Донецьк – У студентів та аспірантів Донецького національного технічного університету новаторських ідей набагато більше, аніж коштів на їхню реалізацію. Керівництво факультету комп’ютерних наук та технологій ДонНТУ скаржиться, що кошти та обладнання для досліджень доводиться шукати самим, заохочуючи партнерів та спонсорів.
Донецький національний технічний університет є у рейтингу найкращих вишів країни. Саме тут за радянських часів займалися розробкою оборонних систем, зокрема й славнозвісної автоматизованої станції радарної розвідки «Кольчуга». Але зараз грошей на науку бракує.
Декан факультету комп’ютерних технологій ДонНТУ Олександр Анопрієнко каже, що тепер увесь університет отримує менше, аніж його кафедра 25 років тому. І це, за його словами, «не дозволяє йти вперед тими темпами, якими дозволяє людський ресурс». У студентів і аспірантів багато цікавих ідей, але гроші та обладнання на їхню реалізацію доводиться вишукувати за допомогою партнерів. Зокрема, іноземці допомогли факультетові придбати суперкомп’ютер, на якому зараз ведеться робота з моделювання клімату.
«Американці самі вже впоратися не можуть»
Донецький технічний університет уже кілька років є учасником українсько-американського проекту щодо прогнозування кліматичних змін.
«Кліматичні катастрофи зараз завдають найбільше шкоди, по США це добре видно. І американські вчені вже самі не можуть впоратися. Такі проекти стають міжнародними. В цих проектах беруть участь і наші викладачі з кафедри комп’ютерних систем моніторингу. В його рамках на факультеті встановлено суперкомп’ютер. На ньому величезна кількість даних із супутників, накопичена за десятиріччя, зображується наочно на земній кулі в динаміці – і це вивчають, і роблять висновки», – розповідає декан Анопрієнко.
Окрім цього напрямку, на факультеті ведуться роботи із розробки штучного інтелекту. Потенційно, за словами декана, це може вилитися у створення спеціальних тренажерів для авіапілотів. Працюють тут і над комп’ютеризацією шахтного обладнання та над розробкою додатків для мобільних пристроїв.
Донецькі IT-шники хочуть, щоб їх «замовляли» Ахметов і Колесніков
Блогер та айтішник Олексій Дружинін закінчив факультет комп’ютерних технологій ДонНТУ і тепер працює у Києві. Він вважає, що проблеми фінансування науки можна було б вирішити, якби український великий бізнес замовляв розробки в українських вишів та науковців.
«Київські компанії, незважаючи на свої прибутки у сотні мільйонів доларів, досі не можуть домовитися із вишами про те, щоб вони випускали спеціалістів, які задовольняли б їхні потреби. У Донецьку же це можна зробити, якщо ключові бізнесмени регіону на рівні Ріната Ахметова, Бориса Колеснікова візьмуть цю індустрію під свій контроль, візьмуть під адміністративне керування виші, фіскальні органи, залучать сюди найкращих представників київських IT-компаній. Таким чином, IT-індустрія може за кілька років розвинутися до величезних розмірів», – каже Дружинін.
Експерти теж кажуть про необхідність законодавчих змін, які б стимулювали меценатів та бізнесменів вкладати гроші в науку. Потрібен повний цикл – від ідеї до втілення проекту в життя, як це, наприклад, сталося з «рукою для глухонімих», пристроєм, що перекладає мову жестів у слова.
Донецький національний технічний університет є у рейтингу найкращих вишів країни. Саме тут за радянських часів займалися розробкою оборонних систем, зокрема й славнозвісної автоматизованої станції радарної розвідки «Кольчуга». Але зараз грошей на науку бракує.
Декан факультету комп’ютерних технологій ДонНТУ Олександр Анопрієнко каже, що тепер увесь університет отримує менше, аніж його кафедра 25 років тому. І це, за його словами, «не дозволяє йти вперед тими темпами, якими дозволяє людський ресурс». У студентів і аспірантів багато цікавих ідей, але гроші та обладнання на їхню реалізацію доводиться вишукувати за допомогою партнерів. Зокрема, іноземці допомогли факультетові придбати суперкомп’ютер, на якому зараз ведеться робота з моделювання клімату.
«Американці самі вже впоратися не можуть»
Донецький технічний університет уже кілька років є учасником українсько-американського проекту щодо прогнозування кліматичних змін.
«Кліматичні катастрофи зараз завдають найбільше шкоди, по США це добре видно. І американські вчені вже самі не можуть впоратися. Такі проекти стають міжнародними. В цих проектах беруть участь і наші викладачі з кафедри комп’ютерних систем моніторингу. В його рамках на факультеті встановлено суперкомп’ютер. На ньому величезна кількість даних із супутників, накопичена за десятиріччя, зображується наочно на земній кулі в динаміці – і це вивчають, і роблять висновки», – розповідає декан Анопрієнко.
Окрім цього напрямку, на факультеті ведуться роботи із розробки штучного інтелекту. Потенційно, за словами декана, це може вилитися у створення спеціальних тренажерів для авіапілотів. Працюють тут і над комп’ютеризацією шахтного обладнання та над розробкою додатків для мобільних пристроїв.
Донецькі IT-шники хочуть, щоб їх «замовляли» Ахметов і Колесніков
Блогер та айтішник Олексій Дружинін закінчив факультет комп’ютерних технологій ДонНТУ і тепер працює у Києві. Він вважає, що проблеми фінансування науки можна було б вирішити, якби український великий бізнес замовляв розробки в українських вишів та науковців.
«Київські компанії, незважаючи на свої прибутки у сотні мільйонів доларів, досі не можуть домовитися із вишами про те, щоб вони випускали спеціалістів, які задовольняли б їхні потреби. У Донецьку же це можна зробити, якщо ключові бізнесмени регіону на рівні Ріната Ахметова, Бориса Колеснікова візьмуть цю індустрію під свій контроль, візьмуть під адміністративне керування виші, фіскальні органи, залучать сюди найкращих представників київських IT-компаній. Таким чином, IT-індустрія може за кілька років розвинутися до величезних розмірів», – каже Дружинін.
Експерти теж кажуть про необхідність законодавчих змін, які б стимулювали меценатів та бізнесменів вкладати гроші в науку. Потрібен повний цикл – від ідеї до втілення проекту в життя, як це, наприклад, сталося з «рукою для глухонімих», пристроєм, що перекладає мову жестів у слова.
-
![Зображення 16x9]()
Олена Поволяєва
На Радіо Свобода з жовтня 2011-го року. Народилася, виросла, живу та працюю в Донецьку. У 2009-му році отримала ступінь магістра журналістики та диплом з відзнакою в Донецькому національному університеті. Цікавлюся документальним та радикальним кіно, сучасним мистецтвом, літературою. Катаюся на роликах, подорожую.
Olena Povoliaieva | Создайте свою визитку
Читати @rolenyatko
