Прага – Польська газета звертає увагу на те, що резолюція Європейського парламенту щодо України відкриває Києву двері навіть до членства в Євросоюзі, якщо той готовий дотримуватися європейських цінностей. А публікація у чеській пресі розповідає про долю закарпатського українця, який пройшов сталінські табори, став героєм Чехословацького війська, але не уникнув переслідувань у комуністичній Чехословаччині. А київська англомовна газета Kyiv Post попереджає, що Україні загрожує втрата кредиту на боротьбу зі СНІДом.
У статті під назвою «Київ критикують за Тимошенко» польська газета Reczpospolita пише, що Європарламент визнав прагнення України стати членом ЄС, але закликав її дотримуватися критеріїв членства, тобто «поважати засади демократії, прав людини та головних свобод». Київ при цьому різко критикували за процес над колишнім прем’єром Юлією Тимошенко, який парламент Європейського Союзу вважає порушенням прав людини. У коментарі для газети, польський парламентар Павел Залевський висловив сподівання, що Президент Віктор Янукович змінить свою позицію, бо надія на парафування великої угоди з ЄС до кінця цього року ще залишається.
Українська англомовна газета Kyiv Post повідомляє, що Київ може не отримати понад 300 мільйонів доларів на боротьбу зі СНІДом. Глобальний фонд із боротьби зі СНІДом, туберкульозом та малярією надіслав листа до уряду, де нагадує, що термін підписання гранту є 15 грудня. І якщо українська влада не поквапиться, вона втратить ці гроші.
Газета нагадує, що міжнародний грант у 40 разів перевищує власні українські витрати на боротьбу зі СНІДом і що Україна має найбільшу кількість ВІЛ-позитивних у Європі – 360 тисяч осіб.
За даними газети, ризик втратити кошти походить від «легендарної української бюрократії» та поганої репутації українського уряду щодо розпорядження грантами. Якщо недержавні організації готові звітувати про використання грошей, то державні установи мають із цим проблеми. Але в результаті Україна може втратити увесь грант, пише газета.
Чеський щоденник Dnes знайомить своїх читачів із долею українця з Закарпаття, який потрапив до радянського ГУЛАГу, воював у складі Чехословацької армії, брав участь у боях за Київ, Васильків, Жашков, Білу Церкву та Дуклу. Але після війни постраждав від комуністів удруге, вже від чехословацьких.
У 1939 році, коли Закарпаття, яке тоді було територією Чехословаччини, окупували угорські війська, Василь Цока перейшов радянський кордон, як тоді задавалося, до Великої України. Але його, разом зі сотнями інших в’язнів тут же посадили у товарні вагони і відправили в Сибір. Закарпатського русина, як він себе називає, врятувала мала дерев’яна ложечка, якою він збирав іній з вікна, і так не помер від спраги. В радянських таборах він відсидів три роки, поки його не звільнили і він не став добровольцем армії генерала Свободи, що формувалася на території СРСР.
Після війни його не довго вшановували як героя. За відкриту критику режиму він довго не міг знайти роботу, а його дітям відмовляли у праві на вищу освіту. Нині Василь Цока є героєм книги чеського історика Войтєха Влчка «Наперекір тоталітарним режимам».
Українська англомовна газета Kyiv Post повідомляє, що Київ може не отримати понад 300 мільйонів доларів на боротьбу зі СНІДом. Глобальний фонд із боротьби зі СНІДом, туберкульозом та малярією надіслав листа до уряду, де нагадує, що термін підписання гранту є 15 грудня. І якщо українська влада не поквапиться, вона втратить ці гроші.
Газета нагадує, що міжнародний грант у 40 разів перевищує власні українські витрати на боротьбу зі СНІДом і що Україна має найбільшу кількість ВІЛ-позитивних у Європі – 360 тисяч осіб.
За даними газети, ризик втратити кошти походить від «легендарної української бюрократії» та поганої репутації українського уряду щодо розпорядження грантами. Якщо недержавні організації готові звітувати про використання грошей, то державні установи мають із цим проблеми. Але в результаті Україна може втратити увесь грант, пише газета.
Чеський щоденник Dnes знайомить своїх читачів із долею українця з Закарпаття, який потрапив до радянського ГУЛАГу, воював у складі Чехословацької армії, брав участь у боях за Київ, Васильків, Жашков, Білу Церкву та Дуклу. Але після війни постраждав від комуністів удруге, вже від чехословацьких.
У 1939 році, коли Закарпаття, яке тоді було територією Чехословаччини, окупували угорські війська, Василь Цока перейшов радянський кордон, як тоді задавалося, до Великої України. Але його, разом зі сотнями інших в’язнів тут же посадили у товарні вагони і відправили в Сибір. Закарпатського русина, як він себе називає, врятувала мала дерев’яна ложечка, якою він збирав іній з вікна, і так не помер від спраги. В радянських таборах він відсидів три роки, поки його не звільнили і він не став добровольцем армії генерала Свободи, що формувалася на території СРСР.
Після війни його не довго вшановували як героя. За відкриту критику режиму він довго не міг знайти роботу, а його дітям відмовляли у праві на вищу освіту. Нині Василь Цока є героєм книги чеського історика Войтєха Влчка «Наперекір тоталітарним режимам».