Прага – Міжнародні правозахисні організації – Amnesty International та Human Rights Watch – оприлюднили свої звіти про систематичний підрив і порушення прав росіян на свободу слова, зібрання та об’єднання за рік перебування на третьому президентському терміні Володимира Путіна. Правозахисники констатують також послідовне придушення при Путіні механізмів функціонування громадянського суспільства в Росії.
У звіті Amnesty International, оприлюдненому 24 квітня, наголошено, що хвиля протестів у Росії, викликана виборами до Державної думи у грудні 2011 року та зміною місць при владі між Володимиром Путіним і Дмитром Медведєвим у травні 2012 року, призвела до посилення наступу влади на права росіян. За рік третього терміну на посаді президента Володимиром Путіним було ініційовано два нових закони і внесення змін до 11 діючих законів, котрі стали частиною розширених заборон на інакодумство, критику влади і протестів громадян. Ці закони і зміни до вже існуючих, як сказано у звіті Amnesty International, здійснені у порушення міжнародно-правових зобов’язань Росії.
«Ці нещодавні правові ініціативи, як заявила російська влада, мають на меті забезпечення громадського порядку і захист прав громадян. Але їхній ефект є повною протилежністю: відомі урядові критики, голоси опозиції, міжнародні спостерігачі, пересічні громадяни демонструють на широкому діапазоні прикладів, що їхні права обмежувалися упродовж року, що минув», – каже Джон Далгюзен, програмний директор Amnesty International із питань Європи і Центральної Азії.
Поправки, які зроблені до федерального закону Росії про зібрання громадян у червні 2012-го, як йдеться у звіті Amnesty International, ввели надзвичайно обтяжливі процедури для дозволів на зібрання і мітинги та різко збільшили можливості для зловживань з боку адміністративної влади. Ці поправки наклали додаткові зобов’язання на організаторів зібрань громадян та збільшили їхню відповідальність за дії учасників зібрань і мітингів. Демонстрації у цей час, зазвичай, заборонялися , або ж розганялися силою влади, йдеться у звіті Amnesty International.
Влада в Росії все більше застосовує проти опозиційних виступів грубу силу
У звіті Amnesty International йдеться, зокрема, що «використання надмірної сили поліцією Росії та її свавільні арешти учасників зібрань перешкоджали мирним протестам, таким, як на Пушкінській і Луб’янській площах Москви у березні 2012 року і травневим протестам на Болотній площі Москви, а також організованим маршам «Стратегія -31» чи мирній ході громадян у травні 2012 року».
«Держава зобов’язана дозволяти і охороняти мирні зібрання, але влада Росії діє сьогодні навпаки – демонстрації, які вона не дозволяє, не повинні відбутися. Випадкові вилучення з цього лише доводять правило», – каже Джон Далгюзен.
Мова нових законів Росії проти своїх же громадян нагадує мову часів Холодної війни, як, наприклад, закон 2012 року про «іноземних агентів», котрий примушує громадські організації Росії з фінансовою допомогою міжнародних організацій обов’язково реєструватися у ролі «іноземних агентів», йдеться у звіті Amnesty International. Такий закон і подібний йому «закон Діми Яковлєва», котрий обмежує фінансування неурядових організації з боку США та можливості американських громадян працювати в таких організаціях в Росії, є серйозними обмеженнями на свободу асоціацій, що не відповідає міжнародним стандартам з прав людини, констатує Amnesty International.
«Полювання на відьом»
Хвиля державних перевірок, інспекцій – більше як 200 від початку 2013 року в 50 регіонах Росії – направлена, насамперед, проти найбільш відомих російських правозахисних груп і приводить у дію найбільш антидемократичні важелі згаданих законів.
Перша неурядова організація, котра вимушена постати перед судом за нібито порушення закону про «іноземних агентів», – Асоціація захисту прав виборців «Голос», котра відіграла значну роль в організації громадського контролю за виборами в Росії та оприлюднила звіти про обмани і підтасовки на парламентських виборах грудня 2011 року та під час президентських виборів весною 2012 року.
