Київ – Чи може держава допомогти сьогодні молодим українським бізнесменам? І більшість політиків, і експерти вважають, що ні. Тож єдиними інвесторами для стартапів( нових проектів) вони називають виключно представників бізнесу та меценатів. Однак додають: не виключено, що ці люди можуть використати талановиті ідеї виключно в своїх цілях.
Мільйонерка та член КПУ Оксана Калетник уже багато років підтримує підприємницькі ініціативи українців, зокрема молодих. Адже, на думку комуністки, вони є найбільш творчою і натхненною верствою населення. До того ж, депутатка наголошує: подібна соціальна відповідальність стає дедалі характернішою ознакою українського бізнесу, чого не можна сказати про державне керівництво. Воно, за словами Калетник, абсолютно не зацікавлене сприяти стартапам. Тож чимало потенційно успішних проектів нині в Україні не мають шансів на реалізацію.
«Дуже великий правовий нігілізм. Навіть, якщо у молоді є бажання і хороша ідея, вона абсолютно не розуміє, яким чином ця ідея має бути перетворена у поступові дії, які мають абсолютно уніфіковані правила. Держава не забезпечує доступ до таких знань у простий спосіб, щоб вони були доступними і безкоштовними», – каже Оксана Калетник.
З комуністкою погоджується і опозиціонерка Олександра Кужель. На її думку, через таку державну байдужість більшості української молоді не те що реалізувати якісь стартапи, вивчитись інколи складно.
«Нічого не заважає тим, хто має стартапи у сфері ІТ: знання мов і власні мізки дозволяють їм вийти одразу на європейський ринок. З ними укладають договори, і вони можуть нормально працювати, навіть не виїжджаючи з України. До того ж, на ІТ-проетки в Україні непогано працюють приватні гроші. Наприклад, цим займається Вікторія Тігіпко. З іншими ж стартапами взагалі ніяких перспектив, тому про бажання виїхати з цієї країни від своєї дитини чує кожна мама», – зазначає опозиціонерка.
Інвестори хочуть права власності та рівноправної конкуренції – Кінах
Водночас, ідею створення першого в Україні венчурного партнерського фонду, який фінансуватиме різноманітні стартапи (зокрема у сфері ІТ), запропоновану ще минулого року головою Держагенства з інвестиції та управління національними проектами Владиславом Каськовим, Олександра Кужель і Оксана Калетник вважають корисною. Однак наразі нічого, окрім порожнього піару, для реальної роботи такої структури не робиться, стверджують обидві депутатки.
Між тим регіонал Анатолій Кінах наголошує, що пріоритетом України нині має бути збільшення «наукоємної, високої за доданою вартістю продукції», для чого є усі можливості, адже більшість української молоді дуже талановита. Водночас депутат зауважує, що у багатьох напрямках розвитку політики підтримки стартапів держава уже показала себе.
«Це йде у напрямку і електронної звітності, і мінімізації контактів бізнесу, платників податків з фіскальними органами, протидія корупції, створення сприятливого інвестиційного клімату і ділової активності. Бо сьогодні і в бізнесі інвестори хочуть, щоб Україна як держава гарантувала їм права власності, рівноправну конкуренцію, протидію корупції», – говорить регіонал.
Хороші ідеї можуть украсти?
Тим часом експерт Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Олександра Бетлій зауважує, що, наприклад, у Німеччині, тих, хто хоче створювати власний бізнес, підтримують спеціальні центри. Вони, зокрема, надають консультаційні послуги з бухобліку та юридичних питань. Також там розповідають про спеціальні державні програми та те, де можна взяти фінансування й відповідні технічні ресурси для свого стартапу.
«У окремих місцевостях ці центри надають спеціальні карти (щось подібне намагалися робити у Львівській області) щодо того, що, наприклад, на такій-то вулиці у такому-то місті є вільне приміщення і там би було непогано відкрити перукарню або хімчистку тощо», – каже вона.
Що ж до України, то тут молодим бізнесменам, за словами Олександри Бетлій, поки можуть допомогти хіба що добровільні інвестори. Щоправда, того, що вони не «позичать» задарма ваш креативний проект, гарантувати не можна, адже право власності на ідею в Україні захищається дуже слабко.
Між тим небажання розповідати про свою ідею через страх, що її вкрадуть, на думку експертів, нині є однією з найбільш поширених помилок стартаперів. Окрім того, до них належать також невміння презентувати ідею потенційному інвестору, зацикленість на вузькій ніші, неправильний вибір бізнес-моделі, несприйняття критики або порад, ігнорування або недооцінка конкуренції та неправильна оцінка суми інвестицій.
