Київ – 21 серпня минає 21 річниця провалу ГКЧП («Государственного комитета по чрезвычайному положению»). Восьмеро членів керівництва СРСР, серед яких були віце-президент, прем’єр, глави КДБ і МВС, міністр оборони, 19 серпня 1991 року спробували запровадити надзвичайний стан і зупинити розвал Радянського Союзу. Але «Серпневий путч» тривав лише кілька днів і зрештою прискорив розпад імперії, який офіційно оформила «Біловезька угода», підписана у грудні 1991 року Президентами України та Росії Леонідом Кравчуком і Борисом Єльциним, а також Головою Верховної Ради Білорусі Станіславом Шушкевичем. Останній міністр закордонних справ Радянського Союзу Борис Панкін, не шкодуючи про поразку ГКЧП, переймається розвалом СРСР. А перший президент незалежної України Леонід Кравчук пишається своєю участю у цьому процесі.
Те, що 21 рік тому разом із ГКЧП зазнав краху режим, який існував у Радянському Союзі, було правильним, визнав в ексклюзивному коментарі Радіо Свобода останній міністр закордонних справ СРСР Борис Панкін. Під час «Серпневого путчу» він був послом у Чехословаччині і виявився єдиним керівником радянської амбасади, який не підтримав ГКЧП. Борис Панкін і зараз вважає, що прихід до влади глави КДБ Володимира Крючкова та інших путчистів нічого хорошого не приніс би. Інша річ, що здобуту свободу використали у своїх цілях керівники тодішніх радянських республік.
Борючись за свою особисту владу, колишні компартійні функціонери Борис Єльцин, Леонід Кравчук та інші стали тягнути ковдру на себе. І зрештою саме це призвело до розпаду великої держави, стверджує Борис Панкін. Цей розпад став причиною більшості економічних, соціальних та інших проблем, яких зазнають нинішні незалежні держави, утворені після розвалу СРСР.
«Країна – це не режим. Вона існувала і була видумана не більшовиками, не комуністами. Вона існувала століттями, і саме цю країну зруйнували. Я, як міністр закордонних справ, три місяці був присутній на засіданнях Держради, де обговорювали Колективний договір і тому подібне…І при цьому бачив, як себе зрадницьки поводили дуже багато керівників союзних республік», – згадує Борис Панкін.
Натомість Леонід Кравчук переконує, що для нього було головним не зрадити український народ. В ексклюзивному коментарі Радіо Свобода перший Президент незалежної України також відкинув закиди критиків у тому, що він під час подій «Серпневого путчу» поводився, на відміну від Єльцина, боязливо. (Тоді Кравчук був головою Верховної Ради Радянської України).
«Так, Кравчук не сідав на білого коня і не виймав шаблю наголо, чого дуже комусь хотілося. Але я знав, у якій країні ми живемо, і це зараз видно. Це країна, де є центр, захід і схід. І сьогодні, ви що, не бачите, що там відбувається, на сході? Не бачите, скажімо, державної мови? То вже минув 21 рік. А що було тоді, коли були три мільйони 500 тисяч комуністів? Коли мільйон 500 тисяч війська зі зброєю?» – запитує Леонід Кравчук.
19 серпня 1991 року, коли путч ГКЧП лише почався, у головній програмі Центрального радянського телебачення «Время» показали запис із Києва розмови з Головою Верховної Ради Української РСР Леонідом Кравчуком. Під час неї Леонід Макарович не висловився чітко ані на підтримку дій ГКЧП, ані проти них.
1 грудня 1991 року, незадовго до «Біловезької угоди», відбувся Всеукраїнський референдум, на якому більше 90 % громадян висловилися за незалежність своєї країни.
Те, що 21 рік тому разом із ГКЧП зазнав краху режим, який існував у Радянському Союзі, було правильним, визнав в ексклюзивному коментарі Радіо Свобода останній міністр закордонних справ СРСР Борис Панкін. Під час «Серпневого путчу» він був послом у Чехословаччині і виявився єдиним керівником радянської амбасади, який не підтримав ГКЧП. Борис Панкін і зараз вважає, що прихід до влади глави КДБ Володимира Крючкова та інших путчистів нічого хорошого не приніс би. Інша річ, що здобуту свободу використали у своїх цілях керівники тодішніх радянських республік.
Борючись за свою особисту владу, колишні компартійні функціонери Борис Єльцин, Леонід Кравчук та інші стали тягнути ковдру на себе. І зрештою саме це призвело до розпаду великої держави, стверджує Борис Панкін. Цей розпад став причиною більшості економічних, соціальних та інших проблем, яких зазнають нинішні незалежні держави, утворені після розвалу СРСР.
Країна – це не режим. Вона існувала і була видумана не більшовиками, не комуністами. Вона існувала століттями і саме цю країну зруйнувалиБорис Панкін
Натомість Леонід Кравчук переконує, що для нього було головним не зрадити український народ. В ексклюзивному коментарі Радіо Свобода перший Президент незалежної України також відкинув закиди критиків у тому, що він під час подій «Серпневого путчу» поводився, на відміну від Єльцина, боязливо. (Тоді Кравчук був головою Верховної Ради Радянської України).
Так, Кравчук не сідав на білого коня і не виймав шаблю наголо, чого дуже комусь хотілося. Але я знав, у якій країні ми живемо, і це зараз видноЛеонід Кравчук
19 серпня 1991 року, коли путч ГКЧП лише почався, у головній програмі Центрального радянського телебачення «Время» показали запис із Києва розмови з Головою Верховної Ради Української РСР Леонідом Кравчуком. Під час неї Леонід Макарович не висловився чітко ані на підтримку дій ГКЧП, ані проти них.
1 грудня 1991 року, незадовго до «Біловезької угоди», відбувся Всеукраїнський референдум, на якому більше 90 % громадян висловилися за незалежність своєї країни.