Тенденції нових і змінених законів у Росії, як заявляє Amnesty International, проявляють наростання небезпеки свободі у цій державі. Широкі поняття і формулювання федерального закону про державну зраду та шпигунство можуть бути легко використані для переслідування російських правозахисників та громадянських активістів, котрі співпрацюють із міжнародними організаціями.
«Межі нових обмежень, які покликані перешкоджати фінансуванню та іноземному впливові на неурядові організації в Росії, неодноразово виправдовувалися владою як потреби охорони стабільності в державі і захисту її від ворожих іноземних інтересів. Ця риторика знайома від знаних вже репресивних режимів у всьому світі. Це не нове і в Росії. Але у той час, коли мова про стабільність, яка, можливо, й мала резонанс у попередні роки правління Путіна, то тепер це все більше проявляє себе, як намагання сприяти інтересам меншості за рахунок прав більшості», – каже один із директорів Amnesty International Джон Далгюзен.
Посилення кримінального переслідування за наклеп, що планується ухвалити в Держдумі, ще більше загрожувало б критикам влади і громадським організаціям, вважають в Amnesty International. Так само, як і проект закону щодо «богохульства», як відповідь на акцію Pussy Riot, накладав би недопустимі обмеження на свободу висловлювань, якщо це буде ухвалено.
«Невдовзі після своєї інавгурації, президент Путін вів мову про користь більшої участі громадян у громадських справах. Те, як він, фактично, здійснює контроль на цим, дуже подібне на полювання на відьом, переслідування незгодних чи серйозних критиків, і є загрозою для громадянського суспільства бути задушеним чи ізольованим не новою залізною завісою, а правовим шляхом», – зазначає Джон Далгюзен.
У звіті Amnesty International також наголошено: «Громадянська співпраця – це цінний соціальний капітал, в який в інтересах Росії варто інвестувати. Однак діюча влада душить це через широкий діапазон порушень прав на свободу слова, асоціацій та зібрань. Така ситуація потребує негайних і кардинальних змін».
У звіті Amnesty International, оприлюдненому 24 квітня, наголошено, що хвиля протестів у Росії, викликана виборами до Державної думи у грудні 2011 року та зміною місць при владі між Володимиром Путіним і Дмитром Медведєвим у травні 2012 року, призвела до посилення наступу влади на права росіян. За рік третього терміну на посаді президента Володимиром Путіним було ініційовано два нових закони і внесення змін до 11 діючих законів, котрі стали частиною розширених заборон на інакодумство, критику влади і протестів громадян. Ці закони і зміни до вже існуючих, як сказано у звіті Amnesty International, здійснені у порушення міжнародно-правових зобов’язань Росії.
«Ці нещодавні правові ініціативи, як заявила російська влада, мають на меті забезпечення громадського порядку і захист прав громадян. Але їхній ефект є повною протилежністю: відомі урядові критики, голоси опозиції, міжнародні спостерігачі, пересічні громадяни демонструють на широкому діапазоні прикладів, що їхні права обмежувалися упродовж року, що минув», – каже Джон Далгюзен, програмний директор Amnesty International із питань Європи і Центральної Азії.
Поправки, які зроблені до федерального закону Росії про зібрання громадян у червні 2012-го, як йдеться у звіті Amnesty International, ввели надзвичайно обтяжливі процедури для дозволів на зібрання і мітинги та різко збільшили можливості для зловживань з боку адміністративної влади. Ці поправки наклали додаткові зобов’язання на організаторів зібрань громадян та збільшили їхню відповідальність за дії учасників зібрань і мітингів. Демонстрації у цей час, зазвичай, заборонялися , або ж розганялися силою влади, йдеться у звіті Amnesty International.