Мільйонерка та член КПУ Оксана Калетник уже багато років підтримує підприємницькі ініціативи українців, зокрема молодих. Адже, на думку комуністки, вони є найбільш творчою і натхненною верствою населення. До того ж, депутатка наголошує: подібна соціальна відповідальність стає дедалі характернішою ознакою українського бізнесу, чого не можна сказати про державне керівництво. Воно, за словами Калетник, абсолютно не зацікавлене сприяти стартапам. Тож чимало потенційно успішних проектів нині в Україні не мають шансів на реалізацію.
«Дуже великий правовий нігілізм. Навіть, якщо у молоді є бажання і хороша ідея, вона абсолютно не розуміє, яким чином ця ідея має бути перетворена у поступові дії, які мають абсолютно уніфіковані правила. Держава не забезпечує доступ до таких знань у простий спосіб, щоб вони були доступними і безкоштовними», – каже Оксана Калетник.
З комуністкою погоджується і опозиціонерка Олександра Кужель. На її думку, через таку державну байдужість більшості української молоді не те що реалізувати якісь стартапи, вивчитись інколи складно.
«Нічого не заважає тим, хто має стартапи у сфері ІТ: знання мов і власні мізки дозволяють їм вийти одразу на європейський ринок. З ними укладають договори, і вони можуть нормально працювати, навіть не виїжджаючи з України. До того ж, на ІТ-проетки в Україні непогано працюють приватні гроші. Наприклад, цим займається Вікторія Тігіпко. З іншими ж стартапами взагалі ніяких перспектив, тому про бажання виїхати з цієї країни від своєї дитини чує кожна мама», – зазначає опозиціонерка.
Інвестори хочуть права власності та рівноправної конкуренції – Кінах
Водночас, ідею створення першого в Україні венчурного партнерського фонду, який фінансуватиме різноманітні стартапи (зокрема у сфері ІТ), запропоновану ще минулого року головою Держагенства з інвестиції та управління національними проектами Владиславом Каськовим, Олександра Кужель і Оксана Калетник вважають корисною. Однак наразі нічого, окрім порожнього піару, для реальної роботи такої структури не робиться, стверджують обидві депутатки.
Між тим регіонал Анатолій Кінах наголошує, що пріоритетом України нині має бути збільшення «наукоємної, високої за доданою вартістю продукції», для чого є усі можливості, адже більшість української молоді дуже талановита. Водночас депутат зауважує, що у багатьох напрямках розвитку політики підтримки стартапів держава уже показала себе.
«Це йде у напрямку і електронної звітності, і мінімізації контактів бізнесу, платників податків з фіскальними органами, протидія корупції, створення сприятливого інвестиційного клімату і ділової активності. Бо сьогодні і в бізнесі інвестори хочуть, щоб Україна як держава гарантувала їм права власності, рівноправну конкуренцію, протидію корупції», – говорить регіонал.
Хороші ідеї можуть украсти?
Тим часом експерт Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Олександра Бетлій зауважує, що, наприклад, у Німеччині, тих, хто хоче створювати власний бізнес, підтримують спеціальні центри. Вони, зокрема, надають консультаційні послуги з бухобліку та юридичних питань. Також там розповідають про спеціальні державні програми та те, де можна взяти фінансування й відповідні технічні ресурси для свого стартапу.
«У окремих місцевостях ці центри надають спеціальні карти (щось подібне намагалися робити у Львівській області) щодо того, що, наприклад, на такій-то вулиці у такому-то місті є вільне приміщення і там би було непогано відкрити перукарню або хімчистку тощо», – каже вона.
Що ж до України, то тут молодим бізнесменам, за словами Олександри Бетлій, поки можуть допомогти хіба що добровільні інвестори. Щоправда, того, що вони не «позичать» задарма ваш креативний проект, гарантувати не можна, адже право власності на ідею в Україні захищається дуже слабко.
Між тим небажання розповідати про свою ідею через страх, що її вкрадуть, на думку експертів, нині є однією з найбільш поширених помилок стартаперів. Окрім того, до них належать також невміння презентувати ідею потенційному інвестору, зацикленість на вузькій ніші, неправильний вибір бізнес-моделі, несприйняття критики або порад, ігнорування або недооцінка конкуренції та неправильна оцінка суми інвестицій.