісному просторі і змушені спати по черзі. Доступ до питної води і походи в туалет теж обмежені. Те, що родичі й адвокати не знають, де перебуває в’язень під час етапу, Сергєєв називає поверненням до практики часів ГУЛАГу.
«Сам факт того, що людина зникає з поля зору родичів, правозахисників – кричущий. Сьогодні вже не часи ГУЛАГу, а така практика – це якраз типовий рудимент ГУЛАГу», – каже він.
Помста за пошук правди
Петро Верзілов, чоловік Надії Толоконникової, провів останні три тижні, намагаючись дізнатися про місце перебування своєї дружини. Те, що досі не було відомо, куди етапують Толоконникову, Верзілов вважає актом помсти з боку Федеральної служби виконання покарань. Раніше сьогодні він повідомив Радіо Свобода, що ще не мав інформації, де вона.
«Але все може переграватися кожні 10 хвилин. Подивимося. Але не можна бути впевненим ні в чому», – каже він.
Під вечір вівторка з’явилась інформація, що Надія Толоконникова вже доставлена до однієї з колоній у Красноярському краї в Сибіру, де її утримують у медичному відділенні. Уповноважений із прав людини в Росії Володимир Лукін, який повідомив про це російському агентству «Інтерфакс», каже, що таку інформацію він отримав від Федеральної служби виконання покарань і Міністерства юстиції Росії.
За законом, родичі та адвокати повинні бути сповіщені про місце перебування ув’язненого в десятиденний термін після його прибуття до місця відбування покарання. У випадку з Толоконниковою така інформація була відсутня протягом 20 днів.