Влада в Росії все більше застосовує проти опозиційних виступів грубу силу
У звіті Amnesty International йдеться, зокрема, що «використання надмірної сили поліцією Росії та її свавільні арешти учасників зібрань перешкоджали мирним протестам, таким, як на Пушкінській і Луб’янській площах Москви у березні 2012 року і травневим протестам на Болотній площі Москви, а також організованим маршам «Стратегія -31» чи мирній ході громадян у травні 2012 року».
«Держава зобов’язана дозволяти і охороняти мирні зібрання, але влада Росії діє сьогодні навпаки – демонстрації, які вона не дозволяє, не повинні відбутися. Випадкові вилучення з цього лише доводять правило», – каже Джон Далгюзен.
Мова нових законів Росії проти своїх же громадян нагадує мову часів Холодної війни, як, наприклад, закон 2012 року про «іноземних агентів», котрий примушує громадські організації Росії з фінансовою допомогою міжнародних організацій обов’язково реєструватися у ролі «іноземних агентів», йдеться у звіті Amnesty International. Такий закон і подібний йому «закон Діми Яковлєва», котрий обмежує фінансування неурядових організації з боку США та можливості американських громадян працювати в таких організаціях в Росії, є серйозними обмеженнями на свободу асоціацій, що не відповідає міжнародним стандартам з прав людини, констатує Amnesty International.
«Полювання на відьом»
Хвиля державних перевірок, інспекцій – більше як 200 від початку 2013 року в 50 регіонах Росії – направлена, насамперед, проти найбільш відомих російських правозахисних груп і приводить у дію найбільш антидемократичні важелі згаданих законів.
Перша неурядова організація, котра вимушена постати перед судом за нібито порушення закону про «іноземних агентів», – Асоціація захисту прав виборців «Голос», котра відіграла значну роль в організації громадського контролю за виборами в Росії та оприлюднила звіти про обмани і підтасовки на парламентських виборах грудня 2011 року та під час президентських виборів весною 2012 року.
Тенденції нових і змінених законів у Росії, як заявляє Amnesty International, проявляють наростання небезпеки свободі у цій державі. Широкі поняття і формулювання федерального закону про державну зраду та шпигунство можуть бути легко використані для переслідування російських правозахисників та громадянських активістів, котрі співпрацюють із міжнародними організаціями.
«Межі нових обмежень, які покликані перешкоджати фінансуванню та іноземному впливові на неурядові організації в Росії, неодноразово виправдовувалися владою як потреби охорони стабільності в державі і захисту її від ворожих іноземних інтересів. Ця риторика знайома від знаних вже репресивних режимів у всьому світі. Це не нове і в Росії. Але у той час, коли мова про стабільність, яка, можливо, й мала резонанс у попередні роки правління Путіна, то тепер це все більше проявляє себе, як намагання сприяти інтересам меншості за рахунок прав більшості», – каже один із директорів Amnesty International Джон Далгюзен.
Посилення кримінального переслідування за наклеп, що планується ухвалити в Держдумі, ще більше загрожувало б критикам влади і громадським організаціям, вважають в Amnesty International. Так само, як і проект закону щодо «богохульства», як відповідь на акцію Pussy Riot, накладав би недопустимі обмеження на свободу висловлювань, якщо це буде ухвалено.
«Невдовзі після своєї інавгурації, президент Путін вів мову про користь більшої участі громадян у громадських справах. Те, як він, фактично, здійснює контроль на цим, дуже подібне на полювання на відьом, переслідування незгодних чи серйозних критиків, і є загрозою для громадянського суспільства бути задушеним чи ізольованим не новою залізною завісою, а правовим шляхом», – зазначає Джон Далгюзен.
У звіті Amnesty International також наголошено: «Громадянська співпраця – це цінний соціальний капітал, в який в інтересах Росії варто інвестувати. Однак діюча влада душить це через широкий діапазон порушень прав на свободу слова, асоціацій та зібрань. Така ситуація потребує негайних і кардинальних змін